УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2014 р. Справа № 876/7742/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря: Омеляновської Л.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2014 року у справі №813/2830/14 за позовом приватного підприємства «Львівдах» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000872210, №0000862210 від 19.09.2013 року, -
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство «Львівдах» (надалі - ПП «Львівдах») звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Сихівському районі м. Львова), у якій просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0000872210, №0000862210 від 19.09.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом із порушенням норм матеріального права та є такими, що суперечать чинному законодавству України.
Позивачем правомірно було сформовано витрати, які враховуються для визначення об»єкта оподаткування, а також правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за господарськими операціями, які проводилися ним з ТзОВ «Континент профі», ТзОВ «БК «Адена», ТзОВ «А-Знак».
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2014 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 19.09.2013 року №0000872210 та №0000862210.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Сихівському районі м. Львова оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм права і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки господарські операції між ПП «Львівдах» та ТзОВ «Континент профі», ТзОВ «БК «Адена», ТзОВ «А-Знак», які були відображені в податковому обліку, фактично не мали місце та не відбувалися. Таким чином, позивачем було неправомірно сформовано витрати, які враховуються для визначення об»єкта оподаткування, та податковий кредит по операціях, які фактично не мали місце.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Сихівському районі м. Львова не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПП «Львівдах» як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 24.03.2010 року. На податковий облік позивача взято 25.03.2010 року. У періоді, який перевірявся, ПП «Львівдах» було зареєстровано як платник податку на додану вартість, згідно Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 01.10.2011 року. Основні види діяльності позивача - виготовлення каркасних конструкцій і покрівель, будівництво будівель, інші спеціалізовані будівельні роботи, роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом, діяльність у сфері інжинірингу.
У період із 23.08.2013 року по 30.08.2013 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Львівдах» з питань правильності декларування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків із ТзОВ «Континент профі», ТзОВ «БК «Адена», ТзОВ «А-Знак» за весь період взаєморозрахунків.
За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт №158/22-10/37030088 від 04.09.2013 року, у якому зафіксовано наступні порушення податкового законодавства, допущені ПП «Львівдах» у своїй діяльності:
1) п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 187698 грн., а саме: за 3 квартал 2012 року - 54875 грн., за 4 квартал 2012 року - 132823 грн.
2) п.п. 198.1-198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на 542846 грн., а саме: у вересні 2012 року - 52262 грн., у грудні 2012 року - 189888 грн., у січні 2013 року - 74673 грн., у травні 2013 року - 186 грн., у червні 2013 року - 225837 грн.
Як випливає зі змісту акту №158/22-10/37030088 від 04.09.2013 року, контролюючий орган дійшов висновку, що ряд операцій між ПП «Львівдах» та його контрагентами не носили реальний характер, а були лише документовані на папері з метою отримання податкових вигод. У такому висновку орган доходів і зборів базувався на відсутності товарно-транспортних накладних та інших супровідних документів на доставку придбаних позивачем у контрагентів матеріалів, що, на його думку, не дає права стверджувати про належне документування господарських операцій та підтверджує їх нереальність. Окрім цього, відповідач обґрунтовував свої висновки даними актів: №1264/22-3/37634172 від 04.04.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «БК «Адена», №467/22-3/37193050 від 01.02.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «А-Знак», №728/26-55-22-07/38544090 від 08.08.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Континент профі», складених ДПІ у Печерському районі м. Києва. Актами про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «БК «Адена» та ТзОВ «А-Знак» встановлено відсутність цих підприємств за юридичною адресою та відсутність у них об»єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Континент профі» встановлено відсутність цього підприємства за юридичною адресою та не було встановлено факту реального здійснення ним господарських операцій. Зазначені обставини в сукупності призвели до безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ та витрат, які враховуються для визначення об»єкта оподаткування.
На підставі вказаного акту №158/22-10/37030088 від 04.09.2013 року, відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення, а саме: податкове повідомлення-рішення №0000872210 від 19.09.2013 року щодо збільшення суми грошового зобов»язання з податку на додану вартість (+542846 грн.) та штрафними санкціями (135712 грн.) і податкове повідомлення-рішення №0000862210 від 19.09.2013 року щодо збільшення суми грошового зобов»язання з податку на прибуток (+187698 грн.) та штрафними санкціями (93849 грн.).
Податкові повідомлення-рішення №0000872210 та №0000862210 від 19.09.2013 року були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Львівській області, проте такі залишенні без змін.
Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, а також порядок формування податкового кредиту з цього податку за правовідносинами, які виникли після 01.01.2011 року врегульовані ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI
Згідно п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов»язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Статтею 138 ПК України визначено склад витрат та порядок їх визнання, зокрема, до складу витрат, що враховуються при обчисленні об»єкта оподаткування, включаються витрати операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п. 138.4, 138.6-138.9, 138.10.2-138.10.4, 138.11 ст. 138 ПК України, інші витрати, визначені згідно з п.п. 138.5, 138.10.5, 138.10.6, 138.11, 138.12 ст. 138, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 ПК України, крім витрат, визначених у п. 138.3 ст. 138 та у ст. 139 ПК України.
Витрати операційної діяльності, у відповідності до п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об»єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов»язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ ПК України.
Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов»язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Нормами ст. 198 ПК України, зокрема, зазначено, що право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв»язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) тощо.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв»язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв»язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПК України.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.1999 року №996-XIV.
Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов»язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що визначальним фактором для формування платником податку податкового кредиту є наявність у нього виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог ст. 201 ПК України. При цьому, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні придбаного товару (отриманих робіт, послуг) сум ПДВ до складу податкового кредиту, є підтвердження реальності господарської операції належним чином оформленими первинними документами, які є характерними для тої чи іншої господарської операції. Разом з тим, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Із матеріалів справи суд апеляційної інстанції вбачає, що для підтвердження фактів реального виконання господарських операцій із ТзОВ «Континент профі», ТзОВ «БК «Адена», ТзОВ «А-Знак» позивачем було представлено суду копії первинних документів і податкових накладних, а саме: видаткові накладні №№3/12-02, 4/12-01, 5/12-01, 6/12-01, 7/12-01, 10/12-01, 11/12-02, 12/12-03, 13/12-01, 14/12-01, 17/12-02, 18/12-02, 19/11-02, 20/12-01, 21/12-06, 24/12-06, 25/12-03, 26/12-01, 27/12-01, 28/12-01, 3/01-01, 4/01-02, 10/01-01, 11/01-01, 14/01-01, 15/01-02, 16/01-01, 17/01-01, 21/01-03, податкові накладні №№3, 21, 41, 61, 81, 125, 140, 150, 166, 199, 233, 247, 260, 289, 310, 330, 350, 381, 388, 498, 21, 43, 101, 124, 141, 164, 183, 206, 243, 387 (ТзОВ «БК «Адена»), видаткові накладні №№1/08-10, 2/08-03, 3/08-05, 6/08-07, 7/08-03, 9/08-04, 10/08-04, 13/08-03, 14/08-03, 15/08-03, 16/08-01, 17/08-02, 20/08-05, 27/08-01, 28/08-02, 29/08-02, 30/08-02, 31/08-05, 3/09-02, 4/09-01, 10/09-03, 11/09-02, 12/09-02, 19/09-01, 20/09-02, 21/09-02, податкові накладні №№13, 53, 66, 103, 137, 194, 228, 269, 301, 331, 356, 398, 443, 496, 503, 519, 647, 648, 3, 12, 68, 73, 83, 138, 157, 166 (ТзОВ «А-Знак»), видаткові накладні №№РН-5-20018, РН-6-13004, РН-6-14008, РН-6-17003, РН-6-18003, РН-6-19002, РН-6-20005, податкові накладні №№326, 374, 408, 432, 463, 492, 525 (ТзОВ «Континент профі»).
Також позивачем на підтвердження факту здійснення оплати на користь ТзОВ «Континент профі», ТзОВ «БК «Адена», ТзОВ «А-Знак» долучено до матеріалів справи копії банківських виписок по особовому рахунку.
Крім цього, на підтвердження факту використання придбаного товару у господарській діяльності позивача, останнім надано наступні документи: договір підряду №1/07 від 01.07.2012 року на виконання електромонтажних робіт, довідку форми №КБ-3 за вересень 2012 року, акт форми №КБ-2в за вересень 2012 року, підсумкову відомість за вересень 2012 року, розрахунок загальновиробничих витрат до вказаного договору, договір підряду №06-12 від 17.12.2012 року на виконання робіт з ремонту будівлі, довідку форми №КБ-3 за вересень 2012 року, акт форми №КБ-2в за вересень 2012 року, підсумкову відомість за вересень 2012 року, розрахунок загальновиробничих витрат до вказаного договору, довідку форми №КБ-3 за липень 2013 року до договору №16-12-с, акт форми №КБ-2в за липень 2013 року до договору №16-12-с, підсумкову відомість за липень 2013 року до договору №16-12-с, розрахунок загальновиробничих витрат до договору №16-12-с.
Крім цього, як вірно зазначив суд першої інстанції, реальність господарських операцій підтверджується наступними первинними документами, а саме: договорами поставки №28/11-12 від 28.11.2012 року і №04/01-13 від 04.01.2013 року, договором на виконання робіт №03/01-13 від 03.01.2013 року, актом здачі-прийняття робіт за січень 2013 року №31/01-11, актом здачі-прийняття робіт за січень 2013 року №31/01/10, податковими накладними №386 від 31.01.2013 року, №387 від 31.01.2013 року, договором поставки №0108-15 від 01.08.2012 року, договором поставки №1306 від 13.06.2013 року.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що згадані вище документи були вилучені в позивача у ході обшуку, проведеного 14.11.2013 року СУФГ ГУ Міндоходів у Львівській області, однак, такі є описаними в акті №158/22-10/37030088 від 04.09.2013 року. Як вірно взяв до уваги окружний суд, відповідач при проведенні перевірки жодних зауважень щодо змісту чи оформлення таких документів не навів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даних правовідносинах наявні укладені договори, які були підставою для здійснення операцій. Виконання умов зазначених договорів підтверджується первинними документами (видатковими накладними), які, на переконання суду, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що ставляться до підприємств у частині здійснення облікової політики, та містять необхідні для первинних документів дані, що дозволяє достовірно встановити обсяги та зміст господарських операцій.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність посилання відповідача на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Континент профі», ТзОВ «БК «Адена», ТзОВ «А-Знак», оскільки зустрічна звірка є лише заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби.
Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність в матеріалах даної адміністративної справи товарно-транспортних накладних, дорожніх листів та іншої документації, що підтверджує транспортування та зберігання товару не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки відсутність зазначених документів не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.
Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно з п. 11.1, п. 11.3, п. 11.4, п. 11.5, п. 11.7 зазначених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов»язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Вищевказане підтверджується і вищестоящим органом відповідача про що викладено в листі Міністерства доходів і зборів України від 19.09.2013 року №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів прийшла до висновку про правомірність формування позивачем витрат, які враховуються для визначення об»єкта оподаткування, а також про правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях між ПП «Львівдах» та ТзОВ «Континент профі», ТзОВ «БК «Адена», ТзОВ «А-Знак». Висновки відповідача про нереальність господарських операцій між згаданими пыдприэмствами є необґрунтованими, а прийняті ДПІ у Сихівському районі м. Львова податкові повідомлення-рішення №0000872210, №0000862210 від 19.09.2013 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ДПІ у Сихівському районі м. Львова слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2014 року у справі №813/2830/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Гудим Л.Я.
Судді: Довгополов О.М.
Святецький В.В.
Повний текст ухвали виготовлено 24.09.2014 року.
Судове рішення № 40695066, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/2830/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: