Ухвала суду № 40857286, 07.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/2419/14-ц Головуючий у І інстанції Войнаренко Л.Ф.Провадження № 22-ц/780/5461/14 Доповідач у 2 інстанції КашперськаКатегорія 58 07.10.2014

УХВАЛА

Іменем України

07 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 14 серпня 2014 року у справі за заявою Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про зміну способу виконання рішення суду від 07 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Вишгородського району Київської області від 07 грудня 2012 року задоволено позов Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, зобов'язано ОСОБА_1 знести самочинно побудований цегляний гараж по АДРЕСА_1.

В червні 2014 року позивач Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду, посилаючись на те, що ОСОБА_1 відмовляється добровільно виконати рішення суду, неодноразові вимоги державного виконавця не виконує, в зв'язку із чим Новопетрівська сільська рада просить змінити спосіб виконання рішення суду шляхом знесення самочинно побудованого цегляного гаражу по АДРЕСА_1 за рахунок Новопетрівської сільської ради.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 14 серпня 2014 року заяву про зміну способу виконання рішення суду задоволено, змінено спосіб виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 грудня 2012 року шляхом знесення самочинно побудованого цегляного будинку по АДРЕСА_1 за рахунок Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Відповідач ОСОБА_5, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 14 серпня 2014 року та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 07 грудня 2012 року, залишеним в цій частині без змін рішенням Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2013 року, задоволено позов Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва. Зобов'язано ОСОБА_1 знести самочинно побудований цегляний гараж по АДРЕСА_1.

Постановою головного державного виконавця ВДВС Вишгородського районного управління юстиції від 30 грудня 2013 року ВП № 38696931 закінчено виконавче провадження за виконавчим листом № 2-1105/2012, виданим 19 квітня 2013 року, та встановлено, що рішення суду боржником не виконане.

В порядку примусового виконання, встановленого ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», до боржника були застосовані штрафні санкції та направлено подання до правоохоронних органів про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до Закону. Подальше примусове виконання судового рішення без участі боржника не можливе.

Вказані обставини підтверджуються наявними в справі доказами.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» визначає підстави закінчення виконавчого провадження.

Однак, суд першої інстанції залишив поза увагою дані обставини і зазначені вимоги закону та дійшов висновку про відсутність доказів щодо неможливості виконання рішення без належного з'ясування обставин справи та дослідження матеріалів виконавчого провадження, в порушення вимог ст. 373 ЦПК України не з'ясував наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, їх винятковості та відповідності нового способу виконання рішення його суті.

Не було з'ясовано судом першої інстанції тих обставин, чи отримував стягувач постанову про закінчення виконавчого провадження та чи була оскаржена дана постанова в установленому законом порядку.

Крім того, судом не перевірено обставини щодо повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання протягом строків, передбачених ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України із належним з'ясуванням наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, їх винятковості та відповідності нового способу виконання рішення його суті, оскільки постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 14 серпня 2014 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагєєв В.О.

Яворський М.А.