Ухвала суду № 40729475, 30.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/205/14-ц Головуючий у І інстанції Чірков Г. ЄПровадження № 22-ц/780/5223/14 Доповідач у 2 інстанції ПоліщукКатегорія 42 30.09.2014

УХВАЛА

Іменем України

30 вересня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Поліщука М.А.

суддів: Ігнатченко Н.В., Малорода О.І.

при секретарі Петленко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 03 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_4 в тому числі в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, треті особи: Комунальне підприємство житлового та комунального господарства Вишгородської міської ради та Служба у справах дітей Вишгородської районної державної адміністрації в Київській області про виселення, визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, вселення та зобов'язання усунути перешкоди в користуванні спільним майном,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з вказаним позовом, в якому просили у відповідності до вимог ст.71 ЖК України визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 29.08.2003 року ОСОБА_4 зі своїм сином ОСОБА_7 був вселений у спірну квартиру. Однак після вселення ОСОБА_4, встановивши замок в одну із кімнат, закрив її на ключ і до цього часу в квартирі не з'являється. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не проживають у вказаній квартирі більше трьох років, в квартирі відсутні особисті речі сина ОСОБА_7.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись до суду із зустрічним позовом в якому просили виселити ОСОБА_6 з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, визнати ОСОБА_1 втратившим право користування вищевказаною квартирою, вселити в спірну квартиру ОСОБА_3 та зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні спірною квартирою, а саме: зобов'язати прибрати з приміщення кухні спальне місце (диван) та забезпечити вільний доступ до плити, до кухонного столу та тумби з посудом.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що рішенням Вишгородського районного суд Київської області від 08.12.2011 року ОСОБА_4 та його неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були вселені у спірну квартиру, проте ОСОБА_2 став перешкоджати їх нормальному проживанню в квартирі, а саме: повністю зайняв площу спільної кухні, встановивши в ній спальне місце для своєї дочки. Саме з цієї причини ОСОБА_8 не може вільно розміститись в квартирі та користуватись кухнею.

Також посилаються на те, що ОСОБА_1 в спірній квартирі не проживає без поважних причин більше шести місяців, його особистих речей в квартирі не має, ніяких витрат по утриманню житла та оплаті комунальних платежів він не несе, а ОСОБА_6 проживає у квартирі без правових підстав. Також зазначали, що ОСОБА_6, яка постійно проживає в спірній квартирі, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 створює неможливі умови для спільного проживання, навмисно перешкоджає їм нормально користуватись квартирою.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 03 липня 2014 року у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду змінити та задовольнити первісний позов в повному обсязі, в іншій частині про відмову в задоволенні зустрічного позову рішення залишити без змін, посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги із наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність ОСОБА_3 за місцем проживання, підтверджена актами обстеження матеріально-побутових умов, обумовлена поважними причинами, пов'язаними з неможливістю спільного сумісного проживання з іншими членами родини, багаторічним конфліктом у родині, перешкодами, що мають місце з боку останніх, неможливістю забезпечення сумісного проживання, задоволення природних потреб людини, що в свою чергу виникає через об'єктивну неможливість проживання шести осіб різної статі з різних сімей на 29.1 кв.м. житлової площі.

Судом також зазначено, що ОСОБА_3 з поважної причини не проживає у квартирі, так як навчається у Катюжанському ВПУ. Відсутність у квартирі тих чи інших членів сім'ї наймача в умовах, що склалися навколо спірного житла не є добровільною, а вимушеною та має триваючий характер.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_2 загальною площею 51,10 кв.м., житловою площею 29,10 кв.м., складається з двох кімнат: залу - площею 18,4 кв.м., спальні - площею 10,7 в.м., кухні - площею 8,2 кв.м., ванни - площею 2 кв.м. та туалету - площею 1,1 кв.м.

Квартира не приватизавана. Наймачем є ОСОБА_1, 1946 року народження.

В квартирі крім ОСОБА_1 зареєстровані та мають право проживати: два його сина ОСОБА_4, 1966 року народження та ОСОБА_2, 1973 року народження, онук ОСОБА_3, 1994 року народження та дві онуки ОСОБА_9, 1997 року народження та ОСОБА_5, 2009 року народження.

Між сторонами склався порядок користування квартирою.

В кімнаті площею 18,4 кв.метрів проживають наймач квартири ОСОБА_1, його молодший син - ОСОБА_2 із своєю донькою - ОСОБА_9 1997 року народження.

Встановлено також, що в приміщенні кухні обладнано спальне місце для проживання ОСОБА_9.

В кімнаті площею10,7 в.метрів періодично проживає інший син наймача квартири - ОСОБА_4, якого разом із його дітьми: сином ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_7 та донькою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8 вселено в квартиру згідно рішення Вишгородського районного суд Київської області від 08.12.2011 року.

В цій кімнаті знаходяться речі та предмети домашнього вжитку ОСОБА_4 Останній систематично сплачує комунальні платежі, що підтверджується копіями квитанцій.

Вказаний порядок користування квартирою встановлено рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 29.08.2003 року.

Також встановлено, що спір та конфліктні відносини стосовно сумісного проживання в квартирі між сторонами виникли в 2002 році і до цих пір не припинились, що підтверджується рішеннями Вишгородського районного суду Київської області від 15.08.2007 року, від 08.12.2011 року, від 26.12.2012 року, висновками і постановами Вишгородського РВ ГУ МВС від 17.05.2004 року, 06.04.2011 року, 18.05.2012 року та 26.11.2013 року.

ОСОБА_4 разом з сином ОСОБА_3 згідно рішень Вишгородського районного суду Київської області в 2002, 2003 та 2011роках були вселені до спірного житла, оскільки інші члени родини чинили в цьому перешкоди.

Тобто право на проживання у спірній квартирі мають шість осіб, що зареєстровані в ній. Всі мешканці різної статі та з різних сімей. Житлова площа квартири складає 29,1 кв.м. і на кожного із шести проживаючих становить 4,85 кв.м.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_3 з поважної причини не користується квартирою, оскільки він з 1.09.2013 року навчається в державному навчальному закладі «Катюжанське ВПУ» на денній формі навчання. (а.с.101). Також судом вірно враховано що відсутність ОСОБА_3 за місцем проживання обумовлена також поважними причинами, пов'язаними з неможливістю спільного проживання з іншими членами родини з 6 (шести) осіб різної статі на 29, 1 кв. метрів житлової площі.

Позивачами за первісним позовом відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України не доведено наявність правових підстав для задоволення позову.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги того, що в користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходиться окрема кімната, якою вони не користуються, підлягають відхиленню, оскільки як вбачається із акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 10 квітня 2014 року в кімнаті де проживає ОСОБА_4 та його діти, знаходиться їхні особисті речі (а.с.28).

Крім цього, суд виходив із того, що ОСОБА_3 з поважної причини не користується квартирою, а тому відповідно до ст.ст.71,72 ЖК України він не може бути визнаний особою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Інші доводи апеляційної скарги на незаконність, необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права є необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 03 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: