Вирок № 40934889, 14.04.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/4432/13-к

Провадження № 1-КП/415/15/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2014 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

колегії суддів: головуючої Дядько Л.І.,

суддів Калмикової Ю.О., Фастовця В.М.,

за участю:

секретаря Соловйової А.І.,

прокурорів Бушуєвої Т.М., Шевченко О.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_12, ОСОБА_13,

законних представників неповнолітних обвинувачених ОСОБА_14, ОСОБА_15,

представників служби по справам дітей Король Г.М. , Гончарової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, не працюючого, учня групи 2 ВТМ Лисичанського нафтохімічного технікуму, не одруженого, не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 1, ст.186 ч.2, 189 ч.2, 27 ч.3, 353 ч.1, ст.125 ч.1, ст.187 ч.2, ст.187 ч.4, ст. 304 ч.1 КК України.

ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Лисичанська, Луганської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.189 ч.2, 353 ч.1, ст.187 ч.2, ст.187 ч.4, ст. 304 ч.1 КК України.

ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця міста Лисичанська, Луганської області, громадянина України, не працюючого, учня групи 2 ВТМ Лисичанського нафтохімічного технікуму, не одруженого, не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.189 ч. 2, ст. 186 ч.2, ст.187 ч.2, ст.187 ч.4 КК України.

ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, не працюючого, учня групи 2 ВТМ Лисичанського нафтохімічного технікуму, не одруженого, не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_4

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 187 ч.4, 187 ч.2, 186 ч.2, КК України,

встановив:

15 лютого 2013 року, в денний час, ОСОБА_18, перебуваючи в приміщенні Лисичанського нафтохімічного технікуму розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вул. Генерала Потапенка, 47, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, звернувся до неповнолітнього ОСОБА_5 із пропозицією посприяти в зменшенні означеної раніше іншою особою грошової суми - 7000 грн., яку ОСОБА_5 мав сплатити для безперешкодної відмови від торгівлі наркотичними засобами. На дану пропозицію ОСОБА_5 погодився.

В цей же день, ОСОБА_18 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, намагаючись підсилити переконання ОСОБА_5 у вигідності передачі йому грошей, зателефонував останньому, пояснивши йому неправдиві відомості, а саме що про його причетність до розповсюдження наркотичних засобів стало відомо правоохоронним органам, та що для уникнення кримінальної відповідальності слід тепер передати йому 3000 грн. На дану пропозицію ОСОБА_5 погодився та в період часу з 15 лютого 2013 року по початок березня 2013 року передав ОСОБА_18: в приміщенні Лисичанського нафтохімічного технікуму грошові кошти в сумі 500 грн., в районі магазина «Бегемот» по вул. Свєрдлова м. Лисичанска - 1000 грн., пояснивши, що більше грошей у нього немає. Отриманим від ОСОБА_5 майном, ОСОБА_18 розпорядився за власним розсудом, чим завдав потерпілому майнової шкоди на суму 1500 грн.

15 лютого 2013 року, в денний час, неповнолітній ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні Лисичанського нафтохімічного технікуму розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вул. Генерала Потапенка, 47, в присутності ОСОБА_20 та ОСОБА_18 звернувся до іншої особи, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, повідомивши її про своє небажання й надалі сприяти в розповсюдженні наркотичних засобів. Діючи із корисних спонукань, інша особа, керуючись умислом, спрямованим на вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над ОСОБА_5 та розголошення відомостей, які він бажає зберегти в таємниці, висловив вимогу сплатити йому 7000 грн. за безперешкодну відмову від торгівлі наркотичними засобами та залишення факту зайняття нею в таємниці від сторонніх осіб. У зв'язку з посиланням ОСОБА_5 на відсутність грошей, інша особа та ОСОБА_20, який керуючись умислом, спрямованим на вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над ОСОБА_5, приєднався до її злочинних дій, діючи за попередньою змовою висловили ОСОБА_5 погрози фізичним насильством у разі несплати зазначеної грошової суми, а саме погрожуючи вивезти до безлюдного місця, проти його волі ввести до організму наркотичні засоби, та застосовуючи фізичні знущання, завдати тілесні ушкодження. Крім того, інша особа запропонувала ОСОБА_5 написати розписку, в якій би він зобов'язався протягом 3 місяців передати 7000 грн., пригрозивши у противному випадку втілити висловлені погрози у життя. На цю пропозицію ОСОБА_5 відмовився, після чого він із зазначеними особами розсталися.

01 березня 2013 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин, ОСОБА_18 повторно, маючи умисел на відкрите викрадання чужого майна, вступивши в попередню змову з неповнолітнім ОСОБА_20, знаходячись в районі будинку № 5 на кварталі Молодіжний міста Лисичанська, побачили ОСОБА_13 ОСОБА_20 застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_13, товкнув останню руками, від чого ОСОБА_13 впала, а ОСОБА_18 відкрито викрав сумку останньої вартістю 288 грн., в якій знаходилися: гаманець вартістю 108 грн., парфумна вода вартістю 148 грн., губна помада вартістю 9 грн., 2 шт. губні помади вартістю 14 грн. кожна, на суму 28 грн., а також гроші в сумі 65 грн., 2 пачки морозива по ціні 5 грн. кожне на суму 10 грн., 0,5 кг. печива вартістю 15 грн., пачку сигарет вартістю 10 грн., заподіявши потерпілій майнову шкоду на загальну суму 681 грн..

На початку березня 2013 року, точніша дата та час в ході досудового слідства не встановлені, повторно, ОСОБА_18, продовжуючи реалізовувати умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою неповнолітнього ОСОБА_5, зателефонувавши до нього, повідомив неправдиві відомості, а саме що фактом розповсюдження ним наркотичних засобів цікавляться співробітники СБУ та що для уникнення кримінальної відповідальності слід передати йому 1500 грн., запропонувавши зустрітися.

В цей же день, ОСОБА_18 вступив у попередню змову зі ОСОБА_19, домовившись з ним про спільне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою неповнолітнього ОСОБА_5 Згідно домовленості, ОСОБА_19 з метою підсилити переконання ОСОБА_5 у вигідності передачі грошей, при зустрічі з ОСОБА_5 мав назватися та виступити в ролі співробітника СБУ.

В цей же день, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, перебуваючи в районі центральної міської поліклініки, розташованої по вул. Свердлова м. Лисичанська, реалізуючи свій злочинний умисел, зустрілися з ОСОБА_5, якому ОСОБА_19 представився співробітником СБУ та підтвердив, що для уникнення кримінальної відповідальності слід передати йому 1500 грн. Після того, як ОСОБА_5 відмовився передати гроші, ОСОБА_19, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на вимогу передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_5, висловив погрозу затримати та доставити його до приміщення СБУ. Погоджуючись з діями ОСОБА_19, спрямованими на вимагання чужого майна, ОСОБА_18 запропонував ОСОБА_5 проїхати на дачну ділянку його родичів та зібравши там металеві вироби, здати їх на приймальний пункт, обернувши виручені гроші на сплату грошової суми, яку вони вимагали. Опасаючись за свою свободу, ОСОБА_5 з цією пропозицією погодився.

Далі, ОСОБА_19, прибувши з ОСОБА_18 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_5, та виявивши, що двері будинку заперті, з метою створення у останнього враження реальності висловленої погрози в обмеженні волі у разі відмови передати гроші, зателефонував невстановленій особі, яку представив своїм керівником та передав телефон ОСОБА_5 Після того, як ОСОБА_5 відключив телефон, ОСОБА_19 повідомив його, що грошей, отриманих від здачі металобрухту не вистачить та разом із ОСОБА_18 продовжив вимагати від ОСОБА_5 передати йому 1500 грн., погрожуючи у противному випадку повідомити про його протиправну діяльність його близьким родичам, які будуть вимушені сплатити вже більшу суму. Опасаючись реалізації висловлених погроз, ОСОБА_5 погодився пізніше відшукати та передати гроші ОСОБА_19 та ОСОБА_18

В період часу з початку березня 2013 року по 06 березня 2013 року ОСОБА_5 в м. Лисичанську передав ОСОБА_18 грошові кошти в сумі 150 грн. та ОСОБА_19 грошові кошти в сумі 800 грн., якими ОСОБА_19 та ОСОБА_18 розпорядився за власним розсудом, чим завдали ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 950 грн.

На початку березня 2013 року, точніша дата та час в ході досудового слідства не встановлені, ОСОБА_18, вступив у попередню змову зі ОСОБА_19, домовившись з ним про спільне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою неповнолітнього ОСОБА_5 Згідно домовленості, ОСОБА_19 з метою підсилити переконання ОСОБА_5 у вигідності передачі грошей, при зустрічі з ОСОБА_5 мав назватися та виступити в ролі співробітника СБУ.

В цей же день, ОСОБА_18 та ОСОБА_19, перебуваючи в районі центральної міської поліклініки, розташованої по вул. Свердлова м. Лисичанська, реалізуючи свій злочинний умисел, зустрілися з ОСОБА_5, якому ОСОБА_19 представився співробітником СБУ, тобто самовільно присвоїв владні повноваження.

16 березня 2013 року, близько о 14 годині, ОСОБА_18, повторно, маючи умисел на вимагання чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вступивши в попередню змову зі ОСОБА_19, неповнолітнім ОСОБА_20, та невстановленою в ході слідства особою, на автомобілі ВАЗ 21099 держ. номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_19, вивезли неповнолітнього ОСОБА_6, на відкриту ділянку місцевості, розташовану в районі річки С.Донець м. Лисичанська, де стали разом з ОСОБА_18 вимагати передати гроші в сумі 3000 грн., при цьому погрожуючи насильством відносно нього - спричиненням тілесних ушкоджень. Оскільки потерпілий ОСОБА_6 відмовлявся виплачувати гроші, то ОСОБА_18, діючи за попередньою змовою зі ОСОБА_19, ОСОБА_20 та невстановленою в ході слідства особою, зв`язав потерпілому руки клейкою стрічкою наніс декілька ударів предметом, схожим на дерев`яну биту в область ніг, спини, голови та по пальцям рук ОСОБА_6, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забоїв м'яких тканин, садна спини, лівого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після спричинення тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_6 погодився виплатити гроші у сумі 3000 грн.. ОСОБА_20 діючі за попередньою змовою з ОСОБА_18, ОСОБА_19 та невстановленою в ході слідства особою, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, на автомобілі ВАЗ 21099 держ. номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_19, повезли неповнолітнього ОСОБА_6, додому за адресою: АДРЕСА_6, по дорозі примусили написати розписку про неіснуючий борг перед ОСОБА_20 на суму 3000 грн..

21 березня 2013 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_19, маючи умисел на напад з ціллю заволодіння чужим майном, вступивши в попередньою змову з неповнолітніми ОСОБА_20 та ОСОБА_21, розробивши спільний план скоєння нападу, згідно якого ОСОБА_19 на автомобілі ВАЗ 21099, під його керуванням, привіз неповнолітніх ОСОБА_21 та ОСОБА_20, у місто Рубіжне Луганської області, де останні на місцевості, розташованій між будинком № 2 по вулиці 30 років Перемоги та будинком № 73-б по вулиці Визволителів в місті Рубіжне Луганської області, побачили ОСОБА_7 Діючи згідно плану нападу, неповнолітній ОСОБА_20 наніс потерпілій ОСОБА_7 удар дерев`яною битою по голові, від чого остання впала на землю, ОСОБА_20 наніс ще не менше одного удару в область голови потерпілої, після чого, неповнолітній ОСОБА_21, діючи по раніше розробленому плану нападу, відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_7, вартістю 180 грн., в якій знаходилися жіночій гаманець вартістю 63 грн., 2 грн.. Після чого, неповнолітніх ОСОБА_20 і ОСОБА_21, ОСОБА_19 стрітив на автомобілі, де ті передали викрадене майно ОСОБА_19, який розпорядився нім на свій розсуд.

В результаті чого потерпілій ОСОБА_7 була завдана матеріальна шкода на загальну суму 245 грн., та спричинені тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми волосистої частини голови, лоба праворуч, параорбітальной гематоми праворуч, закритою черепно-мозкової травми, забою головного мозку ІІ-ІІІ ступеня, епідуральної гематоми правої лобової області, субарахноїдального крововиливу, синця в правій лопатки області, забиття правої половини грудної клітини, забиття, садна поперекової області, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

24 березня 2013 року, приблизно о 20 годині ОСОБА_18, маючи умисел на напад з ціллю заволодіння чужим майном, вступивши в попередньою змову зі ОСОБА_19 та неповнолітніми ОСОБА_20, і ОСОБА_21, розробивши спільний план скоєння нападу, згідно якого ОСОБА_18 і ОСОБА_19 на автомобілі ВАЗ 21099, під керуванням останнього, привезли неповнолітніх ОСОБА_21 та ОСОБА_20, у місто Луганськ, де ОСОБА_20 і ОСОБА_21 вийшли із автомобілю в районі готельного комплексу «Дружба» по вул. П.Сороки, 16а та направилися на вулицю Московську м. Луганська, з метою знайти особу, у відношенні якої вчинити злочин. У той же день, приблизно о 20 годині 30 хвилин, неповнолітні ОСОБА_20 та ОСОБА_21, біля будинку № 3 по вул. Московській м. Луганська побачили ОСОБА_12 Діючи згідно плану нападу, неповнолітній ОСОБА_20 наніс потерпілій ОСОБА_12 удар дерев`яною битою по голові, від чого остання впала на землю, ОСОБА_20 наніс ще не менше одного удару в область голови потерпілої, після чого, неповнолітній ОСОБА_21, діючи по раніше розробленому плану нападу, відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_12 вартістю 130 грн., в якій знаходився мобільний телефон «Samsung C 250» вартістю 80 грн., гаманець вартістю 70 грн., окуляри вартістю 100 грн. та гроші в сумі 150 грн.

В результаті чого потерпілій ОСОБА_12 була завдана матеріальна шкода на загальну суму 530 грн. та спричинені тілесні ушкодження, у вигляді перелому нижньої щелепи в області 3-5 зуба. Забиття (набряк) м'яких тканин околоушно-жувальної області справа. Закритої черепно-мозкової травми. Струсу головного мозку, які належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я, необхідного для повного одужання. Обвинувачені ОСОБА_20, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 вчинили злочин будучи особами, яки вчинили раніше розбій.

28 березня 2013 року, приблизно о 20 годині 15 хвилин, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21, будучи особами, яки раніше вчинили розбій, маючи умисел на напад з ціллю заволодіння чужим майном, за попередньою змовою між собою, розробивши спільний план скоєння нападу, згідно якого неповнолітні ОСОБА_21 та ОСОБА_20, знаходячись біля будинку №35, розташованому на кварталі Жовтневої революції в місті Лисичанську, побачили ОСОБА_8 Діючи згідно плану нападу, неповнолітній ОСОБА_20 наніс потерпілій ОСОБА_8 удар предметом, схожим на дерев`яну биту по голові, після чого, неповнолітній ОСОБА_21, діючи по раніше розробленому плану нападу, відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_8, яка внаслідок зносу, не представляє для потерпілої матеріальної цінності, в якій знаходилися мобільний телефон «LG KF 300» вартістю 250 грн. та гроши в сумі 400 грн. Після чого, неповнолітні ОСОБА_20 і ОСОБА_21 зустрілися з ОСОБА_18, якому передали викрадене майно, та останній розпорядився ним на свій розсуд.

В результаті чого потерпілій ОСОБА_8 була завдана матеріальна шкода на загальну суму 650 грн., та спричинені тілесні ушкодження у вигляді набряку м'яких тканин, садна, підшкірної гематоми лівої орбіти, набряку м'яких тканин, підшкірної гематоми, садна правої потиличної області, ознаки зупиненого кровотечі з правої вушної раковини, асиметрії обличчя за рахунок гематом, гострої черепно-мозкової травми, перелому піраміди скроневої кістки, забиття головного мозку, лінійного перелому зліва в області скроневої частини черепа з ??перехідом на пірамідку, ушіби м'яких тканин голови та обличчя, підшкірної гематоми скронево-тім'яної області справа, підгострій субдуральної гематоми зліва, травматичний розрив барабанної перетинки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

30 березня 2013 року, приблизно о 19 годині, ОСОБА_18, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, вступивши в попередньою змову з неповнолітніми ОСОБА_20, та ОСОБА_21, повторно, розробивши спільний план скоєння злочину, згідно якого неповнолітній ОСОБА_20 знаходячись біля будинку № 24, розташованому на кв. Ленінського комсомолу в місті Лисичанську, схопив потерпілу ОСОБА_9 заду за капюшон куртки, поваливши на землю, після чого, наніс не менше 4-х ударів ногами в область голови, спричинивши ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку? Забиття ліктьового суглоба, обширної підшкірної гематоми. Підшкірних гематом в області правого стегна, які відносяться до категорій легких тілесних ушкоджень. Після чого неповнолітній ОСОБА_21, діючі згідно розробленого плану скоєння злочину, відкрито заволодів сумкою ОСОБА_9 вартістю 136 грн., в якій знаходились гроші в сумі 12 грн., пляшка мінеральної води вартістю 5 грн., заподіявши потерпілій майнової шкоди на загальну суму 153 грн. Після скоєння злочину, неповнолітні ОСОБА_20 та ОСОБА_21 передали викрадене майно ОСОБА_18, який розпорядився нім на свій розсуд.

30 березня 2013 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_18, маючи умисел на напад з ціллю заволодіння чужим майном, вступивши в попередньою змову зі ОСОБА_19 та неповнолітніми ОСОБА_21, , ОСОБА_20, будучи особами, яки вчинили раніше розбій, розробивши спільний план скоєння нападу, згідно якого ОСОБА_19 на автомобілі ВАЗ 21099, під його керуванням, разом з ОСОБА_18 привезли неповнолітніх ОСОБА_21 та ОСОБА_20, на мікрорайони РТІ м. Лисичанська, де останні, знаходячись біля будинку № 13, розташованому на кварталі 40 років Перемоги в місті Лисичанську, побачили ОСОБА_10 Діючи згідно плану нападу, неповнолітній ОСОБА_20 наніс потерпілій ОСОБА_10 два удари предметом, схожим на дерев`яну биту по голові, та удар по тілу, після чого, неповнолітній ОСОБА_21, діючи по раніше розробленому плану нападу, відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_10, яка внаслідок зносу, не представляє для потерпілої матеріальної цінності, в якій знаходилися гроші в сумі 180 грн. Після чого, неповнолітніх ОСОБА_20 та ОСОБА_21, ОСОБА_18 разом з ОСОБА_19 стрітили на автомобілі, де ті передали викрадене майно ОСОБА_18, який розпорядився нім на свій розсуд.

В результаті нападу потерпілій ОСОБА_10 була завдана матеріальна шкода на суму 180 грн., та спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця в області грудної клітини зліва, забою грудної клітки з обох сторін, забоїв голови, посттравматичного середнього отиту праворуч, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

31 березня 2013 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_18, маючи умисел на напад з ціллю заволодіння чужим майном, вступивши в попередньою змову зі ОСОБА_19 та неповнолітніми ОСОБА_20, та ОСОБА_21, будучи особами, яки раніше вчинили розбій, розробивши спільний план скоєння нападу, згідно якого ОСОБА_19 на автомобілі ВАЗ 21099, під його керуванням, разом з ОСОБА_18 привезли неповнолітніх ОСОБА_21 та ОСОБА_20, в район вулиці Красная м. Лисичанська, де побачили ОСОБА_25, яка йшла по вулиці в сторону вулиці Філонова м. Лисичанська. Діючи згідно плану нападу, неповнолітні ОСОБА_20 та ОСОБА_21 пройшли за ОСОБА_25 до двору будинку № 67 по вулиці Філонова, де неповнолітній ОСОБА_20 наніс потерпілій ОСОБА_25 два удари предметом, схожим на дерев`яну биту по голові, та удар по правій руці, після чого, відкрито заволодів сумкою потерпілої ОСОБА_25 вартістю 30 грн., в якій знаходилися жіночій гаманець вартістю 252 грн., шкіряна ключниця вартістю 72 грн. та гроші в сумі 2520 грн.. Після чого, неповнолітніх ОСОБА_20 та ОСОБА_21, ОСОБА_18 разом з ОСОБА_19 стрітили на автомобілі, де ті передали викрадене майно ОСОБА_18, який розпорядився нім на свій розсуд.

В результаті нападу потерпілій ОСОБА_25 була завдана матеріальна шкода на загальну суму 2874 грн., та спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому діафіза лівої ліктьової кістки, забитої рани волосистої частини голови, закритого перелому основної фаланги 2 пальця лівої кисті, забитих місць, саден обличчя, правого колінного суглоба, забитої рани правої тім'яної області голови, деформації лівого передпліччя, підшкірної гематоми 2 пальці лівої кисті, підшкірної гематоми верхньої губи, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я, необхідного для повного одужання..

ОСОБА_18, маючи умисел на втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, свідомо знаючи, що ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_7, є неповнолітнім, шляхом переконання схилив його до скоєння 24.03.2013 року розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_12 біля будинку № 3 по вул. Московській м. Луганська, 28.03.2013 року розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_8 біля будинку № 35 кварталу Жовтневої революції міста Лисичанська, 30.03.2013 року грабіжу відносно ОСОБА_9 біля будинку № 24 кварталу Ленінського комсомолу міста Лисичанська, 30.03.2013 року розбійного нападу на ОСОБА_10 біля будинку № 13 кварталу 40 років Перемоги міста Лисичанська, 31.03.2013 року розбійного нападу на ОСОБА_25 біля двору будинку № 67 по вулиці Філонова міста Лисичанська, і тим самим втягнув неповнолітнього ОСОБА_21 у злочинну діяльність.

ОСОБА_18, маючи умисел на втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, свідомо знаючи, що ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_8, є неповнолітнім, шляхом переконання схилив його до скоєння 01.03.2013 року грабіжу відносно потерпілої ОСОБА_13 в районі будинку № 5 на кварталі Молодіжний міста Лисичанська, 16.03.2013 року вимагання відносно неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, в місті Лисичанську, 24.03.2013 року розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_12 біля будинку № 3 по вул. Московській м. Луганська, 28.03.2013 року розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_8 біля будинку № 35 кварталу Жовтневої революції міста Лисичанська, 30.03.2013 року грабіжу відносно ОСОБА_9 біля будинку № 24 кварталу Ленінського комсомолу міста Лисичанська, 30.03.2013 року розбійного нападу на ОСОБА_10 біля будинку № 13 кварталу 40 років Перемоги міста Лисичанська, 31.03.2013 року розбійного нападу на ОСОБА_25 біля двору будинку № 67 по вулиці Філонова міста Лисичанська, і тим самим втягнув неповнолітнього ОСОБА_20 у злочинну діяльність.

ОСОБА_19, маючи умисел на втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, свідомо знаючи, що ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_7, є неповнолітнім, шляхом переконання схилив його до скоєння 21.03.2013 року розбійного нападу на неповнолітню потерпілу ОСОБА_7 на місцевості, розташованій між будинком № 2 по вулиці 30 років Перемоги та будинком № 73-б по вулиці Визволителів в місті Рубіжне Луганської області, 24.03.2013 року розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_12 біля б. № 3 по вул. Московській м. Луганська, 30.03.2013 року розбійного нападу на ОСОБА_10 біля будинку № 13 кварталу 40 років Перемоги міста Лисичанська, 31.03.2013 року розбійного нападу на ОСОБА_25 біля двору будинку № 67 по вулиці Філонова міста Лисичанська, і тим самим втягнув неповнолітнього ОСОБА_21 у злочинну діяльність.

ОСОБА_19, маючи умисел на втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, свідомо знаючи, що ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_8, є неповнолітнім, шляхом переконання схилив його до скоєння 16.03.2013 року вимагання відносно неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, в місті Лисичанську, 21.03.2013 року розбійного нападу на неповнолітню потерпілу ОСОБА_7 на місцевості, розташованій між будинком № 2 по вулиці 30 років Перемоги та будинком № 73-б по вулиці Визволителів в місті Рубіжне Луганської області, 24.03.2013 року розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_12 біля будинку № 3 по вул. Московській м. Луганська, 30.03.2013 року розбійного нападу на ОСОБА_10 біля будинку № 13 кварталу 40 років Перемоги міста Лисичанська, 31.03.2013 року розбійного нападу на ОСОБА_25 біля двору будинку № 67 по вулиці Філонова міста Лисичанська, і тим самим втягнув неповнолітнього ОСОБА_20 у злочинну діяльність.

В судовому засіданні 7 листопаду 2013 року обвинувачений ОСОБА_18 свою провину за епізодом вчинення злочину відносно потерпілого ОСОБА_5 не визнав і пояснив, що на почату березня 2013 року вони знаходилися в м. Лисичанську вдвох зі ОСОБА_19. Останній зацікавився є чи у нього знайомі, яки займаються поширенням наркотиків. Він зателефонував ОСОБА_5, якого знав і останній був згоден зустрітися. Вони вдвох під'їхали до нього і ОСОБА_19 почав спілкуватися з ОСОБА_5. Останній повинен був заплатити ОСОБА_19 800 грн., він був згоден це зробити і тоді вони втрьох поїхали на мікрорайон РТІ. ОСОБА_5 зайшов до дому, а потім покликав ОСОБА_19 і віддав йому гроші в сумі 800 грн., після чого вони розійшлися. Ніяких погроз на адресу ОСОБА_5 не було. ОСОБА_19 раніше потерпілого не знав. Передав останній гроші ОСОБА_19 за те, щоб вони нікому не розповили про те, що він торгує наркотиками. ОСОБА_19 погрожував ОСОБА_5, що розповість його батькам про те, що він збуває наркотики.

Ніякій розмови з ОСОБА_5 15 лютого 2013 року він не чув і про гроші у сумі 7000 грн. йому не відоме. Він від ОСОБА_5 ніяких грошів не отримував.

В судовому засіданні 10 лютого 2013 року обвинувачений ОСОБА_18 провину визнав частково і пояснив, що 15 лютого 2013 року він з ОСОБА_5 гроші не вимагав в сумі 3000 грн. Вони навчалися з останнім в одній групі, але відносин не підтримували.

01 березня 2013 року йому зателефонував ОСОБА_20 і позвав до себе. Вони зустріли його вдвох з ОСОБА_21 біля зупинці 7 днів і почали спілкуватися. Потім ОСОБА_20 зірвався і підбіг к жінці , схопив останню за капюшон і вона впала. ОСОБА_21 в цей час схопив сумку жінці і ОСОБА_21 з ОСОБА_20 втікли. Він не зрозумів і пішов за ними скорим кроком. Потім вони почали діставати з сумці гаманець і куди все сховали, він не пам'ятає. Він нічого не обговорював з ОСОБА_21 і ОСОБА_20, не наносив вдари потерпілої і її майно не забирав, можливо ОСОБА_20 це здалося.

На початку березня 2013 року він к ОСОБА_5 не приїжджав і не чув, щоб ОСОБА_19 представлявся працівником міліції. Йому було відоме про те, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 займаються наркотиками і він сказав про це ОСОБА_19. Вони вирішили заволодіти грошима останніх обманних шляхом, почали їх шантажувати.

ОСОБА_5 сказав, що дасть їм гроші в сумі 800 грн. і передав ОСОБА_19 , після чого вони розійшлися.

Також йому було відоме, що ОСОБА_6 займається оборотом наркотиків., про це він узнав в технікуму.16 березня 2013 року вони поїхали з ОСОБА_20 і ОСОБА_6 на машині, який керував ОСОБА_19 на річку Сіверський Донець, а ОСОБА_21 пішов до дому. З ОСОБА_6 говорив ОСОБА_19, а він стояв з ОСОБА_20 і розмовляв. Потерпілого ніхто не бив і руки йому не заматували. Потім він розмовляв один з ОСОБА_6 і запропонував йому написати розписку про борг, потерпілий проти цього не заперечував. Була складена розписка, що ОСОБА_6 повинен ОСОБА_20 гроші. ОСОБА_20 в машині дізнався про розписку. Він ( ОСОБА_18) сказав ОСОБА_20, щоб останній вийшов з машини і забрав у ОСОБА_6 гроші. Свої показання на досудовому слідстві не підтверджує, претензій к працівникам міліції не має.

Оскільки ОСОБА_19 займався приватним візництвом, він постійно їздив з ним, був і в Луганську. З 19 березня 2013 року він знаходився в м. Одесі приблизно 10 днів у родича Лапенкова. Він не знає його адресу , номера мобільного телефону останнього також у нього не має

Де знаходився 28 березня 2014 року він не пам'ятає і ОСОБА_21 не бачив.

30 березня 2013 року знаходився зі ОСОБА_19 на РТІ біля магазину АТБ, потім підійшов ОСОБА_20, ї вони забрали його, але звідки, не пам'ятає, злочин він не скоював.

В цей день, 30 березня 2013 року ОСОБА_19 запропонував йому покататися і вони поїхали на РТІ, де зустріли ОСОБА_21, який телефонував йому раніше, разом з ОСОБА_20. Вони каталися разом, потім ОСОБА_20 або ОСОБА_21 попросили, щоб вони зупинилися, що було в руках у останніх він не бачив. Вони зібралися їхати зі ОСОБА_19, але знову хтось зателефонував, або ОСОБА_21, або ОСОБА_20, останні попросили їх забрати. Він бачив у них пакет чорного кольору і жіночу сумку. Він почав здогадуватися, що вони вчиняють злочини. Він шкоду потерпілим не відшкодовував.

31 березня 2013 року він був зі ОСОБА_19, постійно знаходився в машині. Йому було не відоме, що ОСОБА_21 неповнолітній, злочини з ОСОБА_19 вони не організовували.

Він визнає, що вони заволоділи грошима ОСОБА_5 в сумі 800 грн., він отримав 200 грн. Часткове визнає провину за ст.189 КК України. Биту він зовсім не бачив.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_21 свою провину визнав повністю і пояснив, що 21 березня 2013 року йому зателефонував ОСОБА_20 і вони зустрілися. Потім ОСОБА_19 на машині забрав їх і вони поїхали в м. Рубіжне, де останній їх висадив і вони з ОСОБА_20 пішли шукати жінок, щоб пограбувати когось. Вони зустріли дівчину, йому в цей час відоме, що це була потерпіла ОСОБА_7. ОСОБА_20 вдарив останню битої по голові, а він вихопив у ОСОБА_7 сумку. Після чого ОСОБА_20 подзвонив ОСОБА_19 і останній забрав їх. В сумці, яку вони викинули , був гаманець в якому знаходилося три або чотири гривни. Бита належала ОСОБА_20.

24 березня 2013 року ОСОБА_20 зателефонував ОСОБА_18 і запропонував поїхати в м. Луганськ. Він також поїхав разом зі останніми, керував автомобілем ОСОБА_19. В м. Луганську вони вийшли біля готелю « Дружба», поїхали також з метою скоїти злочин, з собою взяли биту. Вони з ОСОБА_20 пішли шукати жертву. ОСОБА_20 побачив жінку, яка заходила в двір, останній вдарив потерпілу битої по голові, а він підбіг до нею і забрав сумку, в якої знаходився мобільний телефон і гроші в сумі 150 грн. Сумку з майном потерпілій віддали ОСОБА_18, він з ними не ділився.

28 березня 2013 року вони гуляли з ОСОБА_20 на РТІ, ім. зателефонував ОСОБА_18, потім він під'їхав і вони пішли прогулятися і вирішили скоїти злочин, в районі нової пошти. ОСОБА_18 побачив жінку, вони з ОСОБА_20 побігли за нею, ОСОБА_20 вдарив останню битої, а він ( ОСОБА_21) забрав сумку і вони повернулися до ОСОБА_18. В сумці знаходився телефон і гроші в сумі більш 100 грн. Він отримав від ОСОБА_20 40 грн.

30 березня 2013 року вони гуляли разом з ОСОБА_20 на РТІ, приблизно в 19 годину , побачили біля магазину 7 днів жінку. ОСОБА_20 запропонував забрати у потерпілий сумку. Він забрав сумку, в якої були гроші після чого вони побігли в сторону кварталу Молодіжний. В гаманці у потерпілої було приблизно 5 грн. ОСОБА_18 в цей раз також був з ними.

Крім того 30 березня 2013 року приблизно в 19 годину 30 хвилин до них з ОСОБА_20 під'їхали ОСОБА_18 зі ОСОБА_19, вони підійшли до нової почти і ОСОБА_18 запропонував скоїти злочин. Біля школи №13 ОСОБА_20 вдарив жінку, а він вихопив у останній сумку і вони з ОСОБА_20 побігли за лікарню, де до них під'їхали ОСОБА_18 зі ОСОБА_19 і зібрали їх.

31 березня 2013 року йому зателефонував ОСОБА_20 і вони зустрілися з ним біля нової пошти. ОСОБА_20 взяв з собою биту. Вони дійшли до старого кладовища, де побачили жінку. ОСОБА_20 вдарив потерпілу по голові, а вин вихопив у нею сумку. Потім до них під'їхала машина в який були ОСОБА_18 і ОСОБА_19 і забрали їх. ОСОБА_20 оглянув сумку і вони її викинули і побігли на РТІ. Він визнає провину повністю, всього він заробив від вчинення злочинів 1300 грн., шкоду відшкодував усім потерпілим крім потерпілої з м. Луганську. В скоєному щиро кається. ОСОБА_18 був організатором і він розподіляв роли, він ( ОСОБА_21) тільки забирав сумці. Все речі належні потерпілим він віддавав ОСОБА_18. Працівники міліції тиск на нього не оказували і він дає правдиве показання.

01 березня 2013 року він злочин не вчиняв і ОСОБА_20 з ОСОБА_18 його оговорюють.

В судовому засіданні 7 листопаду 2013 року обвинувачений ОСОБА_20 провину визнав частково і пояснив, що вимагання відносно ОСОБА_5 15 лютого 2013 року він не вчиняв. Останнього знав, але стосунки між ними були не зовсім добри. Підстав обмовляти його у ОСОБА_5 не має.

01 березня 2013 року він зателефонував ОСОБА_19 і позвав його на РТІ, де зустрів ОСОБА_21 і запропонував йому вчинити злочин. Вони гуляли вдвох з останнім і побачили жинку. Він толкнув потерпілу і вона впала. Після чого вони поділілі майно з ОСОБА_21, а ОСОБА_18 і ОСОБА_19 про злочин не знали. Раніше він давав інши показання і оговаривав ОСОБА_18 зі ОСОБА_19, він наполягає, що злочин вчинив з ОСОБА_21.

Що трапилося 16 березня 2013 року з ОСОБА_6, йому не відоме. Він навчався разом з останнім в техникуму. Дійсно він зателефонував ОСОБА_6 і сказав, що з ним бажають поспілкуватися. Потім підїхали ОСОБА_18 і ОСОБА_19, вони з ОСОБА_6 сіли до них в машину і поїхали. Про те, що вони ідуть в ліс, він не знав. Він не бачив, щоб хтось бив ОСОБА_6., так як знаходився вдаліни і бачив, що хтось спілкуеться. ОСОБА_18 стояв поруч з ним і також нічого не бачив. Ніхто ОСОБА_6 не погрожував і руки не повязував, тілесних пошкоджень у останнього не було. Коли вони приїхали до магазину « Октал», ОСОБА_19 почав диктувати як написати ОСОБА_6 розписку. Вони приїхали до місця мешкання потерпілого, ОСОБА_6 зайшов до дому. Потім вийшла його мати і почала кричати. Ввечері йому зателефонував ОСОБА_6 і сказав, що необхідно зустритіся, він позвав з собою ОСОБА_21.

21 березня 2013 року він позвонив ОСОБА_19 і попросив, щоб останній відвіз їх з ОСОБА_21 в м. Рубіжне. Вони зайшли з ОСОБА_21 в двір і побачили дівчину. Він запропонував напасти на нею. З собою у нього була в пакеті бита. Він вдарив потерпілу битою по голові і вона впала. Після чого вони заволодили майном дівчини. ОСОБА_19 биту не бачив.

24 березня 2013 року вони зі ОСОБА_19. ОСОБА_18 і ОСОБА_21 поїхали в м. Луганськ, де зупинилися біля готелю « Дружба». Там вони побачили жінку, він вдарив їі битою по голові, а ОСОБА_21 забрав у потерпілой сумку. ОСОБА_19 був як таксист, ОСОБА_18 також залишився в машіні. Майно потерпілої вони поділили з ОСОБА_21, частку він віддав ОСОБА_19.

28 березня 2013 року вони ввечері гуляли з ОСОБА_21 і він запропонував останньому вчинити злочин. Біля магазину 7 днів вони напали на жінку. Він вдарив потерпілу битою по голові, вона впала. Після чого ОСОБА_21 забрав сумку жінці, ОСОБА_18 з ними не було.

30 березня 2013 року приблизно у 19 годину він запропонував ОСОБА_21 вчинити розбій. Біля будинку 24 на кварталі Ленінського комсомолу вони зустріли жінку і напали на нею. Все відбулося спонтанно. ОСОБА_18 в цей час з ними також не було.

Потім вони пішли з ОСОБА_21 за битої, і біля школи №13 побачили жінку. Він вдарив потерпілу битою по голові, а ОСОБА_21 забрав у жінці сумку. ОСОБА_19 і ОСОБА_18 підїхали після того, як вони вчинили злочин

31 березня 2013 року вони з ОСОБА_21 вчинили злочин, він вдарив жінку битою, а ОСОБА_21 забрав сумку. Потім вони сіли в машину ОСОБА_19 , де також знаходився ОСОБА_18. Скільки було грошів у потерпілой він не памятає. Шкоду не відшкодував. В скоєноу розкаюється і наполягає на своих показаннях. ОСОБА_18 не зрозумив чім він займається. Він платив ОСОБА_19 як таксисту.

В судовому засіданні 10 лютого 2014 року обвинувачений ОСОБА_20 провину визнав частково і пояснив, що 15 лютого 2013 року вони знаходилися в техникуму і разом з ОСОБА_18 і ОСОБА_5 вийшлі попалити. Останні спілкувалися між собою, але він не чув про що. Потім йому стало відоме, що ОСОБА_18 вимагав з ОСОБА_5 гроші за торгівлю наркотиками.

01 березня 2013 року вони гуляли з ОСОБА_21, і виришили зателефонувати ОСОБА_18. Коли останній приїхав, вони почали втрьох гуляти і вирішили когось погробувати. Пограбували ОСОБА_13, яку побачили у дворі біля магазину 7 днів. Він штовхнул їі і втік, майно у потерпілої не забирав. Першим в двір забежав він, а за ним ОСОБА_21 і ОСОБА_18. Хто забрав сумку йому не відоме. Потім вони забігли в під'їзд будинку на 9 поверх і забрали майно , яке було в сумці, приблизно 200 грн., яки поділили, а сумку викинули.

16 березня 2013 року приблизно в 14 годину вони знаходилися вдома разом з ОСОБА_21, йому ( ОСОБА_20) зателефонував ОСОБА_18 або ОСОБА_19, він не пам'ятає, і попросили організувати зустріч з ОСОБА_6. Він зателефонував останньому і вони зустрілися на зупинці, куди під'їхали ОСОБА_18 і ОСОБА_19. Вони з ОСОБА_6 сіли в машину, а ОСОБА_21 відправили до дому. Приїхали в ліс , ОСОБА_19 відвів ОСОБА_6 убик, він стояв до них спиною і ніяких криків і ударів чути не було. Потім підійшов ОСОБА_19 і сказав, що треба їхати. ОСОБА_6 телефонував батько, потерпілий сказав, що гуляє з друзямі , після чого вони поїхали в місто. ОСОБА_19 почав диктувати текст росписки, що ОСОБА_6 нібито повинен йому( ОСОБА_20) гроші. Вони під'їхали до дому ОСОБА_6 і він війшив з машини с потерпілим, де знаходилися друзі ОСОБА_6. Потім з будинку вийшла мати потерпілого і почала його бити, а після цього повела їх у міліцію. Він до ОСОБА_6 физичне насільство не застосовував і не погрожував, а йшов забрати гроші, так як була розписка про борг на його імя.

21 березня 2013 року вони з ОСОБА_21 гуляли по РТІ і вирішили кудись з'їздити. Зателефонували ОСОБА_19 і поїхали в Рубіжне, де зупинилися біля ларьків. ОСОБА_19 залишився в машині, а вони побачили жінку, вирішили вдарити їі. У нього була бита, якою він вдарив жінку по голові, а ОСОБА_21 вихопив сумку, після чого вони втікли і зателефонували ОСОБА_19. Потім сіли в його машину і уїхали.

24 березня 2013 року вони гуляли з ОСОБА_21 і вирішили поїхати в м. Луганськ. Зустрілися зі ОСОБА_19, сіли до нього в машіну, де знаходився ОСОБА_18. В м. Луганську вони вдвох з ОСОБА_21 у дворі будинку побачили жінку і він вдарив їі дерев'яним молотком в праву скроню. Потерпіла впала, він відійшов від нею, а ОСОБА_21 забрав сумку. Телефон потерпілой вони разбили, в гаманці знайшли гроші в сумі 70 грн., після чого поїхали зі ОСОБА_19 в Лисичанськ. Гроші витратили на своі потреби.

28 березня 2013 року вони гуляли разом з ОСОБА_21, у нього була бита. Біля дітячого садочку зустрили жінку і вирішили їі пограбувати. Він двичи вдарив потерпілу битою по голові, від чого она впала зі сходинок, а ОСОБА_21 забрав сумку. Майно поділілі з ОСОБА_21.

30 березня 2013 року вони гуляли з ОСОБА_21 і побачили жінку, яка виходила з магазину і пішла у двір. Він смикнув жінку за капюшон і вона впала. ОСОБА_21 вдарив потерпілу ногою, забрав сумку і вони забежали в під'їзд будинку. В сумці була мінеральна вода і невелика кількисть грошів. С ОСОБА_18 в той день вони ні зідзвонювалися.

Крім того 30 березня 2013 року пізнише вони з ОСОБА_21 пійшли до магазину АТБ, де зустріли ОСОБА_19 і ОСОБА_18. У нього була інша бита, яку він побачив в машини і потіхеньку забрав. Він зайшов за ріг АТБ, покликав ОСОБА_21, коли вони побачили жінку, він запропонував ОСОБА_21 « пригальмувати» останню і вдарив битою по голові. Коли потерпіла впала, ОСОБА_21 забрав у нею сумку. Потім вони зателефонували ОСОБА_19, він під'їхав разом з ОСОБА_18 і вони забрали їх з ОСОБА_21. В сумці було приблизно 200 грн., яку ОСОБА_21 заніс в машину за пазухою.

31 березня 2013 року в 18 годину вони з ОСОБА_21 позвонили ОСОБА_19, останній приїхав з ОСОБА_18. Вони сіли до них в машину і поїхали покататися, а потім він позвав ОСОБА_21 і коли вишли з машини, він запропонував останньому пограбувати когось, а ОСОБА_19 уїхав. У нього була з собою бита, біля одного з будинків вони побачили жінку і він вдарив їі битою, а ОСОБА_21 забрав сумку. Потім він налякався і здався працівникам міліції.

01 березня 2013 року ОСОБА_18 був з ними, він всей час іздив разом з ними і знав про злочини, але вони з ним нічого не обговорювали.

Шкоду потерпілим ні відшкодовував.

ОСОБА_18 говорив йому, щоб він забрав у ОСОБА_6 гроші, а кому він віддав їх ОСОБА_19 або ОСОБА_18, не пам'ятає.

ОСОБА_19 не знав, що вони скоювали з ОСОБА_21 злочини, вони нападали на жінок, а від кого виходила ініціатива йому не відоме. З ОСОБА_18 був знайом з 2011 року, з першого курсу технікуму, відносини були між ними дружні. З ОСОБА_19 його познакомив ОСОБА_18.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_19 провину визнав часткове і пояснив, що в початку березня 2013 року він приїхав з Россії і зустрився з ОСОБА_18, Він поцикавився у останнього є чи у нього знайоми, яки займаються наркотиками. ОСОБА_18 назвав прізвище ОСОБА_5 і він ( ОСОБА_19) запропонував, « викачати» з нього гроші. За його проханням ОСОБА_18 помог зустрітися з ОСОБА_5. Він розмовляв з останнім сам, а ОСОБА_18 перебував осторонь. Він запросив у ОСОБА_5 2000 грн., потерпілий сказав, що зможе дати часткове і взяв у бабусі 800 грн. Він ОСОБА_18 показував гроші, яки отримав від ОСОБА_5 і надав йому 200 грн. Він морально оказував тиск на ОСОБА_5, говорив, що все розповість його батькам, а потім повідомить міліцію, інших погроз з його боку не було. ОСОБА_5 все сприймав реально. Він представлявся працівником міліції. Вважає, що він скоїв шахрайство відносно ОСОБА_5, а не вимагання. Часткове визнає провину за ст.353 ч.1 КК України, оскільки посвідчення працівника міліції у нього не було.

16 березня 2013 року було вчинено злочин відносно ОСОБА_6. Він довго думав як з ним зустритися. Дізнався, що ОСОБА_20 зможє призначити зустріч. В вказаний день вони під'їхали з ОСОБА_18 на квартал Молодіжний, де зустріли ОСОБА_6 і ОСОБА_21. ОСОБА_20 і ОСОБА_6 сіли в машину позади. Коли вони почали їхати за місто, ОСОБА_6 налякався. Коли вони приїхали на річку Сіверський донець і вийшли з машині, він відвів ОСОБА_6 в сторону і почав з ним розмовляти. Він бажав отримати від потерпілого 7000 грн., в цей час підійшов ОСОБА_18, оскільки ОСОБА_6 сказав, що таких грошів у нього немає, він ( ОСОБА_19) сказав, що за то, що він буде мовчати, треба 3000 грн. Так як він давив на потерпілого, останній був згоден віддати йому гроші. Биту вилучили працівники міліції, він їі не застосовував, а ОСОБА_20 застосовував. Він дійсно диктовав розписку про те, що ОСОБА_6 повинен ОСОБА_20 гроші. Коли вони пріїхали до дому потерпілого, вийшла його мати і почала кричати, потім ОСОБА_20 пїйшов разом з нею в міліцію.

21 березня 2013 року ввечері йому зателефонував ОСОБА_20 або ОСОБА_21 і запропонували поїхати в м. Рубіжне. Останні потім в м. Рубіжне вийшли з машини а через 20-30 хвилин ОСОБА_20 зателефонував і сказав, що їх необхідно забрати. Коли вони під'їхали к мосту, ОСОБА_20 щось викінув. Що було в пакеті йому не відоме, його бита знаходилася в багажнику. Про те, що ОСОБА_20 і ОСОБА_21 скоїли в Рубіжном злочин, йому було невідоме.

24 березня 2013 року ввечері він знаходився в м. Новодружеську, зателефонував ОСОБА_18 і запропонував поїхати в м. Луганськ, так як йому запропонував про це ОСОБА_20.

Вони вчотирьох , з ними також був ОСОБА_21, поїхали до Луганську. Йому заплатили 70 грн. за те, що він відвіз їх. Про те, що в Луганську вони будуть вчиняти злочин йому було не відоме.

30 березня 2013 року вони з ОСОБА_18 каталися на РТІ , до нїх підійшли ОСОБА_21 і ОСОБА_20, а потім пішли, вони з ОСОБА_18 були в машині. Через який час хтось ОСОБА_21 або ОСОБА_20 зателефонував йому або ОСОБА_18 і попросили забрати. Вони зустріли останніх біля магазину « Версаль». Нияких речей він не бачив, биту він виявив 31 березня 2013 року. У ОСОБА_20 він биту ні помітив.

Познаоймився з ОСОБА_20 і ОСОБА_21 7 березня 2013 року. Про те, що вони неповнолітні він не знав.

31 березня 2013 року вони з ОСОБА_18 знаходилися в Лисичанську після обіду. На його мобільний телефон зателефонував ОСОБА_20 або ОСОБА_21 і попросили приїхати на РТІ. Вони зустріли їх біля АТБ. Останні попросили їх почикати, а потім забрати. Коли ОСОБА_20 з ОСОБА_21 повернулися, у нїх з собою був пакет чорного кольору і щось завернуто у штани. Йому не було відоме, що ОСОБА_21 з ОСОБА_20 вчинили злочин, хоча він здогадувався про це. Він ніяких вказівок нікому не давав, йому тільки оплачували за проїзд. Він переконав ОСОБА_20, що на нього потрібно писати розписку за епізодом відносно ОСОБА_6.

Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_26 своєї вини у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, часткового визнання обвинуваченими ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19 провини, винуватість останніх у скоєнні кримінальних правопорушень, яки їм інкриміновані, повністю доведена зібраними у ході судового розгляду доказами.

За епізодами заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, вимагання майна і самовільного присвоєння владних повноважень відносно ОСОБА_5

Потерпілий ОСОБА_5 пояснив в судовому засіданні, що в лютому 2013 року у нього виник конфлікт з ОСОБА_27, який вимагав виплатити йому гроші у сумі 7000 грн. за те, що він не бажав займатися розповсюдженням наркотиків. Пізніше до нього підійшли ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_27. ОСОБА_18 з ОСОБА_27 почали погрожувати йому, говорили , що він повинен передати їм гроші в сумі 7000 грн., а інакше вони відвезуть його в ліс.

Після цього ОСОБА_18 зателефонував йому і повідомив, що він може владнати цей конфлікт і зменшив суму до 3000 грн., а інакше вони розголосять відомості про його причетність до незаконного обороту наркотичних засобів. Через два дні він підійшов до магазину «Бегемот» і передав ОСОБА_18 1000 грн. і в технікуму 500 грн. Останній сказав, що їм ( ОСОБА_5) зацікавилися працівники СБУ і цієї суми недостатньо. На початку березня 2013 року ОСОБА_18 знову зустрівся з ним біля поліклініки і крім того з останнім був ОСОБА_19, який представився працівником СБУ і сказав, що треба заплатити 1500 грн. ОСОБА_18 запропонував поїхати на дачу, розташовану по АДРЕСА_7. ОСОБА_19 комусь телефонував і сказав, що якщо він не віддасть 1500 грн., його родичам доведеться заплатити вдвічі більше. На наступний день ОСОБА_19 з ОСОБА_18 приїхали і він віддав ОСОБА_19 800 грн. Він був раніше знайом з ОСОБА_18, а ОСОБА_19 не знав. ОСОБА_18 він передав всього 1650 грн. Він знаходився в пригніченому стану і потребував допомозі так як був переляканий. ОСОБА_18 продовжував йому дзвонити. Приблизно близько місяцю він не відвідував заняття в технікуму. До нього до дому приїжджали якісь хлопці, розшукували його. Пізніше він все розповив своєму батьку. Обвинувачених він не обмовляє. Коли ОСОБА_18 з ОСОБА_19 були біля будинку по АДРЕСА_8, вони не заходили в приміщення оскільки двері були зачинені.

Свідок ОСОБА_28 пояснила в судовому засіданні, що ОСОБА_5 її онук. 6 березня 2013 року онук взяв з дому гроші в сумі 800 грн., просив у батька 500 грн. Спочатку внук не говорив для чого він взяв гроші. Після того як вона зателефонувала донці ( матері онука), онук розповив , що ОСОБА_18 з друзями вимагають з нього гроші. Після чого, до неї, до дому приходили невідомі парні, які шукали онука, поступали дзвінки з погрозами на її міський телефон. Онук був наляканий і не ходив на заняття в технікум.

Свідок ОСОБА_29 пояснив в судовому засіданні, що ОСОБА_5 його брат. Йому відоме, що приблизно рік тому братові стали поступати дзвінки, хлопці представлялися працівниками міліції, вимагали гроші. Йому відоме, що брат віддав цим особам 1500 грн. і 900 грн. Коли він знаходився у ОСОБА_5, до нього приходив ОСОБА_18, представився працівником правоохоронних органів, збоку за дверима стояли ще дві людини. Погрози надходили через комп'ютерні мережі. Батько брата передавав гроші з Москви. Він бачив посвідчення червоного кольору старого зразка. До ОСОБА_5 приходили ОСОБА_18, ОСОБА_20, хлопці приїжджали на автомобілі світло-сірого кольору.

З протоколу одночасного допиту між потерпілим ОСОБА_5 і обвинуваченим ОСОБА_18 вбачається, що ОСОБА_5 підтвердив показання , викравши ОСОБА_18 і ОСОБА_19 в скоєнні відносно нього злочинів. ( том 4 а.с. 65-74.)

З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 травня 2013 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_19 як особу , який представлявся працівником правоохоронних органів та вимагав у нього гроші. а.с. 189-192 том 3.

За епізодом відкритого викрадення майна ОСОБА_13 01 березня 2013 року.

Потерпіла ОСОБА_13 пояснила в судовому засіданні, що 01 березня 2013 року близько о 20 годин 45 хвилин вона приїхала з роботи та йшла до дому. В районі гуртожитку медичного закладу почула голоси двох хлопців, яки шли за нею. Про що говорили хлопці вона не чула. Потім вона почула удар руками в область лопаток і впала на землю. Один з хлопців вихопив у нею сумку і вони вдвох втеклі. У сумці були документи і майно, яке перелічено в обвинувальному акту. Документи пізніше повернули. Вона звернулася до міліції відразу. Претензій до обвинувачених не має. Хлопців яки на нею напали, вона не бачила.

Вартість майна, належного ОСОБА_13, яке було відкрито викрадено обвинуваченими ОСОБА_18 і ОСОБА_20 визначається товарознавчою експертизою. а.с.140-143 том 3.

З протоколу пред'явлення речей для впізнання від 13.05.2013 року вбачається, що потерпіла ОСОБА_13 впізнала сумку, яку у нею відкрито викрали обвинувачені ОСОБА_18 і ОСОБА_20.а.с.129-131.том 3

Розпискою від ОСОБА_13 про те, що вона отримала від слідчого ОСОБА_39 майно, яке у нею було викрадено обвинуваченими ОСОБА_18 і ОСОБА_20. а.с.150 том 3.

Постановою про визнання речовим доказом з якого вбачається що в ході проведення слідчого експерименту з ОСОБА_21 у сміттєпровіді будинку АДРЕСА_9 м. Лисичанська були вилучені речи належні ОСОБА_13, яки були викрадені ОСОБА_18 і ОСОБА_20.а.с.149 том 3.

Протоколом проведення слідчого експерименту з ОСОБА_21 від 17.04 2013 року в ході якого в сміттєпровіді будинку АДРЕСА_9 м. Лисичанська були вилучені речи належні ОСОБА_13, яки були викрадені ОСОБА_18 і ОСОБА_20.а.с.176-185 том 1. За епізодами вимагання майна належного ОСОБА_6 і спричинення йому легких тілесних ушкоджень 16 березня 2013 року.

Потерпілий ОСОБА_6 пояснив в судовому засіданні, що 16 березня 2013 року йому зателефонував приблизно в 12 годину ОСОБА_20 і сказав, щоб він прийшов на РТІ до зупинці, щоб поговорити. Коли він підійшов до вказаної зупинці, побачив ОСОБА_20. В цей час під'їхала машина і ОСОБА_18 , який знаходився в машині, запропонував сісти в машину, після чого вони поїхали в сторону Лисичанська, а потім в ліс. Він запитував куди вони їдуть, але йому ніхто не відповів. В лісі вони вийшли з машини, ОСОБА_19 накинувся на ОСОБА_20 і вдарив його, а ОСОБА_18 скотчем склеїв йому руки, достав биту і вимагав у нього гроші в сумі 2000 грн. Спочатку він говорив, що у нього немає грошів, після чого ОСОБА_18 почав наносити йому вдари битою по спини ,голові і рукам. Він сказав, що згоден віддати гроші і вони поїхали в сторону вулиці Червоній. Він написав розписку, що повинен ОСОБА_20 2000 грн. Коли вони приїхали на вулицю Фрунзе,ОСОБА_19 сказав, щоб ОСОБА_20 пішов з ним до його ( ОСОБА_6) дому. Він сказав матери, що йому потрібно 3000 грн., мати відповіла, що треба розбиратися в міліції. ОСОБА_20 по дорозі до міліції втік. Коли вони були в лісі, обвинувачені погрожували, що у них є лопата і вони його закопають. Йому була причинна моральна шкода, він був переляканий, реально сприймав їх погрози. Він звернувся в лікарню 16 березня 2013 року. Він ОСОБА_18, ОСОБА_19 і ОСОБА_20 не обмовляє.

Свідок ОСОБА_30 пояснила в судовому засіданні, що 16 березня 2013 року приблизно у 17 години забіг син і запитав є чи у них 3000 грн., був переляканий, сказав, що їх з ОСОБА_4 можуть вбити. Сказав. що у хлопців є розписка, що він повинен їм гроші, але він нічого у них не займав. Вона вийшла на вулицю і побачила хлопця, у якого була розписка про те, що її син зайняв у ОСОБА_20 3000 грн. Вона сказала, що треба звертатися до міліції.

ОСОБА_20 по дорозі грубив, а син був переляканий. Потім ОСОБА_20 втік, в міліції син розповів, що його били дубиною. Вони написали заяву, а чоловік відвіз сина в лікарню, він скаржився на головну біль і розповів, що його бив ОСОБА_18.

Свідок ОСОБА_31 пояснив в судовому засіданні, що він не пам'ятає ні дату, ні місяць, але дійсно бачив разом ОСОБА_30 і ОСОБА_20, вони йшли разом, а він знаходився з ОСОБА_4. ОСОБА_30 був переляканий і сказав, що будить знімати побої, крім того розповив, що йому треба віддати ОСОБА_20 і ще комусь 3000 грн. Він попросив у нього цю суму, але він зайняв ОСОБА_30 лише 300 грн. Також ОСОБА_30 говорив. що його четверо хлопців били битою.

Свідок ОСОБА_24 пояснив в судовому засіданні, що ОСОБА_30 його друг. Останній розповів, що в березні 2013 року ОСОБА_20 з хлопцями відвезли його в ліс, де били битою, також говорив, що повинен ОСОБА_20 гроші і він зайняв ОСОБА_30 300 грн., яки передав ОСОБА_21. Бив ОСОБА_30 один хлопець. ОСОБА_20 телефонував йому і говорив. що ОСОБА_30 повинен йому ( ОСОБА_20) 3000 грн.

З висновку судове медичної експертизи вбачається, що ОСОБА_6 були причинені легкі тілесні ушкодження. том 2 а.с.110.

З протоколу одночасного допиту потерпілого ОСОБА_6 і ОСОБА_18 вбачається, що ОСОБА_6 підтвердив свої показання і викрав ОСОБА_18 в скоєнні відносно нього злочинів. том 2 а.с.128-140.

З протоколів одночасного допиту свідка ОСОБА_30 і обвинуваченого ОСОБА_20 від 03.06.2013 року і між потерпілим ОСОБА_6 і обвинуваченим ОСОБА_20 вбачається, що свідок ОСОБА_30 і потерпілий ОСОБА_6 підтвердили свої показання і викрали обвинуваченого ОСОБА_20 в скоєнні злочинів відносно ОСОБА_6 а.с. 235-242 том 4

З протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16 травня 2013 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_19 як особу , який був водієм автомобіля, коли його вивозили до лісу. а.с. 185-188 том 3.

Розпискою від 13.02.2013 року про те, що ОСОБА_6 зайняв у ОСОБА_20 3000 грн. 13.02.2013 року і зобов'язаний повернути гроші 14.03.2013 року. а.с.55 том 2.

За епізодом розбою відносно ОСОБА_7 21 березня 2013 року.

Потерпіла ОСОБА_7 пояснила в судовому засіданні, що 21 березня 2013 року приблизно в 22 години вона поверталася з друзямі до дому. В районі будинку №2 на кварталі 30 років Перемоги у м. Рубіжне на нею напали двоє хлпців. Один з них наніс їй вдар битою по голові, від чого вона впала на землю, а другий вихопив з рук їі жіночу сумку. Після чого хлопци втеклі. В сумці нічого ценного не було. Спочатку вона знаходилася на стаціонарному лікуванні, а потім на амбулаторному. Сумку їі не повернули.

З висновку судове-медичної експертизи вбачається, що потерпілої ОСОБА_7 були причинении тілесні ушкодження, у вигляді підшкірної гематоми волосистої частини голови, лоба праворуч, параорбітальной гематоми праворуч, закритою черепно-мозкової травми, забою головного мозку ІІ-ІІІ ступеня, епідуральної гематоми правої лобової області, субарахноїдального крововиливу, синця в правій лопатки області, забиття правої половини грудної клітини, забиття, садна поперекової області, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння. а.с.161-163 том 4.

З протоколу слідчого експеріменту від 29 травня 2013 року за участю ОСОБА_19 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_19 орієнтується в місцевості міста Рубіжне, пояснення давав чітко і в їх правдивості не виникло сумнівів, в показаннях або місцях не плутався. Місце, вказане ОСОБА_19 в районі будинку 31 по вул. Миру, де за його свідченнями він забирав після скоєння злочину неповнолітніх ОСОБА_20 і ОСОБА_26, розташованого в районі скоєння нападу на потерпілу ОСОБА_7 (всередині скверу). а.с. 181-186 том 4.

Вартість майна, належного ОСОБА_7 , яке було викрадено обвинуваченими ОСОБА_21, ОСОБА_19 і ОСОБА_20 визначається товарознавчою експертизою. а.с. 178 том 4.

За епізодом розбою від 24 березня 2013 року відносно ОСОБА_12

Потерпіла ОСОБА_12 пояснила в судовому засіданні, що 24 березня 2013 року приблизно в 20 годину вона поверталася до дому. Коли підходила до будинку №3 по вулиці Московська м. Луганська, почула, що за нею хтось біжить. Потім її збили з ніг і почали наносити вдари ногами, вона бачила двох осіб. Нападники вибили два зуба. У нею був перелом щелепи, струс мозку. Крім того нападники вихопили належну їй сумку в якої знаходилися гроші в сумі 155 грн. Шкода їй не відшкодована і ніхто з обвинувачених не вибачався перед нею.

З висновку судове-медичної експертизи вбачається, що потерпілої ОСОБА_12 були причинені тілесні ушкодження, у вигляді перелому нижньої щелепи в області 3-5 зуба. Забиття (набряк) м'яких тканин околоушно-жувальної області справа. Закритої черепно-мозкової травми. Струсу головного мозку, які належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я, необхідного для повного одужання. а.с.179-180 том 5.

З протоколу слідчого експерименту від 27 травня 2013 року за участю ОСОБА_21 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_21 розповив про обставини скоєння розбою відносно ОСОБА_12, показав місце вчинення злочину. а.с. 188-197 том 5.

Вартість майна, належного ОСОБА_12 , яке було викрадено обвинуваченими ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_18 визначається товарознавчою експертизою. а.с. 215-217 том 5.

За епізодом розбою 28 березня 2013 року відносно ОСОБА_8

Потерпіла ОСОБА_8 пояснила в судовому засіданні, що 28 березня 2013 року близько 20 годин 15 хвилин, коли вона заходила в під'їзд будинку АДРЕСА_10 вона побачила. що за нею йшли два хлопця. На сьомому поверсі на нею напали і більш вона нічого не пам'ятає. Вона впізнала ОСОБА_21 і ОСОБА_20. У нею в сумці було пенсійне посвідчення, гроші, мобільний телефон. ОСОБА_21 відшкодували шкоду у сумі 220 грн.

З висновку судове-медичної експертизи вбачається, що потерпілої ОСОБА_8 були причинені тілесні ушкодження, у вигляді набряку м'яких тканин, садна, підшкірної гематоми лівої орбіти, набряку м'яких тканин, підшкірної гематоми, садна правої потиличної області, ознаки зупиненого кровотечі з правої вушної раковини, асиметрії обличчя за рахунок гематом, гострої черепно-мозкової травми, перелому піраміди скроневої кістки, забиття головного мозку, лінійного перелому зліва в області скроневої частини черепа з ??перехідом на пірамідку, ушіби м'яких тканин голови та обличчя, підшкірної гематоми скронево-тім'яної області справа, підгострій субдуральної гематоми зліва, травматичний розрив барабанної перетинки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння. Не виключається можливість утворення ушкоджень в результаті ударів в голову, нанесених предметом схожих на деревяну биту. том 3 а.с.100-102.

З протоколу слідчого експерименту від 17 квітня 2013 року за участю ОСОБА_21 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_21 розповив про обставини скоєння розбою відносно ОСОБА_8, показав місце вчинення злочину. а.с. 176-185 том 1.

Вартість майна, належного ОСОБА_8 , яке було викрадено обвинуваченими ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_18 визначається товарознавчою експертизою. а.с. 256-258 том 1.

З протоколу пред'явлення речей для впізнання вбачається, що потерпіла ОСОБА_8 впізнала належні їй речи, яки були викрадені обвинуваченими.а.с.189-191 том 1.

За епізодом відкритого викрадення майна відносно ОСОБА_9 30 березня 2013 року.

Потерпіла ОСОБА_9 пояснила в судовому засіданні, що 30 березня 2013 року близько 19 години, коли вона йшла по двору будинку АДРЕСА_11, її хтось схопив за капюшон та потягнув назад, від чого вона впала на землю і почали наносити вдари ногами по голові. Вона почала голосно кричати і її почула сусідка ОСОБА_32. Після чого нападники втеклі з її сумкою. ОСОБА_32 говорила, що нападників було двоє. Вона наполягає на суворому покаранні обвинуваченим.

Свідок ОСОБА_32 пояснила в судовому засіданні, що 30 березня 2013 року приблизно в 19 годину вона вийшла на балкон і почула крики. Побачила, що дві особи б'ють ОСОБА_9. Потім сусідка розповила, що її збили і викрали сумку. Було темно і обличчя осіб вона не бачила.

З висновку судове-медичної експертизи вбачається, що потерпілої ОСОБА_9 були причинені тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку? Забиття ліктьового суглоба, обширної підшкірної гематоми. Підшкірних гематом в області правого стегна, які відносяться до категорій легких тілесних ушкоджень. а.с. 91-92 том 3.

З протоколу слідчого експерименту від 18 квітня 2013 року за участю ОСОБА_21 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_21 розповив про обставини скоєння грабіжу відносно ОСОБА_9, показав місце вчинення злочину. а.с. 225-239 том 1.

Вартість майна, належного ОСОБА_9 , яке було викрадено обвинуваченими ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_18 визначається товарознавчою експертизою. а.с. 78-81 том 3.

З протоколу пред'явлення речей для впізнання вбачається, що потерпіла ОСОБА_9 впізнала належні їй речи, яки були викрадені обвинуваченими.а.с.65-67 том 3.

За епізодом розбою відносно ОСОБА_10 30 березня 2013 року.

Потерпіла ОСОБА_10 пояснила в судовому засіданні, що 30 березня 2013 року приблизно в 19 годину 30 хвилин вона поверталася до дому і побачила, що за нею йдуть двоє незнайомих хлопців. Коли вона зайшла у двір будинку №13 на кварталі 40 років Перемоги,один з хлопців наніс їй удари яким-то предметом в область вуха, по голові і тулубу. Вона почала кричати, хлопці вирвали в неї жіночу сумку з майном і втеклі. ОСОБА_21 вибачався і відшкодував їй шкоду в сумі 50 грн. В зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями вона знаходилася на лікуванні в лікарні. Наполягає на суворому покаранні обвинуваченим.

З висновку судове-медичної експертизи вбачається, що потерпілої ОСОБА_10 були причинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця в області грудної клітини зліва, забою грудної клітки з обох сторін, забоїв голови, посттравматичного середнього отиту праворуч, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Не виключається можливість утворення ушкоджень в результаті ударів нанесених деревянною палицею. том 3 а.с.21-22.

З протоколу слідчого експерименту від 18 квітня 2013 року за участю ОСОБА_21 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_21 розповив про обставини скоєння розбою відносно ОСОБА_10 , показав місце вчинення злочину. а.с. 225-239 том 1.

За епізодом розбою 31 березня 2013 року відносно ОСОБА_25

Потерпіла ОСОБА_25 пояснила в судовому засіданні, що 31 березня 2013 року приблизно о 18 години вона проходила по вулиці Філонова, йшла до своєї мами. Повз будинку №67 до нею підійшли два хлопця і стали наносити їй вдари предметом по руці,голові, від чого вона впала на коліна. Сусіди викликали швидку допомогу, так як з голови у нею йшла кров. Нападники забрали у нею сумку з грошима приблизно у сумі 2500 грн. Оскільки ОСОБА_21 вибачався перед нею, відшкодував шкоду, вона вважає, що його не треба суворо карати.

З висновку судове-медичної експертизи вбачається, що потерпілої ОСОБА_25 були причинені тілесні ушкодження, у вигляді закритого перелому діафіза лівої ліктьової кістки, забитої рани волосистої частини голови, закритого перелому основної фаланги 2 пальця лівої кисті, забитих місць, саден обличчя, правого колінного суглоба, забитої рани правої тім'яної області голови, деформації лівого передпліччя, підшкірної гематоми 2 пальці лівої кисті, підшкірної гематоми верхньої губи, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я, необхідного для повного одужання. Не виключається можливість утворення ушкоджень в результаті ударів нанесених деревяної битою. том 1 а.с.118-120.

З протоколу слідчого експерименту від 16 квітня 2013 року за участю ОСОБА_21 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_21 розповив про обставини скоєння розбою відносно ОСОБА_25, показав місце вчинення злочину. а.с. 83-93 том 1.

Вартість майна, належного ОСОБА_25 , яке було викрадено обвинуваченими ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_19 визначається товарознавчою експертизою. а.с. 53-56 том 3.

Свідок ОСОБА_33 пояснив в судовому засіданні, що у його приватному володінні є автомобіль ВАЗ 21099 сірого кольору. Влітку 2012 року він дав на деякий час автомобіль в користування ОСОБА_19, якого раніше знав, по автошколі, де він ( ОСОБА_4) проводив заняття, а ОСОБА_19 відвідував, стосунки між ними були добри. Коли автомобіль був виявлений в м. Рубіжне, він питався зателефонувати ОСОБА_19, але номер був недосягнень.

Свідок ОСОБА_34 пояснив в судовому засіданні, що приблизно 15 квітня 2013 року він розбирав дах на будівлі туалету, розташованого на торгівельної площі в районі вул. Лагода м. Лисичанську та знайшов дерев'яну биту, яка була завернута в спортивні брюки. Він забрав биту до дому, а потім віддав працівникам міліції.

Змістом протоколу огляду місця події від 13.05.2013 року, в ході якого у ОСОБА_34 були вилучені дерев'яна бита та спортивні брюки. а.с. 107-108 том 3.

На питання суду обвинувачений ОСОБА_20 пояснив. що дійсно він викинув спортивні брюки з битою на ринку.

Свідок ОСОБА_35 пояснила в судовому засіданні, що ОСОБА_18 її син, вони мешкали разом. Син постійно ночував вдома, ходив гуляти, підробляв. Вдома вона не бачила ніяких чужих речей. ОСОБА_19 працював таксистом, до них приїжджав не часто. Також вона знає ОСОБА_20.

Свідок ОСОБА_36 пояснила в судовому засіданні, що вона працює в нафтохімічному технікуму. ОСОБА_18 може охарактеризувати як лідера, навчався слабо, спочатку мешкав з батьком, так як мати хворіє. Батько більше приділяв увазі сину , так як строгий. ОСОБА_18 впливав на інших студентів.

ОСОБА_20 також спочатку мешкав з батьком, а потім з бабусею, але вони впливу на нього не мають. Батьки ОСОБА_20 працювали за кордоном. Пізніше їй стало відоме, що ОСОБА_18 і ОСОБА_20 тримаються під вартою. ОСОБА_21 навчався слабо, виховується не в повної родині.

Свідок ОСОБА_37 пояснив в судовому засіданні, що він мешкав по сусідству з ОСОБА_27, спілкувався з батьками останнього. Де в даний час мешкає ОСОБА_27, йому не відоме.

Суд критично оцінює показання ОСОБА_18 про те, що він розбої не вчиняв і визнає тільки, що шляхом шахрайства заволодів грошима ОСОБА_5 і ОСОБА_6. Нікому тілесних ушкоджень не вчиняв, і злочини не організовував. Ніяких речей потерпілих у нього не було. Він їздив разом зі ОСОБА_19, який працював таксистом, просто покататися. Він дійсно їздив з ОСОБА_21, ОСОБА_18 і ОСОБА_19 24 березня 2013 року в м. Луганськ, хоча спочатку стверджував, що був в Одесі с 19 березня 2013 року приблизно 10 днів.

Також суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_19, про те, що він вчинив тільки шахрайство відносно ОСОБА_5 і ОСОБА_6. Доводи ОСОБА_19 про те, що він працював таксистом також не спроможні оскільки в судовому засіданні не було добито доказів, що ОСОБА_19 перебував в трудових правовідносинах в якості водія такси.

Свідок ОСОБА_33 пояснив в судовому засіданні, що у його приватному володінні є автомобіль ВАЗ 21099 сірого кольору. Влітку 2012 року він дав на деякий час автомобіль в користування ОСОБА_19, якого раніше знав, по автошколі. ОСОБА_19 пояснив, що йому треба відвідувати в лікарні сестру. Коли автомобіль був виявлений в м. Рубіжне, він питався зателефонувати ОСОБА_19, але номер був недосягнень. Крім того ОСОБА_19 не повернув автомобіль 31 березня 2013 року, як було домовлено.

Показання обвинувачених ОСОБА_18 і ОСОБА_19 спростовуються часткове показаннями ОСОБА_20, і крім того показаннями ОСОБА_21, який викрив обвинувачених ОСОБА_18, ОСОБА_20 і ОСОБА_19 в скоєнні злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_21 пояснював в судовому засіданні, що 24 березня 2013 року , після скоєння злочину в м. Луганську, він сумку с майном потерпілої передав ОСОБА_18, який не ділився з ними.

28 березня 2013 року коли вони гуляли з ОСОБА_20, їм зателефонував ОСОБА_18 і запропонував зустрітися. Після чого вони втрьох скоїли злочин.

30 березня 2013 року в 19 годину 30 хвилин ОСОБА_18 також запропонував скоїти злочин. Все речи потерпілих, якими вони заволоділи, він віддавав ОСОБА_18.

Також винність обвинувачених підтверджується показаннями потерпілих. свідків, письмовими доказами, яки були досліджені в судовому засіданні, яки суд визнає належними і допустимими.

Суд, вважає, що обвинувачений ОСОБА_18 з метою уникнути від відповідальності спочатку як було вказане, пояснював, що в період часу з 19 березня 2013 року на протязі десяти днів він був відсутній в м. Лисичанську, пізніше не заперечував, що вже 24 березня 2013 року він був в м. Луганську, коли був скоєно злочин відносно потерпілої ОСОБА_12.

Також при прослухуванні запису розмови ОСОБА_18 з працівником міліції, в судовому засіданні 08 квітня 2014 року обвинувачений ОСОБА_18 пояснив, що ні підтверджує зміст розмови і вважає, що голос йому не належить.

В судовому засіданні 09 квітня 2013 року при перегляді аудіозапису розмови ОСОБА_18 з працівником міліції а.с. 138-142 том 6 від 5 липня 2013 року,обвинувачений пояснив, що він підтверджує слідчо-розшукові дії, це дійсно він розмовляє і це його голос. Але він обмовляв ОСОБА_19, щоб вигородити себе за ст.189 КК України. Про розбої ОСОБА_19 нічого було не відоме, він наполягає на своїх показаннях в суді і стверджує, що обмовляв ОСОБА_20 і ОСОБА_19.

Також суд критично оцінує показання обвинуваченого ОСОБА_20 в той частини, що він хоча і вчинив розбої і грабіж, але ніякої змови з обвинуваченими ОСОБА_18 і ОСОБА_19 у нього не було.

Показання ОСОБА_20 в цієї частині також спростовуються вище вказаними доказами.

Обвинувачений ОСОБА_21 вину визнав повністю, його показання були як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні вдячними і стабільними.

Не приймає до увазі суд показання обвинувачених ОСОБА_19 і ОСОБА_20 про те, що їм було невідоме, що ОСОБА_20 і ОСОБА_21 неповнолітні.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_18 , ОСОБА_21 і ОСОБА_20 разом навчалися в нафтохімічному технікуму в однієї групі.

Обвинувачений ОСОБА_19 не заперечував, що він бачив, що старше ОСОБА_21 і ОСОБА_20.

При дослідженні аудозапису розмови ОСОБА_18 з працівником міліції, обвинувачений ОСОБА_18 неодноразово говорив про ОСОБА_21 і ОСОБА_20, що вони « малолітки».

За епізодом скоєння вимагання відносно ОСОБА_6, потерпілий написав розписку, що він повинен гроші ОСОБА_20. Текст розписки диктував ОСОБА_19 і ОСОБА_20 проти цього не заперечував. Також за вказівкою ОСОБА_19, ОСОБА_20 вийшов з машини біля будинку ОСОБА_6, щоб забрати гроші. Коли мати потерпілого пішла з ними в міліцію, по дорозі ОСОБА_20 втік.

Обвинувачені ОСОБА_19 і ОСОБА_18 усвідомлювали, що ОСОБА_21 з ОСОБА_20 неповнолітні і переконували їх скоювати злочини.

Свідок ОСОБА_36 пояснила в судовому засіданні, що ОСОБА_18 притаманне лідерство.

В судовому засіданні також досліджувалася роздруківка телефонних дзвінків том 6 а.с.5-20,27-73,79-118, яка свідчать про те, що обвинувачені в період часу, коли були скоєні злочини, за яки вони обвинувачуються, спілкувалися між собою і крім того спілкувалися з потерпілими ОСОБА_5 і ОСОБА_6, свідком ОСОБА_27, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження. том 6 а.с.214.

Як було вказане в судовому засіданні досліджувалися аудіо- записи розмов ОСОБА_18, ОСОБА_19 з працівниками міліції, яки суд визнає належними і допустимими доказами оскільки вони зібране в ході досудового слідства на підстави діючого законодавства, згідно протоколів про проведення негласної слідчої ( розшукової) дії-аудіо-, відео контролю за особою на підставі доручень слідчого СВ Лисичанського МВ та ухвал апеляційного суду Луганської області, з залученням УОТЗ ГУМВСУ у Луганської області, яки свідчать про причетність обвинувачених до скоєння злочинів. том 6 а.с.136-137, 144-147,152-153,222-224.

На підставі добитих в судовому засіданні доказів було встановлено, що обвинувачені ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21 і ОСОБА_20 за попередньою змовою між собою скоїли ряд тяжких і особливо тяжких злочинів проти власності. При цьому в судовому засіданні було встановлено , що обвинувачені діяли узгоджено, згідно плану, кожному була відведена роль у вчиненні злочину.

Тому суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_18 обґрунтовано кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 190 ч.1 КК України так як він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство).

Крім того ОСОБА_18 вчинив відкрите викрадення чужого майна , поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст.186 ч.2 КК України.

Вірно кваліфіковані дії ОСОБА_18 за ст.189 ч.2 КК України так як він вчинив вимагання, тобто вимогу передачі майна з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів потерпілого, з погрозою насильства над потерпілим, скоєне повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст.189 ч.2 КК України.

Також вірно кваліфіковані дії обвинуваченого за ст.27 ч.3, 353 ч.1 КК України так як він організував вчинення самовільного присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь.

Дії ОСОБА_18 обґрунтоване кваліфіковані за ст. 125 ч.1 КК України так як він умисно спричинив легки тілесні ушкодження.

Також дії ОСОБА_18 вірно кваліфіковані за ст. 187 ч.2, 4 КК України так як він скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою групою осіб, та особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Крім того ОСОБА_18 вчинив діяння передбачені ст. 304 ч.1 КК України, втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

Дії ОСОБА_19 також обґрунтоване кваліфіковані за ст.189 ч.2 КК України і ст.353 ч.1 КК України, так як він вчинив вимагання, тобто вимогу передачі майна з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів потерпілого, з погрозою насильства над потерпілим, скоєне повторно, за попередньою змовою групою осіб і самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням будь-яких суспільно небезпечних діянь.

Також дії ОСОБА_19 обґрунтоване кваліфіковані за ст. 187 ч.2, 4 КК України так як він скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, та особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Крім того ОСОБА_19 вчинив діяння передбачені ст. 304 ч.1 КК України, тобто втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

Дії обвинуваченого ОСОБА_20 вірно кваліфіковані за ст.186 ч.2 КК України так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна , поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Доведено винуватість ОСОБА_20 за ст.189 ч.2 КК України так як він вчинив вимагання, тобто вимогу передачу майна з погрозою насильства над потерпілим, скоєне повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Також дії ОСОБА_20 обґрунтоване кваліфіковані за ст. 187 ч.2, 4 КК України так як він скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою групою осіб, та особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_21 вірно кваліфіковані за ст.186 ч.2 КК України так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна , поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім того дії ОСОБА_21 обґрунтоване кваліфіковані за ст. 187 ч.2, 4 КК України так як він скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, та особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Часткове визнання обвинуваченими ОСОБА_20, ОСОБА_18 і ОСОБА_19 провини, суд розцінює як спосіб захисту.

Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про осіб обвинувачених: обвинувачений ОСОБА_19 не працює, в побуті характеризується задовільне, обвинувачені ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_20 за місцем навчання в Лисичанському нафтохімічному технікуму, а ОСОБА_18 також в професійному ліцею характеризуються задовільне, ОСОБА_21 позитивне характеризується в побуті, всі обвинувачені раніше не судимі.

Судом враховане повне визнання обвинуваченого ОСОБА_21 в скоєнні кримінальних правопорушень, розкаяне в скоєному, а також часткове добровільне відшкодування шкоди і скоєння злочинів в неповнолітньому віці, активне сприяння розкриттю злочинів як обставини, що пом'якшує покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання неповнолітнього ОСОБА_20 суд визнає часткове визнання вини, скоєння злочинів в неповнолітньому віці.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_18 і ОСОБА_19 суд визнає часткове визнання вини.

Обставин, що обтяжує покарання обвинувачених суд не вбачає.

За таких обставин, суд, приходить до висновку, що для виправлення і попередження нових злочинів обвинуваченим необхідно призначити покарання в вигляді позбавлення волі, оскільки вони вчинили тяжки і особливо тяжки злочини проти власності, яки за своїм змістом відрізняються зухвалістю і були скоєні проти жінок та неповнолітніх, що буде необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи декілька обставин, що пом'якшують покарання, також з урахуванням особи ОСОБА_21, раніше не судимий, навчається,задовільно характеризується, також суд враховує роль ОСОБА_21 в скоєнні злочинів, думку потерпілих ОСОБА_25, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, яки не наполягають на суворому покаранні ОСОБА_21 і вважає можливім згідно зі ст.69 КК України призначити йому основне покарання , нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті 187 ч.2, ч.4, КК України і ст.186 ч.2 КК України.

Згідно зі ст.98 КК України додаткове покарання в вигляді конфіскації майна до неповнолітніх не застосовується.

Вирішує питання про призначення міри покарання ОСОБА_21 і ОСОБА_20 суд враховує крім обставин яки пом'якшують та обтяжує покарання, їх житлово-побутові умови, взаємовідносини в родини, стан здоров'я, думку представника служби по справам дітей Гончаровой Н.М., яка пояснила в судовому засіданні, що раніше ОСОБА_21 і ОСОБА_20 на обліку в служби по справам дітей не перебували. На її думку цю обставину необхідно врахувати при призначенні покарання. На її погляд ОСОБА_21 дійсно розкаявся в скоєному.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_21 - ОСОБА_14 пояснила в судовому засіданні, що взаємовідносини з сином у неї добри, він дуже розкаюється. Вони частково відшкодували потерпілим шкоду, вибачилися перед ними.

З акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_14 вбачається, що він виховується не в повної родини, у підлітку є все необхідне,умови проживання задовільні.а.с.221 том 1.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_38 пояснила в судовому засіданні, що вона працювала в м. Москва, але син мешкав з бабусею. Кожні три місяці вона приїжджала до дому, спілкувалася з сином. Він все усвідомив.

З акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_20 вбачається, що він виховується в повної родини, але батько в родині не проживає, для нього створені всі умови для навчання. а.с.222 том 1.

Потерпіла ОСОБА_25 заявила позов про стягнення з обвинувачених солідарно матеріальних збитків у сумі 7296,61 грн., витрати на лікування.

Крім того в результаті дії обвинувачених, ОСОБА_25 була причинена моральна шкода, так як вона отримала тілесні ушкодження, фізичну біль і страждання у зв'язку з ушкодженнями. Потерпіла просила стягнути з обвинувачених солідарно моральну шкоду в розміри 30000 грн.

Суд вважає, що позов ОСОБА_25 в частини матеріальних збитків необхідне задовольнити часткове, оскільки обвинувачений ОСОБА_14 відшкодував 1820 грн. і потерпіла в своєї заяві просить призначити ОСОБА_14 покарання не пов'язане з позбавленням волі, так як претензій до нього не має. Тому з обвинувачених необхідно стягнуті солідарно на користь ОСОБА_25 матеріальну шкоду в розмірі 5476,61 грн.

Позов в частині моральної шкоди з урахуванням обставин справи, характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань потерпілої якої причинені тілесні ушкодження середньої степені тяжкості , а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, матеріального стану обвинувачених, підлягає задоволенню частково, в сумі 10000 грн. солідарно з обвинувачених ОСОБА_20, ОСОБА_14, ОСОБА_18 і ОСОБА_19.

Крім того потерпілий ОСОБА_6 заявив позов про стягнення моральних збитків з обвинувачених ОСОБА_18, ОСОБА_19 і ОСОБА_20 в сумі 20000 грн. оскільки він був заляканий діями обвинувачених, був змушений повертатися до міліції, пропустив заняття в технікумі, отримав фізичну біль. Обвинувачені вивезли його на ділянку, вимагали гроші, примусили написати розписку про неіснуючий борг перед ОСОБА_20 на 3000 грн.

Позов в частині моральної шкоди з урахуванням обставин справи, характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого якому причинені легки тілесні ушкодження, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, матеріального стану обвинувачених, підлягає задоволенню частково, в сумі 3000 грн. солідарно з обвинувачених ОСОБА_20, ОСОБА_18 і ОСОБА_19.

Згідно зі ст. 23 ЦПК України, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під час досудового розслідування витрати на залучення експертів склали 4 452 грн. 58 коп., за проведення дактилоскопічних експертиз 1271,40 грн. , судове товарознавчих експертиз 2887,78 грн., за проведення експертизи холодної зброї, 293,40 грн., яки підлягають стягненню з обвинувачених в пайовому вираженні.

При цьому судові витрати за проведення експертизи холодної зброї необхідно виключити оскільки ні ОСОБА_20, ні ОСОБА_19, ОСОБА_14 і ОСОБА_18, обвинувачення за ст. 263 КК України не пред'являлось.

За проведення дактилоскопічних експертиз з обвинувачених необхідно стягнути 1271,40 грн., по 317,85 грн. з кожного.

За проведення судове товарознавчих експертиз витрати складають 2887,78 грн. З обвинуваченого ОСОБА_18 необхідно стягнути 870,72 грн., з ОСОБА_20 985,05 грн., З ОСОБА_14 679,15 грн., з ОСОБА_19 352,85 грн.

Потерпіли ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_25, ОСОБА_7, позов про відшкодування шкоди не заявили, що не позбавляє їх права звернення до суду в порядку цивільного судочинству.

Прокурор м. Лисичанська заявив позов в інтересах держави, позивач Луганська обласна клінічна лікарня про стягнення с обвинувачених ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ОСОБА_21 витрат за лікування ОСОБА_12 в сумі 346,53 грн.

Крім того заявлено позов в інтересах держави. Позивач Управління охорони здоров'я Рубіжанської міської ради за лікування потерпілої ОСОБА_7 в сумі 1246,32 коп. з обвинувачених ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_21

Також заявлено позов в інтересах держави. Позивач Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради за лікування потерпілої ОСОБА_8 в сумі 5657,94 грн. з обвинувачених ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_20, ОСОБА_19.

Обвинувачений ОСОБА_21 відшкодував витрати за лікування потерпілої ОСОБА_12 в сумі 90 грн., ОСОБА_8 1414 грн. і за лікування ОСОБА_7 в сумі 312 грн.

Оскільки ОСОБА_18 злочин відносно ОСОБА_7 не вчиняв, суму витрат за лікування необхідно стягнути з обвинувачених ОСОБА_19. ОСОБА_20 і ОСОБА_21 в пайовим вираженні, по 415 грн. 44 коп. з кожного.

Витрати за лікування ОСОБА_12 підлягають стягненню з потерпілих ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21 і ОСОБА_18 по 86,63 грн. з кожного. ОСОБА_21 відшкодував добровільно 90 грн..

Враховуючи, що ОСОБА_21 як було вказане відшкодував 312 грн., з його необхідно стягнути за лікування ОСОБА_7 103,44 коп.

Обвинувачений ОСОБА_19 не вчиняв злочин відносно потерпілої ОСОБА_8 і тому витрати підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_18, ОСОБА_21 і ОСОБА_20, по 1885,98 грн. з кожного. Так як ОСОБА_21 відшкодував 1414 грн., з його необхідно стягнути 471,98 грн.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_18, ОСОБА_19 і ОСОБА_20 за клопотанням прокурора необхідно залишити до вступу вироку в законну сілу попередній-тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_21 домашній арешт.

Згідно зі ст.72 КК України при складанні покарання за сукупністю злочинів, менш суворий від покарання переводиться в більш суворий, виходячи з того, що одному дню позбавлення волі відповідає 8(вісім) годин громадських робіт.

Керуючись ст.ст. 373- 374 КПК України , суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_18 визнати винним у вчиненні злочинів , передбачених ч.1 ст.190 КК України, ст. 186 ч.2 КК України, 189 ч.2 КК України, ст.27 ч.3,353 ч.1 КК України, ч.1 ст.125 КК України,187 ч.2 КК України, 187 ч.4 КК України,304 ч.1 КК України і призначити йому покарання за ст.190 ч.1 КК України в виді обмеження волі на строк 1( один ) рік, за ст.186 ч.2 КК України 4(чотири) роки позбавлення волі, за ст.27 ч.3,353 ч.1 КК України 6 (шість) місяців арешту, за ст.125 ч.1 КК України 200 (двісті) годин громадських робіт, що згідно зі ст.72 КК України відповідає 25 (двадцяти п'яти) дням позбавлення волі, за ст.189 ч.2 КК України 4(чотири) роки 6(шість) місяців позбавлення волі, за ст.187 ч.2 КК України 8(вісім) років позбавлення волі з конфіскацією ? частки майна, що є його приватною власністю , за ст.187 ч.4 КК України 9 (дев'ять) років 6(шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частки майна, що є його приватною власністю, за ст.304 ч.1 КК України 3(три) роки 6(шість) місяців позбавлення волі.

На підстави ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання 9 (дев'ять) років 6(шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частки майна, що є його приватною власністю, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_18 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Початок строку покарання обчислювати з 16 квітня 2013 року.

ОСОБА_19 визнати винним у вчиненні злочинів , передбачених ст.353 ч.1 КК України, 189 ч.2 КК України,187 ч.2 КК України, 187 ч.4 КК України, 304 ч.1 КК України і призначити йому покарання за ст.353 ч.1 КК України 6(шість) місяців арешту, за ст.187 ч.2 КК України 8(вісім) років позбавлення волі з конфіскацією ? частки майна, що є його приватною власністю , за ст.187 ч.4 КК України 9 (дев'ять ) років позбавлення волі з конфіскацією ? частки майна, що є його приватною власністю, за ст.304 ч.1 КК України 3(три) роки 6(шість) місяців позбавлення волі,за ст. 189 ч.2 КК України 4(чотири) роки позбавленні волі.

На підстави ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання 9 (дев'ять) років позбавлення волі з конфіскацією ? частки майна, що є його приватною власністю, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_19 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Початок строку покарання обчислювати з 23 травня 2013 року.

ОСОБА_20 визнати винним у вчиненні злочинів , передбачених ст. ст. 186 ч.2 КК України, 189 ч.2 КК України,187 ч.2 КК України, 187 ч.4 КК України і призначити йому покарання за ст.187 ч.2 КК України 7(сім) років позбавлення волі без конфіскації майна, за ст.187 ч.4 КК України 8 (вісім ) років 6(шість) позбавлення волі без конфіскації майна, за ст. 189 ч.2 КК України 3(три) роки позбавленні волі, за ст. 186 ч.2 КК України 4(чотири) році позбавлення волі.

На підстави ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання 8 (вісім) років 6(шість) місяців позбавлення волі без конфіскації майна, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_20 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Початок строку покарання обчислювати з 07 червня 2013 року.

ОСОБА_21 визнати винним у вчиненні злочинів , передбачених ст. ст. 186 ч.2 КК України, 187 ч.2 КК України, 187 ч.4 КК України і призначити йому покарання за ст.187 ч.2 КК України згідно ст.69 КК України 2(два) року 6 (шість) місяців позбавлення волі без конфіскації майна, за ст.187 ч.4 КК України згідно ст.69 КК України 3 (три ) року позбавлення волі без конфіскації майна, за ст. 186 ч.2 КК України згідно ст.69 КК України 2 (два) року позбавлення волі.

На підстави ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання 3 (три) роки позбавлення волі без конфіскації майна, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_21 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - домашній арешт.

Стягнути з ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 солідарно на користь ОСОБА_25 матеріальну шкоду в сумі 5476,61 грн.(п'ять тисяч чотириста сімдесят шість грн.)

Стягнути з ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 солідарно на користь ОСОБА_25 моральну шкоду в сумі 10000 грн.(десять тисяч грн.)

Стягнути з ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, солідарно на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 3000 грн.(три тисячі грн.)

Стягнути з ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, за позовом прокурора витрати на лікування ОСОБА_12 на користь Луганської обласної клінічної лікарні МФО 804013, ГУГКСУ в Луганської області, м. Луганськ, р/р № 1415544700001, код 37991503, 256,53 грн.(двісті п'ятдесят шість грн.), по 86 грн.63 коп. (вісімдесят шість) з кожного.

Стягнути з ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21 за позовом прокурора витрати за лікування потерпілої ОСОБА_8 на користь Управління охорони здоров'я Лисичанської міської ради 4243,94 грн. (чотири тисячі двісті сорок три грн.) , з ОСОБА_18 і ОСОБА_20 по 1885,98 грн.( одна тисяча вісімсот вісімдесят п'ять грн.) , з ОСОБА_21 471,98 грн. (чотириста сімдесят одна грн.)

Стягнути з ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_21 за позовом прокурора витрати на лікування потерпілої ОСОБА_7 на користь управління охорони здоров'я Рубіжанської міської ради 934,32 грн.(дівятсот тридцять чотири грн.), з ОСОБА_19 і ОСОБА_20 по 415,44 грн.(чотириста пятнадцать грн.) з кожного, з ОСОБА_21103,44 грн.(сто три грн.)

Стягнути з ОСОБА_18,ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 процесуальні витрати у сумі 954, 10 грн.( дев'ятсот п'ятдесят чотири грн. ) на залучення експертів на проведення судово-товарознавчих експертиз , по 238,52 грн.( двісті тридцять вісім) з кожного, № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_21 процесуальні витрати у сумі 978, 88 грн.( дев'ятсот сімдесят вісім ) грн. ) на залучення експертів на проведення судово-товарознавчих експертиз , по 326,29 грн. (триста двадцять шість грн.) з кожного, № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_20, ОСОБА_18 процесуальні витрати у сумі 611, 80 грн.( шістсот одинадцять ) грн. ) на залучення експертів на проведення судово-товарознавчих експертиз , по 305,90 грн. (триста п'ять грн.) з кожного, № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Стягнути з ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 судові витрати за проведення експертиз в сумі 343 грн. (триста сорок три грн.), по 114,33 коп.(сто чотирнадцять грн.) з кожного.

на залучення експертив на проведення судово-товарознавчої експертизи. Отримувач : Кооператив «Правовед», р/р 2600012610164 в ПАТ « Укркомубанк», МФО 304088, код 21791325.

Речові докази: роздруківки дзвінків абонентських номерів НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, вилучені в ході тимчасового доступу до речей і документів від 21.06.2013 року на підставі ухвали слідчого судді Рубіжанського міського суду Луганської області від 23.04.2013 року, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Автомобіль ВАЗ 21099 держаний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_33, повернути ОСОБА_33.

Два аркуша зошиту з малюнками залишити в матеріалах кримінального провадження.

Три пластикові фрагменти від мобільного телефону, у моделі якого є позначка « КF 300» , яки знаходяться на зберіганні у камери збереження речових доказів Лисичанського МВ ГУМВСУ знищити.

Розписку від ОСОБА_6 про борг в сумі 3000 грн. на ім'я ОСОБА_20, виконану на листі зошиту, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Жіночу сумку, яка знаходиться на зберіганні у потерпілій ОСОБА_9- залишити у ОСОБА_9.

Дерев'яну биту та спортивні чоловічі брюки , яки знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Лисичанського МВ ГУМВСУ знищити.

Жіночу сумку, гаманець, три помади, підводку для очей, духи, флакон ліків « Вітокан» та відрізки матерії, яки знаходяться на зберіганні у ОСОБА_13, повернути потерпілій ОСОБА_13.

2 жіночі рукавички шкіряні, яки знаходяться на зберіганні в камері схову Лисичанського МВ ГУМВС повернути потерпілій ОСОБА_8.

Змив речовини бурого кольору, контрольний змив з бетону, чисту марлеву тканину , зразок крові потерпілої ОСОБА_8, зразок матеріалу, на який проводилось відібрання крові, яки знаходяться на зберіганні в камері схову Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганський області-знищити.

Сліди рук, дактилокарти на ім'я ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_20 залишити в матеріалах кримінального провадження.

Диск з відеозаписом з камер спостереження автостоянки м. Рубіжне за 31.03.2013 року залишити в матеріалах кримінального провадження.

Мобільний телефон Nоkіа 6120с-1 з Сім- картою оператора МТС НОМЕР_2 належний ОСОБА_18 конфіскувати на користь держави.

6 Дисків, оптичний носій № 175 і №179, №174, №171, №205, №182 залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуюча

Судді