Ухвала суду № 40767214, 01.10.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22ц/790/4748/14 Головуючий І інстанції -

Справа: № 2020/13397/2012 Онупко М.Ю.

Категорія: відшкодування шкоди Доповідач - Костенко Т.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді: Костенко Т.М.

суддів: Міненкової Н.О., Гальянової І.Г.

при секретарі Старіковій К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харковіцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 травня 2014 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер Клас" до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, треті особи Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" та Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и л а

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільвер Клас" (далі - ТОВ "Сільвер Клас") звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_16, Комунального підприємства "Жилкомсервіс" (далі - КП "Жилкомсервіс") та Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (далі - КП "Харківські теплові мережі") про відшкодування шкоди внаслідок залиття приміщень, що належать ТОВ "Сільвер Клас", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та склад осіб, які беруть участь у справі, визначивши у якості відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_19., ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, та третіх осіб: КП "Жилкомсервіс" та КП "Харківські теплові мережі".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в жовтні 2009 року в результаті несправності сантехнічних приладів душової кімнати загального користування квартир № 9 ,10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 в будинку АДРЕСА_1 були затоплені приміщення, що належать ТОВ "Сільвер Клас", загальною площею 349,7 кв.м., та які розташовані на першому поверсі вищезазначеного будинку. Факт затоплення був зафіксований актом комісії у складі начальника дільниці № 22 Комінтернівської філії КП "Жилкомсервіс", інженера та майстра КП "Жилкомсервіс".

У лютому 2010 року в результаті розриву радіатора центрального опалення в коридорі загального користування квартир № 9,10,11,12,13, 14, 15, 16, 17 будинку АДРЕСА_1 повторно затоплено вказане приміщення. 04.02.2010 року було складено акт про затоплення приміщення.

У серпні 2010 року в результаті несправності сантехнічних приладів душової кабіни загального користування квартир АДРЕСА_1 втретє сталося залиття приміщення, що належить позивачеві. Про даний факт 09.08.2010 року та 26.08.2010 року комісією представників дільниці № 22 КП "Жилкомсервіс" було складено відповідні акти.

Внаслідок неодноразових затоплень належного позивачу приміщення власності позивача завдано шкоду, було зіпсовано стелю та стіни у коридорі та складському приміщенні. В місцях затоплення штукатурка зі стін та стелі осипалась, місце осипання штукатурки збільшується, руйнується бетонне міжповерхове перекриття. Позивач вважає, що внаслідок недбалих дій відповідачів позивачеві в результаті неодноразового залиття було завдано матеріальних збитків на суму 6576 грн., яку просив стягнути з відповідачів та судові витрати, пов'язані з розглядом вказаної справи у розмірі 3715,17 грн.

Представники позивача Санжарова І.П. та Анісімов Г.А. в судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що він є неналежним відповідачем у справі та вважає, що відповідачем у справі має бути КП "Жилкомсервіс", у обов'язки якого, відповідно до укладених договорів, входить обслуговування внутрішньобудинкових мереж. Зазначив, що з приводу несправності батареї опалення у коридорі загального користування неодноразово звертався з заявами до комунальних служб, зокрема до КП "Жилкомсервіс", який мав проводити її ремонт, та має нести відповідальність за спричинену позивачу шкоду. Також відповідач зазначив, що жильцям взагалі не було відомо про складення актів про затоплення, на які посилається позивач, що також є порушенням їхніх прав з боку КП "Жилкомсервіс", який мав повідомити власників квартир про аварійний стан комунікацій. Після того як він та інші власники квартир дізналися про несправності у ванній кімнаті, він разом з іншими власниками квартир за власні кошти усунули вказані несправності. Також пояснив, що взагалі не користується спільною з іншими жильцями ванною кімнатою у зв'язку з тим, що у належному йому помешканні має власну ванну кімнату.

Відповідачі ОСОБА_10 та ОСОБА_9, який також є правонаступником померлої відповідача ОСОБА_16, в судовому засіданні проти позову заперечували та пояснили що не знали про факти залиття приміщення позивача у зв'язку з тим, що про вказані факти та про складення актів працівниками КП "Жилкомсервіс" посадовими особами комунального підприємства їм не було повідомлено. Також зазначили, що у заподіянні вказаної шкоди майну позивача є вина лише КП "Жилкомсервіс", який повинен був здійснити відповідний ремонт обладнання. Після повідомлення їх про несправність комунікацій у ванній кімнаті, вони відразу ж усунули їх. Просили відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідачі ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_19 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що вони дійсно є власниками квартир АДРЕСА_2 та мають у своїй власності місця спільного користування, зокрема ванну кімнату та коридор, у яких сталися затоплення приміщення належного позивачу. Зазначили, що не дивлячись на те, що вони є власниками вказаних приміщень, будь-якого відношення до цих приміщень вони не мають та не використовують їх для власних потреб через те, що їх квартири знаходяться в іншому крилі на другому поверсі вказаного житлового будинку, де є ще одна ванна кімната, яка і використовується ними для власних потреб. Окрім того вважають, що спричинену шкоду позивачу повинен відшкодувати КП "Жилкомсервіс". Також зазначили, що їм не було відомо про факти затоплення та складенні відповідних актів. Просили відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи КП "Жилкомсервіс" Терьохін В.М. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував та вважав, що шкоди позивачу було завдано з вини відповідачів у справі. Також зазначив, що відповідачі у справі є співвласниками приміщень загального користування, у зв'язку з чим у відповідності до ст. 382, 322 ЦК України та ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.151 ЖК України та п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» на них покладено обов'язок підтримання своїх житлових приміщень, співвласниками яких вони є, в стані придатному для проживання та користування. Тягар проведення ремонту в квартирах та допоміжних приміщеннях діючим законодавством покладено на відповідачів. Також зазначив, що вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Проти позовних вимог позивача заперечували в повному обсязі та зазначили, що вважають себе неналежними відповідачами у зв'язку з тим, що не проживають за місцем реєстрації.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, та представник третьої особи КП "Харківські теплові мережі" до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили.

Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 17.01.2012 року, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17.04.2012 року, в задоволенні позовних вимог ТОВ « Сільвер Клас» було відмовлено (т. 1 а.с. 128-130, 164).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.10.2012 року вищезазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції(т. 1 а.с. 180-181).

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 травня 2014 року позов задоволено частково:стягнутона користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер Клас" солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 854 грн. 88 коп.; з ОСОБА_6 - 526 грн. 08 коп.; з ОСОБА_7 - 1052 грн. 16 коп.; з ОСОБА_8 - 657 грн. 60 коп.; солідарно з ОСОБА_9, ОСОБА_10 - 657 грн. 60 коп.; з ОСОБА_11 - 657 грн. 60 коп.; з ОСОБА_12 - 657 грн. 60 коп.; з ОСОБА_13 - 657 грн. 60 коп.; солідарно з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 - 854 грн. 88 коп.

Не погодився з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 та звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.11 та ч.1 ст.303 ЦПК України суд першої інстанції розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Як встановлено в суді першої інстанції, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № 21528714 від 13.01.2009 року власником приміщень 1-го поверху житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 349,7 кв.м. є ТОВ «Сільвер Клас» (т. 1 а.с. 85).

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, є мешканцями квартир АДРЕСА_1

Судом також встановлено, що в період часу з жовтня 2009 по серпень 2010 років відбувались неодноразові залиття приміщень, що належать ТОВ «Сільвер Клас», внаслідок несправності сантехнічних приборів в душовій кімнаті та розриву радіатора центрального опалення в коридорі загального користування розташованих поверхом вище квартир.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок залиття належного йому приміщення, позивач зазнав матеріальної шкоди, а відповідачами не доведено відсутність їх вини у заподіянні цієї шкоди.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи квартири АДРЕСА_1 по праву власності з жовтня 2009 року по серпень 2010 року належали:

- квартира №9 - ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 05.12.2008 року відділом приватизації житлового фонду УКМП р.№ 3-08- 303609Щ, загальною площею 28,1 кв.м., частка МЗК 13/100;

- квартира №10 - ОСОБА_6, на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 24.02.2011 року відділом приватизації житлового фонду УКМП р.№ 3-11315438-П2, загальною площею 17,7 кв.м., частка МЗК 8/100;

- квартира №11 - ОСОБА_7. на підставі Свідоцтва про право на спадщину, виданого 7-ю ХНДК 17.02.2006 року р.№ 3-1465, загальною площею 36,3 кв.м., частка МЗК 16/100;

- квартира №12 - ОСОБА_8, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 05.05.1994 року на Харківській універсальній біржі р.№ 427, загальною площею 18,2 кв.м., частка МЗК 10/100;

- квартира №13 - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_16, на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 29.06.2000 року відділом приватизації житлового фонду УКМП р.№ 3-00- 195202, загальною площею 23,4 кв.м., частка МЗК 10/100;

- квартира №14 - ОСОБА_19, на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 11.01.2008 року відділом приватизації житлового фонду УКМП р.№ 3-08-298868, загальною площею 23,3 кв.м., частка МЗК 10/100;

- квартира №15 - ОСОБА_12, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 24.06.2010 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_21 р.№ 1741, загальною площею 23,4 кв.м., частка МЗК 10/100;

- квартира №16 - ОСОБА_13, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 07.08.2001 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_22 р.№ 1-2895, загальною площею 21,6 кв.м., частка МЗК 10/100;

- квартира №17 - ОСОБА_14 та ОСОБА_23,на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 11.09.1994 року відділом приватизації житлового фонду УКМП р.№ 3-94-35250, загальною площею 26,9 кв.м., частка МЗК 13/100 (т. 2 а.с. 121-122).

З інформації, наданої на запит суду КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № 1790047 від 24.04.2013 року, вбачається, що місцями загального користування (далі - МЗК) між квартирами АДРЕСА_1 є кухня № LII, коридори №№ LI, XLIII, XLIX, душові №№ LІІІ, L - загальною площею 47,1 кв.м.

Відповідно до актів комісії представників дільниці №22 Комінтернівського району КП «Жилколмсервіс» від 08.10.2009 року, від 04.02.2010 року, від 09.08.2010 року та 26.08.2010 року, при обстеженні приміщень, що належать ТОВ «Сільвер Клас» в житловому будинку АДРЕСА_1 встановлено факт залиття приміщень внаслідок несправності сантехнічних приборів в душовій кімнаті та розриву радіатора центрального опалення в коридорі загального користування розташованих поверхом вище квартир № 9,10,11,12,13.

Вказані приміщення на схемі поверхового плану позначені літ. L та літ. XLIX та є місцями загального користування між квартирами АДРЕСА_1.

Згідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3760 від 23.06.2011 року ХНДІСЕ ім.Бокаріуса, вірогідна вартість матеріальної шкоди, спричиненої залиттям нерухомого майна у будинку АДРЕСА_1 та складає 6576 грн. Зазначено, що неможливо встановити технічну причину аварії та причину залиття приміщення першого поверху, які належать позивачу, у зв'язку з тим, що дослідження приміщення відбулося через тривалий проміжок часу, а не одразу після події.

Як вбачається із приписів ст.ст.322 323 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов'язок власника квартири як споживача житлово-комунальних послуг утримувати внутрішньо- квартирне обладнання, слідкувати за його технічним станом, своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини, за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно - технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини, передбачений і ч.З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майнуфізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до зазначених норм ЦК України при виникненні між сторонами деліктних правовідносин доведення відсутності вини у спричиненні шкоди є обов'язком відповідача, вина заподіювача шкоди презюмується.

Таким чином, судова колегія вважає, що районний суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідачів матеріальної шкоди, заподіяної безпосередньо залиттям приміщення, оскільки відповідачами не доведено відсутність їх вини в цьому.

Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Що стосується інших позовних вимог, то рішення в цій частині не оскаржувалось, тому судовою колегією не переглядається.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Інші доводи, викладеніКордонським С.І. в апеляційнійскарзівисновків суду першоїінстанції не спростовують та не даютьпідстав для скасуваннячизміниухваленого у справірішення.

За таких обставинсудоваколегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 319, 218 ЦПК України, судова колегія, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий-суддя -

Судді -