Ухвала суду № 40871786, 07.10.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6964/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2130/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Горблянського Я.Д., Соколовського В.М.,

секретаря: Петріва Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 02 вересня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 22 932,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовували тим, що 25 жовтня 2007 року між банком і ОСОБА_2 було укладено договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 15 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 22,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Посилаючись на те, що відповідач порушила умови укладеного договору, у зв'язку з чим станом на 30 квітня 2014 року утворилася заборгованість в розмірі 22 932,44 грн., просили позов задовольнити.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 вересня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 25 жовтня 2007 року в сумі 22 932 грн. 44 коп. та 243,60 грн. витрат по оплаті судового збору.

В апеляційній скарзі на дане рішення представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи і на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд безпідставно відхилив заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності. Згідно представленого позивачем розрахунку, сальдо поточної заборгованості виникло 26.01.2008 року, тобто цього дня почався відлік позовної давності, який закінчився 26.01.2011 року.

Крім того, наданий банком та взятий до уваги судом розрахунок заборгованості є неналежним доказом заборгованості відповідача, оскільки у ньому не зазначено прізвища посадової особи, яка його склала, відсутній підпис цієї особи та печатка банку, дата оформлення розрахунку, що не відповідає нормативним вимогам, які закріплені в ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлення документів», затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003 року.

ОСОБА_2 дійсно 25.10.2007 року оформила заяву на видачу кредитної картки в ПАТ КБ «Приватбанк» із сумою кредитного ліміту 250 грн., проте, про збільшення кредитного ліміту банком відповідачу не було відомо, а в матеріалах справи рішення банку з цього приводу відсутні.

Вважає безпідставним посилання представника позивача на те, що відповідач була ознайомлена з Умовами та правилами банківських послуг, оскільки в наявних у матеріалах справи Умовах відсутній підпис ОСОБА_2, документ підписаний лише головою правління Банку - ОСОБА_4, не зазначена дата їх прийняття чи затвердження, немає жодних посилань на те, що ці Умови стосуються саме споживчого кредиту, наданого відповідачу, в них прописана зовсім інша інформація від тієї, що вказується в позовній заяві.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в позові ПАТ КБ «Приватбанк» відмовити повністю.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав з наведених вище мотивів.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» - Рокетська С.В. апеляційну скаргу заперечила, посилаючись на її безпідставність.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2007 року ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_2 було укладено договір шляхом підписання заяви, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами складає між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 договір про надання банківських послуг.

Відповідно до умов договору ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 250 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідачка не виконала своїх зобов'язань за вказаним договором, внаслідок чого в неї перед ПАТ КБ «Приватбанк» виникла заборгованість, яка станом на 30 квітня 2014 року становить 22 932,44 грн., з яких: 14990,59 грн. - заборгованість за кредитом, 5715,63 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 896,10 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 250 грн. - штраф (фіксована частина) та 1 080,12 грн. - штраф (процентна складова).

П. п. 3.2, 3.3 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що клієнт дає свою згоду банку на встановлення кредитного ліміту за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт.

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично пролонговується на такий же термін.

За умовами п. 9.5 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що відповідний картковий рахунок може бути закритий на підставі заяви позичальника або банк має право закрити картковий рахунок, письмово повідомивши позичальника. При цьому позичальник зобов'язаний не пізніше 30 днів від дня повідомлення повернути картку в банк, після чого обслуговування картки припиняється. Позичальник зобов'язаний погасити всі види заборгованості перед банком, в тому числі, виниклі протягом 30 днів з моменту повернення картки. Банк закриває картковий рахунок в строк не раніше 30 днів від дня припинення обслуговування картки.

Враховуючи, що ОСОБА_2 порушувала графік погашення заборгованості, внаслідок чого кредит вчасно не сплачувала, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а відповідно до вимог ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

З розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем було збільшено кредитний ліміт на картці, яким користувалася відповідачка.

За період з грудня 2007 року по квітень 2013 року відбувалося часткове погашення заборгованості за кредитним договором, останній платіж ОСОБА_2 було здійснено в квітні 2013 року в розмірі 250 грн. на погашення процентів.

Вчинені дії свідчать про визнання нею свого обов'язку по сплаті боргу, а тому відбулося переривання перебігу позовної давності діями відповідачки.

У зв'язку з цим, не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що суд безпідставно відхилив заяву про застосування строків позовної давності.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 02 вересня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: Я.Д. Горблянський

В.М. Соколовський