Постанова № 40939290, 07.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2691/14

Головуючий у 1-й інстанції: Касап В.М.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі- позивач) до Хмельницького обласного військового комісаріату (далі - відповідач 1), Старокостянтинівсько-Красилівського об'єднаного районного військового комісаріату (далі - відповідач 2) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просила: визнати незаконними дії відповідача 2 щодо відмови у видачі позивачу довідки згідно зразка, встановленого додатком № 4, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній"; зобов`язати відповідача видати довідку на ім`я позивача згідно вищевказаного зразка.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.07.2014 у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернулась до відповідача 2 із заявою про видачу довідки згідно зразка, встановленого додатком № 4, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 для подальшої її подачі у органи Пенсійного фонду України.

Однак, листом № 814 від 30.05.2014 позивачу відмовлено у видачі довідки встановленого зразка із вказівкою на той факт, що згідно особової справи, ОСОБА_3 звільнений з військової служби в запас 23.06.1990, а в відповідності до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 у Старокостянтинівсько-Красилівського об'єднаного районного військового комісаріату не має повноважень надавати таку довідку.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки чоловік позивача звільнений з військової служби в запас 23.06.1993 (допущено помилку замість "1990" вказано "1993") то у відповідача відсутнє право видавати довідку на ім'я позивача згідно встановленого зразка.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, на виконання вимог вказаної статті Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №637 від 12.08.1993 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній".

Відповідно до п. 13 цієї постанови, період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками (додаток №4), виданими командирами (начальниками) військових частин, військово-навчальних (навчальних) закладів, підприємств, установ і організацій в порядку, що визначається Міноборони.

При цьому для дружин військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби до 01.01.1990 період проживання з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, які видаються військовими комісаріатами.

Для повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи колегією суддів було зобов'язано відповідача 2 надати до суду копію послужного списку ОСОБА_3

З наданої копії послужного списку встановлено, що ОСОБА_3 на військову службу призваний 12.11.1974 та з листопада 1974 року по 23.06.1990 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР. 23 червня 1993 року Наказом командира військової частини 65211 від 23.06.1990 № 131 звільнений з військової служби в запас.

В період проходження військової служби чоловіка за кордоном, позивач проживала разом з ним, що підтверджується архівною довідкою від 12.10.2013 № 4/П-49218, яка отримана на запит відповідача 2. Такі ж дані містяться в послужному списку.

Таким чином в розпорядженні відповідача є дані необхідні для видачі вказаної довідки а саме: військове звання, прізвище, ім'я по батькові військовослужбовця номер військової частини та періоди проходження служби, дані про те, що з ним проживала дружина. В матеріалах справи відсутні дані, а судом першої інстанції не перевірені, про те, чи володіють відповідачі інформацією про спеціальність позивача та період на протязі якого вона не працювала у зв'язку з неможливістю працевлаштування за даною спеціальністю, які необхідні для видачі такої довідки. Натомість відповідачами не доведено, що вони не володіють такою інформацією чи не можуть її отримати.

Принагідно слід вказати, що відповідно до п. 9 Положення про військові комісаріати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 р. № 389 військові комісаріати розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції військових комісаріатів, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; ведуть облік осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах в запас або у відставку (далі - особи, звільнені з військової служби), які проживають на відповідній території, для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Крім цього Обласні військові комісаріати, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення забезпечують оформлення та подання документів органам Пенсійного фонду України для призначення (перерахунку) пенсій особам, звільненим з військової служби, і членам їх сімей відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а також у передбачених законодавством випадках виплату грошової допомоги особам, звільненим з військової служби, і сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців Збройних Сил.

Таким чином саме на відповідачів покладено обов'язок по забезпеченню оформленню та поданню документів органам Пенсійного фонду України для призначення (перерахунку) пенсій особам, звільненим з військової служби, і членам їх сімей відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Однак всупереч вказаним нормам відповідач 2 обмежився формальною відповіддю, вказавши що немає повноважень для видачі такої довідки, хоча повинен був всіляко сприяти в її отриманні, щонайменше вказавши який орган вповноважений її видати.

Окрім цього приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не врахував принципу верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КАС України).

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку відмовляючи у задоволенні адміністративного позову.

З врахуванням наведених обставин та норм права апеляційний суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, шляхом визнання протиправним дій відповідача 2 та зобов'язання його повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року , - скасувати та прийняти нову .

Визнати протиправними дії Старокостянтинівсько - Красилівського об'єднананого районного військового комісаріату.

Зобов`язати Старокостянтинівсько-Красилівський об'єднаний районний військовий комісаріат повторно розглянути заяву ОСОБА_2.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Сторчак В. Ю.