Ухвала суду № 40847383, 08.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/237/14-ц Головуючий у І інстанції Шевченко І.ІПровадження № 22-ц/780/5636/14 Доповідач у 2 інстанції ФінагєєвКатегорія 18 08.10.2014

УХВАЛА

Іменем України

07 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.

за участю секретаря Бевзюк М.М.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 липня 2014 року за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", третя особа: приватний підприємець ОСОБА_3, приватний підприємець ОСОБА_4 про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року позивачі звернулися до суду з позовом та просили визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту № 2005352807 від 21.08.2013 p., визнати недійсним договір добровільного страхування держателя кредитної картки № 06/08/2005352807 від 21.08.2013 р., визнати недійсним договір добровільного страхування життя № 04/05/2005352807 від 21.08.2013 р., визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту № 2005267015 від 16.08.2013 р., визнати недійсним договір добровільного страхування держателя кредитної картки № 06/08/2005267015 від 16.08.2013 р., визнати недійсним договір добровільного страхування життя № 04/05/2005267015 від 16.08.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.08.2013 року та 21.08.2013 року до їхнього будинку приїхали двоє чоловіків, які запропонували виготовити та встановити металопластикові вікна у їхньому житловому будинку. Оскільки названа ними вартість вікон була прийнятною для них, вони погодилися на виготовлення таких вікон. 17.08.2013 р. та 22.08.2013 р. до їхніх будинків знову приїхали ті самі двоє чоловіків, які привезли якісь документи та попросили їх підписати. На що вони заперечували та відмовилися підписати документи. Але чоловіки почали наполягати їх підписати, пояснюючи, що ці документи ні до чого не зобов'язують. Довірившись їм, вони підписали документи не читаючи їх. Коли чоловіки поїхали, а вони прочитали документи то дізналися, що вони підписали договори на замовлення металоплатикових вікон, договори страхування та кредитні договори, відповідно до якого вони отримали від ПАТ «ОТП Банк» кредит. Зокрема, ОСОБА_1 - у сумі 15 444,80 гривень, ОСОБА_2 - у сумі 16 358,73 грн. Посилаючись на норми ст.ст. 203, 207, 215, 236 ЦК України просили визнати договори недійсними з зазначених вище підстав.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 10 липня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов з підстав, викладених у ньому.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 21 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» був укладений договір про надання споживчого кредиту № 2005352807, згідно якого відповідач відповідно до умов договору, передбачених п.п. 1.1, 1.2.2, 1.2.3 перерахував суму кредиту в розмірі 13790 грн. на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 в рамках програми споживчого кредитування.

21 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Кардіф» укладено договір добровільного страхування держателя кредитної картки № 06/08/2005352807

Пунктом 3.11 кредитного договору № 2005352807 передбачено, що підписання позичальником цього договору засвідчує, що позичальнику була надана вичерпна інформація про послуги, що йому надаються та повністю роз'яснені всі питання, що має позичальник по цьому договору.

Згідно інформаційного листка передбачено умови кредитування по продукту «Вигідний», а саме, що підписанням кредитного договору № 2005352807 позичальник заявляє, гарантує та підтверджує, що будь-які умови цього Договору є істотними і підлягають виконанню, зміст статей 6, 207, 627 ЦК України позичальнику роз'яснено.

Відповідно до п. 3.19 кредитного договору № 2005352807 договір укладається відповідно до ст.ст. 6, 207, 627 ЦК України і підписання його зі сторони банку відбувається шляхом нанесенням на нього типографським засобами відбитків печаток та підписів уповноважених осіб банку. Сторони підписанням цього договору надають свою письмову згоду на укладення договору в порядку передбаченому п. 3.19. договору, який їм повністю зрозумілий та з яким вони повністю погоджуються.

Пунктом 20.5 договору добровільного страхування держателя кредитної картки передбачено, що підписанням договору страхувальник заявляє, гарантує та підтверджує, що зміст ст.ст. 6, 207, 627 ЦК України Страхувальнику роз'яснено, із зразками відбитка печатки і підписів посадових осіб Банку, зазначеними в договорі про порядок підписання правочинів б/н від 01.07.2011, укладеного відповідно до ст. 634 ЦК України щодо порядку підписання договорів страхування, Страхувальник ознайомлений та повністю погоджується.

16 серпня 2013 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» був укладений договір про надання споживчого кредиту № 2005267015, згідно якого відповідач відповідно до умов договору, передбачених п.п. 1.1, 1.2.2, 1.2.3 перерахував суму кредиту в розмірі 14 606 грн. 01 коп. на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 в рамках програми споживчого кредитування.

16 серпня 2013 року між ОСОБА_2 та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Кардіф» укладено договір добровільного страхування держателя кредитної картки № 06/08/2005267015.

Пунктом 3.11 кредитного договору № 2005267015 передбачено, що підписання позичальником цього договору засвідчує, що позичальнику була надана вичерпна інформація про послуги, що йому надаються та повністю роз'яснені всі питання, що має позичальник по цьому договору.

Згідно інформаційного листка передбачено умови кредитування по продукту «Вигідний» підписанням кредитного договору № 2005267015 позичальник заявляє, гарантує та підтверджує, що будь-які умови цього Договору є істотними і підлягають виконанню, зміст статей 6, 207, 627 ЦК України позичальнику роз'яснено.

Відповідно до п. 3.19 кредитного договору № 2005352807 договір укладається відповідно до ст.ст. 6, 207, 627 ЦК України і підписання його зі сторони банку відбувається шляхом нанесенням на нього типографським засобами відбитків печаток та підписів уповноважених осіб банку. Сторони підписанням цього договору надають свою письмову згоду на укладення договору в порядку передбаченому п. 3.19. договору, який їм повністю зрозумілий та з яким вони повністю погоджуються.

Пунктом 20.5 договору добровільного страхування держателя кредитної картки передбачено, що підписанням договору страхувальник заявляє, гарантує та підтверджує, що зміст ст.ст. 6, 207, 627 ЦК України Страхувальнику роз'яснено, із зразками відбитка печатки і підписів посадових осіб Банку, зазначеними в договорі про порядок підписання правочинів б/н від 01.07.2011, укладеного відповідно до ст. 634 ЦК України щодо порядку підписання договорів страхування, Страхувальник ознайомлений та повністю погоджується.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визнання недійсними кредитних договорів відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України та позивачами не доведено обставин, на які вони посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», порушення вимог закону щодо укладення правочину в письмовій формі є підставою для визнання його недійсним лише в разі, коли це прямо передбачено законом, зокрема статтями 547, 719, 981,1055, 1059,1107, 1118 ЦК тощо.

Посилання апелянтів на те, що кредитні договори були підписані банком з використанням факсимільного відтворення печатки та підпису не є підставою, відповідно до зазначених вимог закону для визнання їх недійсними.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 207 ЦК України - використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як було зазначено вище - відповідно до п. 3.19 кредитних договорів № 2005352807 та № 2005267015 договір укладається відповідно до ст.ст. 6, 207, 627 ЦК України і підписання його зі сторони банку відбувається шляхом нанесенням на нього типографським засобами відбитків печаток та підписів уповноважених осіб банку. Сторони підписанням цього договору надають свою письмову згоду на укладення договору в порядку передбаченому п. 3.19. договору, який їм повністю зрозумілий та з яким вони повністю погоджуються.

В той же час банк, надавши кредити позивачам, від договору з підстав його не підписання банком не відмовляється.

Заявляючи вимоги про визнання недійсними договорів страхування, позивачі не звернули уваги, що зазначені договори укладені ними з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Кардіф», яке взагалі не приймає участі у справі і не є відповідачем.

Таким чином висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а відтак вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.