Ухвала суду № 40751671, 24.09.2014, Апеляційний суд Херсонської області

24.09.2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/2583/2014 Головуючий в І інстанції Хоменко В.Г. Категорія Доповідач: Колісниченко А.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Колісниченка А.Г.,суддів:Капітан І.А., Радченка С.В., при секретарі:Грицак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 21.10.2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 21.10.2013 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що в частині позовних вимог ОСОБА_5 просила заборонити відповідачу, зокрема передавати в оренду, продавати, заставляти, дарувати, а також використовувати у спосіб відмінний від цільового призначення земельну ділянку, яка є прилеглою до належній їй на праві власності земельної ділянки. Щодо малих архітектурних форм та тимчасових споруд позивачка їх не згадувала. Прилегла земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту тому розпорядження цією земельною ділянкою входить до компетенції відповідача. Також судом неправильно застосовано норму ст. 386 ЦК України. Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги, що договір оренди земельної ділянки та договір про забезпечення належного утримання прилеглої території є зовсім різними за своєю правовою природою. У зв'язку з чим, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7, у судовому засіданні в режимі відеоконференції на задоволенні апеляційної скарги наполягав, з підстав зазначених у скарзі.

Інші учасники процесу до суду не з'явилися, про причини неявки не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали. За таких обставин, колегія суддів, вважає за можливе розглянути справу без їх участі на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, учасника процесу, який з'явився до суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільно- процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі державного акту на право власності ВЖ № 594697 від 23.10.2009 року, виданого Щасливцевською сільською радою Генічеського району Херсонської області, позивачці належить земельна ділянка площею 0, 16 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).

Відповідно до плану меж зазначеної земельної ділянки по точкам А та В ділянка межує із землями загального користування Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, передбачених під зелену зону розміром 33, 93 метри на 20 метрів (а.с. 6).

Статтею 20 ЗУ «Про благоустрій територій», організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про благоустрій територій», благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог правил благоустрою території населеного пункту, а також в установлених будівельних норм, державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка у 2013 році зверталась до Щасливцевської сільради Генічеського району з приводу можливого розміщення малої архітектурної форми на прилеглій земельній ділянці, однак відповідачем було повідомлено ОСОБА_5 про те, що дані питання перебувають у компетенції райдержадміністрації, а не сільради (а.с.10). Даний факт позивачкою не спростовано. Також у справі відсутні достатні докази планів відповідача щодо розміщення автостоянки на території, прилеглій до її земельної ділянки.

Таким чином, позивачкою не було надано суду достатніх доказів можливості порушення її прав з боку відповідача, а відтак підстав для застосування норми ч.2 ст.386 ЦК України не вбачається.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про благоустрій територій» власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки.

Згідно з ч.2 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що зобов'язання відповідача до укладення договору про забезпечення утримання території, прилеглої до її земельної ділянки всупереч волі останнього суперечить законодавству.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_5 та відмову у їх задоволенні.

Доводи апелянтки колегією перевірені до уваги не приймаються, як такі, що не спростовують висновків суду

Зважаючи на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, а відтак і для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 21.10.2013 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: