Ухвала суду № 40787240, 02.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3285/14 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

за участю:

представника позивача Горячек Я.О.

представника відповідача Феніок А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.01.2014 року № 0000311501.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДП "Вищедубечанське лісове господарство" є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток, за результатами якої складено Акт перевірки в якому встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток протягом строків визначених п.57.1 ст.57 ПК України.

На підставі акту перевірки Вишгородською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 р. №0000311501, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 4865,36 грн. за авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 р. №0000311501 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Приписами абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підрозділу 4 Перехідних положень ПК України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Разом з тим, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ст. 126 ПК України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач 13.02.2013, згідно з платіжним дорученням № 98 сплатив суму у розмірі 48522,00 грн. на р/р 31118002700243, код платежу 11023100 з призначенням платежу:; 125; 00992094; сплата авансового внеску податку на прибуток за лютий місяць 2013 р.

В подальшому, дізнавшись що рахунки для сплати авансових платежів були змінені, останній звернувся із заявою від 21.02.2013 №81 до Вишгородської ОДПІ, в якій просив зарахувати всю сплачену суму податку на рахунок 31114158700243, код платежу 11023100.

Зазначену суму було перераховано на вірний рахунок лише 04.03.2013 року.

У зв'язку з цим відповідач дійшов висновку про порушення позивачем строку сплати авансових внесків з податку на прибуток.

Відповідно до п. 38.1 п. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виявивши вказану помилку позивач 21.02.2013 звернувся до органу державної податкової служби з проханням провести переведення вказаних коштів на рахунок акумулювання коштів по авансових внесках з податку на прибуток.

З урахуванням вказаної заяви позивача, за наявності у останнього грошового зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток в тій сумі, яка була помилково перерахована на рахунок акумулювання іншого податку, відповідач повинен вважати заходи вчинення такого перерахування, сплатою податкового зобов'язання.

При цьому, невірне зазначення платником номера рахунку бюджету (з правильним зазначенням коду платежу) не призвело до ненадходження відповідної суми податку до бюджету у визначений законом строк.

Отже, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позивачем виконано податковий обов'язок 13.02.2013, оскільки перераховано кошти із зазначенням їх цільового призначення - сплата авансових внесків з податку на прибуток. Про намір позивача сплатити вказаний податок свідчить також і відповідний розмір коштів, які вже до цього були задекларовані позивачем як сума податку що підлягає сплаті.

У свою чергу, ст. ст. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, встановлена фінансова відповідальність, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Матеріалами справи, а саме платіжним дорученням №98 від 13.02.2013 підтверджено факт сплати 13.02.2013 авансового внеску податку на прибуток за лютий місяць 2013 р. в розмірі 48522,00 грн.

Таким чином, оскільки у даному випадку помилкове перерахування позивачем на неналежний рахунок не вплинуло на виконання обов'язку платника зі сплати податку, то відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, що визначені ст. 126 Податкового кодексу України.

Отже, на думку судової колегії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарське" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 6 жовтня 2014 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.