АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/774/1137/14 Справа № 175/843/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Бровченко В. В. Доповідач - Кузьменко В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2014 року колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Кузьменко В.М.
суддів: Живоглядової І.К., Зайцева В.В.
при секретарі Шевченко Т.В.
за участю прокурора Харів Н.А.
потерпілого ОСОБА_2
адвоката ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, який приймав участь у розгляді справи, потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченої ОСОБА_4 на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2014 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Дніпропетровська, громадянка України, освіта середня, не працююча, яка має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судима,
засуджена за ст. 121 ч. 1 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році», від 08.04.2014 року ( в редакції від 06.05.2014 року) скорочено наполовину невідбуту частину призначеного покарання і призначено ОСОБА_4 до відбуття 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_2 200 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 10 000 грн. моральної шкоди, на користь держави в рахунок відшкодування витрат на залучення експертів - 588 грн.
ОСОБА_4 засуджена за те, що 21 грудня 2013 року в період часу з 18.00 до 23.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходилася разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 на території домоволодіння малознайомого їй ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, де в цей час крім неї та ОСОБА_5 були присутні й інші гості з нагоди святкування дня народження ОСОБА_2, який запропонував ОСОБА_4 покинути територію домоволодіння у зв'язку з непристойною поведінкою останньої, яка перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння висловлювалася на його адресу нецензурною лайкою, після чого ОСОБА_4 залишила територію вказаного домоволодіння.
Того ж дня близько 23.00 години ОСОБА_4 повернувшись на територію вищезазначеного домоволодіння в приміщенні літньої кухні на ґрунті особистих неприязних стосунків, схопивши з розташованого у цьому приміщенні столу кухонний ніж умисно нанесла один удар зазначеним ножем в область живота ОСОБА_2, який намагаючись запобігти спробам ОСОБА_4 продовжити наносити йому удари ножем, схопив лівою рукою за лезо ножа, ОСОБА_5, який перебував поруч, повалив ОСОБА_4 на підлогу, а ОСОБА_6, який теж був поряд з ними відібрав у неї ніж, чим припинили злочинні дії ОСОБА_4
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні легкі та тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя.
В апеляційних скаргах:
- прокурор просить вирок суду скасувати та ухвалити апеляційним судом свій вирок, призначивши ОСОБА_4 покарання за ст. 121 ч. 1 КК України у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок необґрунтованої м?якості, оскільки суд призначив мінімальне покарання за вчинення тяжкого злочину в той час як характеризуючи дані ОСОБА_4 вказують на те, що хоча особа визнана не судимою в порядку ст. 89 КК України, вона мала судимості за вчинення злочинів. Крім того не повністю відшкодувала потерпілому матеріальну шкоду і взагалі не відшкодувала моральну шкоду;
- потерпілий ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати і призначити ОСОБА_4 більш суворе покарання, а також стягнути з обвинуваченої на його користь моральну шкоду в сумі 20 000 грн. На його думку вирок суду надто м?який, оскільки ніяких дій по відшкодуванню завданої йому шкоди обвинувачена ОСОБА_4 не сприяла, раніше судима, що негативно її характеризує;
- в основній апеляційній скарзі та доповненні до неї обвинувачена ОСОБА_4 просить пом'якшити їй покарання, застосувавши ст. 75 КК України та не позбавляти її волі. Зазначила, що матеріальну шкоду в сумі 200 грн. відшкодувала потерпілому, а всього відшкодувала ОСОБА_2 640 грн., що вину визнає повністю, щиросердно розкаялась в скоєному, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення адвоката ОСОБА_3 та обвинуваченої ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу останньої, потерпілого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу та міркування прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, приймавшого участь у розгляді справи і вважав за необхідне вирок суду в частині призначення покарання скасувати і апеляційним судом постановити свій вирок яким призначити ОСОБА_4 5 років 5 місяців позбавлення волі, перевіривши матеріали справи в межах апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора, потерпілого та обвинуваченої не підлягають задоволенню з таких підстав.
Висновок суду, про доведеність вини ОСОБА_4 у вчинені злочину, за який її засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах, проти яких не заперечує і сама обвинувачена.
Так, з показань обвинуваченої ОСОБА_4 в судовому засіданні вбачається, що 21.12.2013 року разом з ОСОБА_5 вона прийшла на день народження ОСОБА_2, де ножем заподіяла останньому тілесні ушкодження, але при яких обставинах вона вчинила ці дії не пам'ятає через алкогольне сп'яніння.
Показання обвинуваченої підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5. ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15
Вина обвинуваченої також підтверджується протоколами слідчих дій та висновками експертиз, які наведені у вироку.
Отже, при постановлені вироку суд, ґрунтуючись на власному переконанні, в достатньо повному обсязі виклав докази і дав їм оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ст. 121 ч. 1 КК України кваліфікував вірно.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого нею, дані про особу, всі обставини по справі, в тому числі і те, що обвинувачена вчинила злочин в стані алкогольного сп'яніння, але визнала себе повністю винною, щиро каялася, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Суд правильно прийшов до висновку про необхідність призначення їй покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши строк покарання.
Доводи прокурора та потерпілого про м'якість, а обвинуваченої про суворість призначеного покарання, безпідставні.
Доводи потерпілого ОСОБА_2 про стягнення на його користь моральної шкоди з засудженої в сумі 20000 грн. також безпідставні. Суд в межах вимого закону вирішив це питання достатньо обґрунтовано.
Колегія суддів не вбачає у справі таких порушень кримінально-процесуального закону, які б потягли безумовне скасування вироку.
Підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги прокурора, який приймав участь у розгляді справи, потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченої ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2014 року щодо останньої - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України в касаційному порядку протягом трьох місяців.
Судді:
В.М.Кузьменко І.К.Живоглядової В.В.Зайцева
The court decision No. 40825381, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro) was adopted on 07.10.2014. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 175/843/14-к. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: