Рішення № 40788387, 29.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/16044/14 29.09.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/16044/14

за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Київ,

про стягнення 51 992,22 грн.,

за участю представників:

позивача - Дідовця Р.С. (довіреність від 30.09.2013 № 1434/13);

відповідача - не з'явився.

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Банк) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2): 45 389,58 грн. заборгованості, що утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору від 21.06.2013 №2/Р1-01-098-1/0/12/27 (далі - Договір) та додаткової угоди від 27.06.2013 №1 (далі - Додаткова угода № 1); 5 894,61 грн. заборгованості за відсотками; 486,11 грн. пені за прострочення погашення кредиту; 221,91 грн. пені за прострочення погашення відсотків, а всього 51 992,22 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2014 порушено провадження у справі.

Банк 29.09.2014 подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, підготовлених на виконання вимог ухвал суду.

У судовому засіданні 29.09.2014 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав; вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (03187, АДРЕСА_1), що підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал. До матеріалів справи долучено конверт повернення з адреси відповідача з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 29.09.2014 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.06.2013 Банком (кредитор) і ФОП ОСОБА_2 (позичальник) укладено Договір, за умовами якого:

- кредитор зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти (далі - кредит) у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 59 900 грн. (далі - ліміт), а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені Договором (пункт 1.1 Договору);

- кредит надавався позичальнику на погашення боргових зобов'язань, які виникли згідно з умовами додаткового договору (на встановлення кредитної лінії) від 24.11.2011 № 1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки від 24.11.2011 № 011/28025/49471, укладеного позичальником і кредитором (пункт 1.3 Договору);

- протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язався сплачувати щомісячно кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки у розмірі 26 % річних (пункт 2.1 Договору);

- позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з графіком. Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми кредиту та сплату процентів за його користування (пункт 4.2 Договору);

- у разі настання обставини невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за Договором, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання позичальника за Договором не будуть виконані, кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів) вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов'язань за Договором (підпункт 7.1.3 пункту 7.1 Договору);

- Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за Договором (пункт 11.1 Договору).

21.06.2013 Банком (кредитор) і ФОП ОСОБА_2 (позичальник) укладено Додаткову угоду № 1, за умовами якої сторони встановили ліміт кредитної лінії у розмірі 57 023,68 грн.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 345 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати процентів виконував із запізненням та не в повному обсязі. Так, відповідно до графіка повернення кредиту (додаток № 1 до Договору) відповідач мав погасити частину кредиту 27.10.2013 у сумі 2 044,39 грн., а фактично перерахував 02.12.2013 грошові кошти у сумі 937,76 грн. Крім того, починаючи з грудня 2013 року відповідач припинив погашення кредиту.

04.06.2014 позивач надіслав відповідачу вимогу № 140-0-0-00/15-7-436 про дострокове погашення заборгованості за Договором у 30-ти денний термін.

Проте відповідач відповіді на вказаний лист не надав, суму заборгованості в добровільному порядку не сплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає: за кредитом 45 389,58 грн. та за відсотками 5 894,61 грн.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 45 389,58 грн. та 5 894,61 грн. боргу за відсотками є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення погашення кредиту в сумі 486,11 грн. та пеню за прострочення сплати відсотків у сумі 221,91 грн.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 10.2.1 Договору передбачено, що за кожний календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за Договором позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 486,11 грн. пені за прострочення погашення кредиту та 221,91 грн. пені за прострочення сплати відсотків.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи щодо судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (03187, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9; ідентифікаційний код 14305909): 45 389 (сорок п'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 58 коп. боргу за кредитом; 5 894 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн. 61 коп. боргу за відсотками; 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 11 коп. пені за кредитом; 221 (двісті двадцять одну) грн. 91 коп. пені за відсотками та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.10.2014.

Суддя О. Марченко