Ухвала суду № 40729477, 30.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/4288/14-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О. В.Провадження № 22-ц/780/5517/14 Доповідач у 2 інстанції ПоліщукКатегорія 58 30.09.2014

УХВАЛА

Іменем України

30 вересня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Поліщука М.А.

суддів: Ігнатченко Н.В., Малорода О.І.

при секретарі: Петленко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, приватне підприємство «Нива-В.Ш.», третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів, визнання недійсним акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки,-

В С Т А Н О В И Л А :

14 липня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом про визнання недійсними прилюдних торгів від 20.06.2014 року, визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів, визнання недійсним акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, а саме: вбудовано-прибудованих офісних приміщень площею 461,0 кв.м. розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

17 липня 2014 року ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на офісне приміщення вбудовано-прибудованого багатоповерхового будинку загальною площею 461,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 до розгляду даної цивільної справи по суті.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2014 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт у вигляді заборони відчуження на офісне приміщення вбудовано-прибудованого багатоповерхового будинку загальною площею 461,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати та постановити нову про відмову у забезпечені позову, посилаючись на її незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В доводах скарги зазначив, що позивачем жодним чином не доведено суду наявність підстав для забезпечення позову, суд не мотивував свою ухвалу на якій підставі було задоволено заяву позивача, вид забезпечення позову не передбачено законом, застосоване забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Постановлюючи ухвалу про забезпечення позову, суд виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими, такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1,3ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст.152 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Відповідно до роз'яснень, наданих в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із позовної заяви предметом позовних вимог є визнання недійсними: прилюдних торгів, протоколу про проведення прилюдних торгів, визнання недійсним акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, а саме: вбудовано-прибудованих офісних приміщень площею 461,0 кв.м. розташованих за адресою: АДРЕСА_1 за початковою ціною 1 515 695гривень.

16 липня 2014 року відкрито провадження у даній справі.

В обґрунтування забезпечення позову ОСОБА_2 посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 до закінчення розгляду справу може реалізувати шляхом продажу вказане спірне майно, придбане ним в порядку, передбаченому ч.1 ст.49 Закону України «Про іпотеку».

Вказане посилання позивача обґрунтовано визнано судом як правовою підставою для забезпечення позову.

Вбачається, що дійсно між сторонами є спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, оскільки договором іпотеки від 15.07.2009 року ринкова вартість нерухомого майна станом на 30.06.2009 року становила 3 322 026,00 гривень.

Ухвала постановлена з додержанням вимог закону і передбачених законом підстав для її скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги на те, що вид забезпечення позову - накладення арешту у вигляді заборони відчуження майна не передбачений статтею 152 ЦПК Укпраїни є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст.152 ЦПК України позов може забезпечуватись накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві або забороною вчиняти певні дії. Обраний судом вид забезпечення позову не суперечить вимогам ст.152 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали, порушення судом норм матеріального та процесуального права не заслуговують на увагу і не впливають на законність постановленої ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: