Рішення № 40868572, 06.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18372/14 06.10.14

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

"Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт"

про стягнення 199 170,51 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Євдокименко В.М. за довіреністю б/н від 30.07.2014 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" (відповідач) про стягнення 199 170,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов Договору про реструктуризацію заборгованості від 29.05.2014 р., не сплатив погоджену сторонами станом на 29.05.2014 р. заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 199170,51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/18372/14 та призначено розгляд справи на 22.09.2014 р. о 10:20 год.

19.09.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: довідки про неможливість на даний момент надання витягів з ЄДРПОУ, довідки про відсутність спору між тими ж сторонами та предметом спору та про відсутність необхідності участі у справі посадових осіб, належним чином завіреної копії довіреності представника позивача.

В судове засідання, призначене на 22.09.2014 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 22.09.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 03.09.2014 р. не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 22.09.2014 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. розгляд справи відкладено на 06.10.2014 о 14:00 год.

24.09.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про припинення провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 11551,01 грн. Відповідно до наведеної заяви позивач повідомив, що 27.08.2014 р. відповідачем було сплачено частину спірної заборгованості у розмірі 11551,01 грн. за оренду нежитлових приміщень у січні 2014 року згідно договору № 172/0516, № 173/1110, № 174/1203, № 175/1494, № 177/0623 від 26.11.2012 р., а тому позивач просив припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 11551,01 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України Враховуючи наведену часткову оплату та суми заборгованості відповідача, вказані у Договорі про реструктуризацію заборгованості від 29.05.2014 р., позивач підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 187619,21 грн., з яких: 187430,62 грн. заборгованості за договорами про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду та 188,59 грн. заборгованості за договором на відшкодування витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю № 0623 від 26.11.2012 р.

03.10.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю представника ТОВ "Майстерліфт" в судовому засіданні по іншій справі. Також, відповідач повідомив, що станом на 01.10.2014 р. ним було частково сплачено заборгованість по оренді нежитлових приміщень в сумі 17137,12 грн., а сплата боргу в повному обсязі буде проведена протягом тижня, докази будуть надані.

03.10.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про залучення доказів до матеріалів справи, а саме: копії платіжного доручення № 3453 від 27.08.2014 р. на суму 11551,01 грн., копії платіжного доручення № 3546 від 19.09.2014 р. на суму 5586,11 грн., копії довіреності на представника ТОВ "Майстерліфт".

В судове засідання, призначене на 06.10.2014 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 06.10.2014 р., не з'явився, через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов на виконання вимог ухвал суду від 03.09.2014 р. та від 22.09.2014 р. не подав та не надіслав.

В судовому засіданні 06.10.2014 р. здійснювався розгляд клопотання про відкладення розгляду справи, поданого представником відповідача 03.10.2014 р. через відділ діловодства суду.

Розглянувши подане клопотання, суд прийшов до висновку про незадоволення останнього з огляду на наступне.

Стаття 28 ГПК України не визначає представників юридичних осіб, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації, як єдиних представників останніх в суді. Безпосередньо представляти інтереси сторони надано керівникам підприємств та організацій, іншим особам, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. За таких обставин, відповідач мав реальну можливість здійснити своє представництво в суді безпосередньо на рівні керівництва або за участю іншого представника, враховуючи при цьому, що розгляд справи вже відкладався, у зв'язку з неявкою представника відповідача. До того ж, до наведеного клопотання про відкладення розгляду справи не додано жодних доказів на підтвердження викладених в ньому обставин, зокрема, стосовно участі представника відповідача в судовому засіданні по іншій справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Подане ж відповідачем клопотання розцінюється судом як свідоме та безпідставне ухилення від розгляду справи, пошук шляхів для затягування судового процесу, тому справа розглядається по суті.

При цьому суд взяв до уваги інформацію, повідомлену відповідачем у вищенаведеному клопотанні про часткову сплату ним спірної заборгованості, а також відсутність заперечень в іншій частині спірної заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2014 р. надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про припинення провадження, поданої ним 24.09.2014 р. через відділ діловодства суду, відповідно до якої фактично зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 187619,21 грн. на підставі Договору про реструктуризацію заборгованості від 29.05.2014 р., а в частині стягнення з відповідача 11551,01 грн. просив припинити провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України

Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Як вбачається зі змісту п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Разом з тим, суд враховує приписи п. 4.6 вищенаведеної постанови Пленуму ВГСУ, згідно яких у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

В абз. 4 п. 4.6 вищенаведеної постанови Пленуму ВГСУ вказано, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору стає вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Оскільки судом встановлено, що вищенаведені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв до розгляду вищенаведену заяву позивача, подану ним 24.09.2014 р., в якості заяви про зменшення розміру позовних вимог (далі - заява про зменшення позовних вимог).

Отже, новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 187619,21 грн. (199170,51 грн. - 11551,01 грн.), з яких: 187430,62 грн. заборгованості за договорами про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду та 188,59 грн. заборгованості за договором на відшкодування витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю № 0623 від 26.11.2012 р., які виникли на підставі Договору про реструктуризацію заборгованості від 29.05.2014 р.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 06.10.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

29.05.2014 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (позивач), визначеним як кредитор, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" (відповідач), визначеним як дебітор, був укладений Договір про реструктуризацію заборгованості (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору сторони дійшли згоди щодо реструктуризації заборгованості, яка виникла внаслідок не сплати Дебітором (відповідачем) Кредитору (позивачу) орендної плати та відшкодування витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю відповідно до умов договорів (договорів про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду та договорів про відшкодування витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю), перелік яких наведено в даному пункті Договору.

Згідно п. 2 Договору сторонами було погоджено загальну суму боргу Дебітора (відповідача) станом на 29.05.2014 р. за вказаними в п. 1 договорами в розмірі 199170,51 грн.

Відповідно до п. 3 Договору Дебітор (відповідач) зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі погасити заборгованість, зазначену в п. 2 Договору, починаючи з 01.05.2014 р. по 31.12.2014 р. включно відповідними частинами згідно з графіком, наведеним нижче, а саме:

№ з/пПеріод погашення заборгованостіПлатіж в рахунок погашення заборгованості1До 25 червня 2014 року15 000,00 грн.2До 25 липня 2014 року25 000,00 грн.3До 25 серпня 2014 року25 000,00 грн.4До 25 вересня 2014 року25 000,00 грн.5До 25 жовтня 2014 року35 000,00 грн.6До 25 листопада 2014 року35 000,00 грн.7До 25 грудня 2014 року39 170,51 грн.

Згідно п. 4 Договору встановлено, що платіж в рахунок погашення заборгованості вноситься не пізніше 25 числа кожного місяця.

Як передбачено у п. 7 Договору, у випадку порушення Дебітором (відповідачем) умов Договору Кредитор (позивач) залишає за собою право розірвати даний Договір в односторонньому порядку, повідомивши письмово про це Дебітора за 3 дні до дати його розірвання, та звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

21.07.2014 р. позивач направив відповідачу лист за № 50-1985 від 07.07.2014 р., яким повідомив останнього про невиконання умов Договору про реструктуризацію заборгованості від 29.05.2014 року в частині своєчасного та в повному обсязі внесення відповідачем платежів, у зв'язку з чим позивач повідомив відповідача про відмову від вказаного договору, який вважається розірваним в односторонньому порядку відповідно до умов вказаного договору.

Направлення позивачем відповідачу вищенаведеного листа підтверджується копіями фіскального чека № 0876 від 21.07.2014 р. та опису вкладення у цінний лист № 0221704878830, які додані до позовної заяви.

22.07.2014 р. відповідач отримав вищенаведений лист позивача про відмову від спірного договору, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0407314133539, яка додана до позовної заяви.

З огляду на те, що станом на 27.08.2014 року ТОВ "Майстерліфт" не сплатив заборгованість, яка станом на 29.05.2014 року становила 199 170,51 грн., Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення в примусовому порядку з ТОВ "Майстерліфт" заборгованості в сумі 187619,21 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідач в судові засідання не з'явився, втім відповідно до поданого ним 03.10.2014 р. через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи повідомив суд про те, що станом на 01.10.2014 р. ним було частково сплачено заборгованість по оренді нежитлових приміщень в сумі 17137,12 грн., а сплата боргу в повному обсязі буде проведена протягом тижня, докази будуть надані. На підтвердження часткової оплати заборгованості в наведеній сумі, відповідач відповідно до заяви, поданої ним 03.10.2014 р. через відділ діловодства суду, залучив до матеріалів справи копії платіжних доручень № 3453 від 27.08.2014 р. на суму 11551,01 грн. та № 3546 від 19.09.2014 р. в сумі 5586,11 грн. Інші докази на підтвердження сплати відповідачем спірної заборгованості станом на час розгляду спору по суті відповідачем до суду не подавались.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані відповідачем документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

По матеріалам справи судом встановлено, що уклавши 29.05.2014 р. Договір про реструктуризацію заборгованості, сторони дійшли згоди щодо реструктуризації заборгованості, яка виникла внаслідок не сплати Дебітором (відповідачем) Кредитору (позивачу) орендної плати та відшкодування витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю відповідно до умов договорів, перелік яких наведено в пункті 1 Договору.

Сторони також погодили загальну суму боргу Дебітора (відповідача) станом на 29.05.2014 р. за вказаними в п. 1 договорами в розмірі 199170,51 грн., яку відповідач зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі погасити, починаючи з 01.05.2014 р. по 31.12.2014 р. включно відповідними частинами згідно з графіком, наведеним в п. 3 Договору (п.п. 2, 3 Договору).

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Вимогами статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи та фактично не заперечується відповідачем, останній станом на 27.08.2014 р. не виконав своїх зобов'язань за Договором про реструктуризацію заборгованості від 29.05.2014 р. в частині своєчасного та в повному обсязі внесення платежів відповідно до графіку, узгодженого сторонами в п. 3 Договору. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 7 Договору встановлено, що у випадку порушення відповідачем умов Договору позивач залишає за собою право розірвати даний Договір в односторонньому порядку, повідомивши письмово про це Дебітора за 3 дні до дати його розірвання, та звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Матеріали справи містять належні докази, а саме: лист за № 50-1985 від 07.07.2014 р. про відмову позивача від Договору та про розірвання Договору в односторонньому порядку, копії фіскального чека № 0876 від 21.07.2014 р. та опису вкладення у цінний лист № 0221704878830, на підтвердження направлення вказаного листа відповідачу та копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0407314133539 на підтвердження отримання вказаного листа відповідачем, відповідно до яких підтверджується розірвання позивачем в односторонньому порядку Договору про реструктуризацію заборгованості від 29.05.2014 р. в порядку, передбаченому умовами Договору. При цьому жодні заперечення з приводу розірвання позивачем в односторонньому порядку спірного Договору, відповідачем позивачу та суду не надані, до матеріалів справи не залучені, докази оскарження в судовому порядку відповідного факту розірвання договору - відсутні.

Отже, станом на час розгляду спору по суті Договір про реструктуризацію заборгованості від 29.05.2014 р., укладений між позивачем та відповідачем, є розірваним в односторонньому порядку з боку позивача, при цьому у останнього відповідно до п. 7 вказаного договору виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в примусовому порядку.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 187619,21 грн., з яких: 187430,62 грн. заборгованості за договорами про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду та 188,59 грн. заборгованості за договором на відшкодування витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю № 0623 від 26.11.2012 р., які виникли на підставі Договору про реструктуризацію заборгованості від 29.05.2014 р. (суми вказані у відповідності до заяви про зменшення розміру позовних вимог, поданої позивачем прийнятої судом до розгляду), - є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню повністю, при цьому відповідач належні докази на спростування доводів позивача суду не подав та не надіслав.

Зокрема, надану відповідачем копію платіжного доручення № 3546 від 19.09.2014 р. на суму 5586,11 грн., яким відповідач підтверджує часткову сплату ним заборгованості по оренді нежитлових приміщень, суд не приймає в якості належних і допустимих доказів по справі в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, оскільки зі змісту "Призначення платежу" наведеного платіжного доручення не вбачається, що сплачена за ним сума є фактично сплаченою за Договором про реструктуризацію заборгованості від 29.05.2014 р., стягнення заборгованості за яким є предметом позову у даній справі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, частиною 2 статті 49 ГПК України визначено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3983,41 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстерліфт" (04073, м. Київ, провулок Куренівський, будинок 17, літера Ш, ідентифікаційний код 33308688) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вулиця Закревського, будинок 15, ідентифікаційний код 31776030) заборгованість в сумі 187619,21 грн. (сто вісімдесят сім тисяч шістсот дев'ятнадцять гривень 21 коп.), судовий збір в сумі 3983,41 грн. (три тисячі дев'ятсот вісімдесят три гривні 41 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.10.2014 р.

Суддя Гумега О.В.