Постанова № 40938467, 13.10.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

13 жовтня 2014 року справа № 814/1958/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу

за позовомФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_1

доВідповідача 1: Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54009 Відповідача 2: ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030

проскасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.14 р. № 0002551703, від 04.04.14 р. № 0004951703В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач або ФОП ОСОБА_1) звернувся із адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - відповідач 1), державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - відповідач 2, ДПІ), в якому просив суд визнати протиправним і скасувати рішення відповідача 1 від 28 травня 2014 р. № 1839/10/14-29-10-05-10 про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2014 р. № 0002551703, а також скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.

Під час розгляду справи позивач доповнив вищезазначені позовні вимоги, подавши заву, в якій просив суд визнати протиправним і скасувати рішення відповідача 1 від 4 липня 2014 р. № 2232/10/14-29-10-05-10 про залишення скарги на податкове повідомлення-рішення від 4 квітня 2014 р. № 0004951703 без розгляду та також скасувати це податкове повідомлення-рішення (а. с. 76-77).

Суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну позовних вимог та закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення відповідача 1 від 28 травня 2014 р. № 1839/10/14-29-10-05-10 та визнання протиправним і скасування рішення відповідача 1 від 4 липня 2014 р. № 2232/10/14-29-10-05-10 (а. с. 99-104).

Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 березня 2014 р. № 0002551703 і від 4 квітня 2014 р. № 0004951703.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень, ФОП ОСОБА_1 вказав на повне і фактичне отримання товарів від контрагентів та на відсутність у ДПІ права для оцінки правочинів як нікчемних. Наполягає на дотриманні ним всіх вимог податкового законодавства при визначенні податкових зобов'язань з податку на додану вартість (надалі - ПДВ).

Відповідач 2, який приймав спірні рішення, позов не визнав, в запереченнях вказав на те, що правочини ФОП ОСОБА_1 із ТОВ «Юні Трейд Компані» і ТОВ «Віко-Миколаїв» розцінені ним як безтоварні, що і стало підставою для донарахування позивачу ПДВ.

Оскільки відповідач 2, який у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень, заперечує проти адміністративного позову, відповідно до ст. 71 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) на нього покладається обов'язок доказування правомірності свого рішення.

У судове засідання 13 жовтня 2014 р. прибув представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням (а. с. 163).

Стаття 128 ч. 4 КАС України надає суду право у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладати і вирішити її на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи приписи наведеної статті, суд розглядає справу за відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи, що у судове засідання прибув тільки представник позивача, а відповідач належним чином був повідомлений про проведення судового розгляду, суд вважає, що маються підстави, передбачені вищенаведеною нормою КАС України, для розгляду справи в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

В січні-лютому 2014 р. ДПІ провела документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо перевірки правових відносин з платниками податків ТОВ «Юні Трейд Компані» за березень 2011 р., ТОВ «Віко-Миколаїв» за січень-лютий 2011 р., результати якої оформлені актом від 8 лютого 2014 р. № 94/14-03-17-03-08/НОМЕР_3 (надалі - акт перевірки) (а. с. 24-30).

У висновку акту перевірки вказано на порушення ФОП ОСОБА_1 ст. 44 п. 44.1., ст. 198 п. 198.3., 198.6. Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту ПДВ на 29256,66 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення:

- від 11 березня 2014 р. № 0002551703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 29256,66 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1,0 грн.;

- від 4 квітня 2014 р. № 000495170, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 20923,33 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1,0 грн. (а. с. 8, 78).

Як вбачається з наданих позивачем первинних документів, позивач придбав у ТОВ «Юні Трейд Компані» і ТОВ «Віко-Миколаїв» будівельні матеріали. Господарські операції позивача із названими постачальниками оформлені видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями (а. с. 36-46, 81-83).

Відповідач 2 заперечує реальність цих господарських операцій позивача, посилаючись при цьому виключно на інформацію, яка міститься в акті перевірки ТОВ «Юні Трейд Компані» та акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Віко-Миколаїв» (а. с. 118-132).

Суд відзначає, що акти є тільки непрямими (опосередкованим) доказами і під час невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 взагалі неможливо об'єктивно встановити факт наявності чи відсутності товару.

В акті перевірки ТОВ «Юні Трейд Компані» зроблено висновок про порушення вимог цивільного законодавство цим підприємством і ПП «Селтік-Юг». Разом із тим, у випадку порушення податкового законодавства ТОВ «Юні Трейд Компані» і ПП «Селтік-Юг», податкові зобов'язання можуть бути визначені виключно учасникам цих правовідносин, а протилежний висновок фактично означатиме, що позивач повинен нести відповідальність за дії платників податків, з якими він не має правовідносин і визначати свої податкові зобов'язання з огляду на висновки податкового органу щодо інших суб'єктів, які не є стороною договорів, що суперечить принципу індивідуальної відповідальності, закріпленому ст. 61 ч. 2 Конституції України.

Що стосується акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Віко-Миколаїв», суд вважає, що він не може прийматись до уваги при розгляді даної справи.

Відповідно до п. 4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України 22 квітня 2011 р. № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3). В свою чергу, додаток 3 до вказаних Методичних рекомендацій містить зразок форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, згідно якого такий акт повинен містити тільки загальну інформацію про платника податків та фіксувати факт неможливості проведення звірки із зазначенням причин цього, а тому посилання в дослідженому акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Віко-Миколаїв» на порушення ним вимог цивільного законодавства, суперечить вимогам Методичних рекомендації, які є обов'язковими для виконання відповідачем 2.

Анулювання свідоцтв платника ПДВ ТОВ «Юні Трейд Компані» у вересні 2011 р. і ТОВ «Віко-Миколаїв» у травні 2011 р., відбулось вже після господарських операцій позивача із цими постачальниками (січень-березень 2011 р.), а тому не має значення для правомірності формування позивачем податкового кредиту і не позбавляє правового значення податкові накладні, видані цими суб'єктами господарювання позивачу.

Також суд звертає увагу на те, що основними видами господарської діяльності ТОВ «Віко-Миколаїв», є оптова торгівля будівельними матеріалами, а ТОВ «Юні Трейд Компані» - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, що узгоджується із характером товару, проданого ними позивачу.

З огляду на встановлені обставини, суд констатує, що відповідач 2 не надав жодного доказу, який би підтверджував його висновок про безтоварний характер правочинів позивача.

На підставі ст. 4 ч. 3 Закону України «Про судовий збір», позивач сплатив 10 відсотків розміру ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру в загальному розмірі 365,40 грн. (а. с. 2, 75). За правилами ст. 94 ч. 1 КАС України, зазначена сума судового збору підлягає присудженню позивачу з Державного бюджету України. Відповідно до ст. 4 ч. 3 Закону України «Про судовий збір» решта суми судового збору стягується з відповідача пропорційно до задоволеної частини вимоги.

Враховуючи, що позовні вимоги, які розглядались судом, стосуються тільки відповідача 2, і вони задоволені в повному обсязі, а названий Закон не містить застережень щодо неможливості або обмежень щодо стягнення судового збору з державних органів, в тому числі і тих, які звільнені від сплати судового збору і повністю фінансуються з Державного бюджету України, решта судового збору в сумі 1644,30 грн. підлягає стягненню з ДПІ на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2014 р. № 0002551703, від 4 квітня 2014 р. № 000495170, скасувати.

3. Присудити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в сумі 365,40 грн.

4. Стягнути з державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області на користь Державного бюджету України 1644,30 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз