Рішення № 40715319, 01.10.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9947/13-ц

Провадження № 22-ц/779/2007/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Мелінишин Г.П., Шалаути Г.І.

секретаря Капущак С.В.

з участю: апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 19 червня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року банк звернувся в суд із зазначеним позовом, просив стягнути з відповідача розмір заборгованості за кредитним договором №BLЖГ00011806 від 08.02.2011 року в сумі 10549грн та понесених судових витрат.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду 19 червня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором №BLЖГ00011806 від 08.02.2011 року в сумі 10549грн та 229,40грн. судового збору.

На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що оскільки проводився заочний судовий розгляд, вона не мала змоги подати заяву щодо зменшення розміру неустойки. Так, згідно ч. 3 ст. 551 ЦПК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вважає такими істотними обставинами те, що в неї погіршився матеріальний стан у зв'язку із хворобою її мами, яка дуже часто лікувалася в стаціонарних умовах, а всі витрати, пов'язані з її лікуванням несла вона. В зв'язку із хворобою матері, вона змушена була оформляти відпустку без збереження заробітної плати, що також вплинуло на її матеріальний стан. Крім цього у 2011 році дуже тяжко захворіла її свекруха, яка отримала три інсульти та 28.09.2012 року померла.

Посилаючись на те, що судом неповністю досліджено обставини справи, просила зменшити розмір штрафу до суми 230,41грн.

В судовому засіданні апелянт доводи апеляційної скарги підтримала з мотивів поданих у апеляційній скарзі, просила про їх задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, думку апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2011 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір на суму 6000 грн. з кінцевим строком погашення до 08.02.2014 року, зі сплатою за користування 20% річних. Також між банком та позичальником затверджено графік повернення кредиту, сплати відсотків.

Відповідач зобов'язалася прийняти, належним чином використати та повернути кредитні кошти і сплатити позивачу відповідну платню за користування кредитами. За порушення умов договору передбачена відповідальність позичальника.

Із змісту кредитного договору вбачається, що сторони погодили всі істотні його умови, як це передбачено ст. 207 ЦК України і це узгоджується з вимогами ч.1 ст.638 ЦК України.

Згідно поданого банком розрахунку, станом на 07.05.2013 року, заборгованість відповідача становить 10549 грн, а саме:4809,03грн. - заборгованість по сплаті кредиту; 639,53грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 799,89грн. - комісія за розрахункове обслуговування; 4300,55грн. - штраф.

Вищевказані обставини підтверджуються документальними доказами, що є в матеріалах справи та не заперечуються сторонами.

Ухвалюючи рішення про задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спір між сторонами виник з приводу усунення порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення достроково заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 526,1049,1050,1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановленому договором, а також проценти та неустойку.

Встановлено, що відповідач допустила істотні порушення виконання умов кредитного договору, зокрема в частині розміру та строків погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У зв'язку з тривалим терміном невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, банком було реалізовано право на дострокове повернення кредиту та подано позов до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 10549грн.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до п. 27 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Встановлено, що судом проводився заочний розгляд. Доказів того, що відповідач належним чином повідомлялася про розгляд справи на 19.06.2014 року в матеріалах справи немає, а відтак не змогла подати заяву про зменшення неустойки. Крім того, подаючи заяву про перегляд заочного рішення, ОСОБА_2 вказувала на поважність неявки до суду через хворобу матері, а також подала клопотання про зменшення розміру неустойки ( а.с.81).

У відповідності до вимог ч.3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

В апеляційній скарзі та в судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_2 просила зменшити розмір штрафу до 230грн. 41коп. посилаючись на те, що в неї погіршився матеріальний стан у зв'язку із хворобою її мами, яка дуже часто лікувалася в стаціонарних умовах, а всі витрати, пов'язані з її лікуванням несла вона. В зв'язку із хворобою матері, вона змушена була оформляти відпустку без збереження заробітної плати, що також вплинуло на її матеріальний стан. Крім цього у 2011 році дуже тяжко захворіла її свекруха, яка отримала три інсульти та 28.09.2012 року померла. Дані обставини підтверджуються письмовими доказами, зокрема: копією заяви ОСОБА_2 та копією наказу про надання відбустки без збереження заробітної плати, випискою з медичної карти та з історії хвороби, копією свідоцтва про смерть (а.с.107-113). Крім того, апелянт подала клопотання про зменшення суми штрафу, оскільки у неї погіршився стан здоров'я і вона потребує дострокового лікування та, як доказ долучила до матеріалів справи копії виписок з історії хвороби.

Враховуючи вищенаведені істотні обставини справи, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір штрафу, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 до 300 грн., а решту заборгованості слід стягнути відповідно до поданого банком розрахунку заборгованості.

Крім того, суд першої інстанції не навів у мотивувальній частині розрахунки, а вказав тільки загальну суму заборгованості.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції являється незаконним та необгрунтованим, а тому підлягає до скасування, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «ВіЕйБі Банк», яким з ОСОБА_2 слід стягнути заборгованість за кредитним договором №BLЖГ00011806 від 08.02.2011 року у розмірі 6548 грн. 45коп., з яких: 4809грн.03коп. - заборгованість по сплаті кредиту; 639грн.53коп. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; 799грн.89коп. - комісія за розрахункове обслуговування; 300грн. - штраф. А в решті позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду 19 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором №BLЖГ00011806 від 08.02.2011 року у розмірі 6548 (шість тисяч п'ятсот сорок вісім) гривень 45 копійок, з яких: 4809 (чотири тисячі вісімсот дев'ять) гривень 03копійки - заборгованість по сплаті кредиту, 639 (шістсот тридцять дев'ять) гривень 53 копійки - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 799 (сімсот дев'яносто дев'ять) гривень 89 копійок - комісія за розрахункове обслуговування та 300 (триста) гривень - штраф.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» 243 гривні 60 копійок судового збору.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Г.П. Мелінишин

Г.І. Шалаута