Ухвала суду № 40904645, 25.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 року. м. Київ К/800/10514/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Винокуров К.С. , Пасічник С.С. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014р. у справі за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась в суд з позовом до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області з вимогами про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.09.2013р. позов задоволено. Скасовано постанову Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області від 08.07.2013р. про відмову у відкритті виконавчого провадження по справі №524/1410/13-п.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014р. постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі представник Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області з посиланням на порушення норм матеріального права, допущених судом апеляційної інстанції, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.05.2013р. Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області направила до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області на виконання рішення по справі №524/1410/13-п про стягнення штрафу 255,00 грн. з ОСОБА_2 на користь держави, із зазначенням у супровідному листі про відсутність інформації в районних базах Державного реєстру фізичних осіб по м. Кременчук та Кременчуцькому районі щодо присвоєння реєстраційного номера фізичній особі ОСОБА_2

20.05.2013р. державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження в зв'язку з невідповідністю виконавчого документу вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відсутністю ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності стягувача або боржника (для юридичних осіб).

04.07.2013р. на адресу Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області повторно надійшла заява стягувача з виконавчим документом про відкриття виконавчого провадження.

08.07.2013р. державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з тих же мотивів, що зазначені в постанові державного виконавця від 20.05.2013р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність даних про ідентифікаційний код боржника, як і ідентифікаційні коди сторін, може бути усунута в процесі виконавчого провадження.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.03.2013р. № 524/1410/13-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, яка подана до виконавчої служби на виконання, не відповідає всім вищенаведеним вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в ній не зазначено ідентифікаційного коду боржника.

Колегія суддів погодитись із таким висновком суду апеляційної інстанції не може з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частина 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить вимоги до виконавчого документа, у якому, зокрема, має бути зазначено й індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 цього Закону у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст. 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Разом із тим п. 3 ч. 3 ст. 11 вказаного Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Відсутність у постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності (виконавчому листі) ідентифікаційного коду не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 25.06.2014р. (справа № 6-62цс14).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відсутність даних про ідентифікаційний код боржника, як і ідентифікаційні коди (номера) сторін, може бути усунута в процесі виконавчого провадження, тому постанова державного виконавця про відому у відкритті виконавчого провадження винесена протиправно.

Таким чином, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014р. підлягає скасуванню, а постанова Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.09.2013р. залишенню в силі.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити частково, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014р. скасувати, постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.09.2013р. залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя - доповідач Кочан В.М.

судді Винокуров К.С.

Пасічник С.С.