Постанова № 40876561, 24.09.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

24 вересня 2014 р. №820/15025/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - Крупника О.М.,

представника відповідача - Коваленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Приватного підприємства "КЖЛД" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "КЖЛД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податковаої інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними дії та скасування податкове повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 29.0.2014 року №0001842201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.09.2013 позивачем отримано акт про результати планової виїзної перевірки ПП "КЖЛД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 від 22.05.2013 №1765/22.1-07/33815448. Не погодившись з висновком акту позивач оскаржив зазначений акт. Лист про розгляд заперечень від 04.10.2013 №3706/10 позивачем отримано 28.01.2014, разом з податковим повідомленням - рішенням, яким ПП "КЖЛД" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 627477,25 грн. (в т.ч. штрафна санкція - 124666,25 грн.). Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем до ГУ Міндоходів у Харківській області. На підставі рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 13.03.2014 №1609/10/20-40-10-04-17 відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "КЖЛД" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності формування валового доходу та валових витрат за період 01.01.2010 по 31.12.2012. В ході перевірки встановлено, що позивач на підставі договору купівлі - продажу передав нерухоме майно у власність ТОВ "АТБ-Інвест". Земельна ділянка, на якій знаходиться продане нерухоме майно, є комунальною власністю та надана позивачу в користування на підставі договору оренди з Харківською міською радою. Зазначений договір на момент перевірки не був розірваний та не переоформлений на нового власника ТОВ "АТБ -Інвест". Між позивачем та ТОВ "АТБ -Інвест" договори щодо відшкодування витрат з суми орендної плати за земельні ділянки, що перераховані до бюджету, не укладались. З таких підстав зроблено висновок про завищення валових витрат на суму орендної плати за земельну ділянку, право на користування якою перейшло до ТОВ "АТБ-Інвест", у зв'язку з придбанням майна у позивача, що призвело до заниження податку на прибуток у загальному розмірі 68002 грн. За наслідками висновків перевірок та рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 09.04.2014 №2355/10/20-40-10-04-17 відповідачем винесено нове податкове повідомлення рішення від 29.04.2014 №0001842201, яким визнано грошове зобов'язання на з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 68002 грн. та штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 12267,73грн. Позивач вважає, що при формуванні витрат на підставі здійснення перерахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ПП "КЖЛД" діяло в межах чинного законодавства і жодних порушень не допускало. Також представник зазначив, що як вказано в розрахунку до податкового повідомлення - рішення дата подання податкової декларації за перше півріччя 2010 року - 28.07.2010 року, сума донарахованого за цей період податкового зобов'язання 17763 грн. за основним платежем та 3690,75 грн. штрафної санкції, а згідно п.49.2 ст.49 ПК України, останній день подання податкової декларації за перше півріччя 2010 року - 10.08.2010 року. Таким чином, законом встановлено право контролюючого органу самостійно визначати грошове зобов'язання ПП "КЖЛД" протягом 1095 днів, при цьому відлік часу починається з 11.08.2010 року та закінчується 10.08.2013 року.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача Дитиненко Ю.А. надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, в яких представник зазначив, що перевіркою встановлено, що ПП "КЖЛД" сплачувало орендну плату за землю державної і комунальної власності по об'єкту, яке є власністю ТОВ "АТБ-Інвест" за адресою м. Харків, вул. В.Кільцева,3-б, магазин "АТБ" . Компенсації за перераховану орендну плату від ТОВ "АТБ-Інвест" на розрахунковий рахунок ПП "КЖЛД" не отримувало. Відповідно до п. 5.1. п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивачем завищено суму валових витрат на суму перерахованої орендної плати за землю, вартість яких була задекларована ПП "КЖЛД" у складі валових витрат в сумі 189154 грн., в т.ч. за 1 квартал 2010р. в сумі 54105 грн., за півріччя 2010р. в сумі 59053 грн., за 9 місяців 2010р. в сумі 172554 грн., за 2010 рік в сумі 16600 грн., 1 квартал 2011р. в сумі 16600 грн. Головному бухгалтеру ПП "КЖЛД" було надано лист від 15.05.2013р. № 6963-1/10/22- 115 стосовно доведення зв'язку з господарською діяльністю підприємства операцій з нарахування податку на землю (або орендної плати) за адресою м.Харків. вул. В.Кільцева,3-Б , а саме : надання пояснень на підставі яких розрахунків, документів сума нарахувань включена до складу витрат; чи є на балансі підприємства земельні ділянки; чи відшкодовуються ці нарахування іншими підприємствами. Посадовими особами підприємства не надано письмових пояснень щодо встановлених порушень.

Представник позивача Тубольцева О.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Дитиненко Ю.А. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Приватне підприємство "КЖЛД" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Харківської міської ради 17.10.2005 (т.1 а.с.10), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області №519806, видами діяльності ПП "КЖЛД" за КВЕД-2010 є організація будівництва будівель; неспеціалізована оптова торгівля; купівля продаж власного нерухомого майна; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; будівництво житлових та нежитлових будівель (т.1 а.с.11).

На підставі направлення від 18.04.2013 №№774,800,760,772,773, фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено планову документальну виїзну перевірку ПП "КЖЛД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 22.05.2013 №1765/22.1-07/33815448 (т.1 а.с.12-48).

На зазначений акт позивачем подано заперечення до ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (т.2 а.с.5-9,10)

Листом ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про розгляд заперечень на акт виїзної документальної перевірки ПП "КЖЛД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 від 04.10.2013 року № 3706/10, висновок акту від 22.05.2013 №1765/22.1-07/33815448 в частині заниження податку на прибуток визначено правомірним, а заперечення такими, що не підлягають задоволенню, щодо заниження податку на додану вартість висновок є правомірним, а заперечення в цій частині такі, що не підлягають задоволенню (т.2 а.с.11-17).

На підставі вказаних висновків податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 04.10.2013 року №0003682201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 502811 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 124666,25грн. (т. 2 а.с.19).

Зазначене вище податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Харківській області (т.2 а.с.21-25)

Рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області від 13.03.2014 року № 1609/10/20-40-10-04-17 встановлено, що висновок акту планової перевірки щодо порушення платником податків діючого законодавства зроблено без повного дослідження первинних документів, внаслідок чого не забезпечена достатня доказова база щодо заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток. Керуючись пп.78.1.5 п.78.1 ст. 78 ПК України, зобов'язано ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області провести позапланову перевірку ПП "КЖЛД" з питань дотримання вимог законодавства України в частині правомірності визначення суми валового доходу та валових витрат (т.2 а.с.28).

Рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області від 09.04.2014 року № 2355/10/20-40-10-04-17 скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 04.10.2013 року №0003682201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 547207,50 грн. (основний платіж 434809 грн., штрафні (фінансові) санкції - 112398,50 грн.) в іншій частині зазначене рішення без мін, а скаргу директора ПП "КЖЛД" в цій частині без задоволення (т.2 а.с.30-36).

Зазначене рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Міністерства доходів і зборів України (т.2 а.с.38-43).

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 06.05.2014 року № 8048/6/99- 10-01-15 залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 04.10.2013 року №0003682201, з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення (т.2 а.с.44-48).

Також, судом встановлено, що на підставі направлення від 24.03.2014 №414 фахівцем Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено позапланову виїзну перевірку ПП "КЖЛД" з питань дотримання вимог законодавства України в частині правомірності визнання суми валового доходу та валових витрат за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 31.03.2014 №754/20-21-22-01-07/33815448 (а.с.49-70), в якому встановлені наступні порушення:

- п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п.138.10.4 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті занижено податок на прибуток всього в сумі 523524 грн., в т.ч. за 1 квартал 2010р. в розмірі 286766 грн., за 2 квартал 2010р. в розмірі 183519 грн., за 3 квартал 2010р.- 28376 грн., за 1 квартал 2011р. - 4150 грн., за 2 квартал 2011 в сумі 3979 грн., за 3 квартал 2012 - 3733 грн., за 4 квартал 2011р. - 7073 грн., за 1 квартал 2012р. - 1839 грн., за 2 квартал 2012р.- 373 грн., за 3 квартал 2012р. - сумі 2690 грн., за 4 квартал 2012 - 1026 грн.

На підставі вказаних висновків податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми „Р" від 29.04.2014 №0001842201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 68002 грн. грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12267,75 грн. (а.с.71).

Перевіряючи обґрунтованість висновків Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, викладені в акті перевірки 31.03.2014 №754/20-21-22-01-07/33815448 (а.с.49-70), суд встановив наступне.

Судом встановлено, що згідно розрахунку до податкового повідомлення - рішення від 29.04.2014 року №0001842201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" включено суму 14763 грн. за основним платежем та 3690,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, які нараховані за період 01.01.2010р. по 01.06.2010р.(т.1 а.с.72).

Згідно пп. 49.18.2 п.49.2 ст.49 ПК України визначено, що подання податкової декларації до контролюючих органів за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, останнім днем подання декларації за перше півріччя 2010 року законодавством визначено 10.08.2010р., а ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області має право самостійно визначати грошове зобов'язання не пізніше закінчення 1095 дня, при цьому відлік часу починається з 11.08.2010 року та закінчується 11.08.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про необґрунтованість збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств ПП "КЖЛД контролюючим органом, за період 01.01.2010 року по 01.06.2010 року, оскільки строк на самостійне визначення суми грошових зобов'язань платника податків щодо позивача у ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області закінчився 11.08.2013 року, при цьому податкове повідомлення - рішення №0001842201 датоване пізніше, а саме 29.04.2014 року.

Таким чином, позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській, області від 29.04.2014 року №0001842201 щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" за основним платежем в розмірі 14763 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3690,75 грн. - підлягають задоволенню.

Щодо скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 29.04.2014 року №0001842201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" за основним платежем в розмірі 53239 грн. (60002 грн. - 14763 грн.) грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8577 грн. (12267,75 грн. - 3690,75 грн.), судом встановлено наступне.

Між ПП "КЖЛД" (орендар) та Харківською міською радою Харківської області (орендодавець) укладено договір оренди землі зі змінами. Згідно п.1 договору оренди - орендодавець на підставі рішення ХЬУІ сесії Харківської міської ради IV скликання про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (рекомендації) та подальшої експлуатації об'єктів від 06.03.2006р. №51/06, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м. Харків, бульвар Грицевця (ріг вулиці Велика Кільцева), також згідно п.9 зазначеного договору - орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області (т.1 а.с.96-99, 109- 110).

На підставі зазначеного договору складено акт приймання - передачі земельної ділянки від 25.05.2007р. №422 (т. 1 а.с.108).

Також, на встановлення меж зазначеної земельної ділянки на місцевості складено акт Харківським міським управлінням земельних ресурсів від 03.05.2006р. №860/06 (т.1 а.с.100-105).

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року №161-XIV, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-111, в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Судом встановлено, що між позивачем (продавець) та ТОВ "АТБ-Інвест" (покупець) укладено договір купівлі - продажу від 26.06.2009 року. Згідно п.1.1 договору купівлі - продажу - продавець передає, а покупець приймає у власність нерухоме майно - нежитлову будівлю, за адресою м. Харків, вул. Кільцева, буд.3-б, також згідно п.2.5 договору - продавець до моменту оформлення на ім'я покупця документів на право користування земельною ділянкою, право користування якого перейшло до покупця у зв'язку з придбанням майна, зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування цією ділянкою (т. 1 а.с. 89-91).

Як вбачається з акту перевірки від 31.03.2014р. №754/20-21-22-01-07/33815448 договір оренди землі між ПП "КЖЛД" та Харківською міською радою Харківської області на момент перевірки не був розірваний та не переоформлений на нового власника ТОВ "АТБ -Інвест". Також, між позивачем та ТОВ "АТБ -Інвест" договори щодо відшкодування витрат з суми орендної плати за земельні ділянки, що перераховані, до бюджету, неукладалися.

При цьому, позивач продовжує відносити до складу валових витрат орендну плату за земельну ділянку, яка знаходиться у власності ТОВ "АТБ -Інвест".

На час спірних правовідносин, у період до 01.01.2011 року діяли норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України «Про систему оподаткування», після 01.01.2011 року - Податкового Кодексу України.

Згідно п.8 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 №1251 ХІІ, що діяв на час спірних правовідносин до 01.01.2011 року, до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі): плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Підпунктом 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин після 01.01.2011 року, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, що діяв на час спірних правовідносин, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. У' Валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів; сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону; сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону; сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням; вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті; сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду; сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду; сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію; доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну); сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Відповідно до п.5.1ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Статтею 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 ПК України, до складу інших витрат включаються: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведення річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати;

б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу;

в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності;

г) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати);

д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

е) витрати на врегулювання спорів у судах;

є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

ж) інші витрати загальногосподарського призначення.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Оскільки з часу державної реєстрації договору купівлі - продажу земельної ділянки, укладеного між позивачем та ТОВ "АТБ - Інвест", право власності на земельну ділянку перейшло до ТОВ "АТБ - Інвест", з цього часу господарська діяльність позивача не пов'язана з цією земельною ділянкою.

Суд зазначає, що позивач вправі сплачувати, відповідно до умов договору купівлі - продажу орендну плану за користування цією ділянкою, оскільки при укладенні договору купівлі - продажу сторони вправі діяти на свій розсуд, відповідно до п.3 ч.1 ст.3 ЦК України, яким передбачено свободу договору, проте з часу переходу права власності на земельну ділянку до іншої особи, позивач не вправі відносити до складу валових витрат витрати з орендної плати за земельну ділянку, оскільки з цього часу у позивача відсутній зв'язок між цими витратами та господарською діяльністю підприємства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно донараховано суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" за основним платежем в розмірі 53239 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8577 грн.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. З ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення від 29.0.2014 року №0001842201 підлягають частковому задоволенню, а саме в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "прибуток приватних підприємств" за основним платежем в розмірі 14763 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3690,75 грн. позовні вимоги є обґрунтованими, через що підлягають задоволенню, а оскаржене податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 29.04.2014 року №0001842201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" за основним платежем в розмірі 53239 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8577 грн. є таким, що прийнято у не відповідності до чинного законодавства, через що суд дійшов висновку, що у задоволенні в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "КЖЛД" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 29.04.2014 року №0001842201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "прибуток приватних підприємств" за основним платежем в розмірі 14763 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3690,75 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 29.09.2014 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.