Постанова № 40816028, 23.09.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

23 вересня 2014 р. №820/15226/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - Радзівіло Л.В., представника відповідача - Лук'янцева С.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ФІРМА "ІНЕКС" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "ФІРМА "ІНЕКС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.08.2014 року № 0002862201, прийняте на підставі акту перевірки від 22.07.2014 року №2436/20-34-22-01-05/32134472.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки від 22.07.2014 року №2436/20-34-22-01-05/32134472, на підставі якого винесено оскаржуване податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства Приватним підприємством "ФІРМА "ІНЕКС" виходить з мотивів, що правочини, вчинені між позивачем та ТОВ "ВИАТЕЛ" не спричиняють реального настання правових наслідків. Позивач не погоджується з висновками відповідача при складанні акту про відсутність реально вчиненої господарської операції, у зв'язку з чим настає юридична дефективність відповідних первинних документів відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, що не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від умислу платників податку - учасників відповідної операцій. Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Шамілової Л.Ш. через канцелярію суду надійшли письмові заперечення, в яких представник просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час перевірки встановлено, що фінансово - господарські відносини між позивачем та ТОВ "ВИАТЕЛ" склалася в межах договорів по наданню послуг по розробці концепції безпеки об'єкта від 25.02.2014 року №250214, від 04.03.2014 року №40314, від 18.02.2014 року №180214, від 23.09.2013 року № 230913. Але зі змісту предмету цих договорів не можна зробити висновок щодо об'єкту, змісту, якісних характеристик послуг, які однозначно свідчили про призначення придбаних послуг для використання в господарській діяльності платника податків. Позивачем не обґрунтовано необхідність в отриманні зазначених послуг та використання цих послуг у господарській діяльності. На думку відповідача, підприємством жодним чином не доведено економічну обґрунтованість операцій, що пов'язані з їх використанням у господарській діяльності підприємства. Таким чином, представник вважає, що висновок акту перевірки ПП "ФІРМА "ІНЕКС" про завищення витрат в податковому обліку та заниження належних до сплати в бюджет податків, є обґрунтованим.

Представник позивача Радзівіло Л.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Лук'янцев С.О. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Приватне підприємство "ФІРМА "ІНЕКС" (далі - ПП "ФІРМА "ІНЕКС") (код ЄДРПОУ 32134472) зареєстровано як юридична особа (а.с.146), перебуває на обліку в Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, є платником податку на додану вартість, що не заперечувалось сторонами у справі.

Судом встановлено, що ПП "ФІРМА "ІНЕКС" має ліцензію щодо надання послуг з охорони власності та громадян від 03.02.2011 року №505311, яка видана Міністерством внутрішніх справ України, термін дії якої з 27.11.2010 року (а. с. 147).

Відповідно до Довідки АБ №673920 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, видами діяльності ПП "ФІРМА "ІНЕКС" за КВЕД -2010 є діяльність приватних охоронних служб; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; обслуговування систем безпеки; діяльність у сфері права; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с.148).

Судом встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі

м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "ФІРМА "ІНЕКС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з ТОВ "ВИАТЕЛ" за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 року.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складений акт від 22.07.2014 року №2436/20-34-22-01-05/32134472 (а.с.52-59), яким встановлено порушення вимог п.198.3, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України у вигляді заниження податку на додану вартість у загальній сумі 58503 грн., в тому числі за березень 2014 року в сумі 58503 грн.

На зазначений акт позивачем подано заперечення до ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (а.с.60-67).

Листом ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 06.08.2014 року №5593/20-342201-16/7 (а.с.68-70) повідомлено про прийняття рішення щодо визнання висновків акту перевірки правомірними та залишення їх без змін.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 08.08.2014 року №0002862201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 87754,50 грн. за основним платежем - 58503 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 29251,50 грн. (а. с.11).

Перевіряючи обґрунтованість висновків фахівців Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, викладених в акті перевірки від 22.07.2014 року №2436/20-34-22-01-05/32134472, суд встановив наступне.

Між ТОВ "ВИАТЕЛ" (виконавець) та ПП "ФІРМА "ІНЕКС" (замовник) укладені договори про надання послуг з розробки концепції безпеки об'єкту:

- від 25.02.2014 року №250214 (а.с.12). Згідно п.1.1 договору про надання послуг - замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок з розробки концепції безпеки Харківського заводу будівельних матеріалів «Астор», який охороняється замовником.

Також договором передбачено порядок здачі і приймання робіт, а саме не пізніше 31.03.2014 року виконавець надає замовнику письмовий звіт про виконану роботу, усі додатки до нього, схеми, письмові рекомендації.

- від 04.03.2014 року №40314 (а.с.19-21). Згідно п.1.1 договору про надання послуг - замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок з розробки концепції безпеки ПП «САН Ін Бев», який охороняється замовником.

Також договором передбачено порядок здачі і приймання робіт, а саме не пізніше 31.03.2014 року виконавець надає замовнику письмовий звіт про виконану роботу, усі додатки до нього, схеми, письмові рекомендації.

- від 18.02.2014 року №180214 (а.с.26-27). Згідно п.1.1 договору про надання послуг - замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок з розробки концепції безпеки ТОВ «Євроком», який охороняється замовником.

Також договором передбачено порядок здачі і приймання робіт, а саме не пізніше 31.03.2014 року виконавець надає замовнику письмовий звіт про виконану роботу, усі додатки до нього, схеми, письмові рекомендації.

На підтвердження реальності виконання робіт, їх сплати, позивачем надані первинні документи: акти здачі - приймання робіт (а.с.15,22,28), письмові звіти до договорів які є додатковими до актів виконаних робіт (а.с.85-91,92-104,105-118), платіжні доручення (а.с.17,24,30).

Суд зазначає, що отримані роботи були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 631 (а.с.18,25,31).

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ "ВИАТЕЛ" (а.с.16,23,29).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "ВИАТЕЛ", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, також між позивачем та ТОВ "ВИАТЕЛ" укладено договір про надання послуг з фізичної підготовки особового складу від 23.09.2013 року №230913 (а.с.32-33 ), з додатковою угодою до договору від 27.02.2014 року (а.с.181). Згідно п.1.1 договору про надання послуг - замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок з надання послуг щодо фізичної підготовки особового складу замовника для підтримання їх у фізичній формі. Фізична підготовка особового складу здійснюється згідно списків особового складу.

На підтвердження реальності виконання робіт, їх сплати, позивачем надані первинні документи: акти здачі - прийняття послуг (а.с.34,36), платіжні доручення (а.с.38,39), списки співробітників ПП "Фірма Інекс" за різні періоди часу (а.с.182-185).

Суд зазначає, що отримані послуги були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 631 (а.с.40).

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ "ВИАТЕЛ" (а.с.35,37).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "ВИАТЕЛ", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Також, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "ВИАТЕЛ" укладено договір про надання послуг від 17.10.2013 року №171213 (а.с.41-42). Згідно п.1.1 договору про надання послуг - замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок з надання послуг по перевірці та контролю за виконання обов'язків співробітниками замовника.

До справи позивачем надано додатки до договору з переліком об'єктів, що перевіряються (а.с.43-44).

На підтвердження реальності виконання робіт, їх сплати, позивачем надані первинні документи: акти здачі - прийняття робіт (а.с.45,47), плани - завдання, за значенням результатів перевірки (а.с.189-218), платіжні доручення (а.с.49,50).

Суд зазначає, що отримані роботи були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно - сальдовими відомостями по рахунку 631 (а.с.51).

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ "ВИАТЕЛ" (а.с.46,48).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "ВИАТЕЛ", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Також суд зазначає, що предметом правочинів є роботи та послуги, котрі не обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін спірного правочину не суперечить закону.

Платіжні доручення засвідчують факт виконання ПП "ФІРМА "ІНЕКС" зобов'язань по оплаті вартості отриманих послуг шляхом вибуття готівкових коштів із власності даного суб'єкта господарювання в оплату вартості наданих послуг свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи по взаємовідносинам ПП "ФІРМА "ІНЕКС" та ТОВ "ВИАТЕЛ" оформлені належним чином та у відповідності до приписів чинного законодавства України, документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу положень ст.44 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили.

На час укладання та виконання договору ТОВ "ВИАТЕЛ" зареєстровано як юридична особа (а.с.126) та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.127).

Як вбачається з матеріалів справи, надані послуги ТОВ "ВИАТЕЛ" спрямовані на використання у власній господарській діяльності для надання послуг з охорони власності Харківського заводу будівельних матеріалів "Астор", ТОВ "Євроком", ПП "САН Ін Бев", що підтверджується наданими первинними документами, а саме: договорами про надання послуг від 30.04.2010 року, від 01.04.2012 №10412, від 24.12.20112 №1/12 з додатками (а. с. 156-160, 161-165, 166-170), Положенням про охорону об'єкта ТОВ "Євроком", яке затверджено директором ПП "ФІРМА "ІНЕКС" Удовиченко Ю.П. та узгоджено з директором ТОВ "Євроком" Щербиною В.В. (а.с.171 - 176), актом приймання - передачі під охорону об'єкта ТОВ "Євроком" (а.с.177).

Суд зазначає, що надані послуги ТОВ "ВИАТЕЛ" були використанні для забезпечення господарській діяльності, зокрема, шляхом підготовки та перевірки співробітників позивача для здійснення охорони об'єктів та створення безпеки на об'єктах, які знаходиться під охороною підприємства, що підтверджується наданими первинними документами: наказом на проведення фізичної підготовки особового складу охорони ПП "ФІРМА "ІНЕКС" від 17.09.2013 року №14, штатним розкладом (а.с.178), списками співробітників, планами - завданнями, що знаходяться в матеріалах справи (а.с.179,182-218).

Крім того, суд зазначає, що для фактичного здійснення господарської діяльності щодо надання послуг з охорони об'єктів позивач забезпечений необхідною кількістю персоналу, що підтверджується даними штатного розкладу, де зазначено про наявність в штаті позивача 95 охоронців станом на 01.01.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання послуг у ТОВ "ВИАТЕЛ".

Таким чином, ТОВ "ВИАТЕЛ" - виконав свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а ПП "ФІРМА "ІНЕКС" отримав роботи та послуги за цими договорами, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, факт наявності у позивача - ПП "ФІРМА "ІНЕКС" матеріально - технічних ресурсів, персоналу, свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основаного виду діяльності - діяльність приватних охоронних служб та здійснення позивачем зазначеного виду діяльності, що не заперечується відповідачем.

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.4 ст. 198 ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

У відповідності до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит, ним було подано декларацію з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування.

Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.198.3, п.198.4 ст.198 ПК України при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "ВИАТЕЛ".

Посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ВИАТЕЛ" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 01.03.2014 року по 30.04.2014 року від 03.06.2014 року №374/20-36-2-03-07/38876259, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Також суд не бере до уваги висновки податкового органу щодо відсутності у ТОВ "ВИАТЕЛ" персоналу, основних фондів виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, відсутність за місцем податкової адреси тощо, оскільки дані висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між ПП "ФІРМА "ІНЕКС" та ТОВ "ВИАТЕЛ" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.08.2014 року №0002862201 винесене Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ФІРМА "ІНЕКС" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 08.08.2014 року №0002862201.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 29.09.2014 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.