Ухвала суду № 40841132, 22.09.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 вересня 2014 року Справа № 918/899/13

Вищий господарський суд України у складі:

головуючого суддіМележик Н.І.,суддів:Губенко Н.М., Запорощенка М.Д., Кочерової Н.О., Самусенко С.С.,

розглянувши заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 04.06.2014у справі№ 918/899/13за позовомЗакритого акціонерного товариства "Управління будівництва Рівненської АЕС"доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" про визнання права власності та витребування з незаконного володіння відповідача майна: чотирьох резервуарів об'ємом 100 м3 та металоконструкцій підкранових балок мостового крану 20/5С.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.08.2013 у справі № 918/899/13 позов задоволено: визнано право власності позивача на майно, а саме: чотири резервуари об'ємом 100 м3, балансовою вартістю 9 217 грн., заводські номери 4402, 4403, 4433, 4434; металоконструкції підкранових балок мостового крану 20/5С, балансовою вартістю 2 635,06 грн.; витребувано з незаконного володіння відповідача вказане майно.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 рішення суду першого інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову у позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2014 у даній справі постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 скасовано, а рішення господарського суду Рівненської області від 12.08.2013 у справі № 918/899/13 залишено в силі.

Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.06.2014 у справі № 918/899/13, в якій заявник просить скасувати вказану постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заява з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 21.12.2005 у справі № 41/275(11/222), від 11.01.2007 у справі № 30/427, від 30.11.2011 у справі № 18/191-10 мотивована неправильним застосуванням Вищим господарським судом України положень статті 328, 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та незастосуванням статей 177, 179, 181, 190, 202, 316, 317, 319, 321, 328, 329, 331, 334, 386, 392 ЦК України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України вважає, що справа № 918/899/13 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Так з постанови від 04.06.2014 у справі № 918/899/13, яку заявник просить переглянути, вбачається, що Вищий господарський суд України погодився з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову про визнання права власності позивача та витребування майна з чужого незаконного володіння, оскільки місцевим господарським судом встановлено, що спірне майно виготовлено саме позивачем та перебуває на його балансі, тобто, є його власністю; відсутні докази правомірності утримання відповідачем спірного майна.

Водночас у постанові від 11.01.2007 у справі № 30/427, на яку заявник посилається, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірності відмови у позові про витребування майна з чужого незаконного володіння з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що із судових рішень в інших господарських справах вбачається, що позивач втратив право власності на спірне майно внаслідок його продажу; право власності на зазначене майно визнано за державою.

У постанові від 30.11.2011 у справі № 18/191/10 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння, беручи до уваги встановлення судами факту добросовісності набуття відповідачем спірного майна.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

При цьому, постанова Вищого господарського суду України від 21.12.2005 у справі № 41/275(11/222), на яку посилається заявник, також не може бути доказом неоднакового застосування норм матеріального права, оскільки в даній постанові суд касаційної інстанції вирішував процесуальне питання щодо правомірності затвердження судом першої інстанції мирової угоди сторін у справі, та не розглядав спір по суті позовних вимог.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 11116, 11121 ГПК України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" у допуску справи № 918/899/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя:Н.МележикСудді:Н.Губенко М.Запорощенко Н.Кочерова С.Самусенко