Постанова № 40695588, 25.09.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Миколаїв

25 вересня 2014 року справа № 814/2155/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «ЮГцемент», вул. Промислова, 9, смт. Ольшанське, Миколаївський район, Миколаївська область, 57113

доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, пр. Шевченко, 15/1, м. Одеса, 65058

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 04.04.2011 № 0000323600 в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 88 000 грн за основним платежем та 22 000 грн за штрафними санкціямиВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.04.2011 № 0000313600, 0000323600.

Постановою від 03.04.2012 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.04.2011 № 0000313600, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.04.2011 № 0000323600 в частині нарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 12 823 362,50 грн., з яких 10 258 690 грн. за основним платежем та 2 564 672,50 грн. за штрафними санкціями. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.06.2014 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову скасовано. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.

На новий розгляд справу направлено в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2011 за № 0000323600 на суму 97 848 грн. за основним платежем з податку на додану вартість та 24 462 грн. за штрафними (фінансовими санкціями). Ухвалою суду від 25.09.2014 закрито провадження у справі в частині позовних про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2011 за № 0000323600 на суму 9848 грн. за основним платежем з податку на додану вартість та 2 462 грн. за штрафними (фінансовими санкціями), тому суд розглядає справу в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2011 за № 0000323600 на суму 88 000 грн. за основним платежем з податку на додану вартість та 22 000 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він правомірно включив до складу податкового кредиту за листопад 2010 року суму сплаченого податку на додану вартість в сумі 88 000 грн. на підставі податкової накладної № 0000000024 від 31.10.2010.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить в задоволенні позову відмовити, оскільки при проведені перевірки було встановлено порушення позивачем п.7.4.5, п.7.4., п.п.7.7.1 пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та безпідставно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2010 року суму податку на додану вартість сплачених у вартості консультаційних послуг наданих ТОВ «Дікергофф/Україна».

Третя особа ТОВ з ІІ «Дікергофф/Україна» надала суду пояснення, що послуги за договором про надання управлінських послуг № 8-70 від 10.04.20108 надавались належним чином та в повному обсязі, тому угода з надання управлінських послуг є реальною.

Сторони надали суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження, тому відповідно до ст.122,128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:

Актом від 21.03.2011 за № 292/36/00293031 «Про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за жовтень 2010 року» встановлено, що на порушення пп. 7.4.5,п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «ЮГцемент» безпідставно включено до складу податкового кредиту по податку на додану вартість за листопад 2010 року суми податку на додану вартість по консультаційним послугам ТОВ «Дікергофф/Україна», які документально не підтверджені наданими підприємством первинними документами та не підтверджено фактичне використання вказаних послуг в господарській діяльності ПАТ «ЮГцемент», в результаті чого завищено податковий кредит за листопад 2010 року в сумі 88 000 грн. Перевіркою встановлено , що позивач уклав договір з «Дікергофф/Україна» за № 8-70 від 10.04.2008 про надання Управлінських послуг. Умовами договору передбачено, що позивач за надані послуги щомісячно сплачує платіж за управлінські послуги в сумі 528 000 грн. у т.ч. ПДВ 88 000 грн. До перевірки надано Додаток № 1 до договору про надання Управлінських послуг № 8-70 від 10.04.20108, опис та обсяг комплексу, які надаються щомісячно. Сторони склали Акт прийняття-передачі управлінських послуг за жовтень 2010 року на суму 528 000 грн. На виконання умов договору та згідно акту прийняття-передачі послуг ПАТ «ЮГцемент» отримав податкову накладну від ТОВ «Дікергофф/Україна» № 0000000024 від 31.10.2010 за управлінські послуги за жовтень 2010 року на загальну суму 528 000 грн., яка включена до податкового кредиту листопада 2010 року. Таким чином на порушення пп.7.4.5,п.7.4, пп.7.7.1,пп.7.7.2,п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем безпідставно включено до податкового кредиту по податку на додану вартість за листопад 2010 року по консультаційним послугам, які документально не підтверджені наданими підприємством первинними документами та не підтверджено фактичне використання вказаних послуг в господарській діяльності.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення від 04.04.2011 за № 0000323600 на суму 88 000 грн. за основним платежем з податку на додану вартість та 22 000 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

Відповідно до пп. 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 (в редакції чинної на час виникнення правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пп.7.7.1 Закону Укрїни «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч.1,5 ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

В ухвалі ВАСУ від 10.06.2014 зазначено, що висновок про відсутність документального підтвердження факту надання консультаційних послуг позивачу ТОВ «Дікергофф/Україна», суди попередніх інстанцій фактично дослідили лише акти здачі-прийняття робіт та залишили поза увагою інші докази, які свідчать про фактичне надання послуг, а саме звіти про надання управлінських послуг (т.6 а.с.230-240), які містять конкретні переліки робіт та послуг наданих контрагентом. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Третя особа надала суду накази на відрядження, в яких зазначена мета відрядження : вирішення управлінських питань (т.8 арк.с. 228-240) та посвідчення про відрядження (т.8 арк.с. 241-256), що підтверджують факт відрядження працівників ТОВ з ІІ «Дікергофф/Україна» на підприємство ПАТ «ЮГцемент» за період з 01.10.2010 по 31.10.2010 з метою надання управлінських послуг.

Таким чином, факт надання управлінських послуг ТОВ з ІІ «Дікергофф/Україна» позивачу підтверджується актами здачі-приймання робіт, які є первинними документами та місять всі необхідні реквізити відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», звітами про надання управлінських послуг (т.6 арк. с. 230-240), накази на відрядження та посвідчення про відрядження працівників ТОВ з ІІ «Дікергофф/Україна» на підприємство ПАТ « ЮГцемент» за період з 01.10.2010 по 31.10.2010 з метою надання управлінських послуг.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що угода, яка була укладена між позивачем та ТОВ з ІІ «Дікергофф/Україна», спрямована на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконана сторонами в повному обсязі та відповідає положенням вільного, господарського і податкового законодавства.

Судом не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог податкового законодавства, за наслідками здійснення господарських операцій з його контрагентом ТОВ з ІІ «Дікергофф/Україна».

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, відповідач не довів, що податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат (судовий збір в сумі 3,40 грн.) було вирішено постановою суду від 03.04.2012, яка в цій частині залишена без змін.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2011 № 0000323600 в частині нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 88 000 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 22 000 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т. О. Гордієнко