Постанова № 40736551, 01.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

01 вересня 2014 року № 826/6955/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі також - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 12.07.2013 №230 начальника ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо призначення та проведення документальної невиїзної позапланової перевірки правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013 №0000921701;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 05.12.2013 №3104-17;

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 05.12.2013 №17/17-01.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2014 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд.

У судове засідання, 12.08.2014, прибули представники сторін.

Позивач позов підтримує у повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує безпідставністю проведення перевірки позивача, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки позивач не отримувала будь-яких запитів про надання документів, копії наказу та письмового повідомлення про проведення перевірки, а також необґрунтованістю висновку відповідача про отримання та недекларування позивачем доходу у вигляді інвестиційного прибутку, оскільки згідно з операціями з купівлі-продажу цінних паперів позивач отримала інвестиційний збиток. Крім того, як зазначено у позовній заяві, відповідальним за нарахування, утримання та сплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб є податковий агент позивача - ТОВ "КУА "Капітал Груп", оскільки під час здійснення операцій з купівлі-продажу цінних паперів позивач скористалася його послугами, як торговця цінними паперами.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у поданих ним письмових запереченнях, в яких зазначено, про дотримання порядку проведення перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в тому числі, щодо направлення платнику податків до початку проведення перевірки копії наказу та повідомлення про її проведення, а також зазначено про правомірність оскаржуваних податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, з огляду на встановлений під час проведення перевірки факт отримання позивачем не задекларованого інвестиційного прибутку.

Оскільки сторонами подано заяви про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, суд на підставі частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що на підставі наказу від 12.07.2013 №230 та повідомлення від 12.07.2013 №44/13/26-58-17 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб платником податків ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за період з 01.01.2012 по 31.12.212, про що складено акт перевірки від 06.08.2013 №817/26-58-17-01-17-2764221103.

За наслідками зазначеної перевірки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013 №0000921701, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 275865,49 грн., в тому числі, 220556,39 грн. за основним платежем та 55309,10 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві винесено податкову вимогу від 05.12.2013 №3104-17 на суму 275865,49 грн. та рішення від 05.12.2013 №17/1701 про опис майна у податкову заставу.

Не погоджуючись із зазначеними податковим повідомленням-рішенням, податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, позивач оскаржила їх до Головного управління Міндоходів у місті Києві, а в подальшому, до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві від 05.03.2014 №469/В/26-15-10-09-25 скаргу позивача на оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без розгляду, скаргу на податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу залишено без задоволення, а податкову вимогу та рішення по опис майна у податкову заставу - без змін.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 15.04.2014 №2326/В/99-99-25-05-14 позивача повідомлено про відсутність підстав для перегляду та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 27.09.2013 №0000921701, залишено без задоволення податкову вимогу, рішення про опис майна у податкову заставу та рішення про результати розгляду первинних скарг, а повторну скаргу позивача без задоволення.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими частково, а адміністративний позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З 01.01.2011 відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1). Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (абзац перший підпункту 75.1.2 пункту 75.1). Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (абзац четвертий підпункту 75.1.2 пункту 75.1).

Згідно з пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (підпункт 78.1.1); платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом (підпункт 78.1.2).

З матеріалів справи убачається, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на адресу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) рекомендованим відправленням 0315110462680 з повідомленням про вручення направлено запит від 07.06.2013 №68/В/17.1-16 в якому зазначено про запрошення ОСОБА_1 до контролюючого органу для подання декларації про майновий стан і доходи та надання документального підтвердження щодо отримання доходів у значних розмірах без утримання податку на доходи фізичних осіб.

Вказане запрошення повернулось як не вручене з довідкою поштового відділення від 14.09.2013 про повернення поштового відправлення за закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до абзацу десятого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Враховуючи, що запит Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби від 07.06.2013 №68/В/17.1-16 направлявся на податкову адресу ОСОБА_1, що нею не заперечувалось, вказаний запит вважається врученим.

Таким чином, оскільки позивачем не було надано протягом 10 днів з моменту отримання запиту Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби від 07.06.2013 №68/В/17.1-16 запитуваної у ньому інформації та документів, виникла встановлена підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підстава для проведення документальної позапланової перевірки позивача.

Крім того, податкова декларація про майновий стан і доходи за 2012 рік була фактично подана позивачем 19.08.2013, про що свідчить відмітка контролюючого органу про прийняття на зазначеній податковій декларації, копія якої наявна у матеріалах справи, водночас, згідно з пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України платники податку на доходи фізичних осіб зобов'язані подати декларації до 1 травня року. Отже, також виникла підстава для проведення документальної позапланової перевірки позивача, встановлена підпунктом 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Згідно з абзацом першим пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Як убачається зі змісту наказу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 12.07.2013 №230 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" перевірку призначено на підставі підпунктів 78.1.1 та 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Зазначений наказ підписаний начальником Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність наказу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 12.07.2013 №230 "Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки", яким призначено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (абзац перший). Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (абзац другий).

Наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з довідкою поштового відділення від 20.08.2013 про неможливість його вручення в зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання підтверджується направлення за місцем проживання ОСОБА_1 копії наказу від 12.07.2013 №230 "Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки" та повідомлення від 12.07.2013 №44/13/26-58-17 про проведення перевірки.

Таким чином, відповідачем дотримано вимог Податкового кодексу України щодо призначення та проведення перевірки ОСОБА_1 за наслідками якої прийняті оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Як убачається з акта перевірки, від 06.08.2013 №817/26-58-17-01-17-2764221103, перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 отримала та не задекларувала дохід (інвестиційний прибуток) в сумі 1339625,00 грн., не надала до перевірки відповідних документів, підтверджуючих фактичне ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та не надала всіх наявних документів, пов'язаних з отриманням інвестиційного прибутку за 2012 рік (зокрема документів, підтверджуючих понесені витати), чим порушила вимоги підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пункту 138.1 статті 138, пункту 153.8 статті 158, статті 164, пункту 170.2 статті 170, пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України.

Зі місту акта перевірки убачається, що ОСОБА_1 перебувала у правових відносинах з ТОВ "Компанія з управління активами "Капітал Груп", яка на запити контролюючого органу від 31.05.2013 №13992/10/17.1-18 та від 31.05.2013 №14009/10/17.1-18 щодо надання інформації та документального підтвердження з питання нарахування та виплати інвестиційного доходу фізичній особі ОСОБА_1 листами від 18.06.2013. №185 та №186 підтвердила виплату інвестиційного доходу фізичній особі ОСОБА_1 у сумі 1339625,00 грн., а також надали копії документів, які на їх думку, підтверджують витрати на придбання інвестиційного активу та зазначили, що оскільки інвестиційного прибутку, що підлягає оподаткуванню в результаті проведеної операції з ОСОБА_1 не виникло, то податок з доходів фізичних осіб не утримувався. Як зазначено в акті перевірки, у той же час, фізичною особою ОСОБА_1 не надано жодних документів для підтвердження витрат на придбання інвестиційного активу та декларацію до ДПІ не подано.

Позивачем долучено до позовної заяви договір купівлі продажу цінних паперів від 18.07.2006 № К-33/12 згідно з яким ТОВ "КУА "Капітал Груп" (Продавець) зобов'язується передати у власність, а громадянка Росії ОСОБА_1 (Покупець) на умовах цього Договору зобов'язується прийняти та оплатити Лот облігацій номінальною вартістю 30,00 грн. у кількості 13718 шт., емітентом яких є ТОВ "Виробничий Вектор" (пункти 2.1. 2.2 Договору).

Власник лоту має право отримати квартиру у м. Києві площею 137,18 кв.м. (пункт 2.3 Договору).

На день укладення цього договору ціна однієї облігації становить 59,734791 грн., що еквівалентно 9,432000 євро за курсом 6,333205 грн. за один євро. Ціна лоту складає 819441,87 грн., що еквівалентно 129388,18 євро (пункти 3.1, 3.2 Договору).

Покупець зобов'язаний сплатити не менше 5% ціни лоту до 21.07.2006 включно Неоплачена частина в сумі 778469,77 грн. повинна бути сплачена до 01.01.2009 (пункти 4.3, 4.4 Договору).

Сплата ОСОБА_1 ціни лоту підтверджується квитанцією від 19.07.2006 №004-8 на суму 40972,10 грн. та платіжним дорученням від 27.12.2012 № 2712-1 на суму 1298654,87 грн. (з урахуванням індексації в зв'язку зі зміною курсу євро). Всього позивачем сплачено 1339626,97 грн.

Крім того, виконання договору купівлі продажу цінних паперів від 18.07.2006 № К-33/12 підтверджується наявним у матеріалах справи актом виконання зобов'язань від 27.12.2012.

Також, позивачем додано до позовної заяви договір купівлі-продажу цінних паперів від 27.12.2012 №БВ-7/4/ПО-256 згідно з яким громадянка Росії ОСОБА_1 (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ "КУА "Капітал Груп" (Покупець), а Покупець на умовах цього Договору зобов'язується прийняти та оплатити цінні папери (Лот) - облігації номінальною вартістю 30,00 грн. у кількості 13718 шт., емітентом яких є ТОВ "Виробничий Вектор" (пункти 2.1, 2.2 Договору).

На день укладення цього договору ціна однієї облігації становить 97,65 грн. Ціна лоту складає 1339625,00 грн. (пункти 3.1, 3.2 Договору).

Оплата ТОВ "КУА "Капітал Груп" лоту підтверджується платіжним дорученням від 27.12.2012 №2619 на суму 1339625,00 грн.

Крім того, виконання договору купівлі-продажу цінних паперів від 27.12.2012 №БВ-7/4/ПО-256 підтверджується наявним у матеріалах справи актом виконання зобов'язань від 28.12.2012.

Зазначені вище документи досліджувались також під час перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, про що зазначено в акті перевірки від 06.08.2013 №817/26-58-17-01-17-2764221103.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом (абзац перший). Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (абзац другий).

Підпунктом 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в чинній редакції на час здійснення позивачем операцій з цінними паперами) встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (абзац перший). Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року (абзац другий).

Згідно з абзацом п'ятим пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час здійснення позивачем операцій з цінними паперами) якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Враховуючи те, що наявними у матеріалах справи доказами, які також були досліджені під час перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, підтверджується виникнення від'ємного значення загального фінансового результату операцій позивача з інвестиційними активами протягом 2012 року у розмірі 1,97 грн., оскільки витрати на придбання цінних паперів склали 1339626,97 грн., водночас дохід від продажу становив 1339625,00 грн., безпідставним є висновок Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про отримання ОСОБА_1 доходу (інвестиційного прибутку) в сумі 1339625,00 грн.

При цьому, за висновком суду, не надання позивачем до перевірки відповідних документів, підтверджуючих фактичне ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та документів, пов'язаних з отриманням інвестиційного прибутку за 2012 рік (зокрема документів, підтверджуючих понесені витати), не може бути підставою для висновку про отримання нею інвестиційного прибутку за умови наявності під час проведення перевірки достатніх документів, які дозволяли здійснити розрахунок фінансового результату операцій позивача з інвестиційними активами протягом 2012 року, що убачається з акта перевірки.

Таким чином, з огляду на відсутність у позивача інвестиційного прибутку за 2012 рік у розмірі 1339625,00 грн. суд дійшов висновку про безпідставність нарахування йому відповідачем грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 275865,49 грн., відтак податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 27.09.2013 №0000921701, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 275865,49 грн., в тому числі, 220556,39 грн. за основним платежем та 55309,10 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З огляду на відсутність у позивача узгодженого грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, визначеного у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, яке судом визнано протиправним, а також з урахуванням зазначених норм Податкового кодексу України, податкова вимога від 05.12.2013 №3104-17 на суму 275865,49 грн. та рішення від 05.12.2013 №17/1701 про опис майна у податкову заставу, які прийняті на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слід також визнати протиправними та скасувати.

Щодо строку звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 27.09.2013 №0000921701 та податкову вимогу від 05.12.2013 №3104-17 в межах строку давності 1095 днів, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України. Крім того, позивачем дотримано встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення стосовно оскарження рішення відповідача про опис майна у податкову заставу та акта перевірки, оскільки позивач міг та повинен був дізнатись про порушене право після отримання зазначеного рішення 26.12.2013 та акта перевірки 17.02.2014, що підтверджується наявними у матеріалах справи адвокатським запитом від 05.02.2014 та листом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 11.02.2014 №1060/Ш/26-58-17-01-17 щодо розгляду адвокатського запиту, водночас до суду з даним позовом позивач звернувся 22.05.2014, про що свідчить відмітка канцелярії суду на позовній заяві про прийняття адміністративного позову.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 27.09.2013 №0000921701, податкової вимоги від 05.12.2013 №3104-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 05.12.2013 №17/17-01 є обґрунтованими, відтак в цій частині позов підлягає задоволенню, водночас в частині щодо визнання протиправним та скасування наказу від 12.07.2013 №230 позивачу слід відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн. за позов майнового характеру (квитанція від 21.05.2014 №0272110017) та 73,08 грн. за позов немайнового характеру (квитанція від 04.06.2014).

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні адміністративного позову в частині немайнових вимог, на його користь слід присудити понесені ним судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 487,20 грн. позов майнового характеру, оскільки у цій частині судом адміністративний позов задоволено.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 27.09.2013 №0000921701.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 05.12.2013 №3104-17.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про опис майна у податкову заставу від 05.12.2013 №17/17-01.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання Державною казначейською службою України (відповідним підрозділом Державної казначейською службою України).

Постанова набирає законної сили згідно зі статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна