Ухвала суду № 40825381, 07.10.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1137/14 Справа № 175/843/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Бровченко В. В. Доповідач - Кузьменко В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Кузьменко В.М.

суддів: Живоглядової І.К., Зайцева В.В.

при секретарі Шевченко Т.В.

за участю прокурора Харів Н.А.

потерпілого ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, який приймав участь у розгляді справи, потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченої ОСОБА_4 на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Дніпропетровська, громадянка України, освіта середня, не працююча, яка має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судима,

засуджена за ст. 121 ч. 1 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році», від 08.04.2014 року ( в редакції від 06.05.2014 року) скорочено наполовину невідбуту частину призначеного покарання і призначено ОСОБА_4 до відбуття 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_2 200 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 10 000 грн. моральної шкоди, на користь держави в рахунок відшкодування витрат на залучення експертів - 588 грн.

ОСОБА_4 засуджена за те, що 21 грудня 2013 року в період часу з 18.00 до 23.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходилася разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 на території домоволодіння малознайомого їй ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, де в цей час крім неї та ОСОБА_5 були присутні й інші гості з нагоди святкування дня народження ОСОБА_2, який запропонував ОСОБА_4 покинути територію домоволодіння у зв'язку з непристойною поведінкою останньої, яка перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою, після чого ОСОБА_4 залишила територію вказаного домоволодіння.

Того ж дня близько 23.00 години ОСОБА_4 повернувшись на територію вищезазначеного домоволодіння в приміщенні літньої кухні на ґрунті особистих неприязних стосунків, схопивши з розташованого у цьому приміщенні столу кухонний ніж умисно нанесла один удар зазначеним ножем в область живота ОСОБА_2, який намагаючись запобігти спробам ОСОБА_4 продовжити наносити йому удари ножем, схопив лівою рукою за лезо ножа, ОСОБА_5, який перебував поруч, повалив ОСОБА_4 на підлогу, а ОСОБА_6, який теж був поряд з ними відібрав у неї ніж, чим припинили злочинні дії ОСОБА_4

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні легкі та тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя.

В апеляційних скаргах:

- прокурор просить вирок суду скасувати та ухвалити апеляційним судом свій вирок, призначивши ОСОБА_4 покарання за ст. 121 ч. 1 КК України у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок необґрунтованої м?якості, оскільки суд призначив мінімальне покарання за вчинення тяжкого злочину в той час як характеризуючи дані ОСОБА_4 вказують на те, що хоча особа визнана не судимою в порядку ст. 89 КК України, вона мала судимості за вчинення злочинів. Крім того не повністю відшкодувала потерпілому матеріальну шкоду і взагалі не відшкодувала моральну шкоду;

- потерпілий ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати і призначити ОСОБА_4 більш суворе покарання, а також стягнути з обвинуваченої на його користь моральну шкоду в сумі 20 000 грн. На його думку вирок суду надто м?який, оскільки ніяких дій по відшкодуванню завданої йому шкоди обвинувачена ОСОБА_4 не сприяла, раніше судима, що негативно її характеризує;

- в основній апеляційній скарзі та доповненні до неї обвинувачена ОСОБА_4 просить пом'якшити їй покарання, застосувавши ст. 75 КК України та не позбавляти її волі. Зазначила, що матеріальну шкоду в сумі 200 грн. відшкодувала потерпілому, а всього відшкодувала ОСОБА_2 640 грн., що вину визнає повністю, щиросердно розкаялась в скоєному, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення адвоката ОСОБА_3 та обвинуваченої ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу останньої, потерпілого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу та міркування прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, приймавшого участь у розгляді справи і вважав за необхідне вирок суду в частині призначення покарання скасувати і апеляційним судом постановити свій вирок яким призначити ОСОБА_4 5 років 5 місяців позбавлення волі, перевіривши матеріали справи в межах апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора, потерпілого та обвинуваченої не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновок суду, про доведеність вини ОСОБА_4 у вчинені злочину, за який її засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах, проти яких не заперечує і сама обвинувачена.

Так, з показань обвинуваченої ОСОБА_4 в судовому засіданні вбачається, що 21.12.2013 року разом з ОСОБА_5 вона прийшла на день народження ОСОБА_2, де ножем заподіяла останньому тілесні ушкодження, але при яких обставинах вона вчинила ці дії не пам'ятає через алкогольне сп'яніння.

Показання обвинуваченої підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5. ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15

Вина обвинуваченої також підтверджується протоколами слідчих дій та висновками експертиз, які наведені у вироку.

Отже, при постановлені вироку суд, ґрунтуючись на власному переконанні, в достатньо повному обсязі виклав докази і дав їм оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ст. 121 ч. 1 КК України кваліфікував вірно.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого нею, дані про особу, всі обставини по справі, в тому числі і те, що обвинувачена вчинила злочин в стані алкогольного сп'яніння, але визнала себе повністю винною, щиро каялася, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Суд правильно прийшов до висновку про необхідність призначення їй покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши строк покарання.

Доводи прокурора та потерпілого про м'якість, а обвинуваченої про суворість призначеного покарання, безпідставні.

Доводи потерпілого ОСОБА_2 про стягнення на його користь моральної шкоди з засудженої в сумі 20000 грн. також безпідставні. Суд в межах вимого закону вирішив це питання достатньо обґрунтовано.

Колегія суддів не вбачає у справі таких порушень кримінально-процесуального закону, які б потягли безумовне скасування вироку.

Підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги прокурора, який приймав участь у розгляді справи, потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченої ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2014 року щодо останньої - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України в касаційному порядку протягом трьох місяців.

Судді:

В.М.Кузьменко І.К.Живоглядової В.В.Зайцева