Ухвала суду № 40842049, 01.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2014 року м. Київ К/800/60446/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2013

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.05.2010

у справі № 2-а-2660/10/2270/15

за позовом Приватного підприємства «Ал-Кон Тех»

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ал-Кон Тех» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, від 01.04.2010 № 0001431703/0/2799.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.05.2010, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2013, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної планової перевірки ПП «Ал-Кон Тех» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб та подання податкового розрахунку за формою 1-ДФ за період з 01.01.2008 по 30.09.2009, складено акт № 3100/17-5/35478654 від 24.03.2010, в якому зафіксовано порушення: пп. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4, пп. пп. 8.1.1, 8.1.2, 8.1.4 п. 8.1 ст. 8, п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого підприємством не нараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 7 641 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 01.04.2010 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001431703/0/2799 про донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 22 923 грн., в т.ч.: 7 641 грн. основного платежу та 15 282 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про те, що фізична особа ОСОБА_2, внісши до статутного фонду рухоме майно взамін на корпоративні права, отримав прибуток, з якого мав би сплатити податок з доходів фізичних осіб.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 4.2.6 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 - 12 цього Закону.

Пунктом 12.1 ст. 12 цього Закону визначено, що дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами (п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб»).

Інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції (п. 1.28 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Таким чином, вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна, що знаходиться у власності такої особи, до статутного фонду юридичної особи резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Вказані операції не належать до операцій купівлі-продажу майна відповідно до норм ст. ст. 11, 12 вказаного Закону.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, щодо відсутності підстав для включення суми майнових внесків до оподаткованого доходу позивача.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2013 та постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.05.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний