Рішення № 40835766, 18.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13201/14 18.09.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" Простягнення 2 316 805,49 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Баженова А.А., представник за довіреністю;

Від відповідача Чернявський С.В., представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 2 175 154,96 грн., з яких 2 143 511,40 грн. - заборгованість за активну електроенергію, 31 643,56 грн. - заборгованість за реактивну електроенергію, 141 650,53 грн. - пеня за договором №270048768 від 17.04.2013р. на постачання електричної енергії.

Ухвалою суду за клопотанням позивача на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи.

Відповідач позов визнав в повному обсязі, при цьому у відзиві просив суд розстрочити виплату боргу перед позивачем на строк до одного року рівними платежами, у зв'язку із тим, що винесення рішення про стягнення суми боргу одним платежем поставить під загрозу роботу підприємства, враховуючи, що на підприємстві працюють 360 осіб, вказане зробить неможливим виплачувати заробітну плату робітникам, видатки до бюджету та належним чином виконувати свої зобов'язання перед позивачем.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Рівнеобленерго" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машино будівництво» (надалі - Споживач) було укладено договір на постачання електричної енергії №270048768 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору Постачальник постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору, (Додаток №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»).

Згідно з п. 2.3.3 Договору Споживач зобов'язаний оплачувати Постачальника вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №4 «Порядок знаття показав обліку електричної енергії та розрахунку».

Відповідно до п. 2.3.4 Договору Споживач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника.

Відповідно до п. 8.1 Договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачами самостійно шляхом перерахунку коштів на відповідні розрахункові рахунки Постачальника в терміни визначені додатком №4 «Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків».

Заборгованість за активну електроенергію, відповідно до п. 8.1 Договору визначається на основі обсягів споживання, які щомісячно подавалися Відповідачем.

Величини плати за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Позивача та Відповідача здійснюється у порядку, визначеному Додатком №8 до Договору.

Судом встановлено, що зобов'язання за Договором виконані позивачем належним чином, що підтверджується, рахунками-розшифровками за спірний період, довідкою про надходження коштів за спожиту електричну енергію. Вказаними доказами підтверджується, а відповідачем не заперечується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду електричної енергії.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 2 143 511,40 грн. та реактивну електричну енергію на загальну суму 31 643,56 грн., що також підтверджується актом звіряння розрахунків від 18.07.2014р.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого за травень 2014 року у відповідача виникла заборгованість за використану активну електричну енергію, яка складає 2 143 511,40 грн. та за використану реактивну електричну енергію, яка складає 31 643,56 грн.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зважаючи на встановлені обставини справи та визнання позову відповідачем, а також вимоги правових норм викладених вище, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 2 175 154,96 грн., з яких: 2 143 511,40 грн. за активну електроенергію та 31 643,56 грн. за реактивну електроенергію.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3-2.3.4 Договору, з порушення термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Відповідно до пункту 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий розрахунок пені, суд вважає його законним та обґрунтованим, а вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати боргу за активну та реактивну електричну енергію підлягає задоволенню в сумі 141 650,53 грн.

Питання про розстрочку виконання рішення зазначене Відповідачем в відзиві на позовну заяву не розглядалося в судовому засіданні 18.09.14р. при прийнятті рішення, оскільки заявлено в порушення ст. 121 ГПК України.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за своєю ініціативою Господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 11/2, ідентифікаційний код 38105316) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 71, ідентифікаційний код 05424874) 2 175 154 (два мільйони сто сімдесят п'ять тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. 96 коп. основного боргу, 141 650 (сто сорок одну тисячу шістсот п'ятдесят) грн. 53 коп. пені, 46 336 (сорок шість тисяч триста тридцять шість) грн. 11 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.10.2014р.

Суддя І.І. Борисенко