Ухвала суду № 40939186, 30.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Справа № 876/10868/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,

представника відповідача Збитковська І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Львівського міського центру зайнятості до Львівської митниці Державної митної служби про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

27 травня 2013 року Львівський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної митної служби про стягнення коштів в сумі 13176,16 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що до поновлення ОСОБА_2 на роботі у Львівській митниці йому було виплачено 13176,16 грн. допомоги по безробіттю, яка у відповідності до ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» підлягає утриманню із роботодавця.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні всіх обставин справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що даний спір виник через умисне невиконання ОСОБА_2 своїх обов'язків, а саме не повідомлення позивача про поновлення його на роботі та ненадання інформації у суд про отримання ним допомоги по безробіттю, а тому кошти слід стягнути саме з нього.

З огляду на викладене, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить задовольнити їх в повному обсязі

Представник позивача в судове засідання апеляційного суду не з'явився, що у відповідності до вимог ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач добровільно не виконав свого обов'язку по відшкодуванню виплачених позивачем коштів на допомогу по безробіттю у відповідності до ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а тому такі підлягають стягненню.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними з таких міркувань.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 звільнений 30.07.2012р. з посади головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Краковець» №1 Львівської митниці.

14.3.2012р. позивачу надано статус безробітного та призначено виплату з безробіття відповідно до п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2012р. у справі №2а-7468/12/1370, скасовано наказ Державної митної служби України №251-к від 28.01.2013р. в частині припинення перебування ОСОБА_2 на державній службі в митних органах України, поновлено його на раніше займаній посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Краковець» Львівської митниці та ухвалено стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу з 30.07.2012 року по 23.10.2012 року в сумі 10223 грн. 36 коп.

Львівським міським центром зайнятості направлено до Львівської митниці претензію №13/1132 від 20.02.2013 року про повернення у місячний термін коштів в сумі 13176, 16 грн., витрачених центром зайнятості на виплату ОСОБА_2 допомоги по безробіттю.

Однак, у встановлений строк відповідачем вказана сума коштів на користь відповідача сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон №1533-ІІІ).

Згідно ст.1 Закону №1533-ІІІ загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

В силу п.п.8 ст.1 Закону №1533-III, зокрема, страховий випадок - це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин, відповідно до п.9 ст.1 цього Закону, є припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами.

Згідно пп.2 п.5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000р., виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення на роботі).

Відповідно до ч.4 ст.35 Закону №1533-III із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Пунктами 7, 8, 9 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України №60/62 від 13.02.2009р., постановою правління Пенсійного фонду України №7-1 від 13.02.2009р., рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. У разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Таким чином, обов'язок відшкодування виплаченої допомоги по безробіттю в разі поновлення безробітного на посаді на підставі рішення суду покладається на роботодавця, а в даному випадку, роботодавцем звільненого та поновленого на підставі судового рішення ОСОБА_2 є Львівська митниця.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення існуючої заборгованості із відповідача по справі.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Тому, враховуючи все вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання про підставність позовних вимог Львівського міського центру зайнятості щодо утримання з відповідача сум виплаченої допомоги по безробіттю у разі поновлення особи на роботі за рішенням суду.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року у справі № 813/4093/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 06 жовтня 2014 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

В.Я.Макарик