Постанова № 40937597, 16.10.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2014 р.Справа № 923/465/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Шевченко В.В.

Суддів: Головея В.М., Ліпчанської Н.В.

при секретарі судового засідання: Щербатюкові О.В.

за участю представників сторін:

від ПАТ «Укрсоцбанк»: Бойко А.І. - за дорученням

від ТОВ «Ліон»: не з'явився

від ОСОБА_2: не з'явився

від ОСОБА_3: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 05 серпня 2014 року

у справі № 923/465/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3

про звернення стягнення кредитного боргу у сумі 1.149.835 грн. 07 коп. на предмет іпотеки

Склад колегії суддів змінений згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 687 від 14.10.2-14 року.

ВСТАНОВИЛА:

07.04.2014 р. публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі позивач, Банк) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ліон" (далі відповідач, ТОВ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов мотивовано тим, що 04.07.2008 р. між Банком та п. ОСОБА_2. укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № ФО80896П, за умовами якого Банк зобов'язався надати п. ОСОБА_2. кредит на споживчі цілі в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 51.900 Євро, а остання зобов'язалась прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням та повернути його Банку у повному обсязі в порядку та строки, обумовлені цим договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання передбачені цим Договором.

Також, 04.07.2008 р. між Банком та п. ОСОБА_3. укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № ФО80898П за умовами якого позивач зобов'язався надати п. ОСОБА_3 кредит в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 51.900 Євро, а остання зобов'язалась прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням та повернути його Банку у повному обсязі в порядку та строки, обумовлені цим договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання передбачені цим Договором.

З метою забезпечення кредитних зобов'язань 07.07.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки № 02-23-ФО80896П/ФО80898П-1263, за умовами якого відповідач передав позивачеві в якості забезпечення нежитлову будівлю (плавальний басейн) "ІНФОРМАЦІЯ_1" (Літ.А.), загальною площею 1794,3 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачеві на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу б/н від 25.06.2002 р., укладеного між відповідачем та ВАТ "Херсонські комбайни", зареєстрованого Херсонським БТІ в книзі 6, номер запису 1688, номер 486654 (а.с.42-44).

Оскільки, п. ОСОБА_2. та п. ОСОБА_3 не виконали свої зобов'язання за вищевказаними договорами про відкриття кредитної лінії № ФО80896П та № ФО80898П відповідно від 04.07.2008 р. по поверненню частини кредиту, а саме:

- п. ОСОБА_2. на загальну суму 52714,54 євро, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 16.01.2014 р. - 573285 грн. 21 коп., з яких: 42571 євро, що еквівалентно 462971 грн. 37 коп. по курсу НБУ - борг по поверненню кредиту, 8394,42 євро, що еквівалентно по курсу НБУ 91.291 грн. 63 коп. - борг по відсоткам, 1023,76 євро, що еквівалентно по курсу НБУ 11.133 грн. 72 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та 725,36 євро, що еквівалентно по курсу НБУ 7888 грн. 49 коп. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків.

- п. ОСОБА_3 на загальну сумі 53006,94 євро, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 30.01.2014 р. - 576549 грн. 86 коп., з яких: 42571 євро, що еквівалентно 463039 грн. 40 коп. по курсу НБУ - борг по поверненню кредиту, 8620 євро, що еквівалентно по курсу НБУ 93758 грн. 60 коп. - борг по відсоткам, 1062,76 євро, що еквівалентно по курсу НБУ 11559 грн. 51 коп. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та 753,19 євро, що еквівалентно по курсу НБУ 8192 грн. 34 коп. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, то на підставі ст. ст. 589, 590 ЦК України підлягає зверненню стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за договорами про відкриття кредитної лінії № ФО80896П та № ФО80898П відповідно від 04.07.2008 р. в розмірі 1366833 грн., а саме: нерухоме майно, яке складається з нежилих будівель (плавальний басейн) "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 1794,3 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу предмета іпотеки на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 1.366.833 грн., у спосіб, встановлений ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Одночасно, позивач просить застосувати заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки шляхом передачі його в управління Банку на період реалізації.

У відзиві на позов відповідач не заперечує факту існування невиконаних третіми особами кредитних зобов'язань, забезпечених укладеним між ним і позивачем договором іпотеки, але не погоджується із зазначеною Банком початковою ціною для продажу іпотечного майна в сумі 1.366.833 грн., посилаючись на те, що з моменту визначення вказаної ціни (липень 2008 р.) пройшов тривалий час, за який кон'юнктура ринку нерухомості змінилась і ринкова вартість іпотечного майна на дату вирішення спору невідома. Крім того, оскільки станом на сьогоднішній день предмет іпотеки фізично не існує, а новий об'єкт не закінчений будівництвом, не введений в експлуатацію та не зареєстрований за ТОВ як окремий об'єкт права власності, внаслідок чого на існуючий об'єкт не може бути звернуто стягнення у зв'язку з відсутністю предмета іпотеки, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову - відсутні.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.08.2014 р. (суддя Задорожна Н.О.) у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що станом на сьогоднішній день предмет іпотеки фактично не існує, а новий об'єкт не закінчений будівництвом, не введений в експлуатацію та не зареєстрований за ТОВ як окремий об'єкт права власності, а тому зазначена незавершена будівництвом будівля не підпадає під визначення об'єкту незавершеного будівництва у розумінні положень ст. 1 Закону України "Про іпотеку", оскільки відповідачем в установленому порядку не одержано дозвіл на будівництво нерухомого об'єкта, внаслідок чого на існуючий об'єкт не можу бути звернуто стягнення у зв'язку з відсутністю предмета іпотеки, а тому підстави для задоволення позову - відсутні.

В апеляційній скарзі Банк просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що, по-перше, спірне майно є предметом договору іпотеки, який ніким не оспорений і не визнаний недійсним, по-друге, іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна яка не може бути виділеною натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладання договору іпотеки без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, а тому не потребують внесення змін до цього договору, по-третє, оскільки, предмет іпотеки не був знищений, а лише відповідачем частково вчинено дії щодо початку його реконструкції для досягнення мети щодо поновлення здатність предмета іпотеки виконувати свої функції та створення нового об'єкту не відбувалося, у зв'язку з чим знищення предмету іпотеки не відбулося, внаслідок чого позовні вимоги щодо застосування в судовому порядку за рішенням суду звернення стягнення на майно, шляхом продажу предмета іпотеки на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 1.366.833 грн., у спосіб, встановлений ст. 38 Закону України "Про іпотеку" підлягають задоволенню.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу Банку без задоволення.

Про день, час і місце розгляду справи всі учасники судового процесу були своєчасно та належним чином повідомлені, але відповідач та 3-ї особи в судове засідання не з'явились та не скористались своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника Банку, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 04.07.2008 р. між Банком та п. ОСОБА_2. укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № ФО80896П, за умовами якого Банк зобов'язався надати п. ОСОБА_2. кредит на споживчі цілі в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 51.900 Євро, а остання зобов'язалась прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням та повернути його Банку у повному обсязі в порядку та строки, обумовлені цим договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання передбачені цим Договором.

Згідно п. 7.3. договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Матеріали справи свідчать про те, що Банк свої зобов'язання виконав у повному обсязі та на підставі заяви на видачу готівки № 47 від 07.07.2008 р. видав п. ОСОБА_2. кредит в сумі 51.900 Євро (а.с.22).

Додатковими угодами до договору сторони погодили графік погашення заборгованості; сплати процентів здійснювати щомісячно, у валюті наданого кредиту (траншу) не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом у повній сумі.

Як вбачається матеріалів справи п. ОСОБА_2. свої зобов'язання по поверненню кредиту та сплати процентів виконала частково в сумі 7516,78 євро, а саме: 12.08.2008 р. у сумі 0,90 євро, 10.09.2008 р. у сумі 433,35 євро, 13.10.2008 р. у сумі 433,65 євро, 12.11.2008 р. суму 0,68 євро, 13.11.2008 р. у сумі 1 євро, 09.12.2008 р. у сумі 446,33 євро, 20.01.2009 р. у сумі 0,16 євро, 11.02.2009 р. у сумі 436,03 євро, 13.03.2009 р. у сумі 5,14 євро, 10.04.2009 р. у сумі 431,54 євро, 12.05.2009 р. у сумі 98,39 євро, 10.06.209 р. у сумі 98,63 євро, 10.07.2009 р. у сумі 102,93 євро, 11.08.2009 р. у сумі 97,11 євро, 09.10.2009 р. у сумі 100 євро, 06.11.2009 р. у сумі 100 євро, 08.12.2009 р. у сумі 100,84 євро, 11.01.32010 р. у сумі 103,27 євро, 10.02.2010 р. у сумі 96,7 євро, 10.03.2010 р. у сумі 101,03 євро, 12.04.2010 р. у сумі 99,14 євро, 11.05.2010 р. у сумі 103,02 євро, 10.06.2010 р. у сумі 96,69 євро, 09.07.2010 р. у сумі 100,36 євро, 10.08.2010 р. у сумі 101,51 євро, 10.09.2010 р. у сумі 102,77 євро, 11.10.2010 р. у сумі 95,76 євро, 10.11.2010 р. у сумі 137,15 євро, 10,12.2010 р. у сумі 136,60 євро, 10.01.2011 р. у сумі 138,34 євро, 09.02.2011 р. у сумі 134,39 євро, 22.02.2011 р. у сумі 0,94 євро, 10.03.2011 р. у сумі 137,17 євро, 06.04.2011 р. у сумі 140,35 євро, 10.05.2011 р. у сумі 132,54 євро, 10.06.2011 р. у сумі 137 євро, 11.07.2011 р. у сумі 137 євро, 10.08.2011 р. у сумі 137 євро, 12.09.2011 р. у сумі 137 євро, 11.10.2011 р. у сумі 137 євро, 10.11.2011 р. у сумі 137 євро, 12.12.2011 р. у сумі 137 євро, 10.01.2012 р. у сумі 137 євро, 10.02.2012 р. у сумі 137 євро, 12.03.2012 р. у сумі 137 євро, 10.04.2012 р. у сумі 137 євро, 10.05.2012 р. у сумі 583 євро. 11.06.2012 р. у сумі 583 євро, а всього на суму 7516,78 євро.

Решта частина боргу по поверненню кредитних коштів у сумі 42571 євро (що еквівалентно станом на 16.01.2014 р. 462971 грн. 37 коп. за курсом НБУ та процентів за користування кредитом у сумі 8394,42 євро що еквівалентно станом на 16.01.2014 р. за курсом НБУ 91291 грн. 63 коп.) залишилися не погашеними.

Будь-яких доказів щодо відсутності боргу по поверненню кредитних грошових коштів у сумі 42571 євро та сплати процентів за користування кредитними коштами у сумі 8394,42 євро матеріали справи не містять та їх, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, п. ОСОБА_2. суду не надано, внаслідок чого місцевий суд дійшов до обґрунтованого та правомірного висновку про те, що відповідно до ст. ст. 509, 525, 526, 610, 612, 1048-150 ЦК України п. ОСОБА_2. має борг по поверненню кредитних коштів у сумі 42571 євро та процентів за користування кредитом у сумі 8394,42 євро.

У п. 2.6 договору сторони встановили наступну черговість погашення заборгованості:

- прострочена заборгованість по нарахованих процентах;

- прострочена заборгованість по комісіях;

- прострочена заборгованість по кредиту;

- строкова заборгованість по нарахованих процентах;

- строкова заборгованість по комісіях;

- строкова заборгованість по кредиту;

- пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів;

- штрафні санкції.

Згідно п. 3.2. договору кредиту передбачено право кредитора вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, сплати комісії та можливих штрафних санкцій, у тому числі й у випадках: затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на 30 календарних днів; перевищення сумою простроченої заборгованості суми кредиту більш як на 10 %; несплати позичальником в терміни, встановлені цим договором більше однієї виплати, яка перевищує 5 % загальної вартості кредиту. У разі прострочення строків сплати процентів, комісії, кредиту позичальник зобов'язався сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

У п. 4.4. договору сторонами погоджено, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником кредитних зобов'язань протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, у зв'язку з чим позичальник зобов'язаний протягом 1-го робочого дня погасити у повному обсязі кредит та сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, а також нараховані штрафні санкції (пеню), внаслідок чого місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем проворно нарахована п. ОСОБА_2 1023,76 Євро (що еквівалентно станом на 16.01.2014 р. за курсом НБУ 11133 грн. 72 коп.) - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та 725,36 Євро (що еквівалентно станом на 16.01.2014 р. за курсом НБУ 7888 грн. 49 коп.) - пеня за несвоєчасне повернення процентів.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції 04.07.2008 р. між Банком та п. ОСОБА_3. укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № ФО80898П за умовами якого позивач зобов'язався надати п. ОСОБА_3 кредит в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 51.900 Євро, а остання зобов'язалась прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням та повернути його Банку у повному обсязі в порядку та строки, обумовлені цим договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання передбачені цим Договором.

Згідно п. 7.3. договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Матеріали справи свідчать про те, що Банк свої зобов'язання виконав у повному обсязі та на підставі заяви на видачу готівки № 49 від 07.07.2008 р. видав п. ОСОБА_3 кредит в сумі 51.900 Євро.

Умови повернення кредиту, сплати процентів, комісій та пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів є ідентичними з тими, що передбачені договором № ФО80896П.

Як вбачається з матеріалів справи п. ОСОБА_3 свої зобов'язання по поверненню кредиту та сплати процентів виконала частково у сумі 7516,78 євро, решта боргу по поверненню кредитних коштів у сумі 42571 євро (що еквівалентно станом на 30.01.2014 р. 463039 грн. 40 коп. за курсом НБУ та процентів за користування кредитом у сумі 8620 євро що еквівалентно станом на 30.01.2014 р. за курсом НБУ 93758 грн. 60 коп.) залишилася не погашеною.

Будь-яких доказів щодо відсутності боргу по поверненню кредитних грошових коштів у сумі 42571 євро та сплати процентів за користування кредитними коштами у сумі 8620 євро матеріали справи не містять та їх, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, п. ОСОБА_3., суду не надано, внаслідок чого місцевий суд дійшов до обґрунтованого та правомірного висновку про те, що відповідно до ст. ст. 509, 525, 526, 610, 612, 1048-150 ЦК України п. ОСОБА_3 має борг по поверненню кредитних коштів у сумі 42571 євро та процентів за користування кредитом у сумі 8620 євро.

Згідно п. 4.4. договору кредиту - у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником кредитних зобов'язань протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, у зв'язку з чим позичальник зобов'язаний протягом 1-го робочого дня погасити у повному обсязі кредит та сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, а також нараховані штрафні санкції (пеню), внаслідок чого місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем правомірно нарахована п. ОСОБА_3.: 1062 Євро (що еквівалентно станом на 30.01.2014 р. за курсом НБУ 11559 грн. 51 коп.) - пеня за несвоєчасне повернення кредиту та 753,19 Євро (що еквівалентно станом на 30.01.2014 р. за курсом НБУ 8192 грн. 34 коп.) - пеня за несвоєчасне повернення процентів.

З метою забезпечення кредитних зобов'язань 07.07.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки № 02-23-ФО80896П/ФО80898П-1263 за умовами якого відповідач передав позивачеві в якості забезпечення нежитлову будівлю (плавальний басейн) "ІНФОРМАЦІЯ_1" (Літ.А.), загальною площею 1794,3 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачеві на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу б/н від 25.06.2002 р., укладеного між відповідачем та ВАТ "Херсонські комбайни", зареєстрованого Херсонським БТІ в книзі 6, номер запису 1688, номер 486654 (а.с.42-44).

Згідно п. 6.3. договору останній набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до припинення основного зобов'язання. Дія цього договору припиняється з інших підстав передбачених Законом України «Про іпотеку».

Як вбачається з матеріалів справи переданим в іпотеку вищеназваним майном забезпечено основне зобов'язання позичальників за кредитними договорами, зміст якого визначено пунктами 1.5 та 1.6 іпотечного договору: повернення кредитів в сумах, відповідно, 51900 Євро та 51900 Євро, сплата процентів за користування кредитом та комісій, сплата можливої неустойки (пені, штрафу), що передбачені умовами договору.

Згідно п. 4.1. договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, позивач має право задовольнити забезпечені іпотекою зобов'язання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. п. 4.5.1.- 4.5.5. договору іпотеки позивач за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із способів, у тому числі й шляхом продажу предмета іпотеки позивачем від свого імені будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку".

Як зазначалось вище, позичальники зобов'язання за договорами кредиту не виконали.

03.02.2014 р. позивач направив боржникам п. ОСОБА_2. та п. ОСОБА_3, а також їх майновому поручителю - відповідачеві вимоги про погашення простроченої заборгованості по кредитах та дострокове повернення частин кредиту, що залишилися не сплаченими (а.с.45-46), які отримано вищезазначеними особами, що підтверджується повідомленнями пошти про вручення адресатам названих поштових відправлень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що ринкова вартість предмета іпотеки була визначена за згодою сторін та станом на дату укладання іпотечного договору становила 1.336.883 грн., що еквівалентно 180203,99 Євро.

При цьому, балансова вартість цього об'єкта відповідно до витягу № 19405647 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 03.07.2008р. Херсонським ДБТІ, становила 280279 грн.

Відповідач не погоджувався із зазначеною Банком початковою ціною для продажу іпотечного майна, яка була визначена станом на липень 2008 р., посилаючись на зміну кон'юнктури ринку нерухомості внаслідок спливу значного періоду часу, у зв'язку з чим для роз'яснення питання, яке потребує спеціальних знань, місцевим судом призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої було поставлене питання:

- яка дійсна (реальна) ринкова вартість предмета іпотеки за договором іпотеки, а саме: нежитлової будівлі (плавального басейну) "ІНФОРМАЦІЯ_1", що складається з нежитлової будівлі (плавальний басейн) "ІНФОРМАЦІЯ_1" (Літ.А), загальною площею 1794,3 кв.м, розташованої по АДРЕСА_1, станом на дату проведення експертизи.

Згідно висновків судового експерта № 42 від 25.07.2014 р. відповідно до даних технічного паспорту бюро технічної інвентаризації в іпотеку була передана будівля плавального басейну літера "А", розташована по АДРЕСА_1, власником якої є відповідач та яка є будівлею в трьох рівнях з підвалом, прямокутної конфігурації, розмірами згідно плану 30,89 м. х 28,27 м. Площа забудови зазначеної будівлі складає 918 м.2, у тому числі площа забудови ґанки - 44,3 м.2.. В будівлі плавального басейну розміщені приміщення підвалу, першого, другого, третього поверхів Літ."А", площею 1290 м.2 без підвалу, 1794,3 м.2 - з підвалом.

Але, вищезазначена передана в іпотеку будівля плавального басейну "ІНФОРМАЦІЯ_1" з підвалом, прямокутної конфігурації, розміром згідно плану 30,89 м. х 28,27 м., площею приміщень 1794,3 м2 площею забудови 918 м2 по АДРЕСА_1 не існує, що виключає можливість визначення її ринкової ціни, оскільки за вказаною адресою знаходиться незавершене будівництво будівлі у чотирьох рівнях складної конфігурації розміром згідно плану по осях 40,2 м. х 32,0 м. з виконаними фундаментами, каркасом чотирьох поверхів з монолітного залізобетону, перекриття, частково виконаних сходових маршів, внутрішніх стін та чаша басейну.

Будівельні конструкції та їх схеми, габаритні розміри в плані, площа забудови фактично збудованої незавершеної будівництвом будівлі, що розташована за адресою по АДРЕСА_1 не відповідає аналогічним параметрам будівлі плавального басейну "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка є предметом іпотеки за договором іпотеки. Трьохрівнева будівля плавального басейну, яка є предметом іпотеки відсутня, що унеможливлює здійснення її ринкової оцінки. Об'єкт незавершеного будівництва не може бути оціненим та не підлягає відчуженню внаслідок відсутності правовстановлюючого документу на нього. Визначити його ринкову вартість можливо лише після завершення будівництва та проведення державної реєстрації права на цей об'єкт.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється, зокрема, у разі знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Таким чином, припис ч. 1 ст. 17 вищеназваного Закону встановлює, що іпотека є припиненою за наявності одночасно двох умов: знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі та знищена (втрачена) будівля не була відновлена іпотекодавцем.

Відновленням майна вважається його повернення до початкового (попереднього) стану та до нормального експлуатування.

Відновлення - це подія, яка полягає в тому, що після несправності об'єкт знову відновлює здатність виконувати потрібну функцію.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правомірного та обґрунтованого висновку про те, що майно вважається відновленим у тому випадку, коли внаслідок проведення певних ремонтних робіт воно стає придатним для виконання властивих йому функцій та повертається до такого стану, що є характерним для нього за умов нормального функціонування.

Незавершена будівництвом будівля не підпадає під визначення відновленого та придатного до використання майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, який стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» об'єкт незавершеного будівництва є об'єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.

При викладених обставинах колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зазначена незавершена будівництвом будівля не підпадає під визначення об'єкту незавершеного будівництва у розумінні ст. 1 Закону України "Про іпотеку", оскільки матеріали справи не містять в собі доказів документального підтверджуючих права відповідача на фактично збудоване незавершене будівництво.

Звернення стягнення на предмет іпотеки полягає у задоволенні вимог іпотекодержателя за рахунок подальшої реалізації іпотечного майна (у конкретному випадку), передачі права власності на нього іншому суб'єкту господарювання та одержання коштів для погашення забезпеченого кредитного зобов'язання.

Водночас, знищення (відсутність) та не відновлення іпотечного майна відповідно до положень ч. 1 ст. 598 ЦК України та ч. 5 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" припиняє іпотеку, що унеможливлює задоволення вимог іпотекодержателя щодо стягнення забезпечених кредитних зобов'язань за рахунок предмета іпотеки, який не існує, внаслідок чого протилежні твердження скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

Посилання скаржника на те, що за приписами ч. 3 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості є необґрунтованими та правомірно не прийняті місцевим судом до уваги, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору.

Матеріали справи однозначно свідчать про те, що на місці незавершеного будівництвом об'єкту нерухомості, що було передано в іпотеку за відповідним договором в теперішній час знаходиться зовсім інший самочинно збудований об'єкт незавершеного будівництва на який у жодної із сторін немає будь-яких правовстановлюючих документів, а тому колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що відсутність предмета іпотеки тягне за собою не лише припинення іпотеки, а й обов'язок боржника (іпотекодавця) надати аналогічне за вартістю нерухоме майно або ж виконати зобов'язання незалежно від настання терміну у повному обсязі чи у відповідній частині, а у разі невиконання боржником (боржниками) названого обов'язку кредитор (іпотекодержатель) вправі звернутись до них з відповідним позовом до суду, що не позбавляє права позивача здійснити названі процесуальні дії, але в порядку окремого судового провадження.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Херсонської області від 05.08.2014 року у справі № 923/465/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"- без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.10.2014 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Головей В.М.

Ліпчанська Н.В.