Постанова № 40816036, 30.09.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 вересня 2014 р. № 820/11365/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рубан. В.В.,

за участі

секретаря судового засідання -Салацької Я.І.,

представника позивача - Мякоти Т.М.

представника відповідач - Медведєвої І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Нововодолазького підприємства теплових мереж до Державної фінансової інспекції в Харківській області про визнання неправомірною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Нововодолазьке підприємство теплових мереж, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Харківській області, в якому просив суд визнати неправомірними та скасувати пункти 1,5,6,10 вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області від 14 травня 2014 року № 720-19/850 про усунення порушень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, Державною фінансовою інспекцією в Харківській області проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Нововодолазького підприємства теплових мереж за період з 01.11.2011 року по 31.12.2013 року. Результати вказаної ревізії були оформлені актом ревізії фінансово - господарської діяльності Нововодолазького підприємства теплових мереж за вище визначений період від 02 квітня 2014 року № 720-14/5. 14 квітня 2014 року Нововодолазьким підприємством теплових мереж надані Державній фінансовій інспекції в Харківській області та Валківській МДФІ заперечення на акт ревізії від 02.04.2014 року. ДФІ в Харківській області затверджені Висновки на заперечення до акта ревізії за період з 01.11.2011 року по 31.12.2013 року та на підставі яких на адресу Нововодолазького підприємства теплових мереж була направлена вимога про усунення порушень № 720-19/850 від 14 травня 2014 року, виявлених проведеною ревізією. Позивач вважає, що відповідачем по справі незаконно, при відсутності належних правових підстав затверджені висновки акту ревізії, які не відповідають акту ревізії та містять в собі інформацію, яка відсутня в акті ревізії, п.п. 1, 5, 6, 10 вимоги на виконання порушень встановлених ревізією не відповідають нормам діючого законодавства, базуються на припущеннях, відповідач посилається на нормативні акти, які жодним чином не можуть бути застосовані при здійсненні діяльності Нововодолазького підприємства теплових мереж.

Посилаючись на викладені вище обставини, представник позивача у судовому засіданні підтримала вимоги і доводи заявленого позову, просила суд прийняти рішення про його задоволення.

Представники відповідача, Державної фінансової інспекції в Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечувала, зазначала, що п. 1, 5, 6 ,10 вимоги Валківської міжрайонної фінансової інспекції № 720/-19/850 від 14.05.2014 року є обґрунтованими, винесеними на підставі та в межах повноважень, в порядку та спосіб, що передбачені законодавством України та спрямована на виконання функцій, покладених законодавцем на органи Держфінінспекції України тому, в позові просила відмовити в повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-XII, із змінами та доповненнями, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль, окрім іншого, реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення інспектування, яке здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно до частини 1 та частини 2 ст. 11 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні", плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями відповідача проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.11.2011 року по 31.12.2013 року, про що складено акт від 02.04.2014 року № 720-14/5 (а.с.42-73, т.1), яким встановлено порушення:

ст. 75, п.9 ст.78 ГК України, ст. 27,60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.. 327 ЦК України, п.5.2. Статуту позивача в частині відсутності затверджених уповноваженим органом фінансових планів, якими передбачено здійснення витрат на добровільне страхування працівників, що призвело до зайвих видатків у сумі 134000,00 грн.;

ст. 105 КЗпП України, постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 № 1145 « Про порядок та умови суміщення професій (посад) в частині не підтвердження виконання сумісниками відповідної роботи, внаслідок чого необґрунтовано нараховано та виплачено доплати за суміщення в загальній сумі 4154,34 грн. та відповідно сплачено єдиний внесок у розмірі 1539,60 грн.;

ст. 11 Закону України «Про оплату праці», п.2 розділу 6 «Оплата праці: формування, регулювання, захист» Колективного договору на 2009-2013 року, п.1.1.3 Галузевої угоди на 2010-2012 роки, що призвело до зайвого нарахування та сплати заробітної плати комірнику у розмірі 3152,26 грн. та відповідно перерахування єдиного соціального внеску на суму 1168,22 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки позивач подав до ДФІ свої заперечення, які були залишені без задоволення та за результатами ревізії, розгляду заперечень винесена вимога про усунення порушень від 14.05.2014 року № 720-19/850.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Щодо п.1 вимоги в частині забезпечення відшкодувати зайво витрачені кошти на проведення добровільного соціального страхування в сумі 134000 грн.

У судовому засіданні як на підставу відмови у задоволенні заперечень відповідач послався на те, що при проведенні перевірки ревізором встановлено, що витрачення коштів на проведення добровільного соціального страхування в сумі 134000,00 грн. було здійснено без відповідного рішення Нововодолазької районної ради та за відсутності фінансового плану.

Наданими в судове засідання доказами підтверджено, що фінансовий план на підприємстві складався , він є частиною бізнес-плану, який надавався Нововодолазькій районній раді при укладенні контракту з керівником підприємства.

Для укладення договорів добровільного соціального страхування отримання згоди Нововодолазької районної ради ні статутом підприємства ні контрактом з керівником підприємства не передбачено. Витрати на проведення добровільного соціального страхування працівників підприємства проведені у відповідності до уставних документів та колективного договору підприємства з дотриманням положень Галузевої угоди, Закону України „Про теплопостачання,, ЗУ „Про місцеве самоврядування,,

Так, відповідно до п.2 Контракту з керівником комунального підприємства, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ району, укладеного 01 лютого 2013 року між Нововодолазькою районною радою та ОСОБА_3, директором об'єкту контролю , керівник щорічно, не пізніше 10 січня розробляє і подає на затвердження голові районної ради бізнес-план Підприємства на поточний рік. Одним із розділів бізнес-плану є фінансовий план підприємства. Зазначені бізнес-плани були вчасно розроблені та надавалися на затвердження голові Нововодолазької районної ради при укладенні контракту на новий строк.

Крім того, Нововодолазькою районною радою 25.06.12 року був заслуханий звіт про фінансово - господарську діяльність Нововодолазького КПТМ за опалювальний період 2011-2012 року та взятий до відома. Слід зазначити, що станом на 25 червня 2012 року підприємством вже були проведені оплати добровільного страхування життя .

29.03.2012 року був укладений договір між Нововодолазьким ПТМ та ПАТ «ЮПІТЕР СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ» ВІЄННА ШШУРАНС ГРУП,» добровільного страхування життя 20 працівників підприємства на суму 110000 грн. та 29.05.2012 року був укладений договір між Нововодолазьким ПТМ та ПрАТ «АЛІКО Україна» добровільного страхування 2 працівників підприємства на суму 24000 грн. та здійснені оплати добровільного страхування життя працівників за загальну суму 134000,00 гривень.

Підставою для укладення зазначених договорів та проведення проплат є положення розділу VI Колективного договору на 2009-2013 роки зі змінами та доповненнями, зареєстровані УПСРН Нововодолазької районної державної адміністрації, реєстровий № 37 від 30.03.12 року. Зазначеними змінами та доповненнями затверджене Положення про участь в недержавному пенсійному забезпеченні та довгостроковому страхуванню життя працівників Нововодолазького ПТМ. Відповідно до п.2 Положення Індивідуальні Договори працівників підприємства укладаються відповідно до затвердженого списку № 1 терміном на 5 років з річним платежем стразової премії на більше 15% річного фонду заробітної плати кожного застрахованого працівника, відповідно списку. Колективний договір відповідно до статті 7 Закону України «Про колективні договори та угоди» може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги для працівників.

Відповідач по справі, посилаючись в акті ревізії, як на підставу неправомірності проведення витрат на добровільне страхування життя працівників підприємства, відсутність фінансового плану підприємства , з посиланням на постанову КМУ від 29.11.2006 року № 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів,, необґрунтовано застосував положення даної постанови, оскільки вона стосується державного сектору економіки, в п. 19 якої закріплений рекомендаційний характер дотримання вимог даної постанови органами місцевого самоврядування.

Безпідставним є також посилання відповідача на постанову КМУ № 899 від 03.10.2012 року " Про порядок здійснення витрат суб'єктами господарювання державного сектору економіки у разі не затвердження /непогодження річних фінансових планів у встановленому порядку", якою врегульований порядок здійснення витрат для державного сектору економіки, п.2 Постанови були внесені зміни до Типової форми контракту з керівником підприємства, що є у державній власності,,. Слід зазначити, що контракт з керівником підприємства - позивача не містить посилання на зазначену постанову, а навпаки в ньому зазначено про обов'язковість складання бізнес плану, розділом в якому є фінансовий план підприємства. Відсутні положення про заборону здійснення певних витрат при відсутності затвердженого /погодженого фінансового плану в установленому порядку також і в Типовій формі контракту з керівником комунального підприємства, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області.

Стаття 327 ЦКУ передбачає, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Орган місцевого самоврядування - Нововодолазька районна рада, відповідно до ст.136 ГКУ передав підприємству право господарського відання майно комунальної власності для здійснення діяльності, зазначеної в статуті підприємства, наділив підприємство та його керівника певними правами та обов'язками, в тому числі укладати господарські та інші договори. Перелік рішень, які не вправі самостійно приймати керівник підприємства , чітко визначений в Статуті підприємства та в контракті з керівником підприємства. До даного переліку погодження з Нововодолазькою районною радою укладання договорів добровільного страхування не входить.

Статтею 29 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року передбачено, що суб'єкти у сфері теплопостачання зобов'язані забезпечувати комплектування робочих місць висококваліфікованими кадрами, підвищувати їх кваліфікацію, гарантувати соціальний захист.

На виконання статті 29 Закону України "Про теплопостачання" Наказом Міністерства будівництва; архітектури та житлово-комунального господарства України від 01.02.2006 року № 29 було затверджено Перелік спеціальностей і посад персоналу теплогенеруючих енергетичних установок, який перебуває в зоні впливу теплового й електромагнітного випромінювання, а також інших шкідливих факторів та підлягає медичному обстеженню і обов'язковому страхуванню за рахунок коштів підприємств, та добровільному страхуванню за рахунок коштів підприємства, при цьому витрати на добровільне страхування працівників не можуть перевищувати 5 відсотків.

Зазначені в списку № 1 Змін та доповнень до Колективного договору, спеціальності та професії працівників входять до Переліку спеціальностей і посад персоналу теплогенеруючих енергетичних установок, який перебуває в зоні впливу теплового й електромагнітного випромінювання, а також інших шкідливих факторів та підлягає медичному обстеженню і обов'язковому страхуванню за рахунок коштів підприємств, затверджених наказом Міністерства будівництва , архітектури та житлово-комунального господарства України від 01.02.2006 року № 29.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, про необґрунтованість та безпідставними положення п.1 Вимоги про усунення порушень щодо забезпечення відшкодування зайво витрачених коштів на проведення добровільного соціального страхування в сумі 134000,00 гривень.

Щодо п.5 вимоги в частині забезпечення відшкодування зайво витрачених коштів за проведення доплат за суміщення професій в сумі 4154,34 гривень, суд зазначає наступне.

Вказаний пункт Вимоги висунутий відповідачем в зв'язку з встановленням ревізією порушень ст.105 КЗпП України, постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.1981 № 1145 « Про порядок та умови суміщення професій (посад) в частині не підтвердження виконання сумісниками відповідної роботи, внаслідок чого необґрунтовано нараховано та виплачено доплати за суміщення в загальній сумі 4154,34 грн. та відповідно сплачено єдиний внесок у розмірі 1539,60 грн.

В акті ревізії зазначено, що ревізією подорожніх листів та реєстрів подорожніх листів на автомобіль ВАЗ 21070 та ГАЗ - 5312 встановлено, що водієм автомобіля ВАЗ 21070 ОСОБА_5 в 2013 році виконувалися роботи по суміщенню професій на транспортному засобі ГАЗ 5312 НОМЕР_1 в той період коли на автомобілі ВАЗ 21070 працював слюсар по ремонту ОСОБА_6, який також поряд із своєю роботою виконував роботу по суміщенню професій на транспортному засобі ГАЗ -5312 НОМЕР_1. Ревізор в акті ревізії зробив особистий висновок, що ОСОБА_6, в свою чергу міг сам працювати на автомобілі ГАЗ -53 без пересадки на автомобіль ВАЗ 21070.

Ревізією було встановлено, що станом на 01.11.2012 року та на 01.02.2013 року по штатним розписам була в наявності вакансія водія ГАЗ-53. В п.3 висновку на заперечення до акту ревізії відповідач посилається на нормативні акти , які регулюють порядок та умови суміщення професій /посад/.

Статтею 105 КЗпП України передбачено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією /посадою/ або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи , проводиться доплата за суміщення професій /посад/ або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника на умовах передбачених Колективним Договором.

Відповідно до додатку № 6 до розділу VI Колективного договору на 2009-2013 роки передбачена доплата за суміщення професій /посад/. Доплати одному працівнику максимальними розмірами не обмежуються і визначаються наявністю отриманої економії за тарифними ставками і окладами вакантних посад, що суміщаються.

Відповідно до п. 2.3 Контракту з керівником комунального підприємства до обов'язків керівника входить забезпечення продуктивної зайнятості працівників.

Відповідно до наказу директора підприємства № 28 від 04.02.2013 року ОСОБА_5 встановлена доплата в розмірі 30 % за суміщення посади водія автомобіля ГАЗ -53. Згідно затвердженого штатного розпису тарифна ставка водія ГАЗ-53 складає 1773 гривень, тарифна ставка водія ВАЗ -21070 складає 1601 гривню.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, використання автомобілів ВАЗ 21070 та ГАЗ -53 обумовлене необхідністю забезпечення технологічного процесу підприємства. Встановлені доплати за суміщення професій в межах затвердженого штатного розпису не призвели до перевищення виплати заробітної плати згідно затвердженого штатного розпису, проведені за рахунок економії по фонду заробітної плати, передбаченому штатним розписом. Запроваджене на підприємстві суміщення професій водію ОСОБА_5 та слюсарю по ремонту ОСОБА_6 з метою продуктивної зайнятості працівників, забезпечення виконання виробничих програм підприємства, створення нормальних, безпечних і сприятливих умов для роботи колективу.

Відповідач по справі в акті ревізії зазначив, що оплата за суміщення професій проводилася лише тоді, коли таке суміщення відбувалося, що виконання робіт по суміщенню професій на транспортному засобі підтверджене наявними подорожніми листами та реєстрами подорожніх листів,

В судовому засіданні відповідач не довів правомірність висновку, що ОСОБА_6 міг сам працювати на автомобілі ГАЗ -53 без пересадки на автомобіль ВАЗ 21070 , оскільки керівництвом підприємства спрямовувалася робота як персоналу так і транспортних засобів на необхідних об'єктах з урахуванням професії слюсаря по ремонту устаткування та вантажопідйомності автомобіля. Відповідач в судовому засіданні не надав доказів, які б обґрунтовували його, що міг сам працювати ОСОБА_6 на тому чи іншому автомобілі при виконанні яких робіт як слюсар та як водій. Факти необґрунтованого нарахування та виплати доплати за суміщення / без виконання роботи/ в акті не зазначені, тому в зв'язку з відсутністю спричиненої матеріальної шкоди підприємству виплатами та доплатами за суміщення професій /посад/ вимога про забезпечення відшкодування зайво витрачених коштів за проведення доплат за суміщення професій в сумі 4154.34 гривень є неправомірною та підлягає скасуванню.

Щодо п.6 вимоги в частині забезпечення відшкодування необґрунтовано проведених виплат на оплату праці внаслідок завищення посадових окладів в сумі 3 152,26 гривень, суд зазначає наступне.

Даний пункт Вимоги висунутий відповідачем в зв'язку з встановленням ревізією порушень ст.11 Закону України «Про оплату праці», п.2 розділу 6 «Оплата праці: формування, регулювання, захист» Колективного договору на 2009-2013 року, п.1.1.3 Галузевої угоди на 2010-2012 роки, що призвело до зайвого нарахування та сплати заробітної плати комірнику у розмірі 3152,26 грн. та відповідно перерахування єдиного соціального внеску на суму 1168,22 грн.

Так, в акті ревізії зазначено про завищення коефіцієнту співвідношення розмірів мінімальних місячних посадових окладів до мінімальної тарифної ставки робітника І розряду при визначенні посадового окладу комірника - брався до розрахунку коефіцієнт 1,5, а необхідно було брати в розрахунок коефіцієнт - 1.2, що призвело до зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати комірнику Нововодолазького ПТМ за ревізуємий період на загальну суму 3152,26 гривень.

Відповідно до п.7.2 Статуту підприємства підприємство самостійно встановлює рівень оплати праці / основний і додатковий/, використовуючи державні тарифні ставки і посадові оклади в якості орієнтирів для диференціації оплати праці в залежності від професії, кваліфікації робітників, складності, обсягу виконуваних ними робіт, що виконуються та інших показників, які можуть впливати на продуктивність праці.

Виконання обов'язків комірника покладено на ОСОБА_7, яка має середню спеціальну освіту, до складу обов'язків входять також відповідальність за дотримання норм обліку ГСМ, надання статистичної звітності, автотранспорту , відповідно до наказів № 111 від 04.10.2011 року, 356 від 29.03.2012 року, № 8102 від 09.08.2013 року, штатні розписи на 2010,2011, 2012, погоджені Головою районної ради. Виконувана робота ОСОБА_7 не є простою некваліфікованою працею.

Відповідно до розділу 1.1.6 Галузевої угоди конкретні розміри основної заробітної плати / тарифні ставки, відрядні розцінки, посадові оклади/ встановлюються з урахуванням посади, що обіймається, кваліфікації працівника, складності і умов роботи за повністю виконану місячну, денну, годинну норму праці /обслуговування/ з дотриманням норм і гарантій, визначених чинним законодавством і цією угодою.

Відповідно до п.1.1.3 Галузевої угоди зазначені коефіцієнти є мінімальними гарантіями в оплаті праці. Застосування коефіцієнту співвідношень посад технічних службовців відповідно до додатку № 3 Галузевої угоди на 2010-2012 рік - 1.5 відповідає визначеним коефіцієнтам 1.2-1.7, згідно фактичному виконанню обов'язків технічного службовця, в тому числі і комірника, та не вступає в протиріччя з умовами Колективного договору та Галузевої угоди .

Відповідно до п. 5.4 Статуту підприємства директор підприємства затверджує щорічний кошторис витрат, штатний розклад та посадові оклади персоналу та погоджує з головою районної ради. В ході проведення ревізії ревізорами фактів порушення порядку затвердження та погодження штатного розкладу не встановлено.

З зазначених підстав вбачається відсутність неправомірних дій відповідача щодо зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати комірнику Нововодолазького ПТМ за ревізуємий період на загальну суму 3152,26 гривень, як наслідок відсутність зайво нарахованого та перерахованого єдиного соціального внеску на загальну суму 1539,60 грн.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про протиправність пункту 6 Вимоги про усунення порушень від 14.05.2014р. № 720-19/850.

Враховуючи, що п. 10 Вимоги передбачає забезпечення повернення зайво сплачених коштів єдиного соціального внеску на необґрунтовано виплачену заробітну плату, або зарахувати в рахунок майбутніх платежів єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а вказані зайво сплачені кошти складаються з зайво сплачених коштів єдиного соціального внеску за проведення доплат за суміщення професій в сумі 1539,60 гривень, необґрунтовано проведених виплат заробітної плати внаслідок завищення посадових окладів в сумі 1168,22 гривні, є неправомірним та підлягає скасуванню також п.10 вимоги відповідача про усунення порушень.

Частиною 3 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З огляду на зазначені обставини справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо скасування вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області про усунення порушень, від 14 травня 2014 року № 720-19/850 в частині п.п. 1, 5, 6, 10.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Нововодолазького підприємства теплових мереж до Державної фінансової інспекції в Харківській області про визнання неправомірною та скасування вимоги задовольнити.

2. Визнати неправомірними та скасувати пункти 1, 5, 6, 10 вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області від 14 травня 2014 року № 720-19/850 про усунення порушень.

3. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 06.10.2014 року.

Суддя Рубан В.В.