Постанова № 40868966, 09.10.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2014 р. Справа № 908/1009/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Івакіна В.О. , суддя Россолов В.В.

при секретарі судового засідання Кузнецовій І.В.

за участю представників сторін:

позивача-Шегинського Р.А. за довіреністю б/н від 03 липня 2014 року,

відповідача-не з’явився,

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. №2979 З/1-42) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27 травня 2014 у справі № 908/1009/14

за позовом ПАТ "Кредобанк",

до ТОВ "Україна",

про стягнення 2 956 118,03 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Запорізької області (суддя Боєва О.С.) від 27.05.2014 року провадження у справі №908/1009/14 припинено.

Позивач з даною ухвалою Запорізької області не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати.

26 вересня 2014 року позивач надав суду клопотання (вх.№8295).

01 жовтня 2014 року позивач надав суду клопотання (вх.№8395).

У судове засідання, яке відбулось 08 жовтня 2014 року з’явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка відповідача не була визнана обов’язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

27 березня 2014 року ПАТ "Кредобанк" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ "Україна" про стягнення заборгованості за генеральним договором № G 47/42 про здійснення кредитування від 21.12.2012р. в розмірі 2956118,03 грн., з яких: сума 2718767,48 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; сума 207251,39 грн. - прострочена заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами; сума 11000 грн. - прострочена комісія за адміністрування кредиту; сума 5073,58 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом; сума 13760,13 грн. - пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту; сума 265,45 грн. - пеня по простроченій комісії за адміністрування кредиту.

14.05.2014р. до суду від ТОВ "Україна" надійшла заява про припинення провадження у справі, в якій позивач зазначив, що пунктом 10.3. генерального договору № G 47/42 про здійснення кредитування від 21.12.2012р. сторонами досягнуто згоди про третейській розгляд будь-яких спорів за даним договором, у зв'язку з чим просить на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України припинити провадження у даній справі.

Як вбачається з генерального договору № G 47/42 про здійснення кредитування від 21.12.2012р., пунктом 10.3. сторони погодили, що якщо розмір ліміту визначеного в п. 2.1.1. цього договору не менше 100 000 доларів США або еквівалент цієї суми за курсом НБУ на дату укладання договору, то до цього договору застосовується наступне третейське застереження: будь-який спір, що виникає щодо цього договору або у зв'язку з ним, підлягає на розгляд і остаточне вирішення до постійно діючого Третейського суду при Львівській торгово-промисловій палаті. Третейський розгляд справи здійснюється постійно діючим Третейським судом у складі трьох третейських суддів. Місце проведення засідань Третейського суду - м. Львів, Стрийський парк, 14 поштовий індекс 79011. Мова третейського розгляду - українська.

Згідно з п. 2.1.1. генерального договору ліміт кредитування у базовій валюті кредитування становить 5 100 000 грн.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27 травня 2014 року провадження у справі № 908/1009/14 було припинено. Дану ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що частиною 1 п. 4.2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що за умови, якщо письмову угоду сторін про передачу спору на вирішення третейського суду укладено до порушення провадження у справі, то у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинитипровадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 ГПК України.

Публічне акціонерне товариство "КРЕДОБАНК", з даним висновком суду першої інстанції не погоджується, в обґрунтування підстав для скасування ухвали суду посилається на її незаконність та порушення судом першої інстанції норм процесуального права при винесені оскаржуваної ухвали. Вважає, що наявність між сторонами господарського договору угоди про вирішення спорів, що виникають між ними щодо виконання умов цього господарського договору, не позбавляє права однієї із сторін на звернення з позовом до господарського суду та не забороняє господарському суду розглядати і вирішувати по суті такий спір. На думку скаржника, припинення провадження у даній справі на підставі того, що даний спір повинен розглядатись тільки третейським судом, порушує право позивача на судовий захист своїх прав та законних інтересів.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи ПАТ «Кредобанк», перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з правовою позицією відповідача з огляду на наступне.

Приписами ст. 80 ГПК України передбачені підстави для припинення провадження у справі господарським судом, серед яких укладення угоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду (п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України).

В п. 4.2.3 постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Вищим господарським судом України було зазначено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду. Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку, провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то у випадку, якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішення спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі п.5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27 травня 2014р. було припинено провадження у справі №908/1009/14 з посиланням на приписи п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає даний висновок суду хибним, та зазначає наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачено право фізичних або юридичних осіб на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключено судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Згідно із ст.2 Закону України «Про третейські суди», третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції, у відповідності до ст. 125 Конституції України.

Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абз. 7 ст. 2, ст. 3 Закону України «Про третейські суди», є здійснення ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права на захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин, передбаченого ст. 55 Конституції України.

Частиною 1 ст. 12 ГПК України передбачений вичерпний перелік спорів, підвідомчих господарським судам України. Згідно із ч. 2 ст. 12 ГПК України, підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених п. 4 ч. 1 даної статті, та інших спорів, передбачених законом.

Таким чином, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, акцентує увагу, що діючим процесуальним законодавством не передбачено обмежень юрисдикції господарського суду у зв'язку з наявністю між сторонами третейської угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди», юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону.

Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про третейські суди»).

В даному випадку третейська угода між сторонами спору була укладена у вигляді третейського застереження в п. 10.3 генерального договору про здійснення кредитування №G47/42 від 21 грудня 2012р.

Звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом особи, яка самостійно на свій розсуд вибирає спосіб захисту порушених або оспорюваних інтересів.

Таким чином, третейська угода є обов'язковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність жодним чином не свідчить про обов'язок особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням лише до третейського суду, та в свою чергу не тягне за собою позбавлення права особи на звернення з позовом до господарського суду та не забороняє господарському суду розглядати і вирішувати по суті такий спір.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та у встановленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що даний спір про стягнення заборгованості за генеральним договором № G 47/42 про здійснення кредитування від 21 грудня .2012р. в розмірі 2956118,03 грн., укладеним між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «Україна» в межах генерального договору про здійснення кредитування №G47/42 від 21 грудня 2012р., підлягає розгляду у господарському суді.

Більш того, колегія суддів зауважує, що підставою звернення до третейського суду є наявність волі обох сторін. Лише за наявністю волі обох сторін про розгляд спору третейським судом, оформленої відповідним зверненням до суду, господарський суд зобов'язаний припинити провадження у справі.

Проте, як свідчать матеріали справи, дане клопотання було заявлено виключно відповідачем.

У разі відсутності волі на звернення до третейського суду у позивача чинне законодавства України не позбавляє його права на вирішення спору господарським судом.

Таким чином, припинення провадження у справі на підставі того, що даний спір повинен розглядатись тільки третейським судом, не відповідає приписам Конституції України та порушує право позивача на судовий захист своїх прав та законних інтересів.

Аналогічна правова позиція також була викладена Вищим господарським судом України в постановах від 09.04.2013р. у справі №5023/6007/12, від 19.09.2012р. у справі №32/14-65/294-2012, від 06.12.2011р. у справі №17/085-11.

В порушення ст. 43 ГПК України, суд першої інстанції при винесення оскаржуваної ухвали про припинення провадження у справі №908/1009/14 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України не звернув уваги на зазначені вище обставини справи та не дослідив підстави виникнення спірних правовідносин, що призвело до прийняття помилкового судового рішення.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Запорізької області від 27 травня.2014 року про припинення провадження у справі №908/1009/14 - скасуванню, оскільки ухвала прийнята місцевим господарським судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для даної справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справа підлягає поверненню до господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду.

Пунктом 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у постанові в разі скасування чи зміни рішення повинно бути зазначено, зокрема, про новий розподіл судових витрат.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивачем за подання до суду апеляційної скарги було сплачено судовий збір у сумі 609 грн. 00 коп.

Згідно ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49ГПК.

Отже, під час розподілу судових витрат після розгляду даної справи по суті суд першої інстанції повинен вирішити питання щодо судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги з урахуванням вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27 травня.2014 року у справі №908/1009/14 - скасувати.

Справу №908/1009/14 - направити до господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2014 року

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Россолов В.В.