Рішення № 40933614, 08.10.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 жовтня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Мацунича М.В. і Панька В.Ф.,

при секретарі: Саварина Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Виноградівського районного суду від 27 червня 2014 р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, приватного підприємства «АПК УНІКОР», виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання частково недійсним рішення підприємства, скасування рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності, державної реєстрації, визнання права власності та витребування майна, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_4, приватного підприємства «АПК УНІКОР» і Виноградівського міськвиконкому в березні 2014 р.

Після зміни предмету вимог (а.с.31, 91) остаточно просила:

- визнати недійсним п.1 рішення № 2-11 засновника приватного підприємства «АПК УНІКОР» (ідентифікаційний код юридичної особи 37321236) від 21.04.2011 р. у частині внесення ОСОБА_4 у якості внеску до статутного капіталу цього підприємства будівлі майнового комплексу колишнього плодоконсервного заводу, які розташовані по АДРЕСА_1 Закарпатської області;

- скасувати рішення виконавчого комітету Виноградівської міської ради № 161 від 24.05.2011 р.;

- скасувати свідоцтво про право власності нерухоме майно серії САВ № 743635 від 26.05.2011 р., видане приватному підприємству «АПК УНІКОР» на підставі вказаного рішення Виноградівської міської ради;

- скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_1, реєстраційний номер 33747519, номер запису 495 у книзі 2-ф;

- визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на таке нерухоме майно: соковий цех (буд. А), м'ясний цех (лат. Б), склад тари (літ. В), масло-цех (літ. Г), склади (під літерами Д, Е, Ж, З, К), ковбасний цех (літ. И), електромайстерня (літ. Л), трансформаторна підстанція (літ. М), котельня (літ. Н), убиральня (літ. О), водокачка (літ. П), водонапірна вежа (поз. I) і вимощення (поз. II);

- визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рухоме майно, перелік якого визначено в свідоцтві від 23.03.2011 р., зареєстрованому в реєстрі за номером 343, виданому приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу ОСОБА_5;

- витребувати від приватного підприємства «АПК УНІКОР» шляхом передачі в натурі рухоме та нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

На обґрунтування зазначала, що з 22.05.2004 р. перебуває із відповідачем ОСОБА_4 у шлюбі. У березні 2011 він за спільні сумісні кошти подружжя придбав із прилюдних торгів основні засоби майнового комплексу та сам майновий комплекс по АДРЕСА_1, і майновий комплекс холодильника по вул. Меденція, б/н, у м. Виноградові.

21.04.2011 р. відповідач як учасник (власник) приватного підприємства «АПК УНІКОР» прийняв і підписав рішення засновника № 2-11 про збільшення статутного капіталу цього підприємства на 5415557 грн. за рахунок частини майнового комплексу по АДРЕСА_1 згідно з додатком до статуту підприємства, хоча згоди на це вона не давала.

24.05.2011 р. виконавчий комітет Виноградівської міської ради визнав право власності на будівлі та споруди майнового комплексу по АДРЕСА_1 з присвоєнням їм іншого адресного номеру АДРЕСА_1 за приватним підприємством «АПК УНІКОР», на підставі чого 26.05.2011 р. останньому було видане свідоцтво про вправо власності на це майно.

Указані дії відповідача ОСОБА_4 порушили її право спільної сумісної власності подружжя на спірне майно.

Рішенням Виноградівського районного суду від 27.06.14 р. у позові відмовлено.

У апеляційній скарзі та в судовому засіданні апелянт просить скасувати це рішення із підстав, передбачених ст. 309 ч.1 п.п.1-4 ЦПК України, та ухвалити нове про повне задоволення позову. Указує, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя, для відчуження якого одним із подружжя необхідна згода іншого. Такої згоди вона не давала.

Письмових заперечень або пояснень відповідачі не подали, проте в судовому засіданні ОСОБА_6 як представник відповідача ОСОБА_4 не визнав скарги та просить залишити рішення суду без змін. При цьому пояснив, що ОСОБА_4 розпорядився спірним майном на свій розсуд, оскільки таке належало йому на праві приватної власності.

Інші відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце такого були належно повідомлені.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення - скасуванню з ухваленням нового по суті позовних вимог, із таких мотивів.

Суд першої інстанції виходив із того, що на спірне майно поширюється правовий режим спільного сумісного майна подружжя, однак позивачка обрала неправильний спосіб захисту свого порушеного права.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком у питанні способу захисту порушеного права через невідповідність такого фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Водночас указаний висновок у частині належності спірного майна до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_3 є цілком правильним, відповідачами (включно з ОСОБА_4 як іншим із подружжя) не оскаржений.

Так, згідно з положеннями ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Факт оформлення спірного майна на праві приватної власності за ОСОБА_4 (на підставі свідоцтв про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів) не спростовує презумпцію спільної сумісної власності подружжя (а.с.72-78).

Об'єм спірного майна також не заперечується. Оспореною обставиною є питання здійснення подружжям права спільної сумісної власності.

За приписами ст.ст. 63, 65 ч.ч.1-3 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Установлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22.05.2004 р. (а.с.16). У березні 2011 р. ОСОБА_4 за спільні кошти подружжя і за згодою своєї дружини - ОСОБА_3 (а.с.102-105), придбав із прилюдних торгів майно, зазначене у Свідоцтвах №№ 341, 342, 343 від 23.03.2011 р. (а.с.72-78).

21.04.2011 р. ОСОБА_4 як засновник приватного підприємства «АПК УНІКОР» ухвалив рішення № 2-11 (а.с.17, 18) про збільшення статутного капіталу на 5415557 грн. за рахунок внесення частково будівлі майнового комплексу колишнього плодоконсервного заводу по АДРЕСА_1 згідно з додатком до статуту підприємства (спірне нерухоме майно).

Рішенням виконавчого комітету Виноградівської міської ради № 161 від 24.05.2011 р. вирішено визнати право власності з видачею свідоцтва про право власності на це майно за ПП «АПК УНІКОР» із присвоєнням нового адресного номеру - 22Б (а.с.5-10, 19, 20).

Однак, згоди ОСОБА_3 (іншого з подружжя) на розпорядження ОСОБА_4 спірним нерухомим цінним майном шляхом унесення такого в статутний капітал приватного підприємства «АПК УНІКОР» немає, що не заперечується.

Таким чином, оскільки вже на цій стадії право ОСОБА_3 на спільне сумісне майно подружжя було порушено, то всі подальші дії щодо спірного нерухомого майна є також незаконними.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Висновок суду першої інстанції про невірний спосіб захисту порушеного права з посиланням на постанови Верховного Суду України від 02.10.2013 р. ( справа № 6-79цс13) і від 19.02.2014 р. (справа № 6-5цс14) є помилковим, оскільки правова позиція у цих справах ґрунтується на добровільному, за взаємною згодою, переданні подружжям свого спільного сумісного майна чи майна фізичної особи-підприємця до статутного фонду приватного підприємства, учасником якого є один із подружжя, у зв'язку з чим майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (речове право) трансформується в право вимоги (зобов'язальне право) при поділі майна.

У нашому ж випадку передання спірного нерухомого майна в статутний фонд приватного підприємства ОСОБА_4 відбулося без відповідної на те згоди ОСОБА_3 (іншого з подружжя), тобто з безумовним порушенням права останньої на спільне сумісне майно, через що таке порушення підлягає судовому захисту в обраний нею спосіб у виді визнання недійсними документів і визнання права спільної сумісної власності на спірне нерухоме та рухоме майно.

Так, у відповідності зі ст. 21 ч.1 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси.

Вимоги ж позивачки про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування від приватного підприємства «АПК УНІКОР» спірного майна задоволенню не підлягають, оскільки орган державної реєстрації до участі в справі залучений не був, а інша вимога, за змістом ст. 387 ЦК України, є передчасною.

Керуючись ст.ст. 60, 63, 65 ч.ч.1-3 СК України, ст.ст. 15, 368, 369, 387 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 60, 212, 213, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.3, п.4, ч.2, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, -

в и р і ш и л а :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Рішення Виноградівського районного суду від 27 червня 2014 р. скасувати.

3. Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

3.1. Визнати недійсним п.1 рішення № 2-11 засновника приватного підприємства «АПК УНІКОР» від 21 квітня 2011 р. (ідентифікаційний код юридичної особи 37321236) у частині внесення ОСОБА_4 у якості внеску до статутного капіталу цього підприємства будівлі майнового комплексу колишнього плодоконсервного заводу, які розташовані по АДРЕСА_1 Закарпатської області.

3.2. Визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Виноградівської міської ради № 161 від 24 травня 2011 р.

3.3. Визнати незаконним і скасувати видане приватному підприємству «АПК УНІКОР» свідоцтво про право власності нерухоме майно серії САВ № 743635 від 26 травня 2011 р.

3.4. Визнати нерухоме майно, яке знаходиться по АДРЕСА_1 Закарпатської області, а саме: соковий цех (буд. А), м'ясний цех (лат. Б), склад тари (літ. В), масло-цех (літ. Г), склади (під літерами Д, Е, Ж, З, К), ковбасний цех (літ. И), електромайстерня (літ. Л), трансформаторна підстанція (літ. М), котельня (літ. Н), убиральня (літ. О), водокачка (літ. П), водонапірна вежа (поз. I) і вимощення (поз. II), а також рухоме майно, перелік якого визначено в свідоцтві від 23 березня 2011 р., зареєстрованому в реєстрі за номером 343, виданому приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_3

4. У решті позову відмовити.

5. Стягнути з ОСОБА_4, приватного підприємства «АПК УНІКОР» і виконавчого комітету Виноградівської міської ради Закарпатської області на користь ОСОБА_3 5481 грн. (по 1827 грн. із кожного) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

6. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: