Постанова № 40707771, 12.09.2014, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 0427/7961/2012

№ 1/183/10/14

П О С Т А Н О В А

12.09.2014 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого Лили В.М.

секретаря Петренко О.А.,

за участю

прокурора Заніна П.О.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новомосковська кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина, громадянина України, маючої вищу освіту, директора товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрострой», проживаючої АДРЕСА_1

в скоєні злочинів передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України,

Начало формы

встановив:

досудовим слідством ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що будучи директором товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрострой» діючи навмисно з метою ухилення від сплати податків та вчинення службового підроблення шляхом необґрунтованого завищення валових витрат та податкового кредиту ухилився від сплати податків в період з 4 кварталу 2008 р. по 4 квартал 2009 року на загальну суму 1680704 грн. 61 коп. та вніс в офіційні документи завідомо неправдиві відомості і склав завідомо неправдиві документи податкові декларації за вказаний період.

Захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про направлення справи на додаткове розслідування з причин неповноти та неправильності проведеного досудового розслідування, які не можуть бути усунуті під час судового розгляду. Так слідчим при кваліфікації злочину за ст. 212 КК України не мотивовано умисел підсудного на вчинення цього злочину, що є відповідно до вимог закону необхідною умовою злочину. Слідчий прийняв як доказ вини висновок експерта який припустив, що має місце факт заниження податків при умові невиконання робіт ТОВ «Синтез» для замовника ТОВ «Дніпрострой», але в суді було з'ясовано, що роботи по будівництву були проведені, будинок збудовано і він прийнятий в експлуатацію, про що свідчить надана захистом документація,яку слідчий не прийняв при розгляді справи : акт робочої комісії, свідоцтво відповідності, свідоцтво про власність, рішення про присвоєння поштової адреси будинкові, декларацією про готовність об'єкта. Також слідчим не враховано, що вся податкова документація велася відповідно до вимог законодавства і була прийнята податковим органом. Слідчий при пред'явленні обвинувачення та викладанні обвинувального акту допустився припущень, що не може бути визнано судом як беззаперечний доказ вини підсудного.

Підсудний ОСОБА_2 підтримав клопотання захисника, та показав, що обвинувачення не визнає з тих підстав, що при будівництві будинку підприємство виконало всі роботи, при цьому будівельні роботи проводилися підрядними організаціями зокрема товариством з обмеженою відповідальністю «Синтез», якому було сплачено гроші по договору за виконані фактично роботи. В деклараціях були вказані дані про дійсно виконані роботи та оплати, тому податки вираховувалися виключно з об'ємів оплат за виконані роботи. Те, що громадяни не можуть пояснити щодо їх відносин до ТОВ «Синтез», і начебто відсутності договорів і робіт спростовується тим, що багато поверховий будинок прийнятий комісією до експлуатації, а значить і будівельні роботи всі виконано фактично. Судом встановлено факт реальності господарських операцій між ТОВ «Дніпрострой» та ТОВ «Синтез» і виконані роботи були оплаченими за платіжними дорученнями. Тлумачення норм податкового законодавства не дає підстав для висновок, що платник податків несе відповідальність за дії усіх підприємств і організацій ,які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податку до бюджету. Висновок за результатами перевірки податкової інспекції та висновок експертизи по справі про безтоварність операцій носить характер допустимості при умові виконання певних дій, що не є беззаперечними доказами вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів.

Прокурор заявив, що підстав для направлення справи для додаткового розслідування немає, по справі зібрані докази провини підсудного, по справі може бути винесено обвинувальний вирок, підстав для зміни обвинувачення відповідно до ст. 277 КПК України 1960 року не вбачає.

Суд, вислухавши клопотання, думку всіх учасників процесу, дослідивши матеріали кримінальної справи, не вирішуючи питання про доведеність обвинувачення, або недоведеність, кваліфікації вчиненого, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одного доказу над іншим, приходить до висновку, що кримінальну справу повинно бути направлено на додаткове розслідування з наступних підстав. Судом встановлено, що слідчий не перевірив належним чином відповідність фактичних обставин справи зокрема збудованому ТОВ «Дніпрострой» багатоквартирного будинку, який зданий в експлуатацію, з чого випливає, що будівельні роботи виконувалися і будинок було створено з використанням праці та будівельних матеріалів та між документами, з яких випливає, що будівельні роботи які виконало ТОВ «Синтез» слід вважати не виконаними, що суд вважає неповнотою попереднього слідства. Суд вважає також неправильністю проведеного попереднього слідства і відсутність належного обґрунтування умислу ОСОБА_2 на вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, так як відповідальність за такий злочин може наставати лише за сукупності обов'язкових умов в тому числі якщо обов'язкові платежі, які входять в систему оподаткування не сплачені. А в даному випадку ОСОБА_2 подав податкову декларацію до вповноваженого органу і сплатив нараховані податки, таким чином суд не може встановити чи мав ОСОБА_2 намір не сплачувати належні податки в повному обсязі чи певну їх частину.

Щодо правильності кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст. 212 КК України то слідчим не встановлено причинного зв'язку з діями ОСОБА_2 кваліфікованими за ч. 1 ст. 366 КК України, а саме наслідків того, що тяжкість наслідків, які проявились у несплаті податків в особливо великих розмірах, безпосередньо були спричинені в результаті підроблення офіційних документів.

Крім того судом встановлено, що свідки очевидці злочину ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 були допитані слідчим під час досудового слідства, однак в судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, що позбавило суд можливості надати оцінку їхнім показанням як доказам обвинувачення. Ці показання суд вважає основоположними і без їх дослідження суд позбавлений можливості винести законне рішення, так як всі вони були безпосередніми свідками злочину. Судом виносилася постанова в порядку ст. 3151 КПК України 1960 року, щодо судового доручення прокуророві встановити місце знаходження та доставки до суду вказаних свідків, але воно залишилося невиконаним. Суд вважає за неможливе визнати їх неявку з поважних причин, тому і не може оголосити їх показання. У відповідності зі ст. 64 КПК України 1960 року підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченої у вчиненні злочину і мотиви злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченої, пом'якшують або обтяжують відповідальність, характер і розмір шкоди, заподіяної злочином.

Відповідно до ст. 161 КПК України 1960 року державне обвинувачення в суді здійснює прокурор і на нього ж покладено обов'язок надання доказів вини підсудного. Захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник, або законний представник. При цьому суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків і здійснення наданих ним прав. Крім того, суд не є органом обвинувачення і підміняти такий не може.

З вимог ст. 22 КПК України 1960 року випливає, що суд, прокурор, слідчий зобов'язані вжити всіх, передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Також судом встановлено порушення слідчим вимог ст. 132 ПКП України 1960 року, так як обвинувачення повинно бути зрозумілим для обвинуваченого, викладено послідовно та обґрунтовано, з посилання на обставини вчиненого злочину. Ця норма слідчим порушена так як в постанові про притягнення до кримінальної відповідальності та обвинувальному висновку в тексті трьох аркушах перелічені норми податкового законодавства та бухгалтерського обліку, що стає незрозумілим яку ж норму закону порушив ОСОБА_2, яка була у причинному зв'язку з наслідками передбачених у ст. ст. 212, 366 КК України.

Однак розслідуючи цю справу, орган досудового слідства не виконав в повному обсязі вимог зазначених статей, внаслідок чого залишилися не з'ясованими такі обставини справи, встановлення яких має суттєве значення для прийняття по ньому законного і обґрунтованого рішення, що дає підстави суду вважати, що досудове слідство у цій справі проведено однобічно і з обвинувальним ухилом, що спричинило за собою неповноту і неправильність досудового слідства і ця неповнота і неправильність не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Ці порушення призвели до того, що фактично опинилися нез'ясованими суб'єктивна та об'єктивна сторона злочинів, у вчиненні якого обвинувачуються підсудний, тому суд вважає це неповнотою та неправильністю досудового слідства.

Суд встановив невідповідність висновків слідства та суду фактичним обставинам справи. Дані обставини є істотною перешкодою до постанови судом обвинувального або виправдувального вироку, оскільки відповідно до ст. 327 КПК України 1960 року, вирок суду повинен бути мотивованим, а при постановленні вироку, відповідно до ст. 334 КПК України 1960 року суд зобов'язаний вказати формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотиви злочину, а таке формулювання суд скласти не може.

Таким чином усі зазначені вище обставини дають суду підстави вважати, що досудове слідство у справі проведено неповно, однобічно і не об'єктивно і суд позбавлений можливості за результатами розгляду цієї справи винести вирок, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 КПК України 1960 року апеляційний суд скасовує вирок, коли під час дізнання чи досудового слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 374 КПК України 1960 року апеляційний суд скасовує вирок, якщо при апеляційному розгляді справи встановлено однобічність або неповноту досудового слідства, які не можуть бути усунені

в судовому засіданні.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його проведення, всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України 1960 року не були досліджені, або були поверхово, однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Неправильним досудове слідство визнається в тому випадку, коли органом досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Аналізуючи викладене вище суд, вважає, що зазначена неповнота і неправильність досудового слідства не може бути усунута в умовах судового засідання, навіть при винесенні окремого доручення органу досудового слідства, тому кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування, так як відповідно до ст. 281 КПК України 1960 року повернення кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства може мати місце, якщо неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.

При проведенні додаткового розслідування слідчому необхідно виконати вимоги ст. ст. 22, 64, 132 КПК України 1960 року, а також необхідно належним чином усунути зазначені недоліки та заповнити прогалини досудового слідства шляхом проведення слідчих дій :

- усунути порушення закону допущені під час досудового слідства, встановити точні обставини справи, точно вказати яку норму і якого закону порушив ОСОБА_2, що стало причиною наставших наслідків, усунути протиріччя між фактом збудованого будинку і ствердженням щодо невиконання ТОВ «Дніпрострой» будівельних робіт при зведенні цього будинку, пред'явити обвинувачення відповідно до вимого закону,

- встановити місце знаходження свідків, допитати їх щодо обставин зміни місця проживання та забезпечити їх явку до суду.

При пред'явленні нового обвинувачення підсудній слідчим необхідно виконати належним чином вимоги ст.ст. 43, 132, 223 КПК України 1960 року.

Направляючи справу на додаткове розслідування суд вважає за необхідне скасувати постанову про обрання запобіжного заходу підписку про невиїзд, так як тривалий час розгляду справи показав, що необхідність застосування тривалий час такого запобіжного заходу відпала, підсудний сумлінно з'являвся до суду, суд вважає, що наявність запобіжного заходу порушує його права на вільне пересування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 273, 281 КПК України 1960 року, суд, -

постановив

кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України направити для проведення додаткового розслідування Новомосковському міжрайонному прокурору Дніпропетровської області.

Міру запобіжного заходу обрану ОСОБА_2 підписку про невиїзд скасувати.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи діб з дня проголошення.

Суддя