Ухвала суду № 40836146, 02.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2014 рокусправа № 2а-0870/12200/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.

суддів: Мельника В.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства

«Запорізький домобудівний комбінат»,

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя

Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 20 березня 2012 року

у справі № 2а-0870/12200/11

за позовом Публічного акціонерного товариства

«Запорізький домобудівний комбінат»,

вул. Суворова, 4, м. Запоріжжя, 69035;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя

Головного управління Міндоходів у Запорізькій області,

вул. Перемоги, 14, м. Запоріжжя, 69001;

про скасування Акта,-

встановили: Публічним акціонерним товариством «Запорізький домобудівний комбінат» подано позов до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0001532305/10774 та 0001522305/10772.

Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Садовий І.В.) своєю постановою від 20 березня 2012 року позов задовольнив частково.

Скасував податкове повідомлення рішення № 0001532305/10774 в частині визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 1.178.646,25 грн., в їх числі 942.917,00 грн. основного платежу та штрафні санкції у розмірі 235.729,25 грн.;

Постанова суду мотивована тим, що Позивач підтвердив документально виконання укладеного договору № 19/12-2009 на отримання проектних робіт «Розробка нової серії енергозберігаючого доступного житла з будівництвом автономного житлового комплексу в мікрорайоні «Південний» міста Запоріжжя» від 01.12.2009р., включення до податкового кредиту суми ПДВ є правомірним.

Скасував податкове повідомлення рішення № 0001522305/10772 в частині визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 166.410,00 грн., в їх числі 133.128,00 грн. основного платежу та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 33.282,00 грн.

Постанова суду мотивована тим, що обов'язок виплати дивідендів, передбачений статтею 30 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року N 514-VI, з одночасною сплатою до бюджету авансового внеску з податку на прибуток, не поширювався на Позивача, оскільки Товариство у своїй діяльності керувалося нормами Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року N 1576-XII.

В іншій частині позову відмовив.

В цій частині постанова суду мотивована наступним -

при здійсненні передплати за договором поставки на користь ВАТ «Рассвет», а також включення сум до валових витрат, між сторонами не були погоджені ані номенклатура продукції, ані її вартість, що унеможливлює складання податкової накладної у січні 2010 року; крім того, до перевірки не надано документи, що підтверджують фактичне переміщення товару;

до перевірки та до адміністративного позову не додано проектної документації або її копій, які б підтверджували факт створення такої документації з розробки проекту містобудівної концепції по забудові кварталу в місті Львові та її отримання позивачем;

виходячи з того, що на момент придбання об'єкт нерухомості мав статус гуртожитку, він є об'єктом житлового фонду, операція з його придбання звільняється від оподаткування податком на додану вартість, що виключає можливість нарахування податкового кредиту за наслідками такого придбання;

у разі придбання для подальшого використання об'єкта інтелектуальної власності, як про це стверджує позивач, ним мав бути укладений ліцензійний договір з власником патенту.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Запорізький домобудівний комбінат», Позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на встановлений факт реорганізації, та в силу приписів статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне допустити заміну Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, Відповідача, його правонаступником - Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

В свою чергу, не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Просили апеляційні скарги задовольнити, постанову окружного адміністративного суду скасувати та прийняти нову постанову.

(Для зручності користування висновки суду та доводи апеляційної скарги наводяться в мотивувальній частині в розрізі виявлених порушень податкового законодавства, що стали підставою для визначення сум податкового зобов'язання).

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Після перерви, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Сторони не скористались.

З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини справи: уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Запорізький домобудівний комбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.03.2011р.

За результатами перевірки складено акт № 226/23-508/01240137 від 30.06.2011р.

В акті перевірки вчинено записи про порушення пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР);

підпункту 7.8.2 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР); статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року N 514-VI;

пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР).

На підставі Акта перевірки, та в результаті апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання, 27 липня 2011 року керівником контролюючого органу прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0001532305/10774 та 0001522305/10772.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), Публічному акціонерному товариству «Запорізький домобудівний комбінат» визначено суму грошового зобов'язання за платежем

- 30 14010100, податок на додану вартість, у розмірі 2.685.619,00 грн. за основним платежем та 671.404,75 грн. за штрафними санкціями;

- 30 11021000, податок на прибуток, у розмірі 317.754,00 грн. за основним платежем та 79.438,50 грн. за штрафними санкціями.

Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Апеляційна скарга ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат».

1) ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» було включено до складу валових витрат (податкового кредиту) операції з придбання продукції у ВАТ «Рассвет».

Нарахування -

податок на прибуток 14.636,85 грн. (11.709,70 грн. + 2.927,35 грн.),

податок на додану вартість 11.710,00 грн. (9.368,00 грн. + 2.342 грн.).

Так, в рахунок отриманої у січні 2010 року передплати ВАТ «Рассвет» у травні 2010 року здійснено поставку продукції, отриманої від ТОВ «Буд Ворк», на суму 56.205,83 грн., у т. ч. ПДВ 9.367,64 грн.

За позицією заявника апеляційної скарги, на момент здійснення передплати, а також включення сум до валових витрат, між сторонами була погоджена планова специфікація, на підставі якої здійснена передплата.

В той же час, відповідно до Договору поставки № 11-08/06 від 09.06.2008р., укладеного між ВАТ «Рассвет» (Постачальник) та ВАТ «Запорізький домобудівний комбінат» (Покупець), найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються специфікацією; специфікація є додатком до цього Договору та підписується Сторонами на кожну партію продукції окремо (пункт 1.2 Договору); постачальник зобов'язаний видати сертифікат на продукцію, який посвідчує відповідність названої продукції вимогам відповідних стандартів або технічних умов (п.2.1 - 2.2 Договору).

Крім того, продукція відвантажується на вказану адресу Покупця на умовах СРТ (пункт 4.2 Договору); продукція, що є предметом поставки за цим Договором, відвантажується на адресу Покупця.

До перевірки не надано товарно-транспортні накладні на перевезення матеріальних цінностей з території ПАТ «Рассвет» на територію ВАТ «Запорізький домобудівний комбінат», які є складовою частиною комплекту необхідних перевізних документів.

Крім того, у січні 2010 року Позивачем здійснено передоплату на користь ВАТ «Рассвет» на загальну суму 56.205,83 грн. 83 коп., та отримано податкову накладну від 29.01.2010р. № 0062.

На підтвердження факту отримання товару позивачем до перевірки надавалась Специфікація від 28.05.2010р., Рахунок-фактура № СФ-0001116 від 31.05.2010р. та видаткова накладна № РН- 0000554 від 31.05.2010р.

Проте, на момент здійснення передоплати, а також включення сум до валових витрат позивача між сторонами не були погоджені а ні номенклатура продукції, а ні її вартість, що унеможливлює складання податкової накладної у січні 2010 року та не свідчить про наявність зв'язку між здійсненими витратами та господарською діяльністю позивача.

За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов не спростованого висновку про наявність у Позивача формально складених, але не достовірних бухгалтерських документів.

2) Перевіркою встановлено, що Позивачем віднесено до валових витрат у II кварталі 2010 році (декларація за півріччя 2010 року), а також до податкового кредиту червня 2010 року передплату у безготівковій згідно до укладеного з ВАТ «Рассвет» (Координатор) Договору від 01.06.2010р. № 1-01/06-10 з розробки проекту містобудівної концепції по забудові кварталу площею 13,4272 га у місті Львові.

Згідно до Акту від 02.07.2010р. № 420 проектно-кошторисна документація за договором №1-01/06-10 від 01.06.2010р., виконана ТОВ «Буд Ворк», передана замовнику.

Нарахування -

податок на прибуток 216.145,65 грн. (172.916,50 грн. + 43.229,15грн.);

податок на додану вартість 172.917,50 грн. (138.334,00 грн. + 34.583,00 грн.).

За позицією заявника апеляційної скарги, оскільки ВАТ «Запорізький домобудівний комбінат», ВАТ «Рассвет», ВАТ «Завод «Львівсільмаш» та ВАТ «ЗНВКІФ «Рассвет» мають єдиного власника, домовленості щодо здійснення такої діяльності було досягнуто на спільному засіданні Наглядових рад. На момент проведення проектних робіт немає ані можливості, ані необхідності отримання права на земельну ділянку.

В той же час, будівельна діяльність віднесена до видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Інвестиційні програми і проекти будівництва підлягають незалежно від джерел фінансування обов'язковій комплексній державній експертизі.

До перевірки та до адміністративного позову не додано самої проектної документації або її копій, які б підтверджували факт створення такої документації та її отримання позивачем.

Позивачем не надано договорів про спільну діяльність, не обґрунтовано також мети створення проекту містобудівної концепції по забудові міста Львів, результатів використання розробленого проекту містобудівної концепції у власній господарській діяльності.

3) ВАТ «Запорізький домобудівний комбінат» частково податковий кредит в грудні 2008 року сформовано за рахунок підприємства ТОВ «Таврія-Січ».

Відповідно до наданих до перевірки документів ВАТ «Запорізький домобудівний комбінат» (Покупець) укладено з ТОВ «Таврія-Січ» договір купівлі-продажу від 17.12.2008р. гуртожитку, що знаходиться за адресою місто Запоріжжя, вулиця Республіканська, 73. Об'єкт належить продавцю на праві колективної власності на підставі договору міни. Продаж об'єкту вчинено за 3.300.000,00 грн. у т.ч. ПДВ 550.000.00 грн.

Нарахування -

податок на додану вартість 687.500,00 грн. (550.000,00 грн. + 137.500,00 грн.).

За позицією заявника апеляційної скарги, перевіркою встановлено, що ТОВ «Таврія-Січ» не мала основних фондів та трудових ресурсів. Ті обставини, що гуртожиток є об'єктом житлового фонду, актом перевірки не були встановлені.

В той же час, рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя керівника ТОВ «Таврія-Січ» ОСОБА_1 визнано винним в скоєні злочину передбаченого частиною третьою статті 212 КК України.

Крім того, суб'єкт владних повноважень, в силу приписів Кодексу адміністративного судочинства України, має право наводити доводи і міркування з усіх питань, які виникають в ході судового процесу.

ВАТ «Запорізький домобудівний комбінат», що очевидно з матеріалів справи, укладений з ТОВ «Таврія-Січ» договір купівлі-продажу гуртожитку.

Виходячи з того, що на момент придбання об'єкт нерухомості мав статус гуртожитку, він є об'єктом житлового фонду і операція з його придбання звільняється від оподаткування податком на додану вартість, що виключає можливість нарахування податкового кредиту за наслідками такого придбання.

4) Перевіркою встановлено включення ВАТ «Запорізький домобудівний комбінат» до складу податкового кредиту за грудень 2010 року 1.045.000,00 грн. з придбання інтелектуальної власності.

До перевірки надано договір № 23/12-1-10 від 23.12.2010р. з ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів» (Продавець) купівлі-продажу об'єкта інтелектуальної власності у вигляді технології та освоєння виробництва конструкцій для будівництва швидкозводжувальних багатофункціональних споруд модульного типу. Загальна вартість об'єкту продажу за договором становить 6.270.000,00 грн., у т.ч. ПДВ.

Нарахування -

податок на додану вартість 1.306.250,00 грн. (1.045.000,00 грн. + 261.250,00 грн.).

За позицією заявника апеляційної скарги, Позивач є єдиним учасником ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів». Оскільки інтелектуальною власністю є сама ідея, з метою відшкодування понесених Товариством «Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів» було укладено договір купівлі-продажу технічної та проектної документації, яку визначено як об'єкт інтелектуальної власності.

В той же час, відповідно до статті 462 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. <...> Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом.

У разі придбання для подальшого використання об'єкта інтелектуальної власності, як про це стверджує позивач, ним мав бути укладений ліцензійний договір з власником патенту, який має виключне право на створену корисну модель.

Виходячи з наведеного, у даному дослідженому випадку не відбулось операцій ані з поставки товарів, ані послуг, що виключає право позивача за формування податкового кредиту за наслідками відображеної операції.

В межах апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Запорізький домобудівний комбінат» підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга ДПІ.

1. В Акті перевірки вчинено запис про порушення підпункту 7.8.2 Закону (334/94-ВР) в частині несплати позивачем авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 133.128,06 грн. з суми дивідендів.

Так, ВАТ «Запорізький домобудівний комбінат», яке за результатами роботи за 2009 рік отримало прибуток, розрахований за правилами бухгалтерського обліку, було зобов'язане до 30.06.2010р. нарахувати і сплатити дивіденди грошовими коштами у розмірі не менше 30 відсотків чистого прибутку в сумі 532.512,24 грн. (нерозподілений прибуток за 2008 року в сумі 1.325.000,00 грн. + 450.040,77 грн. отриманого у 2009 році та нерозподіленого прибутку).

Нарахування -

податок на прибуток 166.410,00 грн. (133.128,00 грн. + 33.282,00 грн.

За позицією заявника апеляційної скарги, обов'язок акціонерних та господарських товариств по виплаті дивідендів з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку передбачений статтею 30 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року N 514-VI. В силу пункту четвертого Розділу XVII Закону N 514-VI інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

В той же час, пунктом другим Розділу XVII Закону N 514-VI встановлено, що через два роки з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1 - 49 Закону України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року N 1576-XII у частині, що стосується акціонерних товариств.

Абзацом першим пункту п'ятого розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто до 30.04.2011).

За період з 29.04.2009 до 28.04.2011 акціонерні товариства до приведення у відповідність до норм Закону N 514-VI статуту та інших внутрішніх положень акціонерного товариства мають керуватись у своїй діяльності Законом України «Про господарські товариства» та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Отже, Закон N 514-VI надав можливість діючим акціонерним товариствам до приведення у відповідність своїх установчих документів, згідно із встановленим Законом строком, керуватися нормами Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств.

Оскільки до Закону України «Про господарські товариства» не було внесено змін, аналогічних внесеним до Закону України «Про акціонерні товариства» та Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», то застосовуватися норми Закону N 514-VI до ВАТ та ЗАТ до приведення ними своїх установчих документів у відповідність до Закону N 514-VI не повинні.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств» від 3 лютого 2011 року N 2994-VI 69 у розділі XVII «Прикінцеві та перехідні положення» абзац перший пункту 4 доповнено словами «крім статей 1 - 49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом».

Пункт 11 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 № 2154-VI, що є ідентичним до положень статті 4 Закону України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році» від 03.12.2010 № 2747-VI, рішенням Конституційного Суду України від 30.11.2010 № 22-рп/2010 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Таким чином, у перевірений період на позивача обов'язок виплати дивідендів, передбачений статтею 30 Закону N 514-VI з одночасною сплатою до бюджету авансового внеску з податку на прибуток, не поширювався, оскільки товариство у своїй діяльності керувалося нормами Закону України «Про господарські товариства».

2. В акті перевірки зазначено, що ВАТ «Запорізький домобудівний комбінат» на підставі договору від 01.12.2009р. № 19/12-2009 та актів виконаних робіт придбало послуги по проектній документації у ВАТ НПО «Рассвет-Енерго» на загальну суму 5.657.503,74 грн. Після підписання актів виконаних робіт, а також перерахування коштів позивачем отримано від ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго» податкові накладні та включено до податкового кредиту відповідно: червень 2010 року 917,00 грн.; липень 2010 року 249.000,00 грн.; серпень 2010 року 299.000,00 грн.; вересень 2010 року 124.000,00 грн.; жовтень 2010 року 270.000,00 грн.

Нарахування -

податок на додану вартість 1.178.646,25 грн. (942.917,00 грн. + 235.729,25 грн.)

За позицією заявника апеляційної скарги, Позивачем не надано документального підтвердження економічної обґрунтованості мети створення проекту.

В той же час, економічна доцільність здійснення певних операцій відноситься до категорії ефективності управління, тобто суто маркетингового чиннику, який здебільшого не підлягає формалізації та математичному розрахунку.

Позивач надав до матеріалів справи всі первинні документи, що підтверджують виконання договору від 01.12.2009 № 19/12-2009.

Як свідчать матеріали справи, після підписання актів виконаних робіт, а також перерахування коштів позивачем отримано від ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго» податкові накладні та включено до податкового кредиту відповідно.

Враховуючи те, що позивач виконав всі необхідні вимоги податкового законодавства, бухгалтерського обліку та підтвердив документально виконання укладеного договору № 19/12-2009 на виконання проектних робіт «Розробка нової серії енергозберігаючого доступного житла з будівництвом автономного житлового комплексу в мікрорайоні «Південний» міста Запоріжжя» від 01.12.2009, то включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ є правомірним.

В межах апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький домобудівний комбінат» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у справі № 2а-0870/12200/11 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна