Ухвала суду № 40870737, 25.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 року м. Київ К/9991/49708/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Голубєвої Г.К.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012

у справі № 2а/2570/6050/2011

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод металоконструкцій і металооснастики»

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Завод металоконструкцій і металооснастики» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Завод металоконструкцій і металооснастики») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Чернігові) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012, позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2011, за результатами якої 05.09.2011 складено акт №2380/23/01267930.

Перевіркою встановлено порушення ВАТ «Завод металоконструкцій і металооснастки» пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, п. 10.1, п. 10.2, ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»; п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 29405,00 грн., в т.ч. за липень 2010 року в сумі 8743,00 грн., за серпень 2010 року у сумі 19944,00 грн., вересень 2010 року в сумі 40,00 грн., жовтень 2010 року в сумі 564,00 грн., за листопад 2010 року у сумі 84,00 грн., за квітень 2011 року у сумі 30,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0004302320 від 19.09.2011, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 36750,00 грн., в тому числі 29405,00 грн. за основним платежем та 7345,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, судами встановлено, що податковим органом проведена перевірки ВАТ «Завод металоконструкцій і металооснастки» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2008 по 30.06.2010 при проведенні господарських взаємовідносин з TOB «Транс агентство метал», за результатами якої складено акт від 06.10.2011 №2891/23/01267930.

Перевіркою було зробило висновок про порушення позивачем ст. ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України, пп. 7.2.1, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість, яка підлягає сплаті на загальну суму 324040,00 грн., в т.ч. за жовтень 2008 року у сумі 74453,00 грн., за листопад 2008 року у сумі 10089,00 грн., за січень 2009 року у сумі 9436,00 грн., за лютий 2009 року у сумі 7111,00 грн., за березень 2009 року у сумі 16476,00 грн., за квітень 2009 року у сумі 25412,00 грн., за травень 2009 року у сумі 9886,00 грн., за червень 2009 року у сумі 14331,00 грн., за липень 2009 року у сумі 20256,00 грн., за серпень 2009 року у сумі 6653,00 грн., зa жовтень 2009 року у сумі 12377,00 грн., за листопад 2009 року у сумі 10475,00 грн., за грудень 2009 року у сумі 51552,00 грн., за лютий 2010 року у сумі 13439,00 грн., за березень 2010 року у сумі 21990,00 грн., за травень 2010 року у сумі 1608,00 грн., за червень 2010 року у сумі 18496,00 грн.

На підставі цього акта перевірки ДПІ в м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення №0004952320 від 20.10.2011, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 405050,00 грн., в тому числі 324040,00 грн. за основним платежем та 81010,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі виходили з того, що податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки господарські операції між позивачем та TOB «Транс агентство метал» оформлено відповідними, належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами, зокрема податковими накладними, що відповідно до вимог податкового законодавства є підставою для формування податкового кредиту.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій між ВАТ «Завод металоконструкцій і металооснастки» та TOB «Транс агентство метал» 20.09.2008 укладено договір №20\09\2008 поставки металопродукції, згідно умов якого TOB «Транс агентство метал» виписало позивачу податкові накладні на товар, придбаний на підставі видаткових накладних. По зазначеному договору позивачем перераховано кошти на загальну суму 1967880,38 грн.

Таким чином, на виконання договорів на поставку металопрокату, укладених між позивачем та TOB «Транс агентство метал» сторонами належним чином оформлено первинні бухгалтерські документи: податкові накладні, видаткові накладні. Товар було отримано позивачем на підставі довіреностей, про що свідчить журнал реєстрації довіреностей за 2007-2011 роки.

Відповідно до пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податкові повідомлення-рішення №0004302320 від 19.09.2011 та №0004952320 від 20.10.2011 не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки господарські операції між позивачем та TOB «Транс агентство метал» оформлено відповідними, належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами, зокрема податковими накладними, що відповідно до вимог податкового законодавства є підставою для формування податкового кредиту.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби відхилити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Г.К. Голубєва (підпис)Т.М. Шипуліна