Рішення № 40833334, 08.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1008/3910/12 Головуючий у І інстанції Ковбеля М.М.Провадження № 22-ц/780/3897/14 Доповідач у 2 інстанції Журба С.О.Категорія 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Іванової І.В., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря Горошук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку та надвірних споруд в натурі, про визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки, поділ її в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, який мотивувала наступним:

Вона з відповідачем є власниками двоповерхового будинку загальною площею 304,1 кв.м та надвірних господарських споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Зазначила, що відповідач є власником земельної ділянки площею 0,100 га, на якій розташований вказаний будинок. ОСОБА_2 не бажає добровільно провести поділ будинку та земельної ділянки, постійно порушує її права як співвласника майна. У зв'язку з наведеним просила суд здійснити поділ домоволодіння відповідно до варіанту № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи №861/13/1489-1491/14-43 від 19 лютого 2014 року та визнати за нею право власності на ? частину земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Суд розподілив спірний будинок між співвласниками шляхом визнання за сторонами права власності на його окремі приміщення та господарські й побутові споруди у відповідності до варіанту № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи №861/13/1489-1491/14-43 від 19 лютого 2014 року, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, стягнув з позивача на користь відповідача 21515,00 грн. в якості грошової компенсації за відхиленні від ідеальної долі в домоволодінні, визнав за кожною із сторін право власності на ? земельної ділянки під домоволодіння, вирішив питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтував скаргу тим, що судом було порушено його право власності, оскільки той, відійшовши від рівності часток та виділивши позивачу за варіантом № 2 більшу частку майна ніж йому, в порушення вимог закону не вирішив питання грошової компенсації учаснику спільної власності, чия частка зменшилась. Зазначив, що експерт зробив висновок про можливість проведення поділу в натурі, не маючи доступ до об'єкту нерухомості, відтак він не є обґрунтованим та повним, його не можна було брати до уваги. Також апелянт направив до апеляційного суду заяву, в якій у разі неможливості відмови в позові просив суд при розподілі спільного домоволодіння врахувати його стан здоров'я (інвалідність ІІІ групи) і програму реабілітації та обрати інший варіант розподілу, зокрема варіант № 3 проведеної по справі експертизи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне:

Згідно ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із нерухомого майна, що є у спільній частковій власності.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» визначено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі,що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

У відповідності до положень ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться лише з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.

Згідно положень ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Відповідно до ст. 89 ЗК України у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку.

Відповідно до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що існує технічна можливість фактичного розподілу спірного житлового будинку, який перебуває у спільній частковій власності сторін, із переобладнанням його в ізольовані приміщення, як це було встановлено проведеною по справі судовою будівельно-технічною експертизою. Крім того, до суду були подані докази погодження відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області, а також місцевих відділів Држтехногенбезпеки та ПАТ «Київоблгаз» такого переобладнання у разі дотримання встановлених законом норм та правил. На підставі наведеного суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість розподілу спірного домоволодіння. При цьому, зважаючи на те, що варіант № 2 висновку проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової будівельно-технічної експертизи №861/13/1489-1491/14-43 від 19 лютого 2014 року передбачає найменше відступлення від ідеальних часток, суд першої інстанції обрав саме цей варіант. Із зазначеною позицією суду першої інстанції в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду. В той же час, при вирішенні питання, кому із співвласників слід розподілити конкретні приміщення, суд не в повній мірі врахував усі обставини справи. Так, в своєму рішенні Васильківський міськрайонний суд Київської області зазначив, що при вирішенні даного питання він враховує стан здоров'я позивача, у зв'язку з чим обирає саме такий варіант розподілу. В той же час матеріали справи не містять жодного доказу з приводу зазначеної обставини. Натомість відповідачем було подано як до суду першої інстанції, так і до апеляційного суду ряд документів щодо незадовільного його стану здоров'я, встановлення йому у зв'язку з цим ІІІ групи інвалідності, наявності протипоказань фізичних навантажень, індивідуальної програми реабілітації інваліда.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що при визначенні порядку розподілу будинку суд вірно обрав запропонований судовою будівельно-технічною експертизою варіант № 2 як максимально наближений до ідеальних часток співвласників, однак мав призначити відповідачу частку, визначену для першого співвласника за експертизою, а позивачу - другого.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо порядку розподілу домоволодіння не відповідають обставинам справи, відтак рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2014 року скасувати в частині поділу будинку та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Визнати за ОСОБА_3 право власності для обслуговування окремої ізольованої квартири на наступні приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 у м. Васильків, Київської області з господарськими та побутовими спорудами, виділивши їй в натурі: 1-9 приміщення площею 61,6 кв.м вартістю 168 183,00 гривень, 1-10 житлова кімната 19,6 кв.м вартістю 53 513,00 гривень, 1-11 житлова кімната 19,6 кв.м вартістю 53 513,00 гривень, підвальний поверх: І гараж площею 47,3 кв.м вартістю 115 226,00 гривень, оглядова яма вартістю 3 020,00 гривень, по господарським будівлям та спорудам: «В» баня вартістю 175763,00 гривень, 1/2 частини К-1 свердловини вартістю 33 637,50 гривень, «О-1» ворота вартістю 11 988,00 гривень, 1/2 частини «О-2» огорожі вартістю 41 078,00 гривень, 1/2 частини вимощення вартістю 10 400,00 гривень, а разом вартістю 666322,00 гривень.

Визнати за ОСОБА_2 право власності для обслуговування окремої ізольованої квартири на наступні приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 у м. Васильків, Київської області з господарськими та побутовими спорудами виділивши йому в натурі: 1-1 приміщення площею 10,5 кв.м вартістю 81 555,00 гривень, 1-2 приміщення площею 17,4 кв.м вартістю 47 506,00 гривень, 1-3 приміщення площею 4,4 кв.м вартістю 12 013,00 гривень, 1-4 приміщення площею 10,3 кв.м вартістю 28 122,00 гривень, 1-5 житлова кімната площею 9,5 кв.м вартістю 25 937,00 гривень, 1-6 житлова кімната площею 9,4кв.м вартістю 25 664,00 гривень, 1-7 житлова кімната площею 30,8 кв.м вартістю 84092,00 гривень, 1-8 кухня площею 16,4 кв.м вартістю 44 776, 00 гривень, веранда «а1» вартістю 14 114,00 гривень, ганок вартістю 2 451, 00 гривень, підвальний поверх: 1-12 комора площею 47,3 кв.м вартістю 115 226,00 гривень, по господарським будівлям та спорудам: «Д» Вольєр вартістю 11 764,00 гривень, «Б» Погріб з шийкою вартістю 49 398,00 гривень, «Г» Альтанка вартістю 24 468,00 гривень, «К» Колодязь питний вартістю 44 528,00 гривень, 1/2 частина К-1 свердловини вартістю 33 637,50 гривень, «О» ворота вартістю 8 832,00 гривень, «О-3» хвіртка вартістю 3 789,00 гривень, 1/2 частини «О-2» огорожі вартістю 41 078,00 гривень, 1/2 частини вимощення вартістю 10 400,00 гривень, а разом вартістю 709 351,00 гривень.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 21 515 грн. в рахунок компенсації її частки у майні.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 різницю в понесених судових витратах в розмірі 7317 гривень 48 копійок.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: