Ухвала суду № 40836140, 02.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2014 року

справа № 13/76/08-АП

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

за участю представників:

позивача: – не з’явився,

відповідача: – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Альпіна»

на постанову Господарського суду Запорізької області від 14 листопада 2013 року

у справі № 13/76/08-АП

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Альпіна»

до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення,–

ВСТАНОВИВ:

У січні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Альпіна» звернулося у Господарський суд Запорізької області з позовом до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення рішення від 02 серпня 2007 року № 0003072302/0 на суму 307000,50 грн.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 14 листопада 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Альпіна» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Альпіна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2005 року по 31 березня 2007 року, за результатами якої складено акт від 20 липня 2007 року № 101/23-2/25481880.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема підпунктів 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2005 рік у розмірі 41667,00 грн. та за 2006 рік у розмірі 329466,00 грн.

На підставі акту перевірки від 20 липня 2007 року державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2007 року № 0003072302/0, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 556699,50 грн., в тому числі 371133,00 грн. за основним платежем і 185566,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 02 серпня 2007 року № 0003072302/0 скасовано в частині зайво донарахованого податку на додану вартість в сумі 166466,00 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 83233,00 грн., у зв’язку з чим державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2007 року № 0003072302/2, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 307000,50 грн., в тому числі 204667,00 грн. за основним платежем і 102333,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом першої інстанції встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Альпіна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Арті» укладено договір від 01 вересня 2005 року № 121/8 за умовами якого позивач замовив послуги комерційного характеру, а саме моніторинг ринку масел в Україні, при цьому, консультації носять індивідуальний характер та проводяться з метою розширення торгівельного асортименту.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Альпіна» включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 163000,00 грн. згідно податкової накладної від 28 лютого 2006 року № 300907 за консалтингові слуги на загальну суму 978000,00 грн.

Судом встановлено, що звіт про виконані послуги на тему «Моніторинг ринка масел в Україні», наданий на підтвердження виконання умов договору № 121/8, містить в собі консультації не індивідуального, а узагальнюючого характеру, опис вживання моторних масел по видам, споживачам та торгівельним маркам. Тобто, у даному звіті відсутній індивідуальний план роботи, перелік замовлених послуг, економічне обґрунтування необхідності проведення такого маркетингового дослідження. Таким чином, консультації, визначені предметом договору, товариством з обмеженою відповідальністю «Арті» не надавались.

Отже, позивачем не підтверджено спрямованість здійснених витрат в сумі 978000,00 грн., у тому числі ПДВ – 163000,00 грн., за отримання консалтингових послуг для використання у власній господарській діяльності з метою отримання доходу.

Крім того, згідно з умовами договору № 121/8 в частині оплати послуг 17 жовтня 2005 року складено акт про вексельний платіж на загальну суму 978000,00 грн., у тому числі ПДВ – 163000,00 грн., в якому товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Альпіна» - боржник, а товариство з обмеженою відповідальністю «Арті» - кредитор. При цьому, доказів оплати вартості надайих послуг у розмірі 978000,00 грн. (доказів вжиття заходів кредитором щодо погашення виданого простого векселю № 693137750430) за вказаним договором не встановлено. А постановою господарського суду Запорізької області від 05 березня 2007 року у справі № Б40/72/07 товариство з обмеженою відповідальністю «Арті» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтегра» укладено договір на проведення науково-дослідних робіт від 15 вересня 2003 року № 03091501 за умовами якого контрагент зобов’язався провести дослідні роботи на тему: «Укрупнена технічно-економічна оцінка доцільності виробництва біодизельного палива в Україні» з метою використання результатів роботи позивачем при прийнятті рішення про здійснення інвестування в виробництво потужностей по виробництву біодизельного палива. Результатом виконання договору є створення нематеріального активу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Альпіна» включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 41667,00 грн. згідно податкової накладної від 15 січня 2004 року № 04011501 за науково-дослідні роботи на загальну суму 250000,00 грн.

Разом з тим, звіт «Укрупнена технічно-економічна оцінка доцільності виробництва біодизельного палива в Україні» носить узагальнюючий характер, тобто містить опис масляничної культури рапс, виробництва на його основі рапсового масла та використання як джерела для виробництва автомобільного палива. При цьому, консультації, визначені метою договору, а саме: стосовно розширення ринку збуту, отримання замовником максимального прибутку, сприяння збільшення обсягів продажу палива, замовнику не надавались.

На виконання умов договору щодо оплати наданих послуг між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Альпіна» і товариством з обмеженою відповідальністю «Інтегра» складено акт про вексельний платіж на загальну суму 250000,00 грн., у тому числі ПДВ – 41667,00 грн., де позивач є боржником, а його контрагент – кредитором. Разом з тим, не встановлено відомостей щодо вжиття товариством з обмеженою відповідальністю «Інтегра» заходів стосовно погашення векселю (простий вексель № 693137750417). У той же час, постановою господарського суду Дніпропетровської області у справі № Б15/161-05 від 17 листопада 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інтегра» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Отже, фактично позивачем не підтверджено правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ у зв’язку з проведенням науково-дослідних робіт за жовтень 2005 року в розмірі 41667 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя правомірно встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв’язку з чим винесено оскаржуване податкове повідомленням-рішення.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Альпіна».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Альпіна» – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 14 листопада 2013 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим