Ухвала суду № 40787247, 02.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2309/14 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар Г.Г. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

02 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс", в якому просив підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "АПК-Сервіс", код ЄДРПОУ 30147343, м. Черкаси, О. Дашкевича, 34, кв. 4.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року у задоволенні подання відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою подання задовольнити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "АПК-Сервіс" зареєстроване, як юридична особа 07.09.1998р., ідентифікаційний код 30147343 та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

На підставі п. 80.2.2 ст. 80 Податкового кодексу України рішенням керівника оформленим у вигляді наказу ДПІ у м. Черкасах №1224 від 29.07.2014р. призначена фактична перевірка ТОВ "АПК-Сервіс" в період з 30.07.2014р. по 08.08.2014р. .

Посадовими особами ДПІ у м. Черкасах на підставі наказу №1224 від 29.07.2014р. та направлень на перевірку №558/23-01-22-0, №339/23-01-17-0, №338/23-01-17-0 від 29.07.2014р. з метою проведення перевірки здійснено вихід на адресу ТОВ "АПК-Сервіс".

30.07.2014р. позивачем складено акт №195/23-01-17-05 про відмову від допуску посадових осіб до проведення перевірки та №193/23-01-17-05 про відмову від надання документів необхідних для проведення перевірки. З цього приводу позивач зазначає, що посадові особи платника податків відмовилися від отримання копії наказу про проведення фактичної перевірки та від підпису в направленні на перевірку, а також від підписання акту №192/23-01-17-05 від 30.07.2014р..

Рішенням начальника ДПІ у м. Черкасах №1126/23-01-22-06 від 30.07.2014р. застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ "АПК-Сервіс".

У зв'язку з цим позивач, 31.07.2014, звернувся до суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що викладені в поданні доводи заявника є необґрунтованими, а вимоги не підлягають до задоволення в повному обсязі.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту передбачено пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України. Згідно із зазначеною нормою арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

При цьому перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

В даному випадку, позивач, звертаючись з відповідним поданням, посилається на те, що посадовими особами ДПІ у м. Черкасах на підставі наказу №1224 від 29.07.2014р. та направлень на перевірку №558/23-01-22-0, №339/23-01-17-0, №338/23-01-17-0 від 29.07.2014р. з метою проведення фактичної перевірки здійснено вихід на адресу ТОВ "АПК-Сервіс", проте посадові особи платника податків відмовилися від отримання копії наказу про проведення фактичної перевірки та від підпису в направленні на перевірку, а також від підписання акту №192/23-01-17-05 від 30.07.2014р. і фактично не допустили співробітників ДПІ до проведення перевірки.

Відповідно до п. 75.1.3 ст. 75 ПКУ фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до 80.5 ст. 80 ПКУ допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до першого абзацу пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно з абзацами сьомим та восьмим вказаної норми, при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 81.2 ст. 82 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

З матеріалів справи вбачається, що співробітниками ДПІ ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були складені акти:

від 30.07.2014 № 192/23-01-17-05, згідно з яким, співробітники ДПІ здійснено виїзд за адресою ТОВ «АПК-Сервіс» з метою вручення наказу на проведення фактичної перевірки та пред'явлення повідомлень на перевірку. За вказаною адресою знаходилися засновник товариства ОСОБА_6 та секретар Ганноха В.П. Проте, Ганноха В.П. відмовилася від підпису про вручення наказу, а також від підпису про ознайомлення з направленням на перевірку;

від 30.07.2014 №193/23-01-17-05, в якому зазначено, що секретар ТОВ «АПК-Сервіс» Ганноха В.П. відмовилася надати документи, які стосуються предмета перевірки.

від 30.07.2014 № 194/23-01-17-05, в якому зазначено, що секретар ТОВ «АПК-Сервіс» відмовилася від підпису акту про відмову від надання документів, що стосуються предмету перевірки та допуску посадових осіб ДПІ у м. Черкасах для проведення фактичної перевірки;

від 30.07.2014 № 194/23-01-17-05, в якому зазначено, що секретар ТОВ «АПК-Сервіс» Ганноха В.П. відмовилася від підпису акту про відмову від отримання наказу ДПІ у місті Черкасах № 1224 від 29.07.2014 на проведення фактичної перевірки.

В той же час, за змістом наведених вище норм ПК України, визначено осіб, яким може бути вручено наказ на проведення фактичної перевірки, а саме: платник податків або його уповноважений представник, або особи, які фактично проводять розрахункові операції. Направлення на перевірку пред'являються платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Судом першої інстанції з наявних у справі матеріалів встановлено, що Ганноха В.П. є бухгалтером ТОВ "АПК-Сервіс" і в період з 28.07.2014р. по 01.08.2014р. знаходилася у відпустці без збереження заробітної плати в зв'язку з сімейними обставинами, що виключає можливість допуску нею співробітників ДПІ до перевірки та надання їм документів, що стосуються предмета перевірки.

Також судом встановлено, що ОСОБА_6 є засновником ТОВ "АПК-Сервіс", проте працює заступником директора ВАТ "Первомайський кар'єр "Граніт" і представляти інтереси ТОВ «АПК-Сервіс» не уповноважений.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у задоволенні подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, слід відмовити, оскільки не підтвердилися підстави для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, відтак, рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків не відповідає умовам, за яких таке рішення було ухвалено.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому колегією суддів відхиляються з огляду на їх недоведність та помилковість.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.