Рішення № 40907314, 07.10.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7174/14 Справа № 202/37656/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шклярук Д. С. Доповідач - Рудь В.В.

Категорія 30

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі

Головуючого судді: Рудь В.В.

суддів: Ткаченко І.Ю., Повєткіна В.В.

при секретарі: Кравець Є.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК» на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ТОВ «ВОСТОК» про відшкодування моральної шкоди(а.с.2-6).

Позивачка зазначала, що з січня 2008 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вели спільне господарство, тобто знаходилися у фактичному шлюбі понад п'ять років. Разом з ними проживали син ОСОБА_3 від першого шлюбу - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та її неповнолітні діти від першого шлюбу - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

ОСОБА_3 працював у відповідача водієм автотранспортних засобів(з виконанням обов'язків експедитора).

ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_3 помер. Причиною смерті стала поліорганна недостатність, термічні опіки 2-3 ст. біля 60% тіла, що сталося внаслідок загорання легкозаймистих речовин під час знаходження ОСОБА_3 на робочому місці при виконання ним трудових обв'язків.

Актом №1(форма Н-1) від 22 серпня 2013 року встановлено, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3 при виконання трудових обв'язків 25.06.2013 року, пов'язаний з виробництвом.

Посилаючись на викладені обставини та вказуючи на те, що у зв'язку із смертю ОСОБА_3, яка сталася з вини відповідача, вона зазнала моральних страждань, в її житті відбулися безповоротні зміни, ОСОБА_2 просила стягути з ТОВ «ВОСТОК» на її користь моральну шкоду у розмірі 2 000 000 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 червня 2014 року позов задоволено частково(а.с.89-92).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 500000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК» в дохід держави судовий збір у сумі 3654,00 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «ВОСТОК» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права(а.с.97-99).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.ст.3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За положеннями ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.2 ст.1168 УК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

За правилами ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

По справі встановлено, що ОСОБА_3 працював в ТОВ «ВОСТОК» водієм автотранспортних засобів(з виконанням обов'язків експедитора).

Згідно акту №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, затвердженим 30 серпня 2013 року начальником теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області, 25 червня 2013 року під час виконання трудових обов'язків внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження: термічні опіки 2-3 ст. біля 60% тіла(а.с.18-24).

ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_3 помер(а.с.10).

Рішенням Самарського районного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2013 року, що набрало законної сили, встановлено факт проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з січня 2008 року(а.с.85).

Таким чином, встановивши, що ОСОБА_2, яка проживали однією сім'єю з ОСОБА_3, смертю останнього, яка сталася з вини ТОВ «ВОСТОК», завдана моральна шкода, суд прийшов до правильного висновку, що така шкода підлягає відшкодуванню роботодавцем на підставі ст.ст.1167, 1168 ЦК України.

Разом з тим, визначаючи розмір моральної шкоди, суд не взяв до уваги положення ст.23 ЦК України, яка регулює питання визначення розміру відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що з урахуванням положень зазначеної норми закону та враховуючи вимоги розумності і справедливості, рішення суду першої інстанції на підставі п.4 ст.309 ЦПК України необхідно змінити, а визначений судом першої інстанції до стягнення з ТОВ «ВОСТОК» на користь ОСОБА_2 розмір моральної шкоди зменшити з 500000,00 грн. до 100000,00 грн.

При цьому, колегія суддів також вважає необхідним зменшити визначений судом першої інстанції до стягнення з ТОВ «ВОСТОК» на користь держави розмір судового збору з 3654,00 грн. до 243,60 грн., оскільки при вирішенні зазначеного питання суд не взяв до уваги, що спір про відшкодування моральної шкоди є спором немайнового характеру і відповідно до п.2 ст.2 Закону України «Про судовий збір» станом на час розгляду справи розмір судового збору по даній категорії справ становить 243,60 грн.

З наведених мотивів апеляційна скарга ТОВ «ВОСТОК» підлягає частковому задоволенню.

Посилання ТОВ «ВОСТОК» в апеляціній скарзі на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, не можуть бути взяті до уваги, оскільки з'ясувавши права та обов'язки сторін, суд прийшов до правильного висновку, що смертю ОСОБА_3, з яким позивачка проживала однією сім'єю, їй завдана моральна шкода.

Підстав для скасування судового рішення не встановлено.

Керуючись ст.ст.303,307,308,309,316 ЦПК України, колегія суддів, - В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК» задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 червня 2014 року змінити, зменшити визначений до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК» на користь ОСОБА_2 розмір моральної шкоди з 500000,00 грн. до 100000,00 грн., розмір судового збору зменшити з 3654,00 грн. до 243,60 грн.

В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-

Судді-