Постанова № 40904644, 10.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/59269/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2009 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2011 року

у справі № 2а-8470/09/0470

за позовом Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі Дніпропетровської області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - позивач), звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 січня 2009 року № 0000050630.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2011 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2011 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої складений акт від 12 січня 2009 року № 4/08-06-235/00191307.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги підпункту статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: встановлено порушення строків розрахунків під час здійснення імпортних операцій при виконанні контракту від 20 липня 2007 року № 132 з ТОВ «Производственное объединение «ГОРМАШ» (Російська Федерація), в результаті чого за несвоєчасне надходження імпортної продукції товариству була нарахована пеня у розмірі 173099,22 грн.

Зокрема, в акті перевірки було встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку станом на 01 жовтня 2007 року дебіторська заборгованість ТОВ «Производственное объединение «ГОРМАШ» (Російська Федерація) перед позивачем становила 6863278,00 російських рублів. Граничний термін повернення валютних цінностей (поставки товару) за здійсненими платежами минає: 05 грудня 2007 року - по заборгованості у сумі 5489286,00 російських рублів (платіжне доручення від 06 вересня 2007 року); 09 грудня 2007 року - по заборгованості у сумі 1373992 російських рублів (платіжне доручення 10 вересня 2007 року).

Фактично, погашення вказаної заборгованості проведено шляхом отримання позивачем товару (лебідки прохідницької) за вантажною митною декларацією від 30 листопада 2007 року № 113050000/7/011427 на суму 3434980,00 російських рублів та вантажною митною декларацією від 26 лютого 2008 року № 113050000/8/001848 на суму 5713830,00 російських рублів.

Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що порушення строків розрахунків при здійснення імпортних операцій виникли за вантажною митною декларацією № 113050000/8/001848 від 26 лютого 2008 року, оскільки за вказаною вантажною митною декларацією надійшов з порушенням встановленого законодавством 90-денного строку.

На акт перевірки позивачем були подані заперечення.

22 січня 2009 року СДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0000050630, яким згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосувала до ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» штрафні (фінансові) санкції у сумі 173099,22 грн.

Вказане рішення оскаржувалось позивачем в апеляційному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що термін розрахунків за імпортним контрактом № 132 від 20 липня 2007 року закінчився до 01 січня 2008 року, з огляду на що норми Закону України від 31 травня 2007 року № 1108-V «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»», які набули чинності 01 січня 2008 року, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Однак, погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», які полягали у перевищенні граничного терміну надходження імпортованого товару, виникли 05 грудня 2007 року та 09 грудня 2007 року відповідно.

Разом з цим, оспорюване рішення № 0000050630/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій було прийняте податковим органом 22 січня 2009 року на підставі акту перевірки від 12 січня 2009 року № 4/08-06-235/00191307.

За своєю суттю передбачені статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» штрафні (фінансові) санкції є адміністративно-господарськими санкціями, а тому їх застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Згідно частини 1 статті 238, частини 1 статті 250 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків; адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вказує, що порушення органом державної податкової служби строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України, є підставою для задоволення позовних вимог про скасування такого рішення.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2009 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2011 року і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі Дніпропетровської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 січня 2009 року № 0000050630.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна