Ухвала суду № 40713324, 30.09.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2481/13-ц

Провадження № 22-ц/779/2122/2014

Категорія 43

Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.

Суддя-доповідач Соколовський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Соколовського В.М.,

суддів: Беркій О.Ю., Горблянського Я.Д.,

секретаря: Турів О.М.,

з участю: представника апелянта ОСОБА_2, заявника ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, стягнення завданої шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, заборону вчинення певних дій, усунення перешкод в користуванні спільним майном і стягнення моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Тисменицького районного суду від 09 вересня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Тисменицького районного суду від 01 липня 2014 року для забезпечення первісного позову ОСОБА_5 заборонено відповідачці ОСОБА_3 вчиняти дії по здачі в оренду стороннім особам належних їй приміщень у спірному будинковолодінні АДРЕСА_1.

12.08.2014 року відповідачка за первісним позовом ОСОБА_3 подала заяву про скасування заходів забезпечення позову, мотивуючи тим, що вона не проживає у спірному будинку після його реального розподілу, проведеного за рішенням Апеляційного суду Івано- Франківської області від 11.04.2013 року, а належні їй на праві власності приміщення здавала в оренду згідно укладеного відповідно до законодавства договору оренди. Отже, накладена судом заборона вчиняти дії по здачі в оренду житла перешкоджає їй в реалізації права на володіння, користування та розпорядження своєю власністю. Вона ж має право на зайняття підприємницькою діяльністю по здачі в оренду власного чи орендованого нерухомого майна, що є одним з головних джерел її доходів, тому незрозуміло, яким чином передача нею в оренду належної їй частини будинковолодіння може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Тисменицького районного суду від 09 вересня 2014 року скасовано заходи забезпечення позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, стягнення завданої шкоди згідно ухвали Тисменицького районного суду від 01.07.2014 року щодо заборони відповідачці ОСОБА_3 вчиняти дії по здачі в оренду стороннім особам належних їй приміщень у спірному будинковолодінні АДРЕСА_1.

На вказану ухвалу ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою заборонити ОСОБА_3 здійснювати дії по здачі в оренду стороннім особам приміщення в будинковолодінні АДРЕСА_1. Зокрема, апелянт не погоджується із висновком суду про скасування заходів забезпечення позову мотивуючи тим, що при поділі будинковолодіння у спільному користуванні сторін залишена земельна ділянка площею 0,0846 га, яка не поділена реально, єдиним є і вхід у будинок. Зазначає також, що він тимчасово користується пожежною драбиною, проте в зимовий період користування таким входом на другий поверх є неможливим. Апелянт вважає, що суд при скасуванні заходів забезпечення позову не врахував вищевказані обставини та вимоги ст.358 ЦК України, відповідно до якої право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою, а при відсутності згоди спір вирішується в судовому порядку. На думку апелянта, поза увагою суду залишена та обставина, що відповідачка поселила в будинковолодіння чужих людей і він не має проходу до своєї частини будинковолодіння та змоги користуватися загальними комунікаціями, а тому він просив забезпечити позов шляхом заборони відповідачці здійснювати дії по здачі в оренду стороннім особам приміщення в будинковолодінні до вирішення спору в суді. Крім того, судом не враховано, що правильність ухвали про забезпечення позову вирішується в апеляційному суді, тому не було необхідності негайного скасування забезпечення позову.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала з наведених у ній мотивів та просила її задовольнити.

ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили її відхилити, вважаючи ухвалу законною та обґрунтованою.

Вислухавши доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом позову ОСОБА_5 є усунення перешкод в користуванні житловим будинком та стягнення завданої шкоди.

Також встановлено, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11.04.2013 року між сторонами проведено реальний розподіл спірного будинковолодіння, у зв'язку з чим право спільної власності на нього припинилося (ч.3 ст.372 ЦК України).

Таким чином, ОСОБА_3 наділена всіма правомочностями власника і вправі на власний розсуд розпоряджатися своєю часткою у будинковолодінні, в тому числі здавати в оренду.

Як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець і має право займатися таким видом діяльності як надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Крім того матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3, маючи право на зайняття підприємницькою діяльністю по здачі в оренду власного чи орендованого нерухомого майна, належні їй на праві власності приміщення у спірному будинку здавала в оренду згідно укладеного відповідно до законодавства договору оренди.

Як зазначила в судовому засіданні апеляційної інстанції сама заявниця, на даний час її частину домоволодіння ніхто не орендує і ніхто, окрім неї, там не проживає.

Таким чином, здавання відповідачкою в оренду свого житла, що є правом останньої та здійснюється відповідно до договору оренди, не містить реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення первісного позову, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду про скасування заходів забезпечення позову.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують правильного висновку суду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвалу постановлено з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст.307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Тисменицького районного суду від 09 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: О.Ю. Беркій

Я.Д. Горблянський