Ухвала суду № 40938679, 09.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/3260/14

Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Колективне підприємство "Цивільжитлобуд" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" про стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Колективного підприємства "Цивільжитлобуд" в якому просила стягнути з відповідача кошти в розмірі 492413,36 грн., в рахунок погашення податкового боргу до Державного бюджету України.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.08.2014 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 492413,36 грн. Вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підпунктами 20.1.18, 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено право податкових органів застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності .

Відповідно до п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Водночас, п. 54.3.3 ст. 54 ПК України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

Пунктом. 54.5. ст. 54 ПК України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При цьому, відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 58.1 ст. 58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Разом з тим, згідно п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Як вірно встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом винесення податкової вимоги № 710 від 01.10.2012, зазначена вимога отримана відповідачем, що підтверджується підписом головного бухгалтера.

Податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була, податкове повідомлення - рішення та вимога про сплату боргу не оскаржена, а оскільки відповідач не оскаржував вказані рішення, то відповідно до податкового законодавства таке податкове повідомлення-рішення вважається узгодженим і підлягає сплаті.

Що стосується наданих відповідачем суду платіжних доручень №289 від 05.05.2014 на суму 20300,02 грн. та №750 від 07.05.2014 на суму - 10000,00 грн. в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість., суд першої інстанції обгрунтовано не взяв їх до уваги, посилаючись, при цьому, на п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України, відповідно до якого, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки виконання грошового зобов'язання відповідачем на суму 383891,78 грн. за рішенням суду не відбувається, тому сплачені відповідачем кошти згідно поданих платіжних доручень направленні на погашення попереднього податкового боргу.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Колективне підприємство "Цивільжитлобуд" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Мельник-Томенко Ж. М.