Рішення № 40767224, 30.09.2014, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/5738/14 Головуючий 1-ої інст.: Гайдук Л.П.

Справа № 638/18573/13-ц

Категорія: трудові Доповідач: Шевченко Н.Ф.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Кокоші В.В., Бобровського В.В.

при секретарі - Ткаченко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами Комунального закладу охорони здоров'я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 липня 2014 року по цивільній праві за позовом ОСОБА_2 до Комунального закладу охорони здоров'я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», Комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», треті особи: Департамент охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання незаконним відмови у прийнятті на роботу за переводом, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Комунального закладу охорони здоров'я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (надалі КЗОЗ «ЦЕМД та МК»), Комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (надалі КЗОЗ «ОКЛ - ЦЕМД ТА МК») про визнання незаконним відмови у прийнятті на роботу за переводом, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу.

Посилався на те, що в квітні 2003 року він був прийнятий на роботу до станції невідкладної медичної допомоги м. Харкова на посаду молодшої медичної сестри на 9 підстанцію, в липні цього ж року був переведений на посаду фельдшера загально профільної бригади 9-ї підстанції служби швидкої допомоги м. Харкова та пропрацював там до 31 грудня 2012 року.

Оскільки в структурі швидкої допомоги почали проводитися реформи з 01.01.2013 року позивач спочатку був переведений на посаду фельдшера невідкладних станів 9-го відділення екстреної медичної допомоги КЗОЗ «ОКЛ- ЦЕМД та МК», де і пропрацював до 31.09.2013 року.

20.09.2013 року позивачу було запропоновано написати заяву про звільнення з КЗОЗ «ОКЛ- ЦЕМД та МК» за переводом у зв'язку з реорганізацією підприємства та заяву про прийом на роботу до КЗОЗ «ЦЕМД та МК».

30.09.2013 року позивач був ознайомлений під підпис зі своїм графіком змін на жовтень 2013 року.

З 02.10.2013 року позивач почав виходити на роботу у свої зміни, проте його не допускали до роботи впродовж всього місяця без зазначення причин.

Ввечері 18.10.2014 року позивач отримав лист від директора ОСОБА_1 про те, що в його заяві про прийом на роботу була допущена описка.

20.10.2013 року позивач звернувся до директора КЗОЗ «ЦЕМД та МК» з проханням поновити його на посаді фельдшера відділення швидкої та невідкладної допомоги відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги № 9 з 01.10.2013 року, у чому йому було відмовлено.

Натомість було запропоновано поновити його на роботі тільки з 30.10.2013 року, а не з 01.10.2013 року, що б призвело до втрати ним 60% надбавки за стаж роботи в ШНМД м. Харкова та інше.

Протягом жовтня - листопада 2013 року позивач отримував листи-відповіді на свої скарги та звернення від керівництва комунального закладу охорони здоров'я із відмовами у наданні будь-яких пояснень щодо ситуації, що склалася.

На підставі вищенаведеного позивач просив суд визнати незаконною відмову щодо прийняття його на роботу на посаді фельдшера, поновити його на посаді з 01.10.2013 року, у зв'язку з переводом з КЗОЗ «ОКЛ- ЦЕМД та МК» та збов'язати нарахувати та сплатити йому заробітну плату за час вимушеного прогулу з вини адміністрації на момент поновлення на роботі.

Представники відповідачів позовні вимоги не визнали та пояснили суду, що КЗОЗ «ЦЕМД та МК» був створений як нова самостійна організація і не є результатом реорганізації юридичної особи попередника. Він також не є правонаступником КЗОЗ «ОКЛ-ЦЕМД та МК».

Позивача було звільнено за власним бажанням, а не за переводом, а в наказі про звільнення ОСОБА_2 відбулась технічна помилка. Позивач у справі не був узгоджений як особа, яка звільняюється з КЗОЗ «ОКЛ - ЦЕМД та МК» за переводом, тому він не може бути поновлений на роботі в КЗОЗ «ЦЕМД та МК», оскільки не подавав відповідної заяви.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені.

Визнано незаконною відмову директора КЗОЗ «ЦЕМД та МК» ОСОБА_1 у прийнятті ОСОБА_2 на роботу на посаду фельдшера у зв'язку з переводом з КЗОЗ «ОКЛ-ЦЕМД та МК» та зобов'язано директора КЗОЗ «ЦЕМД та МК» ОСОБА_1 укласти трудовий договір з ОСОБА_2 у зв'язку з переведенням останнього з КЗОЗ «ОКЛ-ЦЕМД та МК» з 01.10.2013 року.

Стягнуто з КЗОЗ «ЦЕМД та МК» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період вимушеного прогулу з 01.10.2013року по день прийняття даного рішення в розмірі 25 974 грн. 64 коп. з урахуванням обов'язкових платежів до державного бюджету України та судовий збір до державного бюджету України 229 грн.40 коп.

Стягнути з директора КЗОЗ «ЦЕМД та МК» ОСОБА_1 на користь КЗОЗ «ЦЕМД та МК» шкоду, спричинену незаконною відмовою у прийнятті на роботу ОСОБА_2 у розмірі 25 974 грн.64 коп. з урахуванням обов'язкових платежів, які повинні бути відраховані до державного бюджету України.

В апеляційній скарзі представник КЗОЗ «ЦЕМД та МК» - Денчик А.М. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відмова відповідача у прийнятті на роботу позивача є незаконною, у зв'язку з чим останній підлягає прийняттю на роботу на посаду фельдшера у зв'язку з переводом з Комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», оскільки він був звільнений по переводу на підставі заяви та згоди керівника Комунального закладу охорони здоров'я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», трудова книжка позивача з іншою документацією була передана разом з документацією інших працівників за актом про передачу трудових книжок та іншої ділової документації працівників.

Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам та вимогам закону, яке регулює спірні правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 2003 року працював на станції невідкладної медичної допомоги м. Харкова спочатку на посаді молодшої медичної сестри на 9 підстанції, а з в липня 2003 року був переведений на посаду фельдшера загально профільної бригади 9-ї підстанції служби швидкої допомоги м. Харкова та пропрацював там до 31 грудня 2012 року.

Рішенням Харківської обласної ради від 20.09.2012 року було утворено комунальний заклад охорони здоров'я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» з метою реалізації Закону України «Про екстрену медичну допомогу» (а.с.57).

Департаментом охорони здоров'я видано наказ № 877 від 18.10.2012 року «Про зміни в організації праці КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім. проф. Мещанінова О.І.» (а.с.55).

На підставі наказу головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації № 666 від 23.10.2012 року «Про впровадження в Харківській області Закону України «Про екстрену медичну допомогу» була затверджена вимога до начальників відділів охорони здоров'я районних державних адміністрацій, головних лікарів центральних районних, центральних міських та міських лікарень міст обласного значення організувати та забезпечити в установленому порядку переведення працівників відділень (станцій) швидкої допомоги лікарень до КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня-центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».

Первинне формування Центру екстреної медичної допомоги відбулось на базі станцій «швидкої» обласних центрів через неможливість КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» здійснювати діяльність у сфері охорони здоров'я без отримання відповідних ліцензій, дозволів, без набуття матеріальної бази.

А тому, на підставі наказу № 294-к від 31.12.2012 року ОСОБА_2 спочатку було прийнято на посаду фельдшера КЗОЗ «ОКЛ- ЦЕМД та МК» екстреної медичної допомоги відділення № 9 Харківської міської станції екстреної медичної допомоги з 01.01.2013 року по переводу з КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної допомоги ім.. проф. О.І. Мещанінова» з окладом згідно штатного розкладу, підставою стала заява позивача та лист згоди (а.с.122).

21 грудня 2012 року було проведено Державну реєстрацію юридичної особи КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» із внесенням змін до установчих документів 15.03.2013 року (а.с.58-62).

Відповідно до ст. 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві , в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього кодексу, та в інших випадках, передбачених законодавством.

26.09.2013року ОСОБА_2 подав заяву на ім'я головного лікаря КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня-центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_3 про звільнення його з 30.09.2013 року у зв'язку з переводом до КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (а.с.178).

Пунктом 5 ст. 36 КЗпП України передбачено можливість припинення трудового договору в порядку переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу чи організацію чи у зв'язку з переходом на виборну посаду. Для звільнення необхідне клопотання власника того підприємства, установи, організації, куди працівник переводиться. Працівник повинен подати заяву власникові підприємства (установи, організації), з якого він звільняється, оскільки закон вимагає згоди власника на припинення трудового договору в порядку переведення на інше підприємство, в іншу установу, організацію.

В цей же день, 26.09.2013 року ОСОБА_2 подав заяву на ім'я директора КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_1 про прийняття на роботу по переводу (а.с.77).

Наказом № 235-к від 30.09.2013року ОСОБА_2, фельдшера з медицини невідкладних станів відділення № 9 Харківської міської станції екстреної медичної допомоги звільнено 30.09.2013 року по переводу до КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» згідно п.5 ст. 36 КЗпП. Підставою для звільнення була заява ОСОБА_2 та згода керівника КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_1 (а.с.121).

Доводам представників відповідачів про те, що в вищевказаному наказі допущена помилка в зазначенні згоди керівника суд дав належну оцінку, оскільки текст наказу містить конкретні підстави звільнення ОСОБА_2: особиста його заява та згода керівника КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_1 За відсутності такої згоди ОСОБА_2 міг бути звільнений з інших підстав, проте як вбачається із копії наказу він був звільнений по переводу саме за наявності згоди керівника КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_1 (а.с.121).

Та обставина, що згода керівника КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на переведення ОСОБА_2 мала місце також підтверджується листом головного лікаря Комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 27 листопада 2013 року про те, що трудова книжка ОСОБА_2 передана по акту прийому передачі до Комунального закладу охорони здоров'я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» у зв'язку з переведенням його до цього закладу (а.с.53).

Відповідно до ст. 5-1 КЗпП України однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння в збереженні роботи.

Доводи представника Комунального закладу охорони здоров'я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» про те, що вони не давали згоду на переведення ОСОБА_2 до їх установи спростовується вищезазначеними доказами.

Тому суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що директор Комунального закладу охорони здоров'я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_1 незаконно та необґрунтовано відмовив ОСОБА_2 в укладенні трудового договору у зв'язку з переводом з Комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня-центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», оскільки ОСОБА_2 була подана заява про прийняття його на дану посаду, видано наказ про звільнення з узгодженням з керівником даної установи, його було ознайомлено з графіком чергувань, а тому правильно зобов'язав директора Комунального закладу охорони здоров'я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_1 укласти трудовий договір з ОСОБА_2 по переводу останнього з Комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня-центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» з 01.10.2013року і виплатити ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Доводи апеляційних скарг в цій частині висновки суду не спростовують.

Разом з тим, покладаючи на керівника Комунального закладу охорони здоров,я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_1 на підставі положень ст.237 КЗпП України матеріальну відповідальність, суд не врахував, що відповідно вказаної норми закону передбачено покладення матеріальної відповідальності на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника.

Оскільки директор Комунального закладу охорони здоров,я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ОСОБА_1 будь-яких наказів про незаконне звільнення чи про переведення не видавав, підстав покладати на нього матеріальну відповідальність у суду не було, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги Комунального закладу охорони здоров'я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 липня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального Закладу Охорони Здоров'я «Центр Еекстренної Медичної Допомоги та Медицини Катастроф» шкоду, спричинену незаконною відмовою у прийнятті на роботу ОСОБА_2 у розмірі 25 974 грн.64 коп. скасувати.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді