Ухвала суду № 40815826, 24.09.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7570/14

Головуючий у 1 інстанції Турецький О.С.

Доповідач Кварталова А. М.

Категорія ЦП-27

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Кварталової А.М.,

суддів - Таварткіладзе О.М., Фальчука В.П.,

при секретарі - Швець В.Ф.,

за участю: представника ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, представника Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» - Полівода С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» про стягнення грошових коштів за договором депозитного вкладу, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 липня 2014 року, -

встановила:

26.06.2014р. ОСОБА_2, уточнивши позовні вимоги звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» про стягнення грошових коштів, в якому просила суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» (далі - ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК») на її користь грошові кошти за договором банківського вкладу у розмірі 346 182,88 доларів США та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог, позивачка посилалась на те, що ОСОБА_2 16.12.2013р. із АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі заступника керуючого Одеського РВ ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» уклала Договір № 2630-1612/840 банківського строкового вкладу (депозиту), вклад «Класичний», відповідно до якого позивач передала, а відповідач прийняв для зберігання грошові кошти у розмірі 200 000 доларів США на строк - 183 дні з 16.12.2013р. до 17.06.2014р. зі сплатою 11% річних.

Пунктом 1.3. Договору встановлювалась можливість поповнювати вклад. Так, було здійснено поповнення вкладу 19.12.2013 р. на суму 40 000 доларів США, 24.12.2013р. на суму 20 000 доларів США, 26.12.2013р. на суму 10 000 доларів США, 10.01.2014р. на суму 30 000 доларів США, 14.01.2014р. на суму 25 000 доларів США.

Загальний розмір вкладу, згідно Договору № 2630-1612/840 від 16.12.2013р., становить 325 000 доларів США.

Свої зобов'язання за Договором ОСОБА_2 виконала і надала відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 325 000 доларів США, що підтверджується відповідними квитанціями.

03.02.2014р. ОСОБА_2 звернулася до Одеського регіонального відділення ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» із заявою (вимогою) про дострокове повернення вкладу, в якій висловила намір достроково отримати вклад і просила відповідача видати їй грошові кошти за вкладом 12.02.2014р.

Заява була отримана, однак не задоволена. У відповіді за № 72/1 від 12.02.2014р. на заяву ОСОБА_2, зазначалось, що повернути гроші відповідач не може у зв'язку з відсутністю необхідної суми готівкових коштів у касі відділення. Також зазначалось, що грошові кошти будуть повернуті після підкріплення каси Одеського РВ ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» необхідною сумою коштів.

У подальшому сума вкладу із нарахованими процентами так і не була повернута ОСОБА_2, яка була позбавлена можливості користуватися грошовими коштами, що є її власністю.

У позові позивач посилалася на те, що оскільки сума вкладу достроково їй повернута не була, то договір банківського вкладу вважався діючим і повинен виконуватися у відповідності до його вимог. Відповідач умови договору не виконав, чим порушив права ОСОБА_2 у зв'язку з чим, позивачка просила в судовому порядку стягнути на її користь суму вкладу, нараховані проценти та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 346 182,88 доларів США.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, письмових заперечень на позов не надав, усно зазначив, що у Банку виникло скрутне становище, наслідком якого було прийняття Правлінням Національного Банку України 28.02.2014р. постанови № 107, якою ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» було віднесено до категорії неплатоспроможних, а з 03 березня 2014р. введено тимчасову адміністрацію, на період дії якої задоволення вимог вкладників не допускається. Крім того, представник відповідача посилався на те, що почалась процедура ліквідації Банку та надав суду відповідні документи. Також представник відповідача наголосив про можливість звернення позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для отримання суми відшкодування. З цих підстав просив у задоволені позову відмовити.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.

Суд стягнув з ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 346 182,88 доларів США, що еквівалентно станом на 26.06.2014р., згідно офіційного курсу НБУ - 4 112 064,10 грн. та судові витрати.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК» просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09.07.2014р. скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В суді апеляційної інстанції представник ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» - Полівода С.А. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача ОСОБА_2, суд першої інстанції на підставі ст. ст. 525-526, 610, 612, 625, 629, 1058, 1060, 1061 ЦК України, виходив з того, що ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» порушив зобов'язання за Договором № 2630-1612/840 банківського строкового вкладу (депозиту), вклад «Класичний» від 16.12.2013р., не повернув депозитний вклад позивачу за його вимогою, а тому зобов'язаний сплатити позивачу загальну суму заборгованості у розмірі 346182,88 доларів США, що еквівалентно 4112064,10 грн. станом на день подачі позову (100 доларів США = 1187,8272 грн.), у зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів є законними та підлягають задоволенню.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №9 від 28.02.2014р. тимчасова адміністрація запроваджена з 03.03.2014р., а порушення прав позивача неправомірними діями відповідача відбулося 12.02.2014р.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад) (ч. 1 ст. 1060 ЦК України). Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються всі нараховані до цього моменту проценти (ч. ч. 1, 5 ст. 1061 ЦК України).

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем 16.12.2013р. було укладено Договір № 2630-1612/840 банківського строкового вкладу (депозиту), вклад «Класичний» на суму 200 000 доларів США на строк 183 дні зі сплатою 11% річних. Згодом сума вкладу поповнювалась і склала 325000 доларів США.

03.02.2014р. ОСОБА_2 звернулася до Одеського РВ ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» із заявою (вимогою) про дострокове повернення вкладу.

Відповіддю від 12.02.2014р. за № 72/1 позивача було повідомлено про неможливість виконати її вимогу за відсутністю коштів у касі відділення.

Договір банківського вкладу достроково розірвано не було і він продовжив свою дію. Відповідно до п. 2.2. Договору, він діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються сторонами.

Частинами 1 та 2 ст. 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до п. 3.3. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003р. № 516 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2003р. за № 1256/8577 (далі за текстом - «Положення»), за договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, розмір заборгованості складає 346182,88 доларів США.

28.02.2014 р. на підставі постанови Правління Національного Банку України № 107, АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято Рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці з 03.03.2014 р. по 02.05.2014 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки ( штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів.

Колегія суддів вважає, що право на повернення депозитного вкладу у позивача виникло 12.02.2014р., тобто до запровадження в Банку тимчасової адміністрації. Саме у той час і у відповідача виник обов'язок повернути позивачу суму вкладу.

Однак відкликання ліцензії, початок процедури ліквідації Банку, як юридичної особи, не означає, що юридичну особу вже припинено і що Банк не повинен виконувати зобов'язання, що виникли в правовідносинах, стороною яких є позивач.

Частиною 2 ст.1066 ЦК України, в якій визначено, що банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Крім того, згідно ч.3 ст.1068 ЦК України, Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта в будь-який час.

Суд приходить до висновку, що за період з дня звернення позивача з вимогою про видачу грошових коштів з депозитних рахунків до дня запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Брокбізнесбанк» було достатньо часу для здійснення повної видачі грошових коштів позивачу.

Таким чином, відповідач повинен був виконати платіжне доручення позивача у день його надходження до Банку, тобто 12.02.2014 р., однак не здійснив цього.

Враховуючи обставини, Банк порушив умови договору, тим самим позбавив позивача права вільно володіти та користуватися належним йому грошовими коштами, а тому висновок суду щодо стягнення з Банку грошових коштів є вірним.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.209,303,307 п.1ч.1,308,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.М.Кварталова

О.М. Таварткіладзе

В.П.Фальчук