Ухвала суду № 40816042, 06.10.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/11524/13-ц Провадження №22-ц/773/1513/14 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В.В. Категорія:30 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

О К Р Е МА У Х В А Л А

06.10.2014 місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді Антонюк К.І.,

суддів - Веремчук Л.М., Лівандовської-Кочури Т.В.,

при секретарі - Кирилюку О.О.,

з участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Ольхова А.В., Дуди Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про відшкодування шкоди завданої невиконанням судового рішення за апеляційними скаргами відповідачів Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області та Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 вересня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 вересня 2014 року позов в даній справі задоволено повністю, стягнуто з Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 12 420 грн. на відшкодування шкоди, завданої невиконанням рішення судів Другим відділом ДВС Луцького МУЮ. Стягнуто з Другого відділу ДВС Луцького МУЮ на користь ОСОБА_4 понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 229,40 грн.

Під час перегляду судового рішення в апеляційному порядку встановлено порушення законів при виконанні судового рішення Другим відділом державної виконавчої служби Луцького МУЮ.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні Другого відділу ДВС Луцького МУЮ з 21.04.2010 року та 17.03.2011 року знаходились виконавчі листи по виконанню судового рішення про стягнення з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_4 коштів на загальну суму 17 571,65 грн.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За змістом частини 1 статті 2, частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року, з наступними змінами, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до вимог статті 30 цього Закону рішення має виконуватись належним чином, тобто у повному обсязі та у передбачені законом строки.

Як вбачається з матеріалів справи, що боржнику ОСОБА_6 на праві власності належить 1/4 частина квартири АДРЕСА_1 та 3/8 частин квартири АДРЕСА_2.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, яка діяла до звернення позивача в суд з позовом, стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилучені та примусовій реалізації.

Частиною 6 цієї статті передбачено, що у разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Всупереч вищезазначених положень закону державний виконавець не вчинив жодних дій щодо виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на частку майна, яка належить боржнику на праві спільної часткової власності, у зв'язку з чим бездіяльність державного виконавця рішенням Луцького міськрайонного суду від 22.12.2010 року визнана неправомірною та зобов'язано виконавчу службу здійснити дії, передбачені законом, спрямовані на примусову реалізацію належного боржнику ОСОБА_6 нерухомого майна.

Однак, і в подальшому державний виконавець не здійснив необхідних дій щодо реалізації належного ОСОБА_6 майна, постановою від 28.11.2013 року повернув стягувачеві виконавчий лист.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.02.2014 року скасовано постанову державного виконавця від 28.11.2013 року про повернення виконавчого листа як неправомірну. Рішення суду не виконано.

Крім того, в процесі виконавчого провадження державним виконавцем тричі скеровувалось подання до суду про вирішення питання про примусове проникнення в квартири АДРЕСА_1. Ухвалами Луцького міськрайонного суду від 21.04.2011 року, 08.06.2011 року, 03.09.2012 року у задоволенні подань відмовлено в зв'язку з неналежним оформленням державним виконавцем матеріалів щодо вирішення цього питання. В матеріалах були відсутні дані про проживання ОСОБА_6 в зазначених квартирах, наявності там його майна, не встановлено осіб, які фактично проживали у цих квартирах.

Бездіяльність державної виконавчої служби при виконанні судового рішення, невиконання покладених на державну виконавчу службу обов'язків призвели до стягнення за рахунок держави коштів в користь ОСОБА_4 і ці порушення не можуть залишитися без відповідного реагування.

Керуючись ст. ст. 211, 320 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Повідомити Головне управління юстиції у Волинській області про допущені порушення законів державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції при виконанні рішень Луцького міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_4 грошових коштів для вжиття відповідних заходів щодо відповідальності винних осіб та недопущення в подальшому порушень закону.

Про вжиті заходи повідомити апеляційний суд Волинської області протягом місяця з дня надходження окремої ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: