Постанова № 40704563, 25.09.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2014 року Справа № 904/4396/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Павловського П.П., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання : Назаренко С.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Слєпков М.С. (дов. № 175 від 13.03.14 р.);

від відповідача: Доценко С.Ю. начальник дирекції, (посвідчення НОМЕР_1);

від відповідача: Лазнєва Г.Л. (дов. б/н від 22.04.14 р.);

від третьої особи: Корабльова Т.О. (дов. № 42-1276/0/2-14 від 13.03.14 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2014р. у справі № 904/4396/14

за позовом: публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» м.Київ

до: Державного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену " м. Дніпропетровськ;

за участю третьої особи на боці відповідача: Дніпропетровської обласної державної адміністрації м. Дніпропетровськ

про: стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 929 794 грн. 25 коп.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2014 р. по справі № 904/4396/14, яке підписано 26.08.2014 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Новікова Р.Г.), позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" м. Київ до Державного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" м. Дніпропетровськ за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Дніпропетровської обласної державної адміністрації м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості з повернення кредиту в розмір 1588537грн.35коп., простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 164720грн.43коп., поточної заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом в розмірі 13892грн.09коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 154893грн.27коп., пені за несплату процентів в розмірі 7751грн.11коп. - задоволено частково.

Зменшено розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню, а саме - суму пені за несвоєчасне повернення кредиту з 154893грн.27коп. до 77446грн.64коп., суму пені за несплату процентів з 7751грн.11коп. до 3875грн.56коп.

Стягнуто з Державного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" м. Дніпропетровськ на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" м. Київ суму заборгованості з повернення кредиту в розмір 1 588 537 грн.35 коп., простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 16 4720 грн.43 коп., поточної заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом в розмірі 13 892грн.09коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 77 446грн. 64коп., пені за несплату процентів в розмірі 3 875грн.56коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 38 595грн.89коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, оскільки вважає, що рішення було прийняте господарським судом без врахування дійсних обставин справи, з порушенням норми матеріального права.

Скаржник стверджує, що судом не було прийнято до уваги, що будівництво Дніпропетровського метрополітену є державним замовленням, замовником Програми з будівництва та Інвестором будівництва є держава Україна.

У 2003 р. Постановою КМУ від 02.10.2003 р. № 1549 було визначено Замовником з будівництва та реконструкції Дніпропетровського метрополітену - Дніпропетровську обласну державну адміністрацію (надалі -Замовник), як орган виконавчої влади, до ведення якого відноситься рішення питань соціально-економічного розвитку, питань транспорту,бюджету, фінансів., генеральний підрядник - ВАТ «Дніпрометробуд».

Скаржник вважає, що оскільки Дніпропетровська обласна державна адміністрація, будучи замовником з будівництва та реконструкції, замовляє роботи, зв'язані з капітальним будівництвом, здійснює розрахунки за виконанні роботи за рахунок бюджетних коштів, приймає виконані роботи і відшкодування заборгованості повинно здійснюватися за рахунок бюджетних коштів, а не за рахунок Дирекції.

Відповідач звертає увагу суду на той факт, що фактично заборгованість виникла з бюджетних правовідношень, а не з цивільно-господарських, на підставі чого відповідачем до суду було надане клопотання щодо відшкодування заборгованості за державні кошти.

Розпорядженням секретаря судової палати від 09.09.2014 р. № 667, у зв`язку з відпусткою судді Кощеєва І.М. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом № 24 від 17.06.14 р., змінено склад колегії суддів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, оскільки вважає, що позиція апелянта в жодному разі не ґрунтується на законі, прямо суперечить положенням кредитного договору, у якому чітко та недвозначно обов'язки щодо повернення кредиту покладені на Позичальника - ДП «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену», а будь-які застереження щодо зміни боржника у зобов'язанні відсутні.

Розпорядженням голови суду від 22.09.2014 р. № 540, у зв`язку з відрядженням судді Євстигнеєва О.С. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом № 24 від 17.06.14 р., змінено склад колегії суддів.

Дніпропетровська ОДА відзив на апеляційну скаргу не надала, а в судовому засіданні просила розглянути справу на розсуд суду.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що 25.04.2013 р. між публічним акціонерним товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (Банк) та Держаним підприємством «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену» (Позичальник) був укладений кредитний договір № 6/13/к.

Згідно п.п.1.1 кредитного договору Банк відкрив Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 4 000 000грн., а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку, встановленого підпунктом 1.3 договору в розмірі 14,2% річних.

Цільове призначення кредиту - на поповнення обігових коштів в тому числі, оплата за виконані роботи, погашення заборгованості з виплати заробітної плати, нарахувань і утримань з заробітної плати.(п.1.2)

Відповідно до підпункту 1.3.2 договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в строк до 24.06.2013р.

Відповідно до пункту 3.7 договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки, передбачені договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 15,2% річних.

Згідно пункту 4.2 договору позичальник взяв на себе зобов'язання використовувати кредит за цільовим призначенням і у встановлені пунктом 1.2 договору строки повернути отримані в межах кредитної лінії кошти. Також позичальник зобов'язувався своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбаченому договором.

В пункті 3.9 договору сторони узгодили, що з моменту підписання договору, позичальник надає банку право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення заборгованості позичальника за цим договором. Сторони встановили, що банк має право самостійно зараховувати кошти, які направлені позичальником на погашення заборгованості, згідно встановленої черговості, або змінювати черговість погашення, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок щодо відповідних рахунків.

Згідно меморіальних ордерів № TR.611101.2111.3180 від 26.04.2013р. (1500000грн.) та №TR.611101.2109.3180 від 26.04.2013р. (2500000грн.) на поточний рахунок відповідача, відкритий в АБ "Укргазбанк" ,було перераховано 4 000 000грн.

25.06.2013р. позивачем в порядку договірного списання на підставі пункту 3.10 договору з поточного рахунку відповідача було списано 2 504 832грн. 52коп., частина яких (2 411 462 грн.65 коп.) була спрямована на погашення кредиту, а решта в сумі 93369 грн. 87коп. - на погашення процентів.

В подальшому, кошти на поточний рахунок, відкритий в АБ "Укргазбанк" не надходили, а сума кредиту в розмірі 1 588 537 грн.35 коп. залишилась несплаченою.

На підставі пунктів 3.3, 3.7 позивачем заявлено до стягнення заборгованість з простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 164720грн.43коп., поточної заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом в розмірі 13 892 грн.09коп.

Дніпропетровська обласна державна адміністрація у поясненні (а.с. 97-98) зазначила, що нормами статті 67 Господарського кодексу України визначені господарські відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами.

Частиною 4 цієї статті встановлено, що державні підприємства, у тому числі господарські товариства (крім банків), у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв), здійснюють залучення внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов'язаннями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, здійснюють залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов'язаннями - за погодженням з органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю. Порядок таких погоджень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 2 Порядку погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов'язаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 № 809 (далі -- Порядок) передбачено, що залучення підприємством кредиту (позики), надання гарантій або поруки за таким зобов'язанням погоджується, зокрема, органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю - щодо внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик).

Дніпропетровська обласна державна адміністрація зазначає, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.11.2012 № 956-р "Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" до сфери управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації" визначено передати цілісний майновий комплекс державного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" (м. Дніпропетровськ, вул. Курчатова, 8) із сфери управління Міністерства інфраструктури до сфери управління Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Таким чином, вказаним Порядком, визначено процедуру погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, кредитів (позик) шляхом укладення кредитного договору, договору позики або випуску облігацій підприємства, у результаті якого виникають зобов'язання щодо повернення коштів, та надання гарантій або поруки за такими зобов'язаннями.

Разом з цим, нормами статті 55 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Таким чином, Дніпропетровська обласна державна адміністрація вважає, що відповідальність за виконання зобов'язань за кредитним договором повністю лежить на позичальникові - державному підприємстві Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену".

Стаття 14 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач не мав правових підстав для ухилення від виконання обов'язку виконати зобов'язання з оплати суми заборгованості з повернення кредиту в розмір 1 588 537 грн. 35 коп., простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі 164 720 грн.43 коп., поточної заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом в розмірі 13 892 грн.09 коп.

На підставі положень пункту 5.3 договору №6/13/к від 25.04.2013р. позивачем також була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 154893грн.27коп. за період з 25.06.2013р. по 21.03.2014р. та пеня за несплату процентів в розмірі 7751грн.11коп. за період з 27.06.2013р. по 21.03.2014р.

Сторони передбачили, що розрахунок пені з прострочення виконання зобов'язання (щодо строків, визначених в договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом припиняється через 1рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

За приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд при винесенні рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач протягом всього часу намагався своєчасно виконати свій обов'язок, але внаслідок відсутності фінансування договірні зобов'язання відповідача залишились невиконаними.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку буде дотриманий баланс інтерсів сторін і зменшив розмір пені на 50 %, а саме з 154 893 грн. 27 коп. до 77 446 грн. 64 коп., з 7 751 грн. 11 коп. до 3 875 грн. 56 коп. Колегія суддів погодилася з таким висновком суду.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною заявою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, а тому відсутні правові підстави для його скасування, а доводи скаржника є безпідставними.

Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену " м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2014 р. у справі № 904/4396/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили, до Вищого Господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 30.09.2014 р.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді П.П.Павловський

В.О. Кузнецов