Ухвала суду № 40893614, 09.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 760/13516/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Українець В.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства Оборони України на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 23 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства Оборони України, про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства Оборони України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 23 липня 2014 року позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Міністерства Оборони України, щодо непризначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, в порушення вимог Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов'язано Міністерство оборони України перерахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в розмірі, встановленому Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 23 липня 2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч.4. ст..196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду знаходить, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, що проходили військову службу, передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою КМ України від 28.05.2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних чи резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори та інвалідності, звільнених з військової служби (зборів) осіб», то відповідач протиправно відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач був звільнений з військової служби 06 вересня 2003 року.

01 жовтня 2012 року йому встановлена друга група інвалідності у зв'язку із травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Київського міського військового комісаріату з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, яка була направлена для розгляду до уповноваженого органу Міністерства оборони України - Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Проте, відповідно до протоколу №10, затвердженого Міністерством Оборони України 26 грудня 2013 року, комісія з питань пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, на засіданні 03 грудня 2013 року, дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

Відмова мотивована тим, що позивач звільнений з військової служби в вересні 2003 року, тому страхову суму за державним обов'язковим особистим страхуванням йому було виплачено відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка діяла на той час.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(що діяла на момент встановлення інвалідності), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови КМУ № 499 від 28 травня 2008 року встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі 30-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.

Вбачається, що позивачу ІІ група інвалідності встановлена 01 жовтня 2012 року.

Враховуючи, що право на грошовому допомогу у звільненого військовослужбовця наступає на момент встановлення інвалідності, а не на момент його звільнення, позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 499 від 28 травня 2008 року.

Колегія суддів вважає протиправними посилання відповідача на той факт, що виплату одноразової грошової допомоги вперше було встановлено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 04.04.2006 року, а з урахуванням того, що позивача було звільнено у 2003 році, останній не набув права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із тим, що закон не має зворотної дії в часі, з огляду на наступне.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Так, відповідно до правової позиції, викладеної Конституційним судом України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99, Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання дій відповідача щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги неправомірними.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, в зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159, 160, 162, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Міністерства Оборони України - залишити без задоволення.

Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 23 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: О.Г. Хрімлі

А.Ю. Коротких

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.