Постанова № 40736550, 11.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

11 серпня 2014 року № 826/9914/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Закритого акціонерного товариства «Укрбудтрансгаз»

до

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності, визнання податкової декларації прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Укрбудтрансгаз» (далі – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про відмову у прийнятті податкової звітності від 06.06.2014 №10803/10/26-58-18-04-14;

- визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року Закритого акціонерного товариства «Укрбудтрансгаз» прийнятою Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2014 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи.

В судове засідання 05.08.2014 прибув представник позивача. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з’явився, заяв, клопотань до суду не подано.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що позивачем було подано до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року у відповідності до вимог податкового законодавства, про що свідчить опис вкладення у поштове відправлення та фіскальний чек, проте, відповідачем повідомлено позивача про відмову у прийнятті податкової звітності, у зв’язку з тим, що декларацію подано не в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких зазначив, що позивачем до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року не було надано на електронному (магнітному) носії реєстру виданих та отриманих податкових накладних, що є підставою відмови у прийнятті зазначеної декларації.

Оскільки відповідач не з’явився в судове засідання, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, судом відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено продовжити розгляд справи у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що позивачем – Закритим акціонерним товариством «Укрбудтрансгаз», подано поштовим відправленням до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року з відповідними додатками.

Згідно з відміткою Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про отримання податкової декларації за квітень 2014 року від 19.05.2014, вказану податкову декларацію прийнято відповідачем 02.06.2014 за №1400041269.

Листом Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 06.06.2014 №10803/10/26-58-18-04-14 позивача повідомлено про відмову у прийнятті податкової звітності, в зв’язку із зазначенням платником податків у податкової декларації за квітень 2014 року від 19.05.2014 недостовірного обов’язкового реквізиту, а саме: місце знаходження платника податків та в зв’язку з недолученням реєстру виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді до зазначеної декларації.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов’язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (абзац перший пункту 46.1). Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною (абзац третій пункту 46.1). Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац перший пункту 46.5).

На час подання Закритим акціонерним товариством «Укрбудтрансгаз» до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року форма податкової декларації, порядок її заповнення та подання визначались наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 №678, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 за №2094/24626 (далі – Наказ №678).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Наказу №678, подання копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді передбачено пунктом 201.15 статті 201 розділу V Кодексу.

Відповідно до частини другої пункту 201.15 статті 201 Податкового кодексу України, платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Як убачається з матеріалів справи позивачем подано до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року з відповідними додатками, а саме: розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) від 02.06.2014 №140004126, реєстр виданих та отриманих податкових накладних в паперовому вигляді від 02.06.2014, заява, лист та диск, що підтверджується описом вкладення в поштове відправлення від 30.05.2014 та фіскальним чеком від 30.05.2014 №0104.

Судом досліджено доданий до податкової декларації за квітень 2014 року від 19.05.2014 диск, встановлено, що на електронному (магнітному) носії містяться реєстри виданих та отриманих податкових накладних із відповідними даними у скомпільованому для програмного зчитування вигляді.

Згідно з пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити, зокрема, як місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

В розумінні статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України встановлено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У рядку 06 «Податкова адреса» вказаної податкової декларації позивачем зазначено адресу: вул. Суздальська, 13, м. Київ, 03061.

Судом встановлено, місцезнаходженням Закритого акціонерного товариства «Укрбудтрансгаз», відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є: 03061, м. Київ, вулиця Суздальська, будинок 13.

Таким чином, наведеними вище доказами підтверджується, що Закритим акціонерним товариством «Укрбудтрансгаз» подано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року та всі необхідні додатки до неї, зазначено достовірні відомості щодо свого місцезнаходження у рядку 06 «Податкова адреса», вказана декларація відповідає формі, порядку її заповнення та подання встановлені Наказом №678 та містить усі передбачені зазначеним наказом та пунктами 48.3 та 48.4 статті 48, пунктом 201.15 статті 201 Податкового кодексу України дані та додатки.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Водночас пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідачем надано копію листа Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 06.06.2014 №10803/10/26-58-18-04-14, яким позивача повідомлено про відмову у прийнятті податкової звітності, а саме декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року в зв’язку із зазначенням платником податків у вказаній податковій декларації недостовірних реквізитів та не поданням реєстру виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем заповнено податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року з дотриманням форми, порядку її заповнення та подання, а також вказано достовірні відомості щодо місцезнаходження та подано, усі додатки, в тому числі й реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.

Тому, за висновком суду, відповідачем протиправно відмовлено у прийнятті податкової декларації Закритого акціонерного товариства «Укрбудтрансгаз» з податку на додану вартість за квітень 2014 року, мотивуючи таку відмову зазначенням позивачем у вказаній податковій декларації недостовірних відомостей щодо місцезнаходження та не поданням реєстру виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді.

Пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Таким чином, оскільки судом визнано протиправною відмову відповідача у прийнятті вказаної декларації позивача, податкова декларація Закритого акціонерного товариства «Укрбудтрансгаз» з податку на додану вартість за квітень 2014 року вважається прийнятою в день її подання позивачем, тобто 02.06.2014.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його інформаційному листі від 15.06.2012 №1503/12/13-12, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати). Вимоги про зобов’язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. Суди повинні розглянути питання щодо протиправності відмови у прийнятті податкової декларації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такої відмови.

Згідно з абзацом десятим частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що наведені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, з урахуванням правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його інформаційному листі від 15.06.2012 №1503/12/13-12, до вимог статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, слід визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за квітень 2014 року від 19.05.2014 та вважати вказану податкову декларацію такою, що подана позивачем у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві – 02.06.2014. Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 150,00 грн. (квитанція від 09.07.2014 №9402).

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з частиною першою названої статті судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати – 1218,00 грн., визначеною згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» станом на 01.01.2014, судовий збір за подання даного адміністративного позову повинен становити 73,08 грн.

Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору відповідно до встановленого розміру у сумі 73,08 грн. Щодо переплати судового збору у розмірі 76,92 грн., то це питання слід вирішувати у окремому порядку, водночас позивач не звертався до суду з заявою про повернення йому надміру сплаченого судового збору.

В письмових запереченнях відповідача проти позову, до яких було долучено, в тому числі, оригінал податкової декларації Закритого акціонерного товариства «Укрбудтрансгаз» з податку на додану вартість за квітень 2014 року з відповідними додатками та диск, відповідач також просив повернути оригінали поданих документів та диск.

Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України речові докази повертаються судом після їх дослідження за клопотанням осіб, які їх надали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. В інших випадках речові докази повертаються після набрання рішенням суду законної сили за клопотанням осіб, яким належать ці докази.

За висновком суду, повернення відповідачу оригіналу податкової декларації Закритого акціонерного товариства «Укрбудтрансгаз» з податку на додану вартість за квітень 2014 року з відповідними додатками та диску неможливе без шкоди для розгляду справи, оскільки під час судового розгляду справи представник відповідача заперечував проти наявності на наданому диску в електронному вигляді реєстрів виданих та отриманих податкових накладних. Відтак, зазначені докази будуть повернуті відповідачу після набрання рішенням суду у даній адміністративній справі законної сили у випадку надходження від відповідача відповідного клопотання.

На підставі вищевикладеного та керуючись, статтями 17, 86, 87, 94, 128, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийняти податкову декларацію від 19.05.2014.

Вважати податкову декларацію Закритого акціонерного товариства «Укрбудтрансгаз» (ідентифікаційний код 24937036) з податку на додану вартість за квітень 2014 року від 19.05.2014 такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві – 02.06.2014.

Присудити на користь Закритого акціонерного товариства «Укрбудтрансгаз» (ідентифікаційний код 24937036) понесені ним судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят тири гривні 08 коп.) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна