Ухвала суду № 40869296, 09.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2058/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В.А. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

09 жовтня 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Старової Н.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Звенигородської об'єдноної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" до Звенигородської об'єдноної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор», звернулось до суду з позовом до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001042317 від 24.06.2014 року про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 115065 грн., у тому числі 576710 грн. за основним платежем та 38355 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0001052317 від 24.06.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 134400 грн., у тому числі 89600 грн. за основним платежем та 44800 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0001062317 від 24.06.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість на загальну суму 94860 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення рішення Звенигородської об'єдноної державної податкової інспекції у ГУ Міндоходів у Черкаській області від 24.06.2014 р. № 0001042317, № 0001052317 та № 0001062317.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Звенигородської об'єдноної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Катеринопільський елеватор» у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2014 року, висновки якої оформлені актом перевірки від 17.06.2014 р. № 69/23-12-15-130/32580463 та встановлено порушення абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України: завищення суми податкового кредиту з ПДВ за квітень 2014 року в сумі 261 170 грн. 13 коп.

На підставі встановлених порушень Звенигородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області винесено податкові повідомлення-рішення від 24.06.2014 р. №0001042317, №0001052317, №0001062317.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що позивачем правомірно включено до податкової декларації за квітень 2014 року податкові накладні ТОВ «Милинецьке» шляхом включення даних податкових накладних до додатку №8 податкової декларації за квітень 2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що що позивачем включено до додатку № 8 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року податкові накладні минулих періодів, виписані ТОВ «Милинецьке» у жовтні місяці 2013 року, а саме:

податкова накладна № 3/2 від 11.10.2013 року на суму ПДВ 53656,53 грн.;

податкова накладна № 4/2 від 12.10.2013 року на суму ПДВ 89046,40 грн.;

податкова накладна № 5/2 від 13.10.2013 року на суму ПДВ 66193,07 грн.;

податкова накладна № 6/2 від 11.10.2013 року на суму ПДВ 52274,13 грн.

В акті перевірки від 17.06.2014 р. № 69/23-12-15-130/32580463 зазначено, що позивачем порушено передбачений абз. 11 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, термін, протягом якого платник податків має прав додати до податкової декларації з податку на додану вартість скаргу на постачальник, який не надав податкову накладну або порушив порядок її оформлення, а саме 60 календарних днів.

Однак, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з вказаними доводами відповідача зважаючи на наступне.

Так, згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» № 657 від 24.10.2013 року абзац одинадцятий пункту 201.10 після першого речення доповнено реченням: "Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі". При цьому, згідно з перехідними положеннями даного Закону, дані зміни набрали чинності з 01.01.2014 року.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив, що норма Закону щодо встановленого терміну використання права покупця на включення податкових накладних до додатку №8 податкової декларації з ПДВ поширюється на господарські операції, які здійснювались починаючи з 01.01.2014 року.

Однак, як вбачається з акту перевірки, в даному випадку господарські операції, включення ПДВ з яких відображено ТОВ «Катеринопільський елеватор» в додатку № 8, здійснювались у жовтні місяці 2013 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для правильного застосування норм податкового законодавства слід керуватись законами, які діяли у період їх здійснення.

Так, відповідно до положень податкового законодавства України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

При цьому, відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, норми Податкового кодексу України на час здійснення господарських операцій не містили обмежень/заборон або обов'язку покупця товарів/послуг, у разі порушення продавцем таких товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, подачі заяви із скаргою до податкової декларації виключно у податковому періоді, коли складено таку податкову накладну. Крім того, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України кореспондується з п. 198.6 ст.198 цього ж кодексу, у зв'язку з чим покупець товарів/послуг має право додати до податкової декларації заяву із скаргою на відповідного постачальника, у рамках строку, зазначеного у п. 198.6 Податкового кодексу України, тобто протягом 365 календарних дні з дати складання податкової накладної.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно включено до податкової декларації за квітень 2014 року податкові накладні ТОВ «Милинецьке» шляхом включення даних податкових накладних до додатку №8 податкової декларації за квітень 2014 року, а, відтак, оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Звенигородської об'єдноної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: М.В. Межевич

Н.Е. Старова

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Старова Н.Е.