Ухвала суду № 40842178, 29.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2014 року м. Київ К/800/20582/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Вербицької О.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ»

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013

та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2012

у справі № 2а-0870/12153/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ» звернулось до суду з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя № 0000182302 від 25.06.2011.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, складено акт № 840/2305/33985999 від 26.05.2011, в якому зафіксовано порушення: пп. пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 1 665 551 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 25.06.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000182302 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 665 551 грн., та в зв'язку з відшкодуванням суми ПДВ в розмірі 651 634 грн. визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 651 634 грн. основного платежу та 12 908 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Порушення, на думку податкового органу, були допущені внаслідок безпідставного віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам із контрагентом ЗАТ з ІІ «ЗАЗ» щодо збільшення статутного фонду ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» у розмірі 2 895 745 грн., оскільки за даними перевірки позивача не встановлено фактичної сплати сум ПДВ по постачальнику ЗАТ з ІІ «ЗАЗ», яким в якості додаткового вкладу до статутного фонду ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» було внесене обладнання: в липні 2010 року на загальну суму - 16 445 598 грн., в т.ч. ПДВ 2 740 933 грн., що відображено в податковій накладній № 1800029650 від 02.07.2010 та у вересні 2010 року на загальну суму 932 714 грн., в т.ч. ПДВ 155 452,33 грн., що відображено в податковій накладній № 600005709 від 30.09.2010.

Матеріалами справи встановлено, що учасниками ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» є ЗАТ з ІІ «ЗАЗ» та Bosal Nederland BV (Нідерланди).

Згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» 25.03.2010 прийняте рішення про збільшення статутного фонду товариства (протокол № 6) до 40 598 951 грн. та внесення додаткових вкладів у наступному розмірі: Bosal Nederland BV - 18 087 631 грн., у т.ч.: майном на загальну суму 10 848 430 грн.; грошовими коштами - 7 239 201 грн.; ЗАТ з ІІ «ЗАЗ» - вносить додатковий вклад майном (обладнання та устаткування) на загальну суму 17 378 312 грн., в т.ч.: ПДВ за переліком наведеним у додатку № 2 до протоколу № 6 згідно із затвердженим актом оцінки майна (додаток № 4 до протоколу № 6).

26.03.2010 затверджені зміни до статуту ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ», за якими ЗАТ з ІІ «ЗАЗ» передало до статутного капіталу першого обладнання та устаткування загальною вартістю 17 378 312 грн.

Актами приймання-передачі майнового внеску № 1 від 02.07.2010 та № 2 від 28.09.2010 ЗАТ з ІІ «ЗАЗ» передано майно вартістю 16 445 598 грн., у т.ч.: ПДВ 2 740 933 грн. та 932 714 грн., у т.ч.: ПДВ 155 452,33 грн., відповідно.

За результатами таких операцій були оформлені податкові та видаткові накладні.

Таким чином, у липні та вересні 2010 року до статутного капіталу ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» засновником ЗАТ з ІІ «ЗАЗ» внесено майновий вклад обладнанням та оснасткою загальною вартістю 17 378 312 грн., в т.ч.: ПДВ 2 896 385,33 грн.

Суму податку на додану вартість по операціях з внесення засновником майнового внеску до статутного капіталу включено до складу податкового кредиту по деклараціях з податку на додану вартість за липень 2010 року в розмірі 2 740 933 грн. та вересень 2010 року в сумі 155 452 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що під час проведення операції з отримання від ЗАТ з ІІ «ЗАЗ» майна до статутного фонду не було понесено витрат, пов'язаних з отриманням цього майна, а ЗАТ з ІІ «ЗАЗ» були внесені прямі інвестиції в обмін на корпоративні права ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ», тому такі операції не є об'єктом оподаткування у розумінні приписів Закону України «Про податок на додану вартість», а ТОВ з ІІ «Босал-ЗАЗ» не поніс жодних витрат у зв'язку з проведенням таких операцій.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Виходячи з аналізу терміна «товари», яке наведене в пункті 1.6 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» корпоративні права не охоплюються визначенням цього терміна.

Згідно з пп. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм у позивача відсутній законодавчо встановлений обов'язок оподатковувати податком на додану вартість операції з придбання корпоративних прав, а відтак право на податковий кредит за даними операціями не виникає, що в свою чергу виключає можливість участі цих операцій при розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування спірним податковим повідомленням-рішенням є правильними.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Босал ЗАЗ» відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді О.В. Вербицька О.А. Моторний