Постанова № 40736500, 01.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

01 вересня 2014 року № 826/5693/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доГоловного управління юстиції у місті Києві, Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Заіко Ірини Володимирівни, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3проскасування рішень,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у місті Києві (далі також - відповідач 1), Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Заіко Ірини Володимирівни (далі також - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_3, в якому просила скасувати рішення державного реєстратора Головного управління юстиції у місті Києві про державну реєстрацію прав ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна - житлову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, нежилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3, літера "А", нежилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3, літера "Б".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2013 в адміністративній справі №826/5693/13-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у місті Києві, Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Заіко Ірини Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_3, про скасування рішень, задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2013 в адміністративній справі №826/5693/13-а та прийнято нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні її адміністративного позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2014 вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції Вищий адміністративний суд України виходив з того, що суд першої інстанції не дослідив причин повторного звернення ОСОБА_1 04.04.2013 до державного реєстратора із заявами про державну реєстрацію спірного нерухомого майна, оскільки позивачу було відомо, що станом на 01.01.2013 право власності на вказане нерухоме майно було зареєстроване за нею. Також судом першої інстанції не досліджено: чи було зареєстроване спірне майно за ТОВ "Рікона"; на підставі чого були видані накази Головного управління житлового забезпечення, відповідно до яких видані свідоцтва про право власності на спірне майно ОСОБА_1; з яких причин державний реєстратор під час проведення 15.03.2013 державної реєстрації прав на спірне нерухоме майно за ОСОБА_3 не виявив, що вказане нерухоме майно вже зареєстроване за ОСОБА_1 Як зазначив у своїй ухвалі Вищий адміністративний суд України, від встановлення вказаних обставин та їх дослідження в судовому засіданні залежить правильність вирішення справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2014 справу прийнято до провадження та призначено судовий розгляд.

У судове засідання, 13.08.2014, прибули представник позивача та представник третьої особи. Відповідачі 1 та 2 у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлялись належним чином.

Представник позивача позов підтримав. Позовні вимоги вмотивовує протиправністю оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав ОСОБА_3 на об'єкти нерухомого майна - житлову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, нежилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3, літера "А", нежилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3, літера "Б", оскільки вказане майно належить на праві приватної власності позивачу, що підтверджується відповідними правовстановлюючими документами.

Третя особа проти позову заперечила, зазначивши про незаконність дій щодо державної реєстрації права власності на спірні об'єкти за ОСОБА_1, що підтверджується відповідним судовим рішенням, яке набрало законної сили.

В зв'язку з неявкою у судове засідання належним чином повідомлених відповідачів, на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом продовжено розгляд справи на підставі наявних у ній доказів в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності від 07.12.2012 серії САЕ №848918, виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу від 05.12.2012 №1881-С/КП, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується також проведеною державною реєстрацією права власності Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" згідно з витягом про державну реєстрацію прав 26.12.2012 №37001157.

Згідно з свідоцтвом про право власності від 15.11.2012 серії САЕ №777044, виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу від 15.11.2012 №1006-В, ОСОБА_1 є власником нежитлового будинку - офісу за адресою: АДРЕСА_3 (літера Б), що підтверджується також проведеною державною реєстрацією права власності Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" згідно з витягом від 30.11.2012 №36488535.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 15.11.2012 серії САЕ №777045, виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі наказу від 15.11.2012 №1006-В, ОСОБА_1 є власником нежитлового будинку - офісу за адресою: АДРЕСА_3 (літера А), що підтверджується також проведеною державною реєстрацією права власності Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" згідно з витягом від 30.11.2012 №36488669.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.04.2013, прийнятою нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, відмовлено ОСОБА_5, який діє від імені та в інтересах гр. ОСОБА_1, у посвідченні договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, нежилого будинку - офісу, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, літера "Б", та нежилого будинку - офісу, який розташований за адресою: АДРЕСА_3, літера "А", оскільки в процесі перевірки вказаного нерухомого майна за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що право власності на зазначене майно зареєстроване в Реєстрі за гр. ОСОБА_3

Рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Заіко І.В. від 15.03.2013 №916067, №914395 та №915338 проведено державну реєстрацію права власності, відповідно, на нежилий будинок (літера А), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, нежилий будинок (літера Б), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, та квартиру АДРЕСА_1, за ОСОБА_3

Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Канівець Л.М. від 04.04.2013 №1400698, №1401051 ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на нежилий будинок (літера А), який розташований за адресою: АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_1, оскільки заявлене право вже зареєстровано.

Проаналізувавши матеріали справи, взявши до уваги висновки і мотиви, з яких скасовані попередні рішення у даній справі, викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.06.2014, якою цю адміністративну справу направлено на новий розгляд, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 №1952-IV (з наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції Закону України від 11.02.2010 №1878-VI) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав (частина перша). Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень (частина друга). Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина третя). Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень (частина четверта).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції Закону України від 11.02.2010 №1878-VI) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Частиною першою статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції Закону України від 11.02.2010 №1878-VI) встановлено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

На час прийняття оскаржуваних рішень процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав встановлювались "Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703 (далі - Порядок №703).

Відповідно до пункту 7 Порядку №703 для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заява про державну реєстрацію подається щодо кожного об'єкта нерухомого майна окремо (абзаци перший другий).

Згідно з абзацом першим пункту 10 Порядку №703 заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Пунктом 12 Порядку №703 встановлено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до пункту 16 Порядку №703 за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Як уже зазначалось, рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Заіко І.В. від 15.03.2013 №916067, №914395 та №915338 було проведено державну реєстрацію права власності, відповідно, на нежилий будинок (літера А), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, нежилий будинок (літера Б), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, та квартиру АДРЕСА_1, за ОСОБА_3

Водночас, відповідно до свідоцтв про право власності від 07.12.2012 серії САЕ №848918, від 15.11.2012 серії САЕ №777044 та від 15.11.2012 серії САЕ №777045 власником квартири АДРЕСА_1, нежитлового будинку - офісу за адресою: АДРЕСА_3 (літера Б), та нежитлового будинку - офісу за адресою: АДРЕСА_3 (літера А) є ОСОБА_1

На вимогу суду Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві надано копії облікових справ на об'єкти нерухомого майна: нежилий будинок (літера А), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, нежилий будинок (літера Б), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, та квартиру АДРЕСА_1.

Із облікової справи №2225168000 на нежилий будинок (літера А), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, убачається, що ОСОБА_7 було подано заяву про реєстрацію права власності на вказаний об'єкту нерухомості за ОСОБА_3 До заяви долучено, зокрема, копію свідоцтва про право власності від 28.10.2002 серії НП №010005618 відповідно до якого нежиле приміщення - офіс, який розташований в АДРЕСА_3, літера А, належить на праві колективної власності ТОВ "Рікона", ідентифікаційний код 31975177, копію протоколу №27/09 загальних зборів учасників ТОВ "Рікона" від 27.09.2012 №27/09 відповідно до якого вирішено припинити ТОВ "Рікона", рішення ліквідаційної комісії від 03.01.2013 №1 про передачу засновнику ТОВ "Рікона" ОСОБА_3 майна, зокрема, нежилого будинку (літера А), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, нежилого будинку (літера Б), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, квартири АДРЕСА_1, акт прийому-передачі від 03.01.2013 №1 про передачу від ТОВ "Рікона" ОСОБА_3 приміщень, в тому числі, нежилого будинку (літера А), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, нежилого будинку (літера Б), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, квартири АДРЕСА_1. Також вказана облікова справа містить інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з якої убачається, що державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності ОСОБА_3 заявлено вперше.

Облікова справа №22209480000 на нежилий будинок (літера Б), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, також містить заяву ОСОБА_7 про реєстрацію права власності на вказаний об'єкт нерухомості за ОСОБА_3, копію свідоцтва про право власності від 28.10.2002 серії НБ №010005619 відповідно до якого нежиле приміщення - офіс, який розташований в АДРЕСА_3, літера Б, належить на праві колективної власності ТОВ "Рікона", ідентифікаційний код 31975177, копію протоколу №27/09 загальних зборів учасників ТОВ "Рікона" від 27.09.2012 №27/09, акт прийому-передачі від 03.01.2013 №1 про передачу від ТОВ "Рікона" ОСОБА_3 приміщень, в тому числі, нежилого будинку (літера А), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, нежилого будинку (літера Б), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, квартири АДРЕСА_1, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно з якою також убачається, що державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності ОСОБА_3 заявлено вперше.

Водночас, облікова справа №2234080000 на квартиру АДРЕСА_1 стосується реєстрації права власності щодо зазначеного об'єкта нерухомості на ОСОБА_8, який набув відповідне право згідно з рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12.11.2013 в справі №761/24307/13-ц, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_3

Пунктом 92 Порядку №703 встановлено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої державну реєстрацію прав у Державному реєстрі прав заявлено вперше, державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення записів про обтяження речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності або іншого речового права на таке майно.

Відповідно до пункту 93 Порядку №703 державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про: 1) державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно; 2) обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек; 3) обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; 4) обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст.

Оскільки судом встановлено, що державну реєстрацію прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності ОСОБА_3 на нежилий будинок (літера А), який розташований за адресою: АДРЕСА_3 та на нежилий будинок (літера Б), який розташований за адресою: АДРЕСА_3 було заявлено вперше, державний реєстратор зобов'язаний був встановити наявність записів про державну реєстрацію прав на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Проте, як убачається з облікових справ №2225168000 та №22209480000, вказані справи не містять будь-якої інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно чи доказів звернення державного реєстратора до вказаного реєстру з метою встановлення наявності зареєстрованого права власності на спірні об'єкти. Стосовно порядку реєстрації права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, надані Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві облікові справи таких відомостей взагалі не містять.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що саме через недотримання державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Заіко І.В. порядку розгляду заяв ОСОБА_3 про державну реєстрацію права власності на нежилий будинок (літера А), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, нежилий будинок (літера Б), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, та квартиру АДРЕСА_1, не було виявлено, що вказане нерухоме майно вже зареєстроване за ОСОБА_1

Отже, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна - житлову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, нежилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3, літера "А", нежилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3, літера "Б", державний реєстратор Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Заіко І.В. діяла не у спосіб, передбачений пунктом 1 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (в редакції Закону України від 11.02.2010 №1878-VI), оскільки не встановила відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, оскільки не було враховано, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно наявні записи про зареєстроване право власності ОСОБА_1 на спірні об'єкти, що підтверджується відповідною інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно, яка наявна у матеріалах справи (т. І с. 44, 59).

Відтак, з урахуванням вищевикладених обставин, спірні рішення підлягають скасуванню.

Частиною п'ятою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Враховуючи вимоги Вищого адміністративного суду України, викладені в його ухвалі від 18.06.2014, якою дану адміністративну справу направлено на новий розгляд, судом було витребувано у сторін, в тому числі, письмові пояснення та наявні докази на підтвердження причин повторного звернення ОСОБА_1 04.04.2013 до державного реєстратора із заявами про державну реєстрацію на об'єкти нерухомого майна - житлову квартиру АДРЕСА_1, нежилий будинок АДРЕСА_3, а також письмові пояснення та наявні докази на підтвердження підстав видання наказів Головного управління житлового забезпечення, відповідно до яких видані свідоцтва про право власності на майно ОСОБА_1 (житлова квартира АДРЕСА_1, нежилий будинок АДРЕСА_3, нежилий будинок АДРЕСА_3).

Представником позивача надано письмові пояснення в яких зазначено, що наприкінці березня 2013 року сином ОСОБА_1 ОСОБА_9 неофіційно було отримано інформацію про проведення одним із державних реєстраторів Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві перереєстрації належного ОСОБА_1 нерухомого майна на іншу особу. З метою отримання підтвердження факту перереєстрації, а також з урахуванням того, що об'єкти права власності позивача були зареєстровані не у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який розпочав свою роботу 01.01.2013, а у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, представниками позивача прийнято рішення про звернення до реєстраційної служби із заявою про проведення державної реєстрації прав позивача в новому реєстрі. Проте жодних документів позивачу не було повернуто, в зв'язку з чим неможливо надати докази повторного звернення представника позивача до реєстраційної служби.

Також під час судового розгляду представник позивача пояснив, що до квітня 2011 року власником зазначених об'єктів нерухомості було ТОВ "Рікона", учасником якого була, в тому числі, і позивач із часткою 93,66%. У квітні 2011 року ОСОБА_1 шляхом подання нотаріально посвідченої заяви повідомила ТОВ "Рікона" про свій вихід з товариства. Рішенням зборів учасників ТОВ "Рікона", оформленого протоколом від 18.04.2011 №1 прийнято вихід позивача із товариства та вирішено передати їй частину майна товариства, пропорційну внеску до статутного капіталу, до якого ввійшло, в тому числі, нежилий будинок (літера А), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, нежилий будинок (літера Б), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, та квартира АДРЕСА_1. В подальшому, групою невстановлених слідством осіб були підроблені підписи ОСОБА_1 та її рідного брата ОСОБА_10 на установчих документах і договорах купівлі-продажу часток у статутних капіталах ТОВ "Рікона", ТОВ "Азарія", ТОВ "Карата", якими володіла ОСОБА_1 до виходу з цих товариств, та корпоративні права на ці частки були переведені на інших осіб. За фактом підробки документів від імені ОСОБА_1 та використання їх при переоформленні права власності на корпоративні права в травні 2012 року прокуратурою м. Кіровоград було порушено кримінальне провадження №12013120050000080, яке перебуває на даний час у провадженні слідчого управління УМВС України в Кіровоградській області.

В свою чергу, представник третьої особи ОСОБА_3 пояснив, що з матеріалів кримінального провадження №12013120050000080 йому стало відомо про те, що правовстановлюючим документом для реєстрації права власності майна ТОВ "Рікона" на ОСОБА_1 є протокол загальних зборів про її вихід зі складу учасників ТОВ "Рікона" з отриманням частки майна товариства в натурі., згідно з нотаріальною заявою ОСОБА_1 від 12.04.2011. Разом з тим, в подальшому заява ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників ТОВ "Рікона" була нею ж скасована, а вихід зі складу учасників не був зареєстрований в установленому порядку.

Таким чином, з наданих представником позивача та представником третьої особи пояснень убачається спір про право власності на нерухоме майно, а саме: на нежилий будинок (літера А), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, нежилий будинок (літера Б), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, та квартиру АДРЕСА_1.

Тому, обставини щодо підстав, порядку та правомірності набуття права власності на вказані об'єкти нерухомості як ОСОБА_1 так і ОСОБА_3 підлягають встановленню під час розгляду спору про визнання права власності на спірне майно, що відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України належить розглядати у порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги допущені відповідачем 2 порушення під час прийняття оскаржуваних рішень, які є достатньою підставою для їх скасування, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 34,41 грн. (квитанція від 17.04.2013 №2175). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 34,41 грн.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Скасувати рішення державного реєстратора Головного управління юстиції у місті Києві від 15.03.2013 №916067, №914395 та №915338 про державну реєстрацію прав ОСОБА_3 на об'єкти нерухомого майна - нежилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3, літера "А", нежилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3, літера "Б", житлову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Присудити на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 34,41 грн. (тридцять чотири грн. 41 коп.) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання Державною казначейською службою України (відповідним підрозділом Державної казначейською службою України).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна