Постанова № 40803577, 08.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 жовтня 2014 року письмове провадження № 826/11338/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Арсірія Р.О., вирішивши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві,

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ :

Позивач 04.08.2014 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив :

- визнати протиправною та скасувати постанову № 000015 Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві від 16.07.2014.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем у супереч законодавства про захист прав споживачів, оскільки всю необхідну інформацію споживачем було отримано при укладенні кредитних договорів, прийняте із порушення строку застосування штрафу та безпідставно.

Представник позивача просив суд розглянути справу без його присутності, про що 25.09.2014 надала до канцелярії суду відповідну заяву.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, позов вважав необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, суду надав письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Позивач - юридична особа - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019), зареєстрована Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 27.09.1991, за адресою: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд.29.

Свою діяльність ПАТ «Укрсоцбанк» здійснює на підставі Статуту, затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів, протокол № 1від 17.02.2014 (нова редакція), погодженого з Національним Банком України 14.03.2014.

Згідно витягу. з ЄДРОПУ від 21.03.2014, видами діяльності за КВЕД-2010 є (64.19) Інші види грошового посередництва.

Відповідач - Інспекція з питань захисту прав споживачів в м. Києві є юридичною особою, територіальним органом центрального органу виконавчої влади Державна Інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України), що входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Держспоживінспекція України здійснює свою діяльність на підставі Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04. 2011 за № 465/2011.

У відповідності до п. 3 Положення, основними завданнями Держспоживінспекції України є: реалізація державної політики у сферах : державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері; державного ринкового нагляду; державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил; внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо формування державної політики у сферах діяльності Держспоживінспекції України.

Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п. 7 Положення).

Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 за N 206 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 за N 1337/20075.

Завданням інспекцій є реалізація повноважень Держспоживінспекції України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (п.3 Положення).

Згідно п. 4 Положення, інспекція, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів (крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим), рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд (пп.4.1 п.4 Положення).

12.06.2007 між АКБ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», кредитор - позивач у даній справі) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір кредиту № 08-038/300, згідно умов якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 19 200,00 доларів США, зі сплатою 12,5 % річних .

Також, 12.06.2007 між АКБ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», кредитор - позивач у даній справі) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір кредиту № 08-038/301, згідно умов якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 108 800,00 доларів США, зі сплатою 12,2 % річних .

13.11.2008 позичальник ОСОБА_1, у зв'язку із підвищенням відсоткової ставки по кредитним договорам, звернувся до ПАТ «Укрсоцбанк» з питання надання розрахунку орієнтовної сукупності вартості кредиту, інформації щодо подій, які мали безпосередній вплив на вартість ресурсів банку, повідомлення про правило розрахунку, за якими банк розраховує необхідну зміну процентної ставки на договорами та надання нового повідомлення, яке приведене у відповідність до діючого законодавства тощо.

Листом № 36.05-11/1424 від 10.12.2008 начальник відділення Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк» повідомила ОСОБА_1 про те, що у зв'язку із зростанням вартості грошових ресурсів АКБ «Укрсоцбанк» був змушений прийняти рішення про підвищення відсоткової ставки за користування кредитом, а також роз'яснено, що у разі, якщо позичальник не погоджується із запропонованими кредитором розмірами процентів та/або комісій, він зобов'язаний протягом строку, зазначеного у договорі, повернути кредитору існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії, можливі штрафні санкцій в повному обсязі.

24.12.2008 позичальник ОСОБА_1 повторно, у зв'язку із підвищенням відсоткової ставки по кредитним договорам, звернувся до ПАТ «Укрсоцбанк» з питання надання розрахунку орієнтовної сукупності вартості кредиту тощо.

Листом № 36.05-11/1563/1 від 23.01.2009 начальник відділення Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк» проінформувала ОСОБА_1 про те, що повторне звернення з одного і того ж питання, у відповідності до норм ст.8 Закону України «Про звернення громадян», розглядатися ПАТ «Укрсоцбанк» не буде.

Отже, за результатами звернення ОСОБА_1 від 13.11.2008 та 24.12.2008, інформації щодо розрахунку орієнтовної сукупності вартості кредиту та інших відомостей, з приводу яких звертався ОСОБА_1, йому ПАТ «Укрсоцбанк» надано не було.

27.10.2013 .(вх. № Я-3696 від 15.10.2013) позичальник ОСОБА_1 звернувся із заявою до Інспекції з питання захисту прав споживача у м. Києві щодо здійснення перевірки діяльності ПАТ «Укрсоцбанк» на предмет відповідності її чинному законодавству про захист прав споживачів при нарахуванні йому комісій та додаткових платежів за кредитними договорами № 08-038/300 та № 08-038/301, які були укладені 12.06.2007, в односторонньому порядку та ненаданні йому інформації про кінцеву вартість кредитів для його.

Так, 23.01.2014 головним спеціалістом Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві Карпенком О.А., у присутності керівника Ніколаєвої Н.О., згідно наказом Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві «Про проведення позапланових перевірок» № 8 від 09.01.2014 та згодою із Держспоживінспекцією України на проведення позапланових заходів від 27.12.2013 за № 02/7-12612-2013, було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів ПАТ «Укрсоцбанк» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.65.

Перевіркою встановлено, що перед укладанням кредитних договорів № 08-038/301 № 08-038/300 від 12.06.2007 кредитодавець ПАТ «Укрсоцбанк» не повідомив споживача ОСОБА_1 у письмовій формі про орієнтовану сукупну вартість кредиту, чим порушено пп. «д» п.2 ч.2, п.2 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Висновки перевірки викладені в акті перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів № 00006 від 23.01.2014.

В акті перевірки винесено припис та зобов'язано усунути встановлені перевіркою порушення та вжити заходів щодо вирішення звернення споживача згідно з чинним законодавством та повідомити інспекцію до 03.02.2014.

Постановою № 000015 про накладання стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 16.07.2014 до ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі ст.ст. 15, 23 Закону України «Про захист прав споживачів» застосовано штраф у розмірі 170438,02 грн.

Позивач із вказаною постановою не погоджується, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Спірним питанням у цій справі є правомірність накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 зазначеної статті Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам вважає, що відповідачем доведено правомірності своїх дій, з огляду на наступне.

Згідно норм ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Статтею 1 Закону визначений термін - споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Згідно ст. 11 Закону регламентовані права споживача в разі придбання ним продукції у кредит.

Отже, перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема: орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту.

Згідно п.3 ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»,у разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену ст.ст.15 і 23 цього Закону.

Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість, кредиту, затверджені постанови НБУ від 10.05.2007. № 168.

Згідно п. 2 Правил, банки зобов'язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту

Інформація про платежі споживача, які зазначені в пункті 2.1 цієї глави, надається з обов'язковим зазначенням бази їх розрахунку (зазначається сума, на підставі якої робиться розрахунок, зокрема сума наданого кредиту, сума непогашеного кредиту, фіксована сума тощо).

У разі, якщо окремі умови кредитування діятимуть протягом не всього строку користування кредитом, банки мають обов'язково ознайомити споживача з умовами, а також зі строком, протягом якого діятимуть такі умови, та з порядком інформування споживача про їх зміну.

Банки зобов'язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з вищенаведеною інформацією (п.2.4 Правил).

Відповідно до п. 3 вказаної Правил банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача.

Як встановлено у судовому засіданні та не спростовано учасниками судового засідання, підставою для звернення ОСОБА_1 до банківської установи, стало зміна умов кредитування по кредитними договорами № 08-038/300 та № 08-038/301 від 12.06.2007, зокрема, підвищенням відсоткової ставки.

Згідно пп.2.8 кредитного договору, у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішенням Правління, Комітету з питань управління активами та пасивами, Кредитно-інвестиційного комітету, Тарифного комітету Кредитора, Кредитор має право ініціювати зміну розміру процентів, визначеного в п.1.1 цього Договору.

Про намір змінити розмір процентів Кредитор зобов'язаний повідомити Позичальника не пізніше, ніж за десять робочих днів до дати початку їх застосування. а також надати для укладення відповідну додаткову угоду. У разі, якщо позивальник погодиться зі зміненим розміром процентів, він зобов'язаний протягом строку, зазначеного у пп.2.8.1цього Договору, підписати надану Кредитором додаткову угоду про внесення змін до цього Договору та повернути її Кредитору. (пп.2.8.1 - 2.8.2 Договору).

Із аналізу зазначеного вище, вбачається обов'язок банківської установи надати споживачу інформацію про сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки, у разі, зокрема, зміни умов кредитування, а також отримати від нього письмове підтвердження цього ознайомлення.

Крім того, право споживача на інформацію регламентоване нормами ст. 15 Закону.

Згідно ч. 1 зазначеної статті Закону, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Доводи позивача про те, що вся необхідна інформація була надана позивачу при укладенні самих договорів ще у 2006 році, судом прийняті до уваги.

Втім, суд вважає за доцільне зазначити, що у відповідності до вказаних норм діючого законодавства, споживач має право на отримання інформації саме перед отриманням товару, у даному випадку - підписання додаткової угоди про зміну умов кредитування. Вказаним правом споживач ОСОБА_1 скористався, проте інформація йому надана не була.

На момент слухання справи, банком не представлено документального підтвердження своєчасного повідомлення споживача про зміну кредитних умов для забезпечення йому свідомого вибору, що підтверджує позицію, викладену відповідачем в запереченнях, стосовно недоведення до споживача необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації, встановленої ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і про кредитні умови, що є порушенням вимог ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Як вбачається із матеріалів справи, довідку № 10-87/581 від 21.01.2014 про рух коштів по позичальнику ОСОБА_1 надана ПАТ «Укрсоцбанк» тальки за результатами перевірки (додаток до листа № 11/4235 від 21.01.2014).

Суд критично ставиться до доводів позивача про те, що Інспекція вийшла за межі перевірки, оскільки споживач просив у своїх заяві здійснити перевірку діяльності ПАТ «Укрсоцбанк» щодо ненадання йому інформації про загальну кінцеву вартість кредитів, а не орієнтованої сукупної їх вартості. У даних правовідносинах, підставою для запиту споживачем певної інформації є зміна відсоткової ставки по кредитах, а отже поняття «загальна кінцева вартість кредитів» та «орієнтована сукупна вартість кредитів» є тотожними.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За змістом ч. 6 ст. 7 вказаного Закону вбачається, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Вказані норми кореспондують із нормами Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою КМУ від 17.08.2002 за № 1177.

За змістом абз. 1 п. 4 названого Положення, рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (абз.2 п. 4 Положення).

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що питання про накладання штрафу було вирішене за участю представника ПАТ «Укрсоцбанк».

Пунктом 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації при наданні послуг, зокрема, - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналогічна за змістом норма міститься у абз. 8 п.2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою КМУ від 17.08.2002 за № 1177.

Також, ст. 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій. Так, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи, що послуги по кредитним договорам були отримані ОСОБА_1 у 2007 році., втім право на отримання інформації не було вичерпано укладенням договору. Крім того, як зазначено вище, до перевірки 21.01.2014 позивачем надано довідку про рух коштів боржника, то строк для застосування до позивача штрафу у розмірі 30% вартості послуги на час застосування штрафних санкцій не сплинув.

У відповідності до ст. 69 КАС України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

В даному випадку, враховуючи зміст акту перевірки № 000061 від 23.01.2014, який є носієм доказової інформації, позивачем під час розгляду справи не надано належних та допустимих доказів на спростування висновків акту перевірки.

Оцінюючи правомірність постанови відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Також, відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене у сукупності, на підставі наявних матеріалів справи, перевіривши розрахунки суми штрафних санкцій, суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій.

Наведені позивачем доводи та надані матеріали не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

З огляду на викладене у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови, яка є законною, обґрунтованою, винесеною відповідачем у відповідності та у спосіб, передбачений чинним законодавством, тоді як доводи позивача носять неповний та суперечливий характер, а тому суд вважає, що вони не відповідають дійсним обставинам справи.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк».

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 94, 128, 163-165, 167, 254 Кодексу адмністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», відмовити у повному обсязі

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій